- •Завдання 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3
- •Завдання 4
- •Завдання 5
- •Завдання 6
- •Завдання 7
- •Завдання 8
- •Завдання 9
- •Завдання 10
- •Завдання 11
- •Завдання 12
- •Завдання 13
- •Завдання 14
- •Завдання 15
- •Завдання 16
- •Завдання 17
- •Завдання 18
- •Завдання 19
- •Завдання 20
- •Завдання 21
- •Завдання 22
- •Завдання 23
- •Завдання 24
- •Завдання 25
Завдання 3
1 |
Вкажіть кодом, що таке біогенні елементи ?
|
4 |
2 |
При нестачі якого мікроелементу у буряка цукрового з’являється хвороба “гниль сердечка”, у льону посилюється бактеріоз?
|
3 |
3 |
Які з названих культур легко переносять помірну кислотність?
|
2 |
4 |
Яке з добрив використовують для пізніх позакореневих підживлень.
|
1 |
5 |
Які сорти ячменю повинні більше отримувати фосфорно-калійних добрив? 1. Пивоварні 2. Кормові 3. Озимі 4. Ярі |
1 |
6 |
Хімічні елементи, що є необхідними складовими організмів, без яких неможливе їх існування, називаються: 1. вітаміни; 2. рістактивуючі; 3. біогенні; 4. макроелементи; 5. мікроелементи. |
3 |
7 |
Назвіть зовнішні ознаки пошкоджених рослин озимої пшениці клопами шкідливої черепашки? 1. Рослини не колосяться і відмирають. 2. Пошкоджені рослини мають вигляд побитих градом або потолочених. 3. Білоколосість, жовта пляма на зернівці з уколом. 4. Плямистість листків і стебел. |
3 |
8 |
Характер пошкоджень люцернового жовтого насіннєїда: 1. грубе об’їдання бобів; 2. пошкодження насіння в бобах; 3. грубе об’їдання бутонів; 4. мінування вегетативних частин рослин.
|
2 |
9 |
Взимку миші: 1. залягають у сплячку; 2. роблять припаси їжі та впадають у неглибоку сплячку, періодично просинаючись; 3. запасають коренеплоди, бульби, цибулини, кору дерев; 4. активні цілорічно, деякі роблять припаси насіння.
|
4 |
10 |
Культура здатна завдяки симбіозу з мікроорганізмами використовувати азот атмосфери: 1. кукурудза; 2. горох; 3. пшениця озима; 4. ячмінь; 5. буряк цукровий. |
2 |
11 |
Який хімічний елемент відносять до макроелементів? 1. Цинк. 2. Йод. 3. Мідь. 4. Молібден. 5. Азот. |
5 |
12 |
Ширина міжрядь у кукурудзи на зерно, см: 1. 65-70 2. 90-100 3. 105-110 4. 120-125 |
1 |
13 |
Спосіб та строк збирання урожаю гречки: 1. пряме комбайнування, коли всі плоди побуріли 2. пряме комбайнування, коли 60 % плодів побуріло 3. роздільне збирання (100 % побурілих плодів) 4. роздільне збирання (75 % побурілих плодів) 5. десикація+роздільне збирання |
4 |
14 |
Ячмінь, який можна сіяти як восени, так і навесні: 1. озимий 2. ярий 3. дворучка |
3 |
15 |
Назва жіночого суцвіття кукурудзи: 1. волоть 2. китиця 3. зонтик 4. колос 5. качан |
5 |
16 |
До злакових відносяться культури: 1. пшениця, жито, тритикале, ячмінь, овес, кукурудза, сорго, рис; 2. горох, квасоля, сочевиця, чина, нут, боби, соя; 3. соняшник, сафлор, льон, кунжут, перила, лялеманція; 4. вика, арахіс, гірчиця, суріпиця. |
1 |
17 |
До бобових відносяться культури: 1. пшениця, жито, тритикале, ячмінь, овес, кукурудза, сорго, рис; 2. горох, квасоля, сочевиця, чина, нут, боби, соя; 3. соняшник, сафлор, льон, кунжут, перила, лялеманція; 4. буряк цукровий, тростина цукрова, картопля. |
2 |
18 |
