- •Тема 9 аудит готівково-розрахункових операцій
- •План (логіка викладення і засвоєння матеріалу)
- •9.1. Особливості нормативної бази готівково-розрахункових операцій
- •9.2. Внутрішній та зовнішній контроль за дотриманням порядку ведення операцій із готівкою
- •9.3. Аудит готівково-розрахункових операцій
- •Тест внутрішнього контролю готівково-розрахункових операцій
- •Перевірка відповідності залишків у синтетичних і аналітичних регістрах обліку коштів у національній валюті
- •Перевірка відповідності залишків у синтетичних і аналітичних регістрах обліку коштів в іноземній валюті
- •Перевірка правильності відображення в бухгалтерському обліку залишків готівкових коштів в іноземній валюті
- •Перевірка правильності відображення в бухгалтерському обліку готівково-розрахункових операцій в іноземній валюті
- •Тест вибіркового формального контролю касових документів
- •Тема 10 аудит безготівкових розрахунків
- •План (логіка викладення і засвоєння матеріалу)
- •10.1. Мета і завдання аудиту безготівкових розрахунків
- •10.2. Особливості нормативної бази безготівкових розрахунків
- •Дебіторська заборгованість
- •10.3. Предметна область аудиторського дослідження
- •10.4. Аудит безготівкових розрахунків
- •Інформація про наявність рахунків у банках
- •Тест внутрішнього контролю безготівкових розрахунків
- •Програма аудиту безготівкових розрахунків
- •Запит про підтвердження залишків на поточних рахунках
- •Перевірка відповідності залишків та оборотних грошових коштів у національній валюті у реєстрах синтетичного й аналітичного обліку
- •Тест вибіркового контролю банківських документів на відповідність
- •Перевірка відповідності залишків коштів у іноземній валюті синтетичним і аналітичним регістрам обліку
- •10.5. Аудит дебіторської заборгованості та зобов'язань
- •Тест внутрішнього контролю дебіторської заборгованості та зобов'язань
- •10.6. Аудит зобов'язань перед банками
- •Типові помилки і порушення в операціях із кредитами
- •Тема 11 аудит необоротних активів і капітальних інвестицій
- •11.1. Мета й завдання аудиту необоротних активів і капітальних інвестицій
- •11.2. Особливості нормативної бази аудиту необоротних активів
- •11.3. Об'єкти аудиту необоротних активів і капітальних інвестицій
- •Об’єкти аудиту
- •11.4. Аудит необоротних активів і капітальних інвестицій
- •Тест внутрішнього контролю необоротних активів
- •Програма аудиторської перевірки основних засобів
- •Результати перевірки наявності документів на право власності на об'єкти необоротних активів
- •Результати вибіркової інвентаризації основних засобів
- •Вибіркова перевірка повноти оприбуткування основних засобів та нематеріальних активів
- •Перевірка обгрунтування справедливої вартості станом на ____________________
- •Програма аудиту нематеріальних активів
11.2. Особливості нормативної бази аудиту необоротних активів
На етапі підготовки до аудиту основних засобів, нематеріальних активів та капітальних вкладень необхідно досконало вивчити нормативну базу з питань відображення цих об'єктів у податковому і бухгалтерському обліку.
Із введенням П(с)БО 7 "Основні засоби" та П(с)БО 8 "Нематеріальні активи" відбулося різке розмежування бухгалтерського і податкового обліків. Тому суб'єктом господарювання треба вести окремо податковий облік основних засобів і нематеріальних активів, призначений для встановлення бази оподаткування прибутку, і бухгалтерський облік, метою якого є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про наявність, стан необоротних засобів та їх рух.
У податковому обліку, починаючи звітний рік, бухгалтери повинні з огляду на чинну нормативну базу з оподаткування і бухгалтерського обліку визначитися з початковими залишками та порядком нарахування амортизації.
Згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (у редакції Закону України від 22.05.97 р. № 283/97-ВР, зі змінами і доповненнями) суб'єкти господарювання, які мають на своєму балансі основні фонди, на початку звітного року повинні:
визначити відповідно до пп. 8.3.2. Закону про оподаткування прибутку балансову вартість груп основних фондів станом на початок року з метою на рахування амортизації за І квартал поточного року;
нарахувати амортизацію за І квартал поточного року, виходячи з балансової вартості груп (для групи 1 — виходячи з балансової вартості об'єктів) і норм амортизації, передбачених п. 8.6. Закону про прибуток.
