Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
18
Добавлен:
21.02.2016
Размер:
1.55 Mб
Скачать

91

7.2. Приклад виконання графічної роботи

Розглянемо послідовність конструювання горизонтальної будівельної площадки на топографічній поверхні.

Креслимо в масштабі 1:200 план топографічної поверхні. Наносимо на плані в тому же масштабі контур горизонтальної площадки ABCDKL так, щоб точка споруди О збіглася з центром ділянки О топографічної поверхні (рис. 7.1).

Рис. 7.1

7.2.1. Визначення інтервалів укосів виїмки та насипу

По-перше відзначимо, що горизонтальна площадка запроектована на похилій місцевості, яка перетинає споруду по горизонталі з позначкою 21, співпадаючою з позначкою площадки.

Тому ліворуч від двадцять першої горизонталі земляна споруда буде у виїмці, а праворуч на насипі. Ця лінія має назву лінії нульових робіт.

Лінія нульових робіт – горизонталь топографічної поверхні з позначкою, що дорівнює проектній позначці горизонтальної площадки.

92

Визначимо величини інтервалів для укосів виїмок і насипів.

Уклон виїмки iв=1:1, отже, інтервал lв=1 м; уклон насипу iн=1:1,5, отже інтервал lн=1,5 м. Під зображенням плану топографічної поверхні наносимо позначення:

iв=1:1;

lв=1 м

iн=1:1,5;

lн=1,5 м

7.2.2. Побудова лінії перетину прямолінійних укосів земляної споруди

Перпендикулярно границям площадки будуємо масштаби уклону укосів виїмки і насипу. У масштабі 1:200 наносимо інтервали lв=1 м і lн=1,5 м на масштаби уклону укосів. Паралельно кромкам площадки проводимо горизонталі укосів з позначками 22, 23, 24 і т.д. для виїмки, і 20, 19, 18 для насипу. Лінії перетину укосів проходять через точки перетину горизонталей, що мають однакові позначки. Ці лінії являють собою бісектриси зовнішніх кутів прямолінійних укосів площадки, що мають однакові уклони (Рис. 7.2).

Рис. 7.2

7.2.3. Побудова лінії перетину прямолінійного і криволінійного укосів

93

Поверхня укосів, що обмежує площадку півколом, являє собою частину конічної поверхні. Горизонталі цієї поверхні є концентричні півкола, центри яких збігаються з центром півкола, що обмежує площадку.

Побудова лінії перетину укосів (рис. 7.3) відбувається в наступній послідовності:

1.Перпендикулярно прямолінійним границям площадки проводимо масштаби уклону: ліворуч від 21-ої горизонталі топографічної поверхні масштаб уклону виїмки, праворуч – насипу.

2.Проводимо масштаби уклонів виїмки і насипу криволінійних укосів, спрямованих у

центр.

3.Проводимо проектні горизонталі прямолінійних і криволінійних укосів з позначками 20, 19 і т.д. для насипу, і з позначками 22, 23 і т.д. для виїмки. Через точки перетину прямолінійних і криволінійних горизонталей, що мають однакові позначки, проводимо лінії перетину укосів.

Рис. 7.3

7.2.4. Визначення границь земляних робіт

Границя земляних робіт – це лінія перетину укосів виїмок і насипів з топографічною поверхнею. Точки перетину горизонталей укосів виїмки і насипу з горизонталями топографічної поверхні, що мають однакові позначки, визначають точки, через які проходить лінія перетину укосів з топографічною поверхнею (рис. 7.4).

94

Горизонтальна площадка має позначку 21, отже, контур площадки складають горизонталі, що мають позначку 21. Горизонталь топографічної поверхні з позначкою 21 перетинає контур будівельної споруди в двох точках – точках нульових робіт (Рис. 4).

Визначивши точки перетину укосів з горизонталями топографічної поверхні, що мають однакові позначки, проводимо через них границю земляної споруди. Лінії перетину укосів з топографічною поверхнею визначаються тільки для даного укосу і повинні перетинатися тільки на лінії перетину укосів між собою.

