Таблиця 2.7 гранична корисність кожної наступної одиниці праці

№ рядка	Затрати праці на місяць (тис. год.)	Обсяг виробництва (тис. одиниць)	Алгоритм розрахунку граничної корисності (одиниць продукції на годину)
1	50	19	(19 – 0) : (50 – 0) = 0,38
2	100	105	(105 – 19) : (100 – 50) = 1,72
3	150	135	(135 – 105) : (150 – 100) = 0,6
4	200	157	(157 – 135) : (200 – 150) = 0,44
5	250	160	(160 – 157) : (250 – 200) = 0,06

Аналіз даних показує, що збільшення затрат праці дає змогу підприємству нарощувати випуск продукції, але при обсязі вироб­ництва понад 105 тис. одиниць спостерігається зниження граничної корисності від кожного наступного залучення робочої сили. Це свідчить про необхідність переходу до нових технологій та оновлення основного капіталу.

2.7. Витрати виробництва, їх оптимізація

Вартість виготовлених товарів та послуг визначається технологічним процесом і витратами на їх виробництво.

Витрати з економічної точки зору — це вартість усіх видів затрат основного і оборотного капіталу на виробництво та реалізацію продукції. Кількість ресурсів ніколи не буває достатньою для забезпечення всіх виробничих потреб. У практичній діяльності рішення про виробництво певної продукції викликає необхідність відмовитися від використання тих самих ресурсів для виробництва інших споживчих вартостей.

Таким чином, всі витрати виробництва є альтернативними. Це є головною перешкодою, з якою стикається підприємство в процесі реалізації своїх можливостей максимізації прибутку. Тому при визначенні стратегії необхідно точно знати, скільки коштує виробництво того або іншого товару за даних обставин, якими є витрати на його виробництво. Поняття витрат має кілька значень.

У короткостроковому періоді часу витрати умовно розподіляють на постійні та змінні. Останні змінюють свою кількісну величину залежно від зміни обсягу виробництва.

Постійні витрати і змінні разом складають загальні витрати.

Проаналізуємо витрати на основі даних табл. 2.6 (графи 2 і 5) і додаткових даних, які відображають вартісні оцінки використання основних засобів, праці та матеріалів (табл. 2.8).

У табл. 2.8 наведені показники виробничої сітки (графи 2 і 3). Припустимо, що підприємство для виробничих цілей орендує обладнання, розраховане на 150 тис. годин роботи на місяць за ціною 15 грн. за годину, що дорівнює 2250 тис. грн. У графі 7 для всіх обсягів виробництва зазначена ця величина. Кожна одиниця праці оцінюється в 10 грн., тому в графі 4 підраховані витрати на оплату праці для різних обсягів праці. Матеріальні витрати на кожну одиницю продукції становлять 20 грн., тому в графі 5 наведено суми матеріальних витрат щодо відповідних обсягів випуску продукції.

Таблиця 2.8 витрати виробництва

№ рядка	Обсяг випуску продукції (тис. одиниць)	Затрати праці на місяць (тис. годин)	Змінні витрати			Постійні витрати (тис. грн.)	Загальні витрати (тис. грн.)
			Витрати праці (тис. грн.)	Матеріальні витрати (тис. грн.)	Разом змінних витрат (тис. грн.)
1	2	3	4	5	6	7	8
0	—	—	—	—	—	2250	2250
1	17	50	500	340	840	2250	3090
2	75	100	1000	1500	2500	2250	4750
3	105	150	1500	2100	3600	2250	5850
4	125	200	2000	2500	4500	2250	6750
5	135	250	2500	2700	5200	2250	7450
6	144	300	3000	2880	5880	2250	8130
7	152	350	3500	3040	6540	2250	8790
8	157	400	4000	3140	7140	2250	9390
9	160	450	4500	3200	7700	2250	9950
10	162	500	5000	3240	8240	2250	10 490

Крім абсолютних величин витрат в аналітичних цілях розрізняють середні постійні, змінні та загальні витрати. Їх розраховують шляхом ділення кожного виду витрат на кількість продукції. Особливе місце в дослідженні витрат посідають додаткові витрати, які розраховуються як різниця в загальних витратах між наступним і попереднім обсягами випуску продукції. Додаткові витрати, пов’язані зі збільшенням випуску продукції на одну одиницю, називаються граничними витратами. Вони обчислюються за таким алгоритмом:

.

За даними табл. 2.8 розрахуємо в табл. 2.9 середні та граничні витрати виробництва.