При перевірці правильності визначення балансової вартості основних засобів у податковому обліку необхідно пам'ятати, що з 1 січня 2004 року в разі ліквідації основних фондів за рішенням платника податку або якщо з незалежних від платника податку обставин основні фонди (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації, або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних фондів через загрозу чи неминучість їх заміни, зруйнування або ліквідації платник податку у звітному періоді, в якому виникають такі обставини:
збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого суб'єкта основних фондів групи 1, при цьому вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля;
не змінює балансової вартості груп 2, 3 і 4 стосовно основних фондів цих груп.
Норми амортизації основних фондів, віднесених до груп 1, 2 і 3 у 2003 році, залишились ті ж, що й у 2002-му.
З 1 січня 2003 року основні фонди підлягають розподілу не на 3, а на 4 групи.
До нової, четвертої, групи віднесено електронно-обчислювальні машини та інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, інформаційні системи, телефони (у т. ч. мобільні), мікрофони, рації, вартість яких перевищує вартість "малоцінки", які раніше включалися до гр. 2 (пп. 8.2.2).
При здійсненні аудиту необоротних активів необхідно:
1) визначити суму "ремонтного ліміту" на поточний рік, яка згідно з пп. 8.7.1. Закону про оподаткування прибутку повинна дорівнювати 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів на початок року;
перевірити, чи містять групи 2 і 3 основних фондів матеріальні цінності. Це в інтересах самого підприємства, оскільки пп. 8.4.7. Закону про оподаткування прибутку передбачено, що коли на початок звітного кварталу групи 2 і З основних фондів не містять матеріальних цінностей, балансова вартість таких груп відноситься до валових витрат звітного періоду;
визначитися із щорічною індексацією балансової вартості груп основних фондів: згідно з пп. 8.3.3 платники податку всіх форм власності мають право застосувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації;
перевірити, чи в складі групи основних фондів 1 немає об'єктів із залишковою вартістю 1700 грн і менше. Амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1 здійснюється до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об'єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля.
Амортизація основних фондів груп 2, 3 і 4 проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.
Для відображення амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів у податковому обліку слід керуватися статтею 8 Закону про оподаткування прибутку. Це пов'язано з тим, що всі матеріальні цінності, термін експлуатації яких перевищує 365 календарних днів із дати введення в експлуатацію, потрапляють до категорії "Основні засоби".
На жаль, у Законі про оподаткування прибутку не встановлені особливі норми амортизації (за ставкою 50% і 100%) аналогічно тому, як це зроблено у П(с)БО 7. Тому малоцінні необоротні матеріальні активи у податковому обліку повинні бути зараховані до основних засобів (імовірно, до 2 або 3 групи), і на них повинна нараховуватися амортизація за нормами, передбаченими для відповідної групи.
У бухгалтерському обліку
На відміну від чотирьох класифікаційних груп основних фондів у податковому обліку, в бухгалтерському обліку виділяють 9 груп основних засобів, передбачених Інструкцією № 291 та П(с)БО 7 "Основні засоби", які обліковуються на рахунку 10 "Основні засоби" на таких субрахунках:
"Земельні ділянки";
"Капітальні витрати на поліпшення земель";
"Будівлі і споруди";
"Машини та обладнання";
"Транспортні засоби";
"Інструменти, прилади та інвентар";
"Робоча і продуктивна худоба";
"Багаторічні насадження";
"Інші основні засоби".
У бухгалтерському обліку від податкового обліку відрізняється: саме поняття основних засобів; порядок списання їх із балансу; нарахування амортизації; зменшення корисності основних засобів тощо.
Поняття "зменшення корисності" основних засобів є новим для вітчизняної економічної науки і господарської практики. У п. 4 П(с)БО 7 "зменшення корисності" визначено як втрата економічної вигоди в сумі перевищення залишкової вартості активу над сумою очікуваного відшкодування.
Під сумою очікуваного відшкодування, згідно із п. 4 П(с)БО 7, розуміють суму, яку підприємство очікує до відшкодування вартості необоротного активу при його майбутньому використанні, включаючи його ліквідаційну вартість.
Зменшення корисності — це вид уцінки об'єкта, яка здійснюється у разі, коли знос об'єкта, як фізичний, так і моральний, значно більший від нарахованого. Причинами цього є припинення діяльності, для якої використовувався об'єкт, поламки, аварії, підвищений фізичний знос унаслідок стихійних лих, порушення правил експлуатації, і врешті, втрата об'єктом товарного вигляду.