Якщо для визначення напрямку обмежуючої лінії недостатньо однієї знайденої точки, рекомендується продовжувати горизонталі укосу до перетину з наступною горизонталлю, хоча цей перетин і знаходиться за границями. Наприклад, точка F24 отримана шляхом проведення горизонталі 24 на укосі виїмки, а точка N17 – через проведення горизонталі 17 на укосі насипу, що йдуть уздовж сторони площадки ВС. З’єднавши F24 із точкою G23, а точку N17 з М18, одержимо відповідно лінії перетину з місцевістю укосів виїмки і насипи, що йдуть з боку площадки ВС.

Рис. 7.4

7.2.5. Побудова профілю топографічної поверхні та споруди

95

Для побудови профілю топографічної поверхні визначаємо точки перетину лінії перерізу Е-Е з горизонталями місцевості. Нижче плану топографічної поверхні на довільному місці креслення проводимо горизонтальну пряму 16 (рис. 7.5), яка взята за базову горизонталь профілю. На ній відкладаємо відстані, що взяті по лінії Е-Е на епюрі між горизонталями поверхні: 24-23, 23-22, 22-21, 21-20, 20-19, 19-18 (рис. 7.5). З отриманих точок 24, 23, 22, 21, 20, 19, 18 проводимо вертикальні прямі.

Рис. 7.5

Паралельно горизонтальній прямій 16 проводимо прямі 17, 18, 19, 20, 21, 22, 23, 24 з інтервалом, що дорівнює одиниці підйому горизонталей місцевості (одному метрові). Дані відстані дорівнюють 5 мм у масштабі 1:200.

Через точки перетину горизонтальних і вертикальних прямих з однаковими позначками проводимо криву профілю топографічної поверхні.

Для побудови профілю земляної споруди вимірюємо по лінії Е-Е відстань від 21-й горизонталі місцевості до границь земляної споруди. Дані відстані відкладаємо на горизонтальній прямій 21 вправо і вліво від 21-й точки із розрахунком орієнтації площадки відносно профілю місцевості (рис. 7.5) та наводимо одержаний відрізок суцільною основною лінією.

Для побудови профілю укосів вимірюємо по лінії перерізу Е-Е відстань між границями земляних робіт та контуром горизонтальної площадки. Ці відстані відкладаємо на базовій горизонталі 16 від кінцевих точок площадки. Через отримані точки проводимо вертикальні лінії до перетину з кривою профілю місцевості. Точки перетину з’єднуємо з кінцевими точками площадки на горизонтальній прямій 21 прямими лініями. Вони обмежують контури укосів виїмки та насипу на профілі місцевості.

Приклад виконаної графічно-розрахункової роботи показаний на рис. 6.

96

Рис. 7.6

97

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.Інженерна та комп’ютерна графіка: Підручник / В.Є. Михайленко, И.М. Найдиш, А.М. Підкоритов, І.А. Скидан; За ред. В.Є. Михайленка. – 2-ге вид., перероб. – К.: Вища шк., 2001. – 350с.: ил.

2.Климухин А.Г. Начертательная геометрия / А.Г. Климухин // Учебник для вузов. –

М.: Стройиздат, 1973. – 368 с.

3.Краткий конспект по начертательной геометрии / А.С. Гозулова, Е.А. Сергеева. – Макеевка: ДГАСА, 1999. – 70 с.

4.Крылов А.П. Начертательная геометрия / А.П. Крылов // Учебник для вузов. – М.: Высшая школа, 1990. – 240 с.

5.Русскевич Н.Л. Начертательная геометрия / Н.Л. Русскевич // Учебное пособие для вузов. – Киев: Вища школа, 1978. – 312 с.

6.Інженерна та комп'ютерна графіка: Підручник/ В.Є. Михайленко, И.М. Найдиш,

А.М. Підкоритов, І.А. Скидан; За ред. В.Є. Михайленка. – 2-ге вид., перероб. – К.: Вища шк.., 2001. – 350 с.: ил.

7. Начертательная геометрия: Учеб. Для вузов/ Н.Н. Крылов, Г.С. Иконникова, В.Л. Николаев, Н.М. Лаврухина; Под ред. Н.Н. Крылова. – 6 изд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 1990. – 240 с.: илл.

Соседние файлы в папке конспекты