- •Довідник
- •1. Загальні положення
- •1.1. Основні терміни з питань охорони праці
- •1.2. Законодавство про охорону праці
- •2. Організація охорони праці
- •2.1. Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці
- •2.2. Обов’язки та права працівників на охорону праці
- •2.3. Служба охорони праці
- •2.4. Управління внутрішніми нормативними актами
- •2.5. Основні завдання і повноваження комісії з питань охорони праці
- •2.6. Навчання працівників з питань охорони праці
- •2.7. Професійний добір, медичний огляд працівників
- •2.8. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва
- •2.9. Видача дозволів Держгірпромнаглядом та його територіальними органами
- •2.10. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •3. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •4. Правове регулювання охорони праці окремих категорій населення
- •4.1. Охорона праці жінок
- •4.2. Охорона праці неповнолітніх
- •4.3. Охорона праці інвалідів
- •4.4. Забезпечення працівників лікувально-профілактичним харчуванням
- •4.5. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту
- •5. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •5.1. Порядок перегляду, розроблення, підготовки та подання на реєстрацію нормативно-правових актів з охорони праці
- •5.2. Нормативно-правові акти з охорони праці, дія яких поширюється на всі або декілька видів економічної діяльності
- •5.3. Нормативно-правові акти з охорони праці для вугільної промисловості
- •5.4 Нормативно-правові акти з охорони праці для гірничодобувної промисловості
- •5.5.Нормативно-правові акти з охорони праці для металургійної промисловості
- •5.6. Нормативно-правові акти з охорони праці для машинобудівної галузі
- •5.7. Нормативно-правові акти з охорони праці для хімічної промисловості
- •5.8. Нормативно-правові акти з охорони праці для працівників легкої промисловості
- •5.9. Нормативно-правові акти з охорони праці для будівельних матеріалів
- •5.10. Нормативно-правові акти з охорони праці для будівельної галузі
- •5.11.Нормативно-правові акти з охорони праці для електроенергетитики
- •5.12. Нормативно-правові акти з охорони праці для працівників сільського господарства
- •5.13. Нормативно-правові акти з охорони праці для транспортної галузі
- •5.14. Нормативно-правові акти з охорони праці для працівників медичних закладів
- •6. Гігієна праці
- •6.1. Основні поняття гігієни праці
- •6.2. Небезпечні та шкідливі фактори виробничого середовища
- •6.3. Мікроклімат
- •6.3.1. Загальні відомості
- •6.3.2. Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту
- •6.4. Виробничий шум, ультразвук, інфразвук
- •6.4.1. Шум. Загальні поняття та визначення
- •6.4.3. Методи вимірювання шуму, інфразвуку та ультразвуку
- •6.5. Вібрація
- •6.5.1.Загальні поняття вібрації
- •6.5.2. Вплив вібрації на людину
- •6.6. Електромагнітні випромінювання
- •6.6.1. Загальні поняття та визначення
- •6.6.2. Захист від електромагнітних випромінювань
- •6.7. Захист від випромінювань оптичного діапазону
- •6.7.1. Захист від інфрачервоного випромінювання
- •6.7.2. Захист від ультрафіолетових випромінювань
- •6.7.3. Захист від лазерного випромінювання
- •6.8. Іонізуюче випромінювання
- •6.8.1.Визначення та основні характеристики радіоактивного випромінювання
- •6.8.2. Дія іонізуючих випромінювань
- •6.8.3. Нормування іонізуючих випромінювань, захист
- •6.9. Робота з візуальними дисплейними терміналами
- •6.10.Виробниче освітлення
- •6.10.1. Значення світла для працездатності та здоров'я людини
- •6.10.2. Природне освітлення
- •6.10.3. Суміщене освітлення
- •6.10.4. Штучне освітлення
- •6.11. Напруженість праці
- •6.12. Атестація робочих місць
- •6.13. Санітарні норми та правила з питань гігієни праці
- •7. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •7.1. Загальні положення щодо розслідування та обліку нещасних випадків
- •7.2.Спеціальне розслідування
- •7.3. Розслідування та облік випадків професійних захворювань
- •7.4. Розслідування та облік аварій
- •8. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •8.1. Страхування від нещасного випадку
- •8.2. Страховий ризик
- •8.4. Повноваження страхових експертів з охорони праці
- •8.5. Перелік документів, що подається до Фонду для проведення страхових виплат
- •8.6. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •8.7. Страхові внески страхувальників, клас професійного ризику
- •9. Основи безпеки виробництва
- •9.1. Загальні положення безпеки виробництва
- •9. 2. Безпека обладнання, що працює під тиском
- •9.2.11. Технічні вимоги щодо безпеки обладнання, що працює під тиском.
- •9.2.12. Вимоги до проектування.
