- •Методичні матеріали, завдання
- •Характеристика дисципліни
- •Навчально-тематичний план дисципліни
- •Короткий зміст курсу «Національна економіка» і. Національна економіка: загальне та особливе
- •Іі. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки
- •Ііі. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки
- •IV. Характеристика економічного потенціалу
- •V. Господарський комплекс національної економіки
- •VI. Функціонування інфраструктури національного ринку
- •VII. Державність та державне