1. Розуміння аудитором бізнесу клієнта, що включає визначення:

• основних чинників, які мають вплив на діяльність підприємства;

• найважливіших характеристик підприємницької діяльності підприємства, його організаційної структури, процесу виробництва, надання послуг, фінансового стану, а також його звітності, включаючи зміни, які мали місце після попереднього аудиту;

• обов’язків між керівництвом підприємства.

2. Розуміння обліку та системи внутрішнього контролю, а саме:

• методології та принципів бухгалтерського обліку, які застосовувались підприємством;

• можливого ефекту від змін в обліковій політиці та строках (терміновості) аудиту;

• обізнаність аудитора в бухгалтерському обліку і системі внутрішнього контролю, а також у тому, що необхідно використати у тестах оцінки надійності внутрішнього контролю підприємства та в незалежних аудиторських процедурах.

3. Визначення ризиків і суттєвості:

• оцінка аудитором ризику внутрішнього контролю — ефективності системи внутрішньогосподарського контролю підприємства, спроможності її попереджати і виявляти помилки на підприємстві, оцінка особистого аудиторського ризику невиявлення суттєвих помилок у фінансовій звітності підприємства, яка завжди існує при проведенні аудитором аудиторських процедур, і визначення на їх основі найважливіших напрямів аудиту;

• визначення для цілей аудиту порогу суттєвості помилок з кожного виду операцій;

• оцінка аудитором ймовірності існування суттєвих помилок в обліку з огляду на попередній період перевірки та виявлені ним раніше помилки;

• визначення складних бухгалтерських операцій.

4. Види, час і повнота процедур:

• існування можливості оперативного внесення змін в окремі напрями аудиту;

• вплив інформаційних технологій на процес аудиту;

• робота внутрішніх аудиторів підприємства та можливий вплив її на аудиторські процедури зовнішніх аудиторів.

5. Координація, керівництво, супроводження і нагляд:

• участь в аудиті інших аудиторів, аудиторських фірм (перевірка іншими аудиторами дочірніх підприємств, філій та відділень головного підприємства);

• участь в аудиті експертів та інших фахівців, які не є аудиторами;

• дислокація (місцезнаходження) підрозділів підприємства;

• підбір виконавців аудиту та розподіл між ними обов’язків, враховуючи їх професійний рівень і стаж роботи.

6. Інші питання:

• можливість оперативного включення до програми аудиту наприкінці аудиторської перевірки питання безперервності діяль­ності підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність буде продовжуватись у найближчий час;

• умови, які мають привернути особливу увагу аудитора до відносин підприємства зі спорідненими сторонами. Порядок визначення споріднених сторін наведено в ННА № 19 «Споріднені сторони».

Основні завдання, які передбачається відобразити у планових документах, мають включати:

• аналіз системи бухгалтерського обліку та системи внутрішнього контролю на підприємстві;

• попередню оцінку господарських операцій і видів доходів підприємства за період, що перевіряється, у розрізі їх відповід- ності законодавству та статутним документам;

• аналіз рахунків Головної книги;

• коригування робочої програми з урахуванням виявлених проблем та зон ризику;

• перевірку правильності заповнення форм звітності, відповідність даних Головної книги, обігово-сальдового балансу та (або) інших регістрів бухгалтерського обліку;

• порівняння різних форм звітності щодо їх відповідності;

• внесення (за результатами аудиту) необхідних змін у відповідні облікові регістри;

• звірку залишків на кінець операційного дня на 31 грудня з даними касової книги, звірку виписок банку та Журналів-ордерів;

• звернення до банку (за необхідності) з приводу підтвердження залишків на рахунках на кінець року, а також іншої інформації, необхідної для аудиторського висновку;

• перевірку оборотів за звітний період;

• правильність відображення залишків на рахунках бухгалтерського обліку за окремими дебіторами та кредиторами;

• наявність актів звірок на кінець року за найбільшими дебіторами та кредиторами, їх відповідність аналітичному обліку;

• порівняння даних синтетичного, аналітичного та складського обліку;

• порівняння даних відомостей інвентаризації на кінець року з обліковими даними;

• правильність ведення обліку запасів, їх оцінки та вчасності оприбуткування, дотримання П(С)БО 9 «Запаси»;

• встановлення відповідності даних синтетичного та аналітичного обліку;

• правильність ведення обліку основних засобів, оцінки їх вартості, своєчасного оприбуткування (списання), застосування норм амортизації, класифікації капітальних вкладень, дотримання П(С)БО 7 «Основні засоби»;

• тотожність відображення в обліку дебіторської та кредиторської заборгованості, розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами, з бюджетом, з персоналом за заробітною платою та іншими операціями;

• правильність відображення на рахунках бухгалтерського обліку кредитів та позик, нарахованих та сплачених процентів;

• порівняння облікових даних з банківською інформацією;

• відповідність розміру статутного капіталу, зазначеного в установчих документах, обліковим даним, правильність оцінки та повноти внесення учасниками своїх часток;

• правильність класифікації, оцінки та відображення в обліку доходів підприємства, формування валових витрат, прибутку та ін.

Загальний план аудиту має відповідати встановленій формі (табл. 1.1).

Таблиця 1.1