мельянцова / аудит / b500023 / 2422 / namefix

10.7.2. Аудит комунального податку

Мета аудиту — перевірити дотримання законодавства платниками комунального податку.

Завдання аудиту — встановити:

• правильність визначення середньоспискової чисельності працівників, прийнятої для розрахунку податку;

• правильність надання пільг з оподаткування комунальним податком;

• дотримання встановленого порядку щодо звільнення від оподаткування комунальним податком;

• дотримання встановлених граничних ставок податку при його розрахунках;

• правильність розрахунку комунального податку;

• дотримання встановленого джерела сплати комунального податку та обґрунтованість розміру податку, віднесеного на це джерело;

• своєчасність та повноту сплати комунального податку.

До початку перевірки комунального податку потрібно з’ясувати зміни, що відбулися в законодавстві щодо цього податку.

Правовою основою встановлення комунального податку з метою додаткового залучення коштів на розвиток соціально-культурної сфери та на будівництво метрополітену є Декрет Кабінету Міністрів «Про місцеві податки і збори» від 20 травня 1993 р. № 56-93.

Останні зміни стосуються строків подання розрахунку комунального податку та його сплати.

Платниками комунального податку є юридичні особи — підприємства і організації незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості, включаючи підприємства з іноземними інвестиціями, іноземні юридичні особи, філії підприємств, які розташовані на території України.

При перевірці правильності визначення комунального податку необхідно виходити із порядку його обчислення.

Комунальний податок визначають за формулою

Кп = Чср · Нмін · 10 %,

де Чср — середньоспискова чисельність постійних працівників; Нмін — неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Для перевірки правильності розрахунку податку насамперед треба встановити відповідність визначення показника чисельності штатних працівників спискового складу вимогам Інструкції зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженій наказом Мінстату України від 7 липня 1995 р. № 171.

До спискового складу включаються всі працівники, прийняті на постійну, сезонну, а також тимчасову роботу строком на один день і більше з дня зарахування їх на роботу.

Джерелами інформації для перевірки правильності визначення кількості працівників для розрахунку комунального податку є:

1. наказ, розпорядження про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, про закінчення трудового договору;

2. особові картки працівників;

3. табель обліку використання робочого часу;

4. розрахунково-платіжні відомості;

5. особові рахунки;

6. довідки з основного місця роботи тих осіб, які працюють за сумісництвом.

Аудитору слід пам’ятати, що для розрахунку комунального податку до середньоспискової чисельності включаються працівники, які фактично з’явились на роботу, прийняті на роботу з випробувальним строком, працівники, що перебувають у відрядженні, прийняті на роботу на неповний робочий день, працівники, які за трудовою угодою працюють вдома, працівники, які працюють згідно з договорами за межами підприємства, якщо вони отримують заробітну плату за місцем основної роботи, направлені на роботи, що виконуються вахтовим методом, працівники, які виконують роботи за договорами цивільно-правового характеру, якщо розрахунки за виконану роботу проводяться безпосередньо самим підприємством і за умови, що ці працівники не включено до списків інших підприємств, працівники, прийняті для заміщення працівників, що відсутні із-за відпустки по вагітності і пологах, по хворобі, відпустки по догляду за дитиною по досягненню нею віку, встановленого чинним законодавством України.

До середньоспискової чисельності включають також працівників, які тимчасово не працюють з причин: хвороби; у зв’язку з виконанням державних і громадянських зобов’язань; із-за тимчасового залучення до сільськогосподарських та інших робіт; працівники, відряджені на інші підприємства згідно із спеціальним рішенням уряду; інших причин, відповідно до чинного законодавства.

До середньоспискової чисельності штатних працівників спискового складу не включаються студенти та учні навчальних закладів, які проходять виробничу практику, студенти навчальних закладів, які працюють на підприємстві у складі студентських загонів, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств, які оформлені за сумісництвом на одному й тому самому підприємстві.

Середньоспискову чисельність робітників за період з початку року розраховують додаванням середньоспискової чисельності робітників за всі місяці роботи підприємства, які пройшли за період з початку року до звітного місяця включно, і діленням отриманої суми на кількість місяців за період з початку року.

При перевірці правильності розрахунку середньоспискової чисельності працівників потрібно звернути увагу на тих робітників, які включаються і не включаються до середньоспискової чисельності працюючих.

Потрібно мати на увазі, що до середньоспискової чисельності працюючих, крім перелічених вище, не включаються такі працівники:

• що перебувають у відпустках по вагітності та пологах або у додатковій відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею відповідного віку, передбаченого чинним законодавством України;

• прийняті для виконання разових спеціальних робіт;

• залучені до роботи на підприємство за спеціальними договорами з державними організаціями, які враховані у списковій чисельності робітників за місцем їх основної роботи;

• працівники, які подали заяву про звільнення та припинили роботу по закінченні строку попередження або які припинили роботу без попередження адміністрації;

• учні, направлені підприємствами на навчання з відривом від виробництва до спеціальних навчальних закладів, що отримують тільки стипендію за рахунок коштів цих підприємств;

• особи, що навчаються за рахунок коштів, передбачених у зведених кошторисах будівництва, для роботи на підприємствах, які будуть вводиться у дію;

• випускники, що перебувають у відпустці після закінчення навчальних закладів, куди вони направлені на роботу;

• громадяни інших держав, що працюють за договорами на підприємствах, включаючи спільні, розташовані на території України, незалежно від форм господарювання, якщо вони відповідно до законодавства України отримують дохід.