- •9.2.28. Маркування і етикетування
- •9. 3. Вимоги до безпечного застосування підіймально-транспортного устаткування
- •10. Електробезпека
- •10.1 . Загальні положення
- •10.2. Дія електричного струму на організм людини
- •10.3. Допустимі значення струмів і напруг
- •10.4. Класифікація електроустановок і приміщень по електробезпечності
- •10.5 .Основні причини електротравматизму на виробництві
- •10.6. Умови ураження людини струмом при доторканні до струмопровідних частин електромереж
- •10.7. Технічні заходи щодо захисту людей від ураження електричним струмом
- •10.8.Система електрозахисних засобів
- •10.9. Система організаційно-технічних заходів і засобів
- •10.10. Надання допомоги при ураженні електричним струмом
- •10.11. Захист від статичної електрики
- •11. Пожежна безпека
- •11.1. Основні поняття та визначення пожежної безпеки, причини пожеж
- •11.2. Основні положення Закону України “Про пожежну безпеку”
- •11.3. Обов'язки керівника підприємства та інших посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта та окремих дільниць виробництва
- •11.4. Служба пожежної безпеки
- •11.5. Пожежний нагляд
- •11.6. Дотримання вимог пожежної безпеки при проектуванні, будівництві та реконструкції об'єктів виробничого та іншого призначення
- •11.7. Видача дозволу на початок роботи
- •11.8. Добровільні пожежні дружини
- •11.9. Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки
- •11.10. Облік пожеж
- •11.11. Навчання з питань пожежної безпеки
- •11.12. Виявлення та гасіння пожеж
- •11.13. Протипожежний режим об’єкта
- •12. Нормативно-правові акти з пожежної безпеки
- •12.1. Розроблення, затвердження, перегляд, нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки. Погодження нормативних, нормативно-технічних документів
- •12.2. Загальнодержавні правила пожежної безпеки
- •12.3. Міжгалузеві правила пожежної безпеки
- •12.4. Правила пожежної безпеки для підприємств вугільної промисловості
- •12.5. Правила пожежної безпеки для підприємств металургійної промисловості
- •12.6. Правила пожежної безпеки для підприємств машинобудівної промисловості
- •12.7. Правила пожежної безпеки для підприємств хімічної промисловості
- •12.8. Правила пожежної безпеки для підприємств легкої промисловості
- •12.9. Нормативні документи в галузі будівництва з питань пожежної безпеки
- •12.10. Правила пожежної безпеки для підприємств електроенергетики
- •12.11. Правила пожежної безпеки для сільського господарства
- •12.12. Правила пожежної безпеки для транспортної галузі
- •12.13. Державні стандарти України з питань пожежної безпеки
- •12.14. Міждержавні стандарти з питань пожежної безпеки
9.2.28. Маркування і етикетування
Ддля всіх видів обладнання, що працює під тиском повинно бути маркування.
За необхідності слід передбачити попереджувальні написи з застереженнями щодо неналежного поводження, яке може мати місце, виходячи з досвіду.
9.2.29. Матеріали, які використовуються для виготовлення обладнання, що працює під тиском, якщо вони не підлягають заміні, повинні бути розраховані на всю тривалість життя обладнання. Матеріали для виготовлення, монтажу і ремонту обладнання, що працює під тиском, та його елементів повинні вибиратись у відповідності до вимог НПАОП 0.00-1.07-94, НПАОП 0.00-1.08-94, НПАОП 0.00-1.11-98, НПАОП 0.00-1.26-96 або бути допущені до експлуатації при виробництві обладнання, що працює під тиском, у відповідності до вимог вищезгаданих НПАОП.
9.30.Виробник обладнання, що працює під тиском, повинен провести підтвердження відповідності кожного виробу, перед введенням його в обіг, за одним із модулів.
Процес підтвердження відповідності обладнання, нанесення НЗВ проводиться з урахуванням категорії, до якої належить обладнання. Відповідно до категорії обладнання до нього застосовуються різні процедури (модулі) підтвердження відповідності.
9.2.31. Технічна документація повинна охоплювати всі стадії проектування, виробництва і застосування продукції та давати можливість оцінити її відповідність вимогам Технічного регламенту.
Технічна документація повинна містити:
- загальний опис виробу;
- конструкцію, виробничі креслення, схеми елементів, блоків, ланцюгів тощо;
- описи і пояснення до креслень, схем і такі, що стосуються функціонування виробу;
- список стандартів з переліку національних стандартів і опис рішень, прийнятих на виконання вимог Технічного регламенту, якщо згадані стандарти не були застосовані;
- результати проектних розрахунків, випробувань тощо;
- звіти про випробування продукції;
- дані про атестацію персоналу згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.16-96, НПАОП 0.00-1.27-97 та НПАОП 0.00-8.14-97.
9.2.32.Уповноважений орган проводить експертизу технічної документації з метою підтвердження того, що типовий зразок обладнання, що працює під тиском, виготовлено згідно з технічною документацією.
