Таблиця 3.5

ПРОГНОЗУВАННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ ЗА КРИТЕРІЄМ МІНІМІЗАЦІЇ ЙОГО ВАРТОСТІ

(тис. грн.)

№ рядка	Джерела капіталу	Вартість капіталу, %	Варіанти структур капіталу
			І		ІІ		ІІІ
			Питома вага, %	Сума	Питома вага, %	Сума	Питома вага, %	Сума
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Звичайні акції	12,0	40	2000	50	2500	60	3000
2	Привілейовані акції	10,0	5	250	6	300	7	350
3	Облігації підприємства	9,5	30	1500	19	950	8	400
4	Довгострокові кредити	9,0	15	750	10	500	20	1000
5	Короткострокові кредити	8,0	10	500	15	750	5	250
	Разом	—	100	5000	100	5000	100	5000

За даними таблиці розрахуємо середньозважену вартість капіталу за кожним із можливих варіантів:

Аналіз розглянутих варіантів показує, що найнижча вартість капіталу в першому варіанті за такої структури капіталу: власний — 45 %, залучений — 55 %. У другому і третьому варіантах спостерігається зростання вартості капіталу при збільшенні у структурі частки власного капіталу. У другому варіанті власний капітал становить 56 % (середньозважена вартість капіталу — 10,5 %), у третьому — 67 % (середньозважена вартість капіталу — 10,9 %). Таким чином, можна зробити висновок про те, що структура капіталу впливає на загальну середньозважену його вартість.

Аналіз структури капіталу, його факторів показує, що вона тісно пов’язана із системою прогнозування показників підприємства.

Розробка усіх видів управлінських рішень неможлива без використання системи показників, за допомогою яких можуть бути реалізовані логіка, принципи та методичні підходи стратегічного аналізу і подальшого довгострокового і короткострокового планування.

Під показником у стратегічному аналізі, прогнозному обліку та звітності слід розуміти кількісно-якісні характеристики соціально-економічних явищ, факторів і процесів, які відбуваються у бізнесі. Причому якісна сторона його відображає суть явищ або процесів у конкретних умовах місця і часу, а кількісна — розмір, абсолютну або відносну величину.

Система прогнозних показників повинна відповідати таким основним вимогам:

— єдність і обов’язковість показників для даного рівня прогнозування;

— здатність до агрегатування і дезагрегатування;

— мати одиниці вимірювання;

— забезпечувати комплексну характеристику всіх аспектів функціонування об’єктів прогнозування;

— бути гнучкою, здатною до адаптації та відображення всіх змін стану об’єкта прогнозування.

Кількість показників, які використовуються у прогнозах, повинна бути обмеженою.

У стратегічних оцінках розрізняють такі основні групи показників: кінцеві і проміжні; натуральні та вартісні; абсолютні і відносні; регламентовані, розрахункові та інформаційні.

У сучасному ринковому господарюванні надзвичайно велику роль відіграють вартісні показники. Вони відображають загальні результати діяльності підприємства, дають змогу забезпечувати взаєм­ну узгодженість усіх видів прогнозів, визначити напрямки розвитку підприємства. За допомогою вартісних показників у прогнозній системі обліку і звітності розробляються господарські операції; визначаються обсяги та структура реалізації продукції; прогнозуються доходи, витрати і кінцеві результати діяльності; складаються прог­нозний баланс та звіт про фінансові результати. Детальніше прог- нозні показники будуть розглянуті у четвертому розділі.

95