Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах

Закон України

від 15 вересня 1995 р. N 327/95-ВР

[В текст внесено зміни та доповнення

Законом України

від 15 липня 1999 р. N 958-XIV]

[З 1 жовтня 1997 року норми Закону у частині сплати податку на додану вартість поширюються тільки на виконання зобов'язань по векселях, виданх платниками податку до набрання чинності Законом України N 168/97-ВР від 3 квітня 1997 р. “Про податок на додану вартість”]

[З дня набрання чинності Закону України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції" до 1 січня 1999 року норми цього Закону поширюються тільки на готову продукцію товарних груп 1 - 24 Гармонізованої системи опису і кодування товарів, вироблену з давальницької сировини резидента, за умови, що за договорами з переробки сировини замовником були зроблені фактичні витрати або якщо така давальницька сировина повністю або частково була вивезена за межі митної території України до дня набрання чинності Закону України "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції", згідно із Законом України від 17 липня 1997 року N 468/97-ВР]

[До приведення законодавчих актів України щодо оподаткування давальницької сировини у відповідність з нормами Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. N 168/97-ВР сплата податку на додану вартість по операціях з ввезення давальницької сировини на митну територію України здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах", згідно із Законом України від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, змінено згідно із Законом України від 15.10.97 р. N 573/97-ВР]

Стаття 1. Визначення термінів і понять

У цьому Законі наведені нижче терміни і поняття вживаються у такому значенні:

давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції з наступним поверненням усієї продукції або її частини до країни власника (чи реалізацією в країні виконавця замовником або за його дорученням виконавцем) або вивезенням до іншої країни. Готова продукція може бути реалізована в Україні, якщо давальницька сировина, з використанням якої вироблено цю продукцію, ввезена іноземним замовником на митну територію України чи закуплена іноземним замовником за іноземну валюту в Україні. Право власності на імпортовану давальницьку сировину та вироблену з неї готову продукцію належить іноземному замовнику;

операція з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах - операція з перероблення (оброблення, збагачення чи використання) давальницької сировини (незалежно від кількості замовників та виконавців), а також етапів (операцій з перероблення цієї сировини), ввезеної на митну територію України (чи закупленої іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезеної за її межі з метою отримання готової продукції за відповідну плату. До операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах належать операції, у яких сировина замовника, на конкретному етапі її переробки, становить не менше 20 відсотків загальної вартості готової продукції;

замовник - суб'єкт господарської діяльності, який надає давальницьку сировину;

виконавець - суб'єкт господарської діяльності, який здійснює переробку, обробку, збагачення чи використання давальницької сировини;

готова продукція - продукція (товар), вироблена з використанням давальницької сировини (крім тієї частини, що використовується для проведення розрахунків за її переробку) і визначена як кінцева у контракті між замовником і виконавцем.