4. Матеріальне забезпечення
4.1 Таблиці допустимих рівнів питомих активностей радіонуклідів 137Cs та 90Sr у харчових продуктах.
5. Теоретичне обґрунтування
З великого числа радіонуклідів найбільшу значущість як джерело опромінювання населення представляють стронцій-90 і цезій-137. Стронцій-90 і цезій-137 здатні в тій чи іншій мірі накопичуватися в продуктах харчування рослинного і тваринного походження.
Стронцій - 90. Період напіврозпаду цього радіоактивного елементу складає 29 років. При попаданні стронцію всередину його концентрація в крові вже через 15 хв досягає значної величини, а в цілому цей процес завершується через 5 годин. Стронцій вибірково накопичується в основному в кістках і опромінюванню піддаються кісткова тканина, кістковий мозок, кровотворна система. Внаслідок цього розвивається анемія, "малокрів’я". Дослідження показали, що радіоактивний стронцій може знаходитися і в кістках новонароджених. Через плаценту він проходить під час перебігу всього періоду вагітності, причому в останній місяць перед народженням в скелеті його накопичується стільки ж, скільки акумулювалося за всі попередні вісім місяців. Біологічний період напіввиведення стронцію з скелета складає понад 30 років. Прискорення виведення з організму стронцію є важким завданням. Принаймні до цих пір не знайдено високоефективних засобів для швидкого виведення цього радіоактивного елементу з організму.
Цезій - 137. Після стронцію-90, цезій-137 є найнебезпечнішим радіонуклідом для людини. Він добре накопичується рослинами, потрапляє в харчові продукти і швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті. Цезій-137 довгоживучий радіонуклід, період його напіврозпаду складає 30 років. До 80% цезію відкладається в м’язовій тканині. Біологічні процеси ефективно впливають на цезій, тому на відміну від стронцію, біологічний період напіввиведення цезію у дорослих людей коливається від 50 до 200 діб, у дітей у віці 6 - 16 років від 46 до 57 діб, у новонароджених - 10 діб. Причому близько 10% нукліда швидко виводяться з організму, решта частини - повільнішими темпами. Але у будь-якому випадку щорічний його вміст в організмі практично визначається надходженням нукліда з продуктами харчування в даному році. Значення допустимих рівнів питомих активностей радіонуклідів 137Cs та 90Sr у продуктах харчування та питній воді нормуються ГН 6.6.1.1-130-2006 (наведено у додатку В). Цей гігієнічний норматив узгоджує перелік продуктів харчування з номенклатурою, що застосовується в інших нормативних документах в сфері безпеки та якості продуктів харчування; диференціює нормативи за окремими групами продуктів харчування, де в результаті технологій переробки спостерігається концентрація радіонуклідів або їх розбавлення.
5.1 Сучасний стан забруднення радіонуклідами продуктів харчування України
При аварії на ЧАЕС у довкілля надійшли радіонукліди із сумарною активністю приблизно 90 МКі, до складу яких у значній кількості входять аналоги біогенних елементів — калію та кальцію — цезій-137 та стронцій-90. Ці радіонукліди активно включаються в харчові ланцюги (pис. 1) і можуть обумовлювати значні дозові навантаження на населення навіть через 15—20 років після аварії. Забруднення території України цезієм-137 та стронцієм-90 наведені в таблицях А1, А2 додатку А.
У цілому, "екологічно значиме" забруднення території України (на рівні до 10 аварійних фонів або близько 0,5 Кі/км2 (18,5 кБк/м2) і більше за цезієм-137) зареєстровано на площі близько 130 тис. км2, тобто до 20% території країни має довгострокову базу для виявлення дії радіації.
Забруднення сільськогосподарської продукції цезієм-137 із часом зменшується, що обумовлено його природним радіоактивним розпадом та міцністю фіксації мінеральною часткою ґрунту.
Найбільш критичною продукцією, з точки зору перевищення встановлених в Україні гігієнічних нормативів, лишається продукція тваринництва — молоко та м’ясо (таблиця 14.1).
Таблиця 14.1 –Перехід радіонуклідів з добового раціону кормів в продукцію тваринництва, % від вмісту в раціоні в 1 кг (л) продукту
|
Вид продукції |
137Cs |
90Sr |
|
Коров’яче молоко -стійлове утримання -пасовище утримання |
0,7 0,9 |
0,14 0,14 |
|
Телятина |
4,0 |
0,04 |
|
Свинина |
15,0 |
0,1 |
|
Баранина |
450,0 |
0,1 |
|
М’ясо курей |
3,5 |
0,2 |
|
Яйце курей |
— |
3,2 |
Майже у 500 населених пунктах України існує ймовірність перевищення допустимих рівнів забруднення молока цезієм-137 (100 Бк/л) у 30% відібраних проб.
Дослідження забруднення стронцієм-90 сільгосппродукції в 1999—2002 рр. у найбільш критичних районах Київської, Чернігівської та Житомирської областей України, прилеглих до зони відчуження, показали, що для молока та овочів, в основному, не спостерігається перевищення ДР (20 Бк/л). Для міського населення із сільської місцевості експортується продукція, яка в повній мірі відповідає вимогам протирадіаційного захисту, у той час коли самі сільські жителі вживають в абсолютній більшості продукцію з особистих господарств. Найбільш критичні продукти — молоко і м’ясо, які в приватних господарствах вирощуються на кормовій базі природних чи напівприродних ценозів. У результаті дози опромінення сільських жителів, в тому числі дітей, в кілька разів вищі, ніж міського населення.
На сьогодні у регіонах Українського Полісся гриби та ягоди, незважаючи на незначну масову та відсоткову долю їх у раціоні, обумовлюють значну частку дози внутрішнього опромінення населення. Така ситуація зумовлена відносно високим вмістом радіонуклідів, зокрема цезію-137 в дикорослих грибах та ягодах (таблиця 14.2).
Таблиця 14.2 –Концентрація цезію-137 в грибах та ягодах. (Бк/кг)
|
Область |
Лісові ягоди |
Гриби |
|
Житомирська |
500—3500 |
1300—5000 |
|
Рівненська |
800—8000 |
5000—32000 |