При перевірці розрахунку комунального податку слід переконатися, що його ставка становить 10 відсотків річного фонду оплати праці працівників підприємств (організацій), обчисленого виходячи з встановленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів працівників. Комунальний податок нараховується підприємствами та організаціями щомісячно в розмірі 10 відсотків фонду оплати праці працюючих за звітний період, обчисленого виходячи з неоподатковуваного мінімуму доходів працюючих.

Кількість працюючих при розрахунку податку визначається як середньоспискова чисельність штатних працівників спискового складу.

Важливим аспектом перевірки є встановлення правильності арифметичних підрахунків. Потрібно мати на увазі, що зайво нарахована сума комунального податку збільшує валові витрати, а отже, зменшує оподатковуваний прибуток. У такому разі особі, яка здійснює перевірку, необхідно скоригувати суму податку на прибуток та нарахувати штрафні санкції.

Аудитор має звернути увагу на обґрунтованість пільг. Звільняються від сплати комунального податку бюджетні установи, сільськогосподарські підприємства, метробуд і метрополітен, державні підприємства комунального господарства, які отримують дотації з бюджету, а також підприємства, які згідно з чинним законодавством звільнені від сплати податку на прибуток.

Аудитор має з’ясувати надання пільг по комунальному податку органами місцевого самоврядування. Потрібно пам’ятати, що пільги надаються:

• сільськогосподарським підприємствам;

• бюджетним організаціям і закладам;

• планово-дотаційним підприємствам, що отримують дотацію із бюджету.

Не є платниками комунального податку благодійні організації, що існують лише на членські внески та благодійні пожертвування, та інші юридичні особи, яким відповідно до чинного законодавства надані пільги по комунальному податку.

Звільняються від сплати комунального податку:

• громадські організації і підприємства, на яких кількість ветеранів війни становить не менш як 60 відсотків середньоспискової чисельності;

• громадські організації та підприємства сліпих в частині фон­ду оплати праці, нарахованого на кількість працюючих інвалідів по зору І і ІІ груп;

• громадські організації, в яких відсутні штатні працівники і фонд оплати праці не створюється.

Всі пільги, надані по комунальному податку, відображуються у звітній формі № І-ПП «Звіт про суми отриманих пільг з оподаткування у розрізі окремих видів податків і пільг по кожному виду податку».

Важливим аспектом перевірки є встановлення правильності віднесення комунального податку на відповідне джерело покриття. Суми комунального податку мають бути відображені у складі валових витрат (підпункти 5.2.5 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 р. № 283/97-ВР).

Потрібно пам’ятати, що в бухгалтерському обліку нараховані суми комунального податку відображуються такими бухгалтерськими записами:

Д-т 23 «Основне виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут»,

К-т 641 «Розрахунки за податками».

У зв’язку з тим, що це місцевий податок, слід звернути увагу на те, що в кожному регіоні можуть бути свої строки подання звітності та сплати комунального податку. Наприклад, Києві з 1 липня 2001 р. встановлено строк подання розрахунку комунального податку до 20 числа місяця, наступного за звітним, а сплата — протягом 10 днів після строку подання звітності.

Аудитор має пам’ятати про зміни, внесені в 2001 р., щодо подання розрахунку сплати комунального податку. Його слід подавати впродовж 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця за місцем реєстрації платника.

Аналогічно слід встановити дотримання нового порядку сплати комунального податку, а також внесених змін щодо строку сплати податку. З 2001 р. комунальний податок сплачується підприємствами та організаціями протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку для подання розрахунку сплати податку.

Своєчасність і повноту сплати комунального податку перевіряють за випискою банку.

При несвоєчасній сплаті комунального податку або несвоєчасному поданні звітності встановлено штраф у розмірі 10 відсотків від суми комунального податку, яку належить сплатити.

За несвоєчасну сплату комунального податку встановлена пеня у розмірі 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочки, а на посадових осіб, винних у порушенні своєчасності сплати комунального податку, може бути накладено штраф від 5 до 10 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян. При повторному порушенні своєчасності сплати комунального податку протягом року встановлено штраф від 10 до 15 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.

У разі встановлення при перевірці податковим органом заниження суми комунального податку з юридичної особи стягується штраф у розмірі 100 відсотків від суми недоїмки. При повторному порушенні розмір штрафу встановлено в розмірі 200 відсотків від суми недоїмки.

Податкові органи здійснюють контроль, як правило, щомісяця у міру надання звітності та сплати комунального податку.