36

Тема 11. Аналіз утворення і використання оборотних коштів підприємства

Розглядувані питання:

1. Задачі аналізу.

2. Наявність власних оборотних коштів.

3. Використання нормованих оборотних коштів.

4. Показники оборотності оборотних коштів.

1. Задачі аналізу

Ефективність виробничо-господарської діяльності підприємства в многом залежить від використання оборотних коштів. Оборотні Кошти подають собою грошові засоби, вкладені в запаси матеріальних цінностей, незавершене виробництво, готову продукцію, розрахунок, а також находящиеся на рахунку в банках і в касі підприємства.

Розмір оборотних коштів підприємства повинен бути достатнім для забезпечення процесу виробництва і реалізації продукції. Мінімальна потреба в оборотних коштах – норматив власних оборотних коштів – визначають виходячи з виробничої програми, умов постачань і реалізації продукції.

Встановити відповідність фактичних запасів товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) нормативу і виявити причини утворення наднормативних запасів або недозаполнения нормативів по окремим виглядам запасів – задача аналізу оборотних коштів.

Додаткова потреба підприємства в оборотних коштах для утворення сезонних запасів матеріальних цінностей і покритті інших тимчасових потреб повинна покриватися за рахунок короткострокового банківського кредиту.

Основна увага при аналізі оборотних коштів необхідно обертати на поліпшення використання оборотних коштів шляхом розумного скорочення запасів ТМЦ, зміцнення платіжної дисципліни, мобілізації коштів, що відволіуть на позапланові потреби.

2. Наявність власних оборотних коштів

Фактична наявність власних і прирівняних до них оборотних коштів визначається по даним бухгалтерського балансу.

В пасиві цього балансу відображаються джерела власних і прирівняних до них засобів. До Них відносяться статутний фонд, прибуток і так звані стійкі пасиви. Під стійкими пасивами розуміються засоби, що не належать даному підприємству, але постійно знаходяться в його звороті: заборгованість по зарплаті і відрахування в бюджет, резерв майбутних платежів, розрахунок з кредиторами і т. П.

Фактична наявність власних оборотних коштів визначається як разность між I розділом пасиву і активу бухгалтерського балансу. Стійкі Пасиви враховують тільки в розмірі, передбаченому в фінансовому плані.

Власні Оборотні Кошти, як відомо, формуються за рахунок трьох джерел: статутного фонду в оборотній частині, стійких пасивів і вільної остачі прибутку. При аналізі необхідно виявити причини зміни кожного джерела власних оборотних коштів у порівнянні з наявністю на почало року і з планом.

Причини зміни розміру оборотної частини статутного фонду можна вивчити по даним звіту «Рух статутного фонду» (форма БО-2).

Надійшло на збільшення статутного фонду:

• безоплатне одержання ТМЦ;

• надходження ТМЦ від ліквідації основних фондів;

• виручка від реалізації основних фондів;

• приєднання прибутку в порядку розподілу за минулий рік;

• фінансування на поповнення оборотних коштів;

• виручка від реалізації вибулих і зайвих основних фондів, перерахована в ФРП;

• отримане в оборотні кошти в порядку перерозподілу.

Зменшення статутного фонду:

• безоплатне вилучення ТМЦ і інших оборотних коштів;

• видатки, зв'язані з ліквідацією основних фондів;

• збитки за минулий рік;

• збитки від ліквідації не повністю основних фондів ,що амортизувалися;

• передане оборотних коштів в порядку перерозподілу.

Стійкі пасиви – один з основних джерел формування оборотних коштів. Тому їхньому аналізу повинно бути приділена особлива увага. Зміна стійких пасивів в течію року і причини цього встановлюють по кожній статті пасиву балансу.

В суму наявності власних оборотних коштів стійкі пасиви приймаються в розмірі нормативу. Але фактична їхня величина реально не має таких засобів. В цьому випадку наявність власних оборотних коштів повинно бути зменшена на суму нестатку стійких пасивів.

Якщо сума стійких пасивів, прийнята в покриттю нормативу, значно менш фактичної наявності по балансу, те це свідчить про недостатню обгрунтованість їхнього планування.

Аналізуючи наявність власних оборотних коштів, особлива увага слідує приділяти виконанню плану прибутки, її розподілу і розрахунку з бюджетом і вищою за рівнем організацією. Підприємство повинно мати прибуток в звороті в розмірі сум, направлених по фінансовому плану на приріст нормативу оборотних коштів і на формування стійких пасивів за рахунок вільної остачі штрафів.

Відхилення прибутку в звороті від плану впливає на зміну джерел оборотних коштів. Наявність в звороті підприємства прибутку в більшому розмірі наводить до утворення лишку оборотних коштів, а використання прибутку в розмірах, що перевищують її наявність по балансу, означає отвлечение оборотних коштів. При аналізі важливо з'ясувати причини відхилення розміру прибутку в звороті підприємства від плану.

