- •Довідник
- •1. Загальні положення
- •1.1. Основні терміни з питань охорони праці
- •1.2. Законодавство про охорону праці
- •2. Організація охорони праці
- •2.1. Обов'язки роботодавця щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці
- •2.2. Обов’язки та права працівників на охорону праці
- •2.3. Служба охорони праці
- •2.4. Управління внутрішніми нормативними актами
- •2.5. Основні завдання і повноваження комісії з питань охорони праці
- •2.6. Навчання працівників з питань охорони праці
- •2.7. Професійний добір, медичний огляд працівників
- •2.8. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об'єктів і засобів виробництва
- •2.9. Видача дозволів Держгірпромнаглядом та його територіальними органами
- •2.10. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці
- •3. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці
- •4. Правове регулювання охорони праці окремих категорій населення
- •4.1. Охорона праці жінок
- •4.2. Охорона праці неповнолітніх
- •4.3. Охорона праці інвалідів
- •4.4. Забезпечення працівників лікувально-профілактичним харчуванням
- •4.5. Забезпечення працівників засобами індивідуального захисту
- •5. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •5.1. Порядок перегляду, розроблення, підготовки та подання на реєстрацію нормативно-правових актів з охорони праці
- •5.2. Нормативно-правові акти з охорони праці, дія яких поширюється на всі або декілька видів економічної діяльності
- •5.3. Нормативно-правові акти з охорони праці для вугільної промисловості
- •5.4 Нормативно-правові акти з охорони праці для гірничодобувної промисловості
- •5.5.Нормативно-правові акти з охорони праці для металургійної промисловості
- •5.6. Нормативно-правові акти з охорони праці для машинобудівної галузі
- •5.7. Нормативно-правові акти з охорони праці для хімічної промисловості
- •5.8. Нормативно-правові акти з охорони праці для працівників легкої промисловості
- •5.9. Нормативно-правові акти з охорони праці для будівельних матеріалів
- •5.10. Нормативно-правові акти з охорони праці для будівельної галузі
- •5.11.Нормативно-правові акти з охорони праці для електроенергетитики
- •5.12. Нормативно-правові акти з охорони праці для працівників сільського господарства
- •5.13. Нормативно-правові акти з охорони праці для транспортної галузі
- •5.14. Нормативно-правові акти з охорони праці для працівників медичних закладів
- •6. Гігієна праці
- •6.1. Основні поняття гігієни праці
- •6.2. Небезпечні та шкідливі фактори виробничого середовища
- •6.3. Мікроклімат
- •6.3.1. Загальні відомості
- •6.3.2. Загальні заходи та засоби нормалізації мікроклімату та теплозахисту
- •6.4. Виробничий шум, ультразвук, інфразвук
- •6.4.1. Шум. Загальні поняття та визначення
- •6.4.3. Методи вимірювання шуму, інфразвуку та ультразвуку
- •6.5. Вібрація
- •6.5.1.Загальні поняття вібрації
- •6.5.2. Вплив вібрації на людину
- •6.6. Електромагнітні випромінювання
- •6.6.1. Загальні поняття та визначення
- •6.6.2. Захист від електромагнітних випромінювань
- •6.7. Захист від випромінювань оптичного діапазону
- •6.7.1. Захист від інфрачервоного випромінювання
- •6.7.2. Захист від ультрафіолетових випромінювань
- •6.7.3. Захист від лазерного випромінювання
- •6.8. Іонізуюче випромінювання
- •6.8.1.Визначення та основні характеристики радіоактивного випромінювання
- •6.8.2. Дія іонізуючих випромінювань
- •6.8.3. Нормування іонізуючих випромінювань, захист
- •6.9. Робота з візуальними дисплейними терміналами
- •6.10.Виробниче освітлення
- •6.10.1. Значення світла для працездатності та здоров'я людини
- •6.10.2. Природне освітлення
- •6.10.3. Суміщене освітлення
- •6.10.4. Штучне освітлення
- •6.11. Напруженість праці
- •6.12. Атестація робочих місць
- •6.13. Санітарні норми та правила з питань гігієни праці
- •7. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •7.1. Загальні положення щодо розслідування та обліку нещасних випадків
- •7.2.Спеціальне розслідування
- •7.3. Розслідування та облік випадків професійних захворювань
- •7.4. Розслідування та облік аварій
- •8. Загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання
- •8.1. Страхування від нещасного випадку
- •8.2. Страховий ризик
- •8.4. Повноваження страхових експертів з охорони праці
- •8.5. Перелік документів, що подається до Фонду для проведення страхових виплат
- •8.6. Фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань
- •8.7. Страхові внески страхувальників, клас професійного ризику
- •9. Основи безпеки виробництва
- •9.1. Загальні положення безпеки виробництва
- •9. 2. Безпека обладнання, що працює під тиском
- •9.2.11. Технічні вимоги щодо безпеки обладнання, що працює під тиском.
- •9.2.12. Вимоги до проектування.
- •9.2.28. Маркування і етикетування
- •9. 3. Вимоги до безпечного застосування підіймально-транспортного устаткування
- •10. Електробезпека
- •10.1 . Загальні положення
- •10.2. Дія електричного струму на організм людини
- •10.3. Допустимі значення струмів і напруг
- •10.4. Класифікація електроустановок і приміщень по електробезпечності
- •10.5 .Основні причини електротравматизму на виробництві
- •10.6. Умови ураження людини струмом при доторканні до струмопровідних частин електромереж
- •10.7. Технічні заходи щодо захисту людей від ураження електричним струмом
- •10.8.Система електрозахисних засобів
- •10.9. Система організаційно-технічних заходів і засобів
- •10.10. Надання допомоги при ураженні електричним струмом
- •10.11. Захист від статичної електрики
- •11. Пожежна безпека
- •11.1. Основні поняття та визначення пожежної безпеки, причини пожеж
- •11.2. Основні положення Закону України “Про пожежну безпеку”
- •11.3. Обов'язки керівника підприємства та інших посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки об'єкта та окремих дільниць виробництва
- •11.4. Служба пожежної безпеки
- •11.5. Пожежний нагляд
- •11.6. Дотримання вимог пожежної безпеки при проектуванні, будівництві та реконструкції об'єктів виробничого та іншого призначення
- •11.7. Видача дозволу на початок роботи
- •11.8. Добровільні пожежні дружини
- •11.9. Відповідальність за порушення вимог пожежної безпеки
- •11.10. Облік пожеж
- •11.11. Навчання з питань пожежної безпеки
- •11.12. Виявлення та гасіння пожеж
- •11.13. Протипожежний режим об’єкта
- •12. Нормативно-правові акти з пожежної безпеки
- •12.1. Розроблення, затвердження, перегляд, нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки. Погодження нормативних, нормативно-технічних документів
- •12.2. Загальнодержавні правила пожежної безпеки
- •12.3. Міжгалузеві правила пожежної безпеки
- •12.4. Правила пожежної безпеки для підприємств вугільної промисловості
- •12.5. Правила пожежної безпеки для підприємств металургійної промисловості
- •12.6. Правила пожежної безпеки для підприємств машинобудівної промисловості
- •12.7. Правила пожежної безпеки для підприємств хімічної промисловості
- •12.8. Правила пожежної безпеки для підприємств легкої промисловості
- •12.9. Нормативні документи в галузі будівництва з питань пожежної безпеки
- •12.10. Правила пожежної безпеки для підприємств електроенергетики
- •12.11. Правила пожежної безпеки для сільського господарства
- •12.12. Правила пожежної безпеки для транспортної галузі
- •12.13. Державні стандарти України з питань пожежної безпеки
- •12.14. Міждержавні стандарти з питань пожежної безпеки
6. Гігієна праці
6.1. Основні поняття гігієни праці
6.1.1. Гігієна праці вивчає вплив виробничого середовища на функціонування організму людини і його окремих систем. Діяльність людини, залежно від умов реалізації і особливостей технологічних процесів, може супроводжуватись суттєвим відхиленням параметрів виробничого середовища від їх природного значення, бажаного для забезпечення нормального функціонування організму людини. Результатом відхилення чинників виробничого середовища від природних фізіологічних норм для людини, залежно від ступеня цього відхилення, можуть бути різного характеру порушення функціонування окремих систем організму або організму в цілому — часткові або повні, тимчасові чи постійні.
Уникнути небажаного впливу техногенної діяльності людини на стан виробничого середовища і довкілля в цілому практично не реально. Тому метою гігієни праці є встановлення таких граничних відхилень від природних фізіологічних норм для людини, таких допустимих навантажень на організм людини за окремими чинниками виробничого середовища, а також таких допустимих навантажень на організм людини при комплексній дії цих чинників, які не будуть викликати негативних змін як у функціонуванні організму людини і окремих його систем зараз, так і генетичних у майбутніх поколінь.
6.1.2. На сучасному етапі розвитку гігієни праці як науки гігієністи при вирішенні питань охорони здоров'я працюючих дотримуються так званого порогового принципу: фактичне відхилення окремого чинника виробничого середовища від природної фізіологічної норми до певної межі не спричиняє небажаних змін в організмі працівника і не призведе до негативних генетичних наслідків.
Оцінювання умов праці є основою для вжиття заходів, необхідних для запобігання небезпекам або принаймні зведення їх вірогідності до мінімуму.
6.1.3. Відповідно до до “Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу”, затвердженої МОЗ від 27.12.2001 за № 528 клас умов праці визначається тим чинником виробничого середовища, напруженості або тяжкості праці, який має найбільше відхилення від нормативних вимог.
Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації умови праці розподіляються на 4 класи:
1 клас - оптимальні умови праці - такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи для виробничих факторів встановлені для мікроклімату і факторів трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення;
2 клас – допустимі умови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих та їх потомство у найближчому і віддаленому періодах;
3 клас – шкідливі умови праці - характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство. Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості можливих змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені:
1 ступінь (3.1) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішій, ніж початок наступної зміни, перерві контакту з шкідливими факторами) та збільшують ризик погіршення здоров'я;
2 ступінь (3.2) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виробничо-обумовленої захворюваності, появи окремих ознак або легких форм професійної патології (як правило, без втрати професійної працездатності), що виникають після тривалої експозиції (10 років та більше);
3 ступінь (3.3) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять, окрім зростання виробничо-обумовленої захворюваності, до розвитку професійних захворювань, як правило, легкого та середнього ступенів важкості (з втратою професійної працездатності в період трудової діяльності);
4 ступінь (3.4) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку важких форм професійних захворювань (з втратою загальної працездатності);
4 клас – небезпечні (екстремальні) умови праці - характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.
5.1.4. Згідно з гігієнічною класифікацією робота в умовах перевищення гігієнічних нормативів (3 та 4 клас умов праці) може бути дозволена тільки при застосуванні засобів колективного та індивідуального захисту і скороченні часу дії шкідливих виробничих факторів (захист часом). Робота в небезпечних (екстремальних) умовах праці (4 клас) не дозволяється, за винятком ліквідації аварій, проведення екстрених робіт для попередження аварійних ситуацій. Ця робота повинна виконуватись у відповідних засобах індивідуального захисту та регламентованих режимах виконання робіт.