Н
Роз'їзд
а вибір принципової схеми заводської
залізничної мережі, як це показано
вище, що вирішує вплив роблять схема
генерального плану і вимоги технології
виробництва. Проектування
внутрішньозаводських залізничних
колій (ходових, навантажувально-розвантажувальних,
внутріцехових, станційних), крім того,
обумовлюється вимогами чисто транспортного
характеру: забезпечення габаритів
наближення будівель, безпеки руху,
зручної подачі вагонів під вивантаження
(навантаження); продуктивної роботи
вантажних фронтів; скоро
Рис.
2.6. Двостороння схема колій металургійного
заводу з двома примиканнями до лінії
загального користування.
1
– коксохімічний цех; 2 - доменний цех;
3 – мартенівський цех; 4 – прокатний
цех; 5 – трубопрокатні цехи; 6 – допоміжні
і ремонтні цехи; 7 – тягове господарство;
8 – вугільний склад і ТЕЦ. Відвали Ст.
Примикання Ст. Східна
чення часу перебування на коліях підприємства вагонів загальносітьового парку і т.д.
Як приклад розглянемо деякі питання проектування внутрішньозаводських залізничних колій.
Н Основна
заводська станція Районна
заводська станція Рис. 2.7. Схема
примикання навантажувально-розвантажувальних
колій до ходової колії.
Я
Районна
станція (пост) Районна
станція (пост) Ходова
колія Ходова
колія а) б) Рис.
2.8. Приклад схеми залізничних колій. а
– для паралельно розташованих цехів; б
– для послідовно розташованих цехів;
к
зазначено, внутріцехові колії можуть
бути як наскрізними, так і тупиковими
в залежності від продуктивності цеху
і його планування. Необхідно відзначити,
що на вибір схеми внутріцехових колій
впливає розташування цехів на генеральному
плані. На рис. 2.8 показаний приклад
паралельного і послідовного розташування
цехів, коли продукція одного цеху
надходить на переробку в інший цех. З
погляду скорочення ч
исла
маневрових пересувань, а також колійного
розвитку схема з паралельним розташуванням
цехів, при тупикових внутріцехових
коліях, більш краща.
Лекції 4, 5.
3. Рейковий транспорт на відкритих гірських розробках.
3.1. Види кар'єрного транспорту.
На відкритих гірських розробках основними вантажами є корисні копалини і пуста порода. Пуста порода переміщається у відвали, що можуть розташовуватися у виробленому просторі кар'єру (внутрішні відвали) і поза кар'єром (зовнішні відвали); корисна копалина, як правило, проходить стадію збагачення. У цьому випадку транспортування його ведеться засобами кар'єрного транспорту на порівняно короткі відстані (до 15 — 20 км). Якщо добута корисна копалина не має потреби в збагаченні, то вона може бути завантажена безпосередньо у вибої у вагони загального користування. Переміщення цих вагонів від вибою до складальної станції відбувається локомотивами кар'єру. В окремих випадках схема переміщення повинна враховувати необхідність створення складів для усереднення корисної копалини.
Для переміщення гірської маси застосовують різні види транспорту: залізничний, автомобільний, конвеєрний, гідравлічний, в особливо важких топографічних умовах — канатно-підвісний. Досить часто зустрічається застосування декількох видів транспорту на окремих ділянках переміщення гірської маси, наприклад: автомобільний на уступах і конвеєрний транспорт чи скіповий підйомник для підйому на поверхню; автомобільний у межах кар'єру і залізничний від перевантажувального пункту кар'єру до збагачувальної фабрики. Можуть бути й інші сполучення різних видів транспорту.
Попередній добір видів транспорту для подальшого порівняння варіантів і вибору оптимального можна провести за аналогією з результатами застосування тих чи інших видів транспорту на діючих кар'єрах, що знаходяться в аналогічних умовах із проектованим по гірничо-геологічних умовах, потужності і глибині залягання. При цьому, природно, повинна враховуватися можливість застосування нової техніки і технології.
За аналогією як варіант для порівняння може бути обраний, наприклад, залізничний транспорт для кар'єрів значної потужності глибиною залягання до 250 — 300 м і будь-яких відстанях переміщення гірської маси. Автомобільний транспорт може бути ефективним для кар'єрів невеликої і середньої потужності при відносно невеликій дальності перевезення гірської маси (до 2 — 5 км). При значній глибині залягання в 200 м і більш, а також при складних умовах залягання ефективність застосування автотранспорту підвищується. При розробці родовищ, що знаходяться в незасвоєних важкодоступних районах, віддалених від існуючих залізниць, автотранспорт нерідко є єдино можливим видом транспорту.
Конвеєрний транспорт має переваги при переміщенні м'яких розкривних порід, особливо в сполученні з багатоковшевими і роторними екскаваторами, а також при використанні різних видів транспорту: автомобільного на уступах і конвеєрного для видачі корисної копалини на поверхню і для транспортування розкривних порід у відвал.
Застосування того чи іншого виду транспорту повинне обґрунтовуватися техніко-економічними розрахунками, причому попередньо відібрані варіанти необхідно порівнювати не тільки по вартості самого переміщення, а по всій сукупності змінюваних витрат, зв'язаних із застосуванням того чи іншого виду транспорту. Так, наприклад, при порівнянні варіантів залізничного транспорту з автомобільним необхідно враховувати можливість застосування при автомобільному транспорті великих ухилів, що зменшує довжину капітальних траншей, а, отже, і рознос бортів. Крім того, при автомобільному транспорті утворення відвалів більш просте і дешеве. Можна привести ще цілий ряд прикладів необхідності обліку супутніх витрат. Обмежимося ще одним прикладом: при розробці кар'єру зі скельними породами при порівнянні варіантів залізничного й автомобільного транспорту з конвеєрним варто враховувати в конвеєрному варіанті вартість дроблення висадженої маси до шматків 300 — 400 мм і визначати вартість утворення відвалів для кожного варіанта.