Наявність в звороті підприємства прибутку понад план зумовлена перевыполнением плану прибутку або недовзносом прибутки в бюджет. Перевищення використання прибутку над фактичні отриманої може відбутися в зв'язку з недовыполнением плану прибутку, перевзносом засобів в бюджет або використанням її на потреби підприємства в більших розмірах, ніж передбачене в фінансовому плані. В зв'язку з цим необхідно проаналізувати виконання плану прибутку і її використання по даним форм звіту.

Після розгляду причин зміни оборотної частини статутного фонду, стійких пасивів і прибутку, находящейся в звороті, необхідно дати загальну оцінку факторів, що зумовили зміна джерел оборотних коштів.

Сума джерел власних оборотних коштів, розрахована по даним балансу, зіставляють з сумою нормативу. В результаті може виявитися, що: - сума власних оборотних коштів рівній нормативу, менш нормативу, більше нормативу. Після Цього з'ясовують причини утворення або лишку оборотних коштів.

Підприємство, припустивше по своїй вині нестаток власних оборотних коштів, повинні відшкодувати його в наступні періоди за рахунок додаткового прибутку, отриманого в результаті здійснення організаційно-технічних заходів.

3. Використання нормованих оборотних коштів. Ненормовані оборотні кошти

Оборотні кошти поділяються на нормовані і ненормовані. До нормованих відносяться всі оборотні кошти, вкладені в виробничі запаси, незавершене виробництво, готову продукцію на складі, і інші затрати підприємства, що включені в розділ II активу балансу.

При аналізі використання нормованих оборотних коштів слідує виявити величину відхилення фактичних запасів нормованих оборотних коштів від нормативу, причини їхнього утворення, визначити джерела покритті наднормативних запасів і намітити міри по доведенню фактичних запасів до рівня нормативу.

Запаси ТМЦ можуть створюватися не тільки за рахунок власних джерел, але і за рахунок банківського кредиту.

Наднормативні запаси, зв'язані з сезонним характером виробництв, постачань або реалізацією продукції, а також викликані іншими причинами, не що залежать від підприємства, є виправданими і звичайно покриваються позичками банку.

При видачі кредиту банк враховує заборгованість постачальникам за ТМЦ.

Планові остача нормованих оборотних коштів визначаються як сума нормативу цих засобів, фактичної заборгованості банку під нормовані оборотні кошти і заборгованості постачальникам, зарахованою банком при кредитуванні.

Відхилення фактичних запасів нормованих оборотних коштів від встановлених по них нормативів негативно впливає на виробничо-фінансову діяльність підприємства.

Утворення наднормативних не банком запасів ,що прокредитувалися – результат нестатку в організації МТС, зміни виробничих планів, відсутність пов'язання постачань і виробництва, випуск низької якості або непотрібної продукції. Це викликає необхідність притягнення позапланових джерел і передусім засобів кредиторів.

Не менше негативний наслідок тягне за собою і недозаполнение нормативів запасів.

При аналізі важливо встановити не тільки відхилення фактичної наявності запасів від нормативу, але і причини їхнього утворення по кожній статтю нормованих оборотних коштів.

Основними причинами відхилення від нормативів можуть бути: виконання роботи понад план, наявність не потрібних для виробництва ТМЦ, порушення ритмичности постачань, недодержання планових термінів видачі спецодягу, несвоєчасне виконання розрахункових операцій.

При аналізі материалоемкости продукції необхідно звернути увагу на прогрессивность норм видатку, на контроль за їхнім додержанням, організації обліку і видачі матеріальних цінностей і на наявність браку у виробництві.

Більш глибокий аналіз виробничих запасів можна виконати на основі даних складського обліку про склад їхн по виглядам, сортам і профілям. Підприємство повинно хоча б раз в квартал зіставляти остача матеріалів по всій номенклатурі з їхнім видатком, перевіряти, немає чи там матеріалів, що знаходяться без руху тривалий час або втратили своє виробниче значення.

До ненормованих оборотних коштів відносяться засоби, вкладені в товар отгруженные і здані роботи, дебітори, перевищення вкладень засобів над цільовими джерелами їхнього утворення.

До ненормованих оборотних коштів відносяться також затрати на закінчений капітальний ремонт і капітальне будівництво понад джерела фінансування.

Наявність у підприємства ненормованих оборотних коштів в вигляді грошових засобів і товару отгруженных, термін оплати яких не настав, неминучо. Це зумовлене діючими термінами проведення розрахунку між підприємствами.

Збільшення їхн за рахунок товару і робіт, неоплачених в термін, на відповідальному зберіганні у покупців, дебіторської заборгованості, імобілізації виявляє негативний вплив на фінансові ресурси підприємства.