При цьому уповноважений орган повинен:
- провести експертизу та перевірку технічної документації як щодо конструкції, так і щодо процесу виготовлення;
- погодити застосування матеріалів іноземного виробництва та матеріалів, виготовлених за новітніми технологіями, якщо чинні стандарти на них не поширюються та вони не входять до переліку дозволених матеріалів, згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.07-94, НПАОП 0.000-1.08-94, НПАОП 0.00-1.11-98 та НПАОП 0.00-1.26-96, а також перевірити свідоцтва, надані виробником матеріалу;
- перевірити, чи атестована технологія виконання нерознімних з'єднань згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.07-94, НПАОП 0.000-1.08-94, НПАОП 0.00-1.11-98 та НПАОП 0.00-1.26-96;
- перевірити належну атестацію персоналу, який здійснює нерознімні з'єднання і неруйнівний контроль згідно з вимогами НПАОП 0.00-1.16-96, НПАОП 0.00-1.27-97 та НПАОП 0.00-8.14-97.
Уповноважений орган визначає елементи обладнання, які були спроектовані згідно з відповідними стандартами з переліку національних стандартів, а також елементи, які були спроектовані без застосування відповідних положень цих стандартів.
Якщо виробник застосував стандарти з переліку національних стандартів, уповноважений орган здійснює необхідні дослідження і випробування для перевірки застосування цих стандартів.
9.2.33. Система управління якістю вважається такою, що відповідає цим вимогам, у разі впровадження виробником гармонізованого державного стандарту України ДСТУ ISO 9001-2001.
Нанесення національний знак відповідності (НЗВ) на обладнання, яке відповідає вимогам «Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском», проводиться згідно з «Описом та правилами застосування національного знака відповідності» , затвердженими Постановою КМ від 29.11.2001 № 1599.
9.2.34. Державний орган, на який покладено функції технічного регулювання в галузі обладнання, що працює під тиском, уживає належних заходів для того, щоб уведення в обіг і експлуатацію зазначеного обладнання не створювало загрози для безпеки й здоров'я людей, тварин, рослин, а також майна та довкілля. Це досягається за умови виконання вимог технічної документації щодо монтажу, технічного обслуговування і використання обладнання за призначенням.
9.2.35. Обладнання, що працює під тиском, яке виготовляється за кордоном і вводиться в обіг на території України, також має відповідати вимогам « Технічного регламенту з підтвердження відповідності безпеки обладнання, що працює під тиском».
9.2.36. Згідно з НПАОП 0.00.-1.07-94 «Правила будови і безпечної експлуатації посудини, що працюють під тиском» після монтажу та до пуску в експлуатацію посудини проходять реєстрацію і технічне опосвідчення в ЕТЦ Дергірпромнагляду.
9.2.37.Обсяги, методи і періодичність технічних опосвідчень посудин мають визначатись підприємством-виробником і вказуватися в паспорті та інструкції з монтажу і експлуатації. При відсутності таких даних періодичні технічні опосвідчення проводяться:
посудин, що не підлягають реєстрації в ЕТЦ - зовнішній і внутрішній огляд раз в 1-2 роки залежно від умов праці, а гідравлічні випробування раз на 8 років;
посудини, зареєстровані в ЕТЦ - зовнішній і внутрішній огляд відповідальним за безпечну експлуатацію раз на 1-10 років, і експертом ЕТЦ раз на 4-10 років, а гідравлічні випробування раз на 8-12 років залежно від призначення посудини та умов експлуатації.
9.2.38. Посудини, що працюють з речовинами 1 і 2 класів небезпечності, до початку внутрішнього огляду чи виконання всередині них будь-яких робіт мають бути оброблені і нейтралізовані відповідно до інструкції з безпечного ведення таких робіт.
9.2.39. Позачергові технічні опосвідчення посудин проводяться, якщо посудина не експлуатувалася більше 12 місяців, була демонтована і встановлена на іншому місці, за вимогою інспектора Держгірпромнагляду та в інших випадках, передбачених Правилами.
9.2.40. Позачергове технічне опосвідчення проводиться також, якщо посудина відпрацювала розрахунковий період служби. У цьому випадку до проведення гідравлічних випробувань здійснюється експертне обстеження (технічне діагностування) посудини ЕТЦ або спеціалізованою організацією, що має дозвіл Держгірпромнагляду України, отриманий в установленому порядку.
9.2.41. Пуск в експлуатацію посудини, що підлягають реєстрації в ЕТЦ, проводиться за наказом власника підприємства, виданим за результатами технічного опосвідчення і проведеного експертом ЕТЦ обстеження готовності посудини та відповідності обслуговування, нагляду і установлення вимогам проекту і Правил.
9.2.42. На підприємстві наказом власника призначається особа (інженерно-технічний працівник), з нагляду за станом і безпечною експлуатацією посудин, укомплектовується необхідний штат працівників. Персонал, що здійснює експлуатацію посудини, повинен пройти спеціальне навчання, перевірку знань і мати відповідне посвідчення.