3. . Ефект фінансового важеля

До показників оцінки ефективності використання позикового капіталу відноситься ефект фінансового важеля:

(6.13)

де ЕФВ – ефект фінансового важеля,

ЕР – економна рентабельність інвестованого капіталу до сплати відсотків або коефіцієнт прибутковості, як відношення суми прибутку до середньої вартості інвестованого капіталу,

Коп – коефіцієнт оподаткування, як відношення суми податків до суми прибутку,

СП – ставка позикового проценту,

ПК – позиковий капітал,

ВК – власний капітал.

Ефект фінансового важеля показує на скільки відсотків збільшилась рентабельність власного капіталу (РВК) за рахунок залучення позикових коштів в оборот підприємства. Він виникає тоді, коли економічна рентабельність капіталу вище судного проценту.

Ефект фінансового важеля складається з двох елементів:

1. Різниці між коефіцієнтом прибутковості (рентабельності) інвестованого капіталу після сплати податків і ставкою за кредити ЕР(1-Кок)-СП;

2. Плеча фінансового важеля, тобто співвідношення ПК/ВК[ 26, с.310]. Позитивний ефект фінансового важеля виникає, коли ЕР (1-Кок)-СП>0

Наприклад, коефіцієнт прибутковості інвестованого капіталу після сплати податку складає 20%, відсоткова ставка за кредити дорівнює 15%. Різниця між вартістю позикового і розміщеного капіталу дозволяє збільшити рентабельність власного капіталу. За таких умов вигідно підвищувати плече фінансового важеля, тобто долю позикового капіталу. Якщо ЕР(1-Коп)-СП<0, то створюється негативний ЕФВ, в результаті цього відбувається “проїдання” власного капіталу.

Становище декілька змінюється з ефектом фінансового важеля, якщо при обчислені оподаткованого прибутку врахувати фінансові витрати по обслуговуванню боргу. Тоді за рахунок податкової економії реальна ставка проценту за кредити зменшується і буде дорівнювати СП(1-Коп). Тоді ефект фінансового важеля можна розрахувати за формулою:

(6.14)

Різниця між формулами 6.13 і 6.14 досконало розглянута на певних прикладах Г. Савицької в підручнику “Анализ хозяйственной деятельности АПК” [ 26, с 310-316].

В умовах інфляції ЕФВ залежить від наступних факторів:

• різниці між ставкою доходності всього інвестованого капіталу і ставкою позикового проценту;

• рівня оподаткування;

• суми боргових зобов’язань;

• темпів інфляції.

На проаналізованих підприємствах відсутній позиковий капітал взятий під проценти. До позикового капіталу в даному випадку ми віднесли лише кредиторську заборгованість. Тому показати факторний аналіз можна на наступному прикладі (табл. 6.14 [26, с. 315-316]).

Таблиця № 6.14 Вихідні дані для факторного аналізу ефекту фінансового важеля

№ п/п	Показники	Минулий період	Звітний період
А	Б	1	2
1.	Балансовий прибуток, тис. грн.	11000	15500
2.	Податки на прибутки, тис. грн.	2200	2790
3.	Рівень оподаткування, коефіцієнт	0,20	0,18
4.	Плече фінансового важеля	0,295	0,2658
5.	Економічна рентабельність інвестованого капіталу, %	29,33	28,21
6.	Середня ставка відсотку за кредит, %	60	50
7.	Темп інфляції, %	50	45
8.	Ефект фінансового важеля, %	12,23	10,59

Ефект фінансового важеля за минулий і звітний період розраховано за формулою:

, (6.15)

де І – темп інфляції.

Таким чином, підприємство на кожну гривню вкладеного капіталу одержало прибуток в розмірі 28,21 коп., а за користування позиченими коштами заплатило по 34,48 коп. (50:1,45). В результаті отримано від’ємний результат (28,21 – 34,48 = -5,67). ЕФВ понижується за рахунок податків (в даному випадку на 18%). Крім того, він залежить від плеча фінансового важеля і рівня інфляції.

Вплив факторів на відхилення ЕФВ можна розрахувати методом ланцюгових підстановок:

Загальне відхилення ЕФВ становить – 1,64 % (10,59 – 12,23), в тому числі за рахунок зміни факторів:

- рівня економічної рентабельності інвестованого капіталу	11,97 - 12,23 = - 0,26 %;
- ставки позикового проценту	13,54 - 11,97 = + 1,57 %;
- індекса інфляції	11,79 - 13,54 = - 1,75 %;
- рівня оподаткування	11,76 - 11,79 = - 0,03 %;
- плеча фінансового важеля	10,59 – 11,76 = - 1,17 %.

Таким чином при певних умовах підприємству вигідно використовувати позичені кошти, оскільки при цьому підвищується рентабельність власного капіталу (РВК):

РВК­_МН.Р = ЕР_МН.Р(1-К_{ОП МН.Р}) + ЕФВ_МН.Р = 29,33 (1 - 0,20) + 12,23 = 35,69 %

РВК­_ЗВ.Р = ЕР_ЗВ.Р(1-К_{ОП ЗВ.Р}) + ЕФВ_ЗВ.Р = 28,21 (1 - 0,18) + 10,59 = 33,72 %

Підприємство збільшило свій прибуток за рахунок використання позиченого капіталу на 5101,6 тис. грн.

П = ((ЕР – СП/(1 + І))(1 – К) · ПК/100 + І · ПК = 5101,6 тис.грн.

Таким чином, зовнішня заборгованість (позиковий капітал) виступає з одного боку джерелом подальшого розвитку діяльності підприємства, з іншого – чинник підвищення фінансового ризику. Залучаючи позиковий капітал, господарюючий суб’єкт може швидше досягти поставленої мети. А для того, щоб зменшити зростаючий у зв’язку з цим фінансовий ризик, необхідно робити прогноз щодо економічної рентабельності підприємства, ставки банківського проценту та рівня інфляції.

36