- •Міністерство освіти, науки, молоді та спору України
- •Лабораторна робота № 1
- •5.1 Визначення енергетичної цінності продуктів
- •7. Оформлення звіту
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •6 Методики розрахунку амінокислотного скору та коефіцієнта біологічної ефективності
- •6.1 Розрахунок амінокислотного скору білків
- •6.2 Розрахунок коефіцієнта біологічної ефективності
- •7. Зміст роботи
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Класифікація і біологічні функції вітамінів
- •6. Йодометричний метод визначення вмісту вітаміну с
- •7. Зміст роботи
- •8. Оформлення звіту
- •Лабораторна робота № 4
- •6. Методика визначення вмісту нітратів у харчовій сировині і продутах
- •6.1 Визначення нітратів на приладі « Мікон – Мін 100»
- •6.2 Визначення нітратів експрес – методом на приладі «Нітрат – м»
- •6.3 Розрахунок надходження нітратів в організм людини з плодами і овочами при кулінарній обробці
- •7. Зміст роботи
- •8. Оформлення звіту.
- •Лабораторна робота № 5
- •1. Мета роботи:
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3.Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Вміст хлорорганічних пестицидів у продуктах харчування, продовольчій сировині
- •5.2 Вміст фосфорорганічних пестицидів у продуктах харчування, продовольчій сировині
- •5.3 Застосування неорганічних препаратів, вміст їх у продуктах харчування, продовольчій сировині
- •5.4 Можливості використання продуктів тваринництва, забруднених пестицидами
- •5.5 Визначення залишкових кількостей хлорорганічних пестицидів
- •5.6 Контроль за вмістом залишкових кількостей пестицидів
- •6.Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту.
- •9. Матеріали сайтів
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Сучасний стан забруднення радіонуклідами продуктів харчування України
- •5.2 Вплив технологічної обробки на вміст радіонуклідів в харчових продуктах
- •5.2.1 Вплив технологічної обробки на вміст радіонуклідів в м’ясопродуктах і рибі
- •5.2.2 Вплив технологічної обробки на вміст радіонуклідів в продуктах переробки молока
- •5.2.3 Вплив технологічної обробки на вміст радіонуклідів в рослинних продуктах
- •5.3 Технологічна обробка, що сприяє концентруванню радіонуклідів
- •5.4 Харчові продукти і продовольча сировина, що сприяють виведенню з організму радіонуклідів
- •5.4.1 Шкаралупа курячих яєць
- •5.4.2 Перепелині яйця
- •5.4.3 Хліб
- •5.4.4 Пектиновмісні продукти
- •5.5 Спеціальні харчові продукти з радіопротекторними властивостями
- •5.6 Сучасна концепція радіозахисного харчування
- •7. Оформлення звіту
- •9. Матеріали сайтів
- •Лабораторна робота № 7
- •1. Мета роботи:
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Емульгатори
- •5.2 Емульгатори і стабілізатори
- •5.3 Емульгатори, стабілізатори і комплексоутворювачі
- •5.4 Стабілізатори і комплексоутворювачі
- •5.5 Загусники, стабілізатори і емульгатори
- •5.6 Загусники і стабілізатори
- •5.7 Загусники, стабілізатори і желеутворювачі
- •5.8 Інші добавки, що регулюють структуру і консистенцію.
- •6. Зміст роботи
- •2. Самостійна підготовка до заняття
- •3. Питання для самоперевірки
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Консерванти
- •5.2 Антиокислювачі, їхні синергісти та захисні гази
- •5.3 Ущільнювачі, водоутримуючі агенти та речовини, що перешкоджають злежуванню та грудкуванню сипких продуктів
- •6. Зміст роботи
- •4. Матеріальне забезпечення
- •5. Теоретичне обґрунтування
- •5.1 Пакувальні матеріали та їх безпечність
- •5.2 Утилізація використаної тари і пакувальних матеріалів
- •6. Зміст роботи
- •7. Оформлення звіту
- •9. Матеріали сайтів
- •5.1 Екологічне маркування в Україні
- •5.2 Умови отримання знаку екологічного маркування
- •7. Оформлення звіту
- •9. Матеріали сайтів
- •Додатки
- •Біологічні функції вітамінів
- •Біологічна роль жиророзчинних вітамінів
- •Умови індивідуальних завдань до лабораторної роботи № 7
- •Умови індивідуальних завдань до лабораторної роботи № 8
5.1 Екологічне маркування в Україні
Програма екологічного маркування в Україні почала діяти з 2002 р. за ініціативи Всеукраїнської громадської організації “Жива планета” і за сприяння Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. В Україні знак екологічного маркування “Екологічно чисто та безпечно” (рис. 5.1) використовується з 2002 р., внаслідок реалізації розробленої всеукраїнської програми “Впровадження комплексу природоохоронних заходів підприємствами та організаціями з урахуванням вимог міжнародної та європейської систем стандартизації та сертифікації”.
