- •1.1. Особливості організації аудиту в агропромисловому комплексі України
- •1.2. Договір на проведення аудиторської перевірки
- •1.3. Ознайомлення з об’єктом аудиту
- •1.4. Планування діяльності аудиторських фірм
- •1.5. Планування аудиторської перевірки підприємства
- •Планування аудиту охоплює складання загального плану очікуваних робіт і розробку аудиторської програми.
- •1. Розуміння аудитором бізнесу клієнта, що включає визначення:
- •2. Розуміння обліку та системи внутрішнього контролю, а саме:
- •3. Визначення ризиків і суттєвості:
- •4. Види, час і повнота процедур:
- •Загальний план аудиту
- •Рекомендована форма програми аудиту
- •Програма аудиту коштів у касі та касових операцій
- •Короткий огляд напрямів діяльності замовника з виділенням основних партнерів (постачальників, замовників, банків тощо);
1. Розуміння аудитором бізнесу клієнта, що включає визначення:
основних чинників, які мають вплив на діяльність підприємства;
найважливіших характеристик підприємницької діяльності підприємства, його організаційної структури, процесу виробництва, надання послуг, фінансового стану, а також його звітності, включаючи зміни, які мали місце після попереднього аудиту;
обов’язків між керівництвом підприємства.
2. Розуміння обліку та системи внутрішнього контролю, а саме:
методології та принципів бухгалтерського обліку, які застосовувались підприємством;
можливого ефекту від змін в обліковій політиці та строках (терміновості) аудиту;
обізнаність аудитора в бухгалтерському обліку і системі внутрішнього контролю, а також у тому, що необхідно використати у тестах оцінки надійності внутрішнього контролю підприємства та в незалежних аудиторських процедурах.
3. Визначення ризиків і суттєвості:
оцінка аудитором ризику внутрішнього контролю — ефективності системи внутрішньогосподарського контролю підприємства, спроможності її попереджати і виявляти помилки на підприємстві, оцінка особистого аудиторського ризику невиявлення суттєвих помилок у фінансовій звітності підприємства, яка завжди існує при проведенні аудитором аудиторських процедур, і визначення на їх основі найважливіших напрямів аудиту;
визначення для цілей аудиту порогу суттєвості помилок з кожного виду операцій;
оцінка аудитором ймовірності існування суттєвих помилок в обліку з огляду на попередній період перевірки та виявлені ним раніше помилки;
визначення складних бухгалтерських операцій.
4. Види, час і повнота процедур:
існування можливості оперативного внесення змін в окремі напрями аудиту;
вплив інформаційних технологій на процес аудиту;
робота внутрішніх аудиторів підприємства та можливий вплив її на аудиторські процедури зовнішніх аудиторів.
5. Координація, керівництво, супроводження і нагляд:
участь в аудиті інших аудиторів, аудиторських фірм (перевірка іншими аудиторами дочірніх підприємств, філій та відділень головного підприємства);
участь в аудиті експертів та інших фахівців, які не є аудиторами;
дислокація (місцезнаходження) підрозділів підприємства;
підбір виконавців аудиту та розподіл між ними обов’язків, враховуючи їх професійний рівень і стаж роботи.
6. Інші питання:
можливість оперативного включення до програми аудиту наприкінці аудиторської перевірки питання безперервності діяльності підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність буде продовжуватись у найближчий час;
умови, які мають привернути особливу увагу аудитора до відносин підприємства зі спорідненими сторонами. Порядок визначення споріднених сторін наведено в ННА № 19 «Споріднені сторони».
Основні завдання, які передбачається відобразити у планових документах, мають включати:
аналіз системи бухгалтерського обліку та системи внутрішнього контролю на підприємстві;
попередню оцінку господарських операцій і видів доходів підприємства за період, що перевіряється, у розрізі їх відповід- ності законодавству та статутним документам;
аналіз рахунків Головної книги;
коригування робочої програми з урахуванням виявлених проблем та зон ризику;
перевірку правильності заповнення форм звітності, відповідність даних Головної книги, обігово-сальдового балансу та (або) інших регістрів бухгалтерського обліку;
порівняння різних форм звітності щодо їх відповідності;
внесення (за результатами аудиту) необхідних змін у відповідні облікові регістри;
звірку залишків на кінець операційного дня на 31 грудня з даними касової книги, звірку виписок банку та Журналів-ордерів;
звернення до банку (за необхідності) з приводу підтвердження залишків на рахунках на кінець року, а також іншої інформації, необхідної для аудиторського висновку;
перевірку оборотів за звітний період;
правильність відображення залишків на рахунках бухгалтерського обліку за окремими дебіторами та кредиторами;
наявність актів звірок на кінець року за найбільшими дебіторами та кредиторами, їх відповідність аналітичному обліку;
порівняння даних синтетичного, аналітичного та складського обліку;
порівняння даних відомостей інвентаризації на кінець року з обліковими даними;
правильність ведення обліку запасів, їх оцінки та вчасності оприбуткування, дотримання П(С)БО 9 «Запаси»;
встановлення відповідності даних синтетичного та аналітичного обліку;
правильність ведення обліку основних засобів, оцінки їх вартості, своєчасного оприбуткування (списання), застосування норм амортизації, класифікації капітальних вкладень, дотримання П(С)БО 7 «Основні засоби»;
тотожність відображення в обліку дебіторської та кредиторської заборгованості, розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами, з бюджетом, з персоналом за заробітною платою та іншими операціями;
правильність відображення на рахунках бухгалтерського обліку кредитів та позик, нарахованих та сплачених процентів;
порівняння облікових даних з банківською інформацією;
відповідність розміру статутного капіталу, зазначеного в установчих документах, обліковим даним, правильність оцінки та повноти внесення учасниками своїх часток;
правильність класифікації, оцінки та відображення в обліку доходів підприємства, формування валових витрат, прибутку та ін.
Загальний план аудиту має відповідати встановленій формі (табл. 1.1).
Таблиця 1.1