Вегетаційний період – це: 1. сільськогосподарська культура, яка займала поле перед сівбою наступної культури; 2. період за якого сільськогосподарська культура проростає і формує насіння (період від сходів до повної стиглості зерна); 3. науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур (а при необхідності і пару) в часі і на території. |
2 |
19 |
Сівозміна – це: 1. сільськогосподарська культура, яка займала поле перед сівбою наступної культури; 2. період за якого сільськогосподарська культура проростає і формує насіння (період від сходів до повної стиглості зерна); 3. науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур (а при необхідності і пару) в часі і на території. |
3 |
20 |
Фуражні сорти використовують для: 1. одержання борошна, з якого випікають хліб і хлібобулочні вироби та крупи; 2. одержання зеленої маси, 3. зерно яких використовують для відгодівлі тварин, 4. одержання біоетанолу, пива, крохмалю. |
3 |
21 |
Цінні – це сорти: 1. борошно яких при випіканні хліба не лише має великий об’єм, добру пористість і форму, дрібну тонкостінний пористість м’якуша, які зберігаються під час бродіння і механічної обробки, але й надавати цих властивостей борошну слабких пшениць. 2. борошно яких при випіканні хліба має великий об’єм, добру пористість і форму, дрібну тонкостінний пористість м’якуша, але ці сорти не надають цих властивостей борошну слабких пшениць. 3. які потребують додавання борошна сильних пшениць. Таке борошно поглинає мало води, хліб має низький об’єм і поганою пористістю, під час бродіння швидко погіршуються фізичні властивості тіста, яке стає нееластичним, рідким, липким. |
2 |
22 |
Напівінтенсивні – ці сорти, які: 1. вимагають високого агрофону: хороших попередників, високих норм добрив, захист від хвороб, шкідників і бур’янів. Мають високу стійкість до вилягання. 2. найбільш адаптовані до несприятливих факторів природного середовища, ефективніше використовують агрофони середньо еродованих та бідних ґрунтів, погани х попередників, пластичніші до строків сівби. 3. характеризуються високою врожайністю зерна при вирощуванні за інтенсивною технологією та меншим зниженням урожайності при вирощуванні після гірших попередників та низьких нормах добрив. |
2 |
23 |
Норма висіву кукурудзи становить: 1. 4–6 млн/га; 2. 1–2 млн/га; 3. 10–15 млн/га; 4. 90–100 тис шт./га. |
4 |
24 |
Норма висіву сорго становить: 1. 4–6 млн/га; 2. 1–2 млн/га; 3. 10–15 млн/га; 4. 90–100 тис шт./га. |
4 |
25 |
Універсальні сорти пшениці підживлюють азотними добривами у нормі: 1. 90–150 кг/га д.р. 2. 10–20 кг/га д.р. 3. 200–300 кг/га д.р. 4. Не проводять, бо згубно діє на рослини. |
1 |
26 |
Тритикале озиме підживлюють азотними добривами у нормі: 1. 90–150 кг/га д.р. 2. 10–20 кг/га д.р. 3. 200–300 кг/га д.р. 4. Не проводять, бо згубно діє на рослини. |
1 |
27 |
Підживлення ячменю ярого проводять: 1. у три строки – напровесні, виходу рослин у трубку, колосіння; 2. лише у фазі колосіння; 3. не проводять; 4. вносять під передпосівну культивацію. |
4 |
28 |
Зимуючі сорти пшениці можна висівати: 1. Весною; 2. Взимку; 3. Восени та весною; 4. Влітку. |
3 |
29 |
Ячмінь вирощують з шириною міжряддя: 1. 15 см; 2. 45 см; 3. 70 см; 4. 45 і 70 см. |
1 |
30 |
Кукурудзу вирощують з шириною міжряддя: 1. 15 см; 2. 45 см; 3. 70 см; 4. 45 і 70 см. |
4 |