Екологічне маркування є добровільним інформаційним інструментом, що з точки зору ринкових вимог трактується як найбільш перспективний. Перевага методу в тому, що приховування екологічної інформації оцінює не держава шляхом санкцій або заохочення, а ринок.
Рис. 5.1 –Знак екологічного маркування України –«Зелений журавлик».
Знак екологічного маркування є найпоширенішим інструментом “зеленого” маркетингу й надає споживачам інформацію про екологічний пріоритет конкретної продукції та можливість зробити свідомий вибір на свою користь і користь виробника. В свою чергу, виробник отримає додаткові фінансові надходження, що зміцнять його позицію на ринку. Саме таке співробітництво споживачів і виробників має забезпечити сталий та збалансований розвиток країни.
Зображення “зеленого журавлика” й напис “Екологічно чисто та безпечно”, крім належних якісних характеристик маркованої продукції, свідчать про відповідність міжнародним екологічним критеріям оцінки життєвого циклу продукції. Екологічна сертифікація продукції відноситься до добровільної системи і ґрунтується на встановленні додаткових вимог до всього життєвого циклу: від сировини (матеріалів) до утилізації продукту, а також оцінки її відповідності встановленим вимогам - екологічним критеріям.
З початку 2007 р. розвиток екологічної сертифікації продукції в Україні став спільною справою для Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного Комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, Торгово-промислової палати України, Української асоціації споживачів та Всеукраїнської громадської організації «Жива планета».
8 жовтня 2004 року Україна була прийнята в Глобальну Мережу Екологічного Маркування (GEN), яка утворена в 1994 році асоціацією незалежних організацій, що здійснюють заходи щодо екологічного маркування. На сьогодні український знак екологічного маркування “Екологічно чисто та безпечно” включено до міжнародного реєстру Глобальної Мережі Екологічного маркування - Global Ecolabelling Network (GEN) - і визнано 35 країнами світу, в тому числі, Європейським Співтовариством, що є найважливішим фактором підвищення конкурентноздатності продукції українських виробників.
5.2 Умови отримання знаку екологічного маркування
Екологічне маркування, яке ґрунтується на якісних перевагах продукції стосовно негативних впливів на стан здоров’я людини та довкілля, закріплено міжнародним стандартом ISO 14024 (з 2002 року запроваджено до державної системи стандартизації - ДСТУ ISO 14024) і відноситься до категорії «добровільних».
Програма екологічного маркування, відповідно до вимог цього стандарту, забезпечує гарантію того, що вона вільна від неналежного впливу і спроможна демонструвати відсутність будь-якої можливості створення конфліктів через джерела фінансування.
Орган сертифікації з екологічного маркування відповідає вимогам міжнародного стандарту ISO/IEC Guide 65 «Загальні вимоги щодо органів, що керують системою сертифікації продукції» (ДСТУ ISO 45011).
Для отримання знаку екологічного маркування продукції необхідно пройти процедуру сертифікації на відповідність додатковим екологічним вимогам - екологічним критеріям.
Екологічні критерії до окремого виду продукції встановлюються міжнародними організаціями: Глобальною Мережею Екологічного Маркування та для продукції сільськогосподарського виробництва - Міжнародною федерацією екологічного сільського господарства (IFOAM).
На екологічну сертифікацію можуть бути представлені тільки окремі види товару або послуг. Сертифікації не підлягають фармацевтичні препарати та тютюнові вироби.
Присвоєння знаку «Екологічно чисто та безпечно» відбувається на конкурсній основі раз на рік підприємствам та організаціям, що у стратегії розвитку враховують означені вище екологічні пріоритети.
Нині в Україні більше трьох десятків підприємств та установ, які здобули право маркувати своє виробництво або ж товар знаком “Екологічно чисто та безпечно”. Серед них є і промислові гіганти, і невеликі підприємства. Серед них агрокомбінат “Пуща-Водиця”, Київський маргариновий завод, відкриті акціонерні товариства “Росинка” та Київська макаронна фабрика, закрите акціонерне товариство “Лакма”. Їхня продукція добре відома не лише на внутрішньому ринку, а й експортується в інші країни світу.
