Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Скачиваний:
18
Добавлен:
20.02.2016
Размер:
108.54 Кб
Скачать

Тема 5. Стратегія прийняття інвестиційних рішень

5.1. Види інвестиційних проектів

Інвестиції — процес взаємодії двох сторін: підприємця (ініціатора проекту) та інвестора (який фінансує проект).

Усі інвестиції можна поділити на дві основні групи:

  • портфельні;

  • реальні.

Портфельними інвестиціями називаються вкладення капіталу в групу проектів, наприклад, придбання цінних паперів різних підприємств.

Реальні інвестиції — це фінансові вкладення в конкретний, як правило, довгостроковий проект і зазвичай пов’язані з придбанням реальних активів.

За об’єктом використання розрізняють:

  • інвестиції в майно (матеріальні інвестиції), наприклад, інвестиції в обладнання, будівлі, запаси матеріалів;

  • фінансові інвестиції — вкладення в фінансове майно, придбання прав на участь в справах інших підприємств (наприклад, придбання акцій, інших цінних паперів);

  • нематеріальні інвестиції — це інвестиції в нематеріальні цінності, наприклад, в підготовку кадрів, дослідження і розробки, рекламу.

За Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку № 25 «Облік інвестицій» виділяють короткострокові та довгострокові інвестиції.

Короткострокові інвестиції— інвестиції строком до одного року задля вигідного розміщення тимчасово вільних грошових коштів. Це, як правило, інвестиції у цінні папери (ринкові), які легко реалізуються.

Довгострокові інвестиції — кошти, вкладені на тривалий строк (понад рік) в юридично самостійні підприємства заради їх прид­бання, впливу на них чи для одержання додаткового прибутку.

Довгострокові вкладення — це інвестиції в облігації, акції, спеціальні фонди (пенсійний фонд, фонд погашення облігацій) та матеріальні необоротні активи.

В умовах ринкової економіки існує багато можливостей для інвестицій. Разом з тим будь-яке підприємство має обмежені фінансові ресурси, придатні для інвестицій. Тому постає завдання оптимізації інвестиційного портфеля.

Крім того, існує фактор ризику. Інвестиційна діяльність завжди відбувається в умовах невизначеності, ступінь якої може значно змінюватися. Так, в момент придбання нових основних за­собів неможливо точно передбачити економічний ефект цієї операції. Нерідко рішення приймається інтуїтивно.

5.2. Визначення початкових витрат при здійсненні інвестиційної діяльності

Інвестиції означають, як правило, великі початкові капіталовкладення, що впливають на прибутковість підприємства. Тому ці капіталовкладення повинні розглядатися з точки зору витрат і прибутку.

Перший важливий крок у вирішенні питання, чи варто прий­мати проект, — це підрахунок початкових витрат.

У випадку, коли відомо, скільки грошових коштів потрібно для реалізації проекту, їх можна порівняти з майбутніми прибутками, і на цій основі прийняти рішення про доцільність інвестиції.

Щоб визначити початкові витрати на інвестиції, необхідно дати відповіді на такі запитання:

  • Яка початкова купівельна ціна об’єкта, який хочуть придбати?

  • Які можливі додаткові витрати (доставка, монтаж тощо)?

  • Який можна отримати дохід від продажу нині діючих об’єк­тів, якщо треба їх замінити?

  • Яку суму податків доведеться сплатити з продажу нині діючих об’єктів?

Для визначення початкових витрат на проект можна скористатися табл. 5.1.

Соседние файлы в папке strategichniy_analiz_golovko