Втрати від зменшення корисності об'єктів основних засобів, які враховані за початковою вартістю, входять до складу витрат звітного періоду зі збільшенням у балансі суми зносу основних засобів (п. 31 П(с)БО 7). При цьому дебетується субрахунок 975 "Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій" у кореспонденції з субрахунками 131 або 132, тобто суми зменшення корисності не включаються ні до виробничої собівартості, ні до адміністративних витрат, ні до витрат на збут.
Після зменшення корисності об'єкта основних засобів норма його амортизації не змінюється у разі використання виробничого або прямолінійного методу.
Зменшення корисності об'єктів, які раніше були дооцінені, відображається в порядку, передбаченому для відображення суми уцінки раніше дооцінених об'єктів (п. 31 П(с)БО 7). Цей порядок передбачений п. 20 П(с)БО 7 і встановлює, що в такому випадку на суму зменшення корисності зменшується сума додаткового капіталу (субрахунок 423), нарахованого у зв'язку з попередніми дооцінками об'єкта, а якщо сума зменшення корисності перевищує суму нарахованого додаткового капіталу, то різниця входить до витрат звітного періоду. Указані витрати відображаються по дебету субрахунка 975.
У процесі використання об'єктів основних засобів відбувається їх фізичний знос, який може відрізнятися від зносу нарахованого. Крім того, змінюються ринкові ціни, відбуваються інфляційні процеси. Усе це тягне за собою відхилення залишкової вартості від їх справедливої вартості. Тому, дотримуючись міжнародної практики обліку основних засобів, у П(с)БО 7 "Основні засоби" передбачено переоцінку основних засобів у разі відхилення залишкової вартості від справедливої вартості на дату балансу більш ніж на 10%. У балансі основні засоби відображаються за первісною або залишковою вартістю.
Економічний сенс і правило переоцінки основних засобів
Економічний сенс переоцінки полягає, по-перше, у визначенні реальної (або справедливої) вартості активів підприємства, а отже, і реальної вартості самого підприємства, по-друге — в можливості уточнення витрат підприємства, передусім собівартості продукції (робіт, послуг) і товарів, що дає змогу відкоригувати цінову політику.
П(с)БО 7 не встановлює процедури переоцінки, не визначає осіб, які повинні її здійснювати, не наводить форми документа, в якому повинні відображатися результати переоцінки. Ці питання повинні регулюватися підприємством самостійно і відображатися в наказі про облікову політику. Основою переоцінки є індекс переоцінки. Згідно з п. 17 П(с)БО 7 "індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об'єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість".
Основні відмінності між податковим і бухгалтерським обліком основних засобів показані в таблиці 11.1.
Таблиця 11.1 Основні відмінності між податковим і бухгалтерським обліком необоротних засобів
№ з/п
|
Основні положення
|
Вимоги за бухгалтерським обліком |
Вимоги за податковим обліком |
П(с)БО 7 |
Закон про оподаткування прибутку | ||
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
Основні засоби |
Це матеріальні активи, якими підприємство володіє з метою використання їх у процесі виробництва або поставки товарів і послуг, здачі в оренду іншим особам або для цілей управління, очікуваний термін корисного використання яких понад один рік (або операційного циклу, якщо він більший за рік) |
Під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що використовуються в господарській діяльності платника податків протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів із дати введення в експлуатацію, і вартість яких поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом |
2 |
Об'єкт |
Закінчений об'єкт з усіма засобами і пристроями до нього, або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання самостійних функцій, або ж окремий комплекс конструктивно об'єднаних предметів, що являють собою єдине ціле і спільно виконують певну роботу |
Таке визначення відсутнє, хоча у багатьох підпунктах ст. 8 є згадка про об'єкти основних фондів, що найчастіше пов'язано з основними фондами групи 1 |
3 |
Оцінка і відображення основних засобів |
1. Об'єкт основних засобів оцінюється за собівартістю на дату прийняття його на баланс. Собівартість об'єкта основних засобів — це сума сплачених грошових коштів (чи їх еквівалентів) або справедлива вартість інших форм компенсації в момент його придбання чи спорудження. 2. Основні засоби відображаються в балансі за таких умов: — оцінка може бути достовірно визначена; — в майбутньому очікується отримання економічних вигод, пов'язаних із їх використанням |
Фактичні затрати на придбання і виготовлення, понесені платником податків у звітному періоді |
4 |
Балансова вартість |
Сума, за якою актив вноситься до балансу після вирахування будь-якої суми накопиченого зносу. У формі № 1 "Баланс" у статті "Основні засоби" наводяться окремо первісна (переоцінена) вартість основних засобів, сума зносу та їх залишкова вартість |
Балансова вартість груп основних фондів (об'єктів групи 1) визначається за формулою, наведеною у пп. 8.3.2. Закону про прибуток: Б(а) = Б(а-І) + П(а-І) - В(а_І) - А(а_І), де Б(а) — балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1 ) на початок розрахункового кварталу; |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
|
Б(а-1) - балансова вартість групи (окремого об'єкта основних фондів групи 1) на початок кварталу, що передував розрахунковому; П(а-І) - сума витрат, понесених на придбання основних фондів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшено основних фондів, що підлягають амортизації, протягом кварталу, що передував розрахунковому; В(а-І) — сума виведених з експлуатації основних фондів (окремого об'єкта основних фондів групи 1) протягом кварталу, що передував розрахунковому; А(а-І) — сума амортизованих відрахувань, нарахованих у кварталі, що передував розрахунковому |
5 |
Зміна первісної вартості |
1 . Первісна вартість основних засобів збільшується на суму затрат, пов'язаних із поліпшенням об'єкта, яке приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, спочатку очікуваних від його використання; зменшується — на вартість часткової ліквідації. 2. Зміна балансової вартості допускається у разі її значного відхилення від справедливої вартості шляхом переоцінки (дооцінки або уцінки)' |
Балансова вартість груп (окремого об'єкта основних фондів групи 1 ) збільшується або зменшується в разі руху основних фондів згідно з п. 8.4. закону та в разі перевищення ремонтного ліміту (10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів на початок звітного періоду). Платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, в сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, збільшують балансову вартість груп 2, 3 і 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 пропорційно сукупній балансовій вартості таких груп та таких окремих об'єктів основних фондів групи 1 на початок розрахункового кварталу. Виведення з експлуатації основних фондів будь-якої групи здійснюється на підставі наказу керівника платника податку або в разі їх примусового відчуження чи конфіскації згідно із законом |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
|
Проведення будь-яких робіт, пов'язаних із поліпшенням основних фондів, без наявності зазначених вище документів не є свідченням про виведення таких основних фондів з експлуатації |
6 |
Вартість, яка амортизується
Амортизація |
П. 4. Вартість, яка амортизується — це первісна або переоцінена вартість необоротних активів за вирахуванням її ліквідаційної вартості
Це систематичний розподіл вартості, яка амортизується протягом терміну корисного використання активу. Метод амортизації основних засобів вибирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу використання активу |
Пп. 8.1.2. Амортизації підлягають витрати на: - придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, враховуючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; - самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, ураховуючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; — проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; — поліпшення якості земель, не пов'язаних із будівництвом. Амортизація основних фондів - це поступове віднесення затрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податків у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених пунктом 8.6 |
7 |
Класифікація основних засобів |
П. 5. Для цілей бухгалтерського обліку основні засоби класифікуються за такими групами: 5.1. Основні засоби: 5.1.1. Земельні ділянки 5.1.2. Капітальні витрати на поліпшення земель 5.1.3. Будівлі, споруди та передавальні пристрої 5.1.4. Машини та обладнання 5.1.5. Транспортні засоби 5.1.6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі) |
Пп. 8.2.2. Основні фонди підлягають розподілу за такими групами: група 1 — будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі; група 2 — автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) устаткування, обладнання та приладдя до них; |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
5.1.7. Робоча та продуктивна худоба 5.1.8. Багаторічні насадження 5.1.9. Інші основні засоби 5.2. Інші необоротні матеріальні активи: 5.2.1. Бібліотечні фонди 5.2.2. Малоцінні необоротні матеріальні активи 5.2.3. Тимчасові (нетитульні) споруди 5.2.4. Природні ресурси 5.2.5. Інвентарна тара 5.2.6. Предмети прокату 5.2.7. Інші необоротні матеріальні активи |
група 3 - будь-які інші основні фонди, не внесені до груп 1,2 і 4; група 4 — електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у т. ч. мобільні), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів) |
8 |
Норми і методи нарахування |
П. 26. Амортизація основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) нараховується із застосуванням таких методів: — прямолінійного; - зменшення залишкової вартості; — прискореного зменшення залишкової вартості; - кумулятивного; — виробничого. Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством. П. 29. Нарахування амортизації проводиться щомісячно |
Пп. 8.6.1. Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): - група 1 - 2%; - група 2-10%, - група 3 — 6%; — група 4 - 15%. Пп. 8.3.1. Суми амортизаційних відрахувань звітного періоду визначаються шляхом застосування норм амортизації, визначених п. 8.6 цієї статті, до балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду. Платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норм, визначених цим пунктом. Пп. 8.3.1. Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів |
1 |
2 |
3 |
4 |
9. |
Припинення нарахування амортизації основних засобів |
П. 23. Нарахування амортизації... припиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації |
Пп. 8.4.6. У разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2, 3 і 4 з будь-яких причин (крім їх продажу) балансова вартість таких груп не змінюється. Зворотне введення таких основних фондів в експлуатацію після проведення їх ремонту, реконструкції та модернізації збільшує баланс групи тільки на суму витрат, пов'язаних із цими роботами |
10 |
Списання вартості основних засобів за відсутності матеріальних цінностей |
У стандарті аналогічного положення немає |
Пп. 8.4.7. Якщо на початок звітного кварталу групи 2 і 3 основних фондів не містять матеріальних цінностей, балансова вартість такої групи відноситься до валових витрат платника податку такого звітного періоду... |
11 |
Списання на валові витрати об'єктів різних груп основних засобів |
У стандарті аналогічного положення немає |
Пп. 8.4.8. У разі ліквідації основних фондів, за рішенням платника податку, або якщо з незалежних від платника податку обставин основні фонди (чи їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації, або платник податку змушений відмовлятися від використання таких основних фондів з обставин загрози або неминучості їх заміни, зруйнування або ліквідації, платник податку в звітному періоді, у якому виникають такі обставини: а) збільшує валові витрати на суму балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1, при цьому вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля; б) не змінює балансової вартості груп 2, 3 і 4 стосовно основних фондів цих груп |
12 |
Поліпшення основних засобів |
П. 14. Первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов'язаних із поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісне очікуваних від використання об'єкта |
Пп. 8.7.1. Платники податку мають право протягом звітного року віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, у сумі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
П. 15. Витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісне визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання зараховуються до складу витрат |
Витрати, що перевищують зазначену суму, відносяться на збільшення балансової вартості груп 2, 3 і 4 (балансової вартості окремого об'єкта основних фондів групи 1) та підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних фондів. Пп. 8.8.1. У разі, коли договір оперативного лізингу (оренди) зобов'язує або дозволяє орендарю здійснювати поліпшення об'єкта оперативного лізингу (оренди), орендар може збільшити (створити) балансову вартість фактично проведених поліпшень такого об'єкта |
13 |
Переоцінка основних засобів |
П. 16. Підприємство переоцінює об'єкт основних засобів, якщо його залишкова вартість значно (більш як на 10%) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт. П. 19. Сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів зараховується до складу додаткового капіталу, а сума уцінки - до складу витрат, крім випадків, наведених у пункті 20 Положення (стандарту) 7. П. 21. При вибутті об'єктів основних засобів, які раніше були переоцінені, перевищення сум попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об'єкта основних засобів зараховується до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу |
У Законі про прибуток аналогічного положення немає
У Законі про прибуток аналогічного положення немає
У Законі про прибуток аналогічного положення немає |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
П. 3 1. Втрати від зменшення корисності об'єктів основних засобів зараховуються до складу витрат звітного періоду зі збільшенням у балансі суми зносу основних засобів, відображених в обліку за переоціненою, — відображаються в порядку, передбаченому абзацом другим пункту 20 Положення (стандарту) 7. П. 32. Якщо причини зменшення корисності об'єкта основних засобів перестали існувати, то сума відновлення корисності, але не більше від суми попереднього зменшення корисності, відображається визнанням доходу з одночасним зменшенням суми зносу основних засобів. Відновлення корисності об'єктів основних засобів, відображених в обліку за переоціненою вартістю, відображається в порядку, передбаченому абзацом першим пункту 20 Положення (стандарту) 7 |
У Законі про прибуток аналогічного положення немає
У Законі про прибуток аналогічного положення немає |
14 |
Порядок зміни балансової вартості груп у результаті виведення основних фондів з експлуатації |
П. 34. Фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів визначається шляхом вирахування з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних із вибуттям основних засобів
|
Пп. 8.4.4. У разі виведення з експлуатації основних фондів груп 2, 3 і 4 у зв'язку з їх продажем балансова вартість групи зменшується на суму вартості продажу таких основних фондів. Якщо сума вартості основних фондів дорівнює або перевищує балансову вартість відповідної групи, її балансова вартість прирівнюється до нуля , а сума перевищення зараховується до валового доходу платника податку відповідного періоду |