Знаки екологічного маркування продуктів в інших країнах
Перша в світі організація, що об’єднала ряд господарств, – «Soil Association» – була заснована в Англії в 40-і роки і має наступний знак (рис.5.2).
Рис. 5.2 Знак екомаркування органічних продуктів в Англії.
У Швеції єдина акредитована контрольна організація – це KRAV. Її стандарт суворіший, ніж передбачені європейським законодавством вимоги. Видається Шведською Спілкою Контролю Сільгосппродукції. Знак (рис. 5.3) зустрічається і на продуктах, вироблених за межами Швеції (кава, чай, фрукти).
Рис. 5.3 –Шведський знак екомаркування продуктів.
Франція була однією з перших європейських країн, які ввели національний знак для екологічних продуктів харчування, – логотип AB, Agriculture Biologique (Екологічна продукція), який змінив приватні системи маркування і є власністю Міністерства сільського господарства Франції (рис. 5.4). Нанесення цього логотипу на товари вирішується після підписання договору з власником знаку і виконання всіх вимог, встановлених законодавством ЄС. Знак може також наноситися на біо-продукти з інших країн за умови виконання вимог французького законодавства до господарств, що застосовують екологічні методи. Проте продукти рослинного походження повинні бути вироблені в Євросоюзі, за винятком екзотичних. Французький закон також допускає існування приватних інспекційних і сертифікаційних компаній (Aclave, Agrocert, Certipaq, ECOCERT Sarl, Qualite France, Ulase).
Рис. 5.4 –Логотип «Екологічна продукція»
У 2001 році Федеральне міністерство ЄС по захисту прав споживачів, продовольству і сільському господарству представило національне маркування – Bio-Siegel (Екологічна печатка), яка позначає продукти підприємств, що дотримуються вимог ухвали ЄС (рис. 5.5).
Найбільш відомі знаки в Германії – це Bioland, Demeter, Naturland. Причому ці три союзи існують і в інших країнах, тому їх знаки якості можна зустріти не тільки на німецькій продукції (рис. 5.6):
Рис. 5.5 –Найбільш поширений знак екологічного маркування продуктів в ЄС –«екологічна печатка»
Рис. 5.6 –Знаки екологічного маркування в Германії.
«Біопарк» – молодий Союз Східної частини Німеччини. У Германії працює біля 22-х приватних інспекційних організацій, десять з них уповноважені інспектувати імпортерів. Серед них ABCert, Agreco, BCS, EcoControl, GFRS, IMO, Lacon.
Всі перелічені вище екологічні знаки не слід плутати зі знаками, які відображають інформацію про екологічність (нешкідливість для навколишнього середовища ) товару, процесу або виробничої системи. Такі знаки закликають не смітити, не забруднювати навколишнє середовище, здавати використані вироби на вторинну переробку, підтримувати різні природоохоронні ініціативи і організації. Вони пропагують заходи щодо збереження навколишнього середовища в цілому і її окремих об’єктів, закликають до дбайливого відношення до навколишнього природного середовища і її окремих об’єктів, попереджають про речовини і матеріали, небезпечні для об’єктів навколишнього середовища і т.д. Ці знаки існують в багатьох країнах, підтверджують турботу виробника про екологію.
Широко розповсюджений знак «Зелена крапка» (Der Grune Punkt), використовуваний в рамках «Дуальної системи» (DSD): вторинна переробка окремих видів відходів в Германії і в багатьох інших європейських країнах, вже сплачена виробником. Знак забезпечує прийом маркірованого пакувального матеріалу на вторинну переробку. Знак зустрічається в чорно-білому, зелено-білому і зеленому виконанні. Часто наноситься на екологічні товари, але не має відношення до екологічного виробництва (рис. 5.7).
Рис. 5.7 –Знак «Зелена крапка»
Часто використовуються знаки по підтримці і пропаганді природоохоронних дій чи знаки, що вказують на відсутність у складі продукту озоноруйнуючих речовини, що затверджені Монреальським протоколом (рис. 5.8).
Рис. 5.8 –Знаки, що підтверджують турботу виробника про навколишнє середовище.
Екологічне маркування інших країн наведено в додатку І.
6.Зміст роботи
Вивчити теоретичне обґрунтування і зробити короткі записи;
Замалювати знак екологічного маркування «Зелений журавлик»
Замалювати знаки екологічного маркування харчових продуктів.