1.2. Основні принципи проектування генерального плану

На основі аналізу вітчизняного і закордонного досвіду проектування підприємств різних галузей промисловості вироблені наступні основні принципи проектування генерального плану:

1. Розташування цехів повинне відповідати вимогам виробничого процесу й організації виробництва, забезпечувати потоковість виробничих процесів, раціональні транспортні зв'язки й умови для їхньої автоматизації. У залежності від напрямку виробничого потоку розрізняють наступні схеми генерального плану підприємств:

а) з поперечним виробничим потоком, перпендикулярно спрямованим до більшої осі площадки (рис. 1.1,a);

Рис. 1.1. Схеми генерального плану підприємств

а — з поперечним виробничим потоком, спрямованим перпендикулярно до великої осі площадки;

б — з подовжнім виробничим потоком, спрямованим уздовж великої осі;

у — з комбінованим подовжнім і поперечним напрямком виробничого потоку

І — склад сировини; ІІ — заготівельний цех; ІІІ — обробний цех; IV — складальні цехи і склади готової продукції; V— залізничні колії;

1 — заводоуправління; 2 — лабораторія; 8 — склад готової продукції; 4 — чавуноливарний цех; 6 — механоскладальний цех; 6 — сталеливарний цех; 7 — ковальський цех; 8 — ремонтний цех; 9 — котельний цех

б) з подовжнім виробничим потоком, спрямованим уздовж більшої осі (рис. 1.1,6);

в) з комбінованим (подовжнім і поперечним) напрямком виробничого потоку (рис. 1.1, в).

Слід зазначити, що в різних галузях промисловості в залежності від специфіки виробництва використовується класифікація схем, що враховує технологічні особливості даного виробництва. Така класифікація розроблена для генпланів підприємств чорної металургії, машинобудування, хімії й ін.

Під раціональними транспортними зв'язками розуміється, у першу чергу, гармонічне сполучення різних видів транспорту й ув'язування зовнішнього, міжцехового і внутріцехового транспорту між собою і з технологією основного виробництва. При цьому більш кращі найбільш короткі і прямі транспортні комунікації.

2. Повинно бути проведене зонування території, тобто чіткий її розподіл у залежності від виду виробництва і призначення будівель і споруджень з об'єднанням однорідних груп цехів з метою поліпшення їхніх експлуатаційних умов, раціонального рішення питань спеціалізації і кооперації. При зонуванні території враховується спільність умов: енергоспоживання, водопостачання, транспортного обслуговування, пожежної безпеки і санітарно-гігієнічних умов. Так, зона енергетичних і водо-охолоджувальних пристроїв, повинна розташовуватися з дотриманням пожежних і санітарно-гігієнічних вимог, а також умов наближення її до цехів — споживачам енергії і видалення від головного введення комунікацій на промислову площадку. Допоміжні цехи варто розташовувати можливо ближче до основних цехів чи тих, що обслуговуються.

Особливості зонування цехів основного виробництва специфічні для різних галузей промисловості.

3. Необхідно забезпечувати компактне планувальне рішення, що дозволяє раціонально використовувати територію. Компактність генерального плану залежить від системи і щільності забудови. Розрізняють наступні системи забудови підприємств (рис. 1.2):

-рядову квартальну;

- блокову квартальну і багатоквартальну;

- периметральну прямокутного планування;

-косокутну і змішану.

Зпогляду щільності забудови більш раціональна блокова система, особливо з використанням безупинних видів транспорту.

Рис. 1.2. Системи забудови майданчика підприємства.

а) рядова квартальна; б) блокова квартальна і багатоквартальна; в) периметральна прямокутного планування;

У більшості випадків компактність генерального плану оцінюється двома показниками: щільністю забудови і питомою площею.

Щільність забудовиплощадки підприємства визначається у відсотках як відношення площі забудови до площі підприємства в огорожі (чи при відсутності огорожі — у відповідних їй умовних границях) із включенням площі, зайнятої залізничними коліями.

Іншим показником, що оцінює компактність генерального плану, єпитома площа, тобто площа заводу в га, що потрібна для розміщення виробництва з метою одержання визначеної кількості продукції, характерної для таких підприємств. Цей показник не нормується і використовується в галузях промисловості на додаток до щільності забудови як галузевий показник.

У деяких галузях промисловості іноді використовують як показник компактності забудови коефіцієнт використання території, що визначається у відсотках аналогічно щільності забудови, але з включенням у використану площу крім будівель усіх площ, зайнятих залізничними коліями, автомобільними дорогами, усіма видами енергетичних комунікацій, і площ, зайнятих зеленими насадженнями.

4. Рішення генерального плану повинне передбачати черговість будівництва, можливість зручного поетапного розвитку і наступного розширення підприємства з використанням раніше побудованих споруджень і основної ідеї генерального плану. При цьому територію для наступного розширення варто резервувати в основному на периферії заводу.

Можливість наступного розвитку заводу передбачають на всіх етапах проектування, починаючи з вибору площадки для будівництва підприємства.

Доречно відзначити, що вимога забезпечення наступного розширення підприємства значною мірою суперечить вимозі компактності. Тому можливість розширення підприємства в майбутньому повинна забезпечуватися з урахуванням принципу компактності планувальних рішень першої черги будівництва. Природно, що забезпечення наступного розширення підприємства також має деякі особливості в різних галузях промисловості.

5. У проекті генерального плану повинні бути враховані кліматичні, інженерно-геологічні і топографічні особливості площадки підприємства і району розміщення.

Особлива увага приділяється обліку даних про напрямок вітрів у розглянутому районі, їхню повторюваність і силу. З цією метою для кожної площадки будується особливий графік, названий розою вітрів, орієнтований по напрямку румбів.

При розташуванні пило- і газоутворювальних цехів необхідно передбачати захисні пристрої, а також враховувати напрямок пануючих вітрів, уникаючи можливості потрапляння диму і пилу на територію заводу і жилої зони.

Інженерно-геологічні і топографічні умови площадки повинні враховуватися в проекті вертикального планування площадки як складової частини генерального плану. Особливо великі і відповідальні цехи, а також цехи, де працюють крани великої вантажопідйомності, розташовувати в найбільш сприятливих геологічних умовах, по можливості на невисоких насипах чи у виїмці, що полегшує рішення фундаментів будинків і устаткування.

6. Проект генерального плану повинний забезпечувати сприятливі умови праці людей на підприємстві, що включають рішення по організації пасажирського транспорту і пішохідного руху, благоустрою й озелененню території, раціональному розміщенню на площадці прохідних пунктів, побутових приміщень, їдалень, медпунктів, місць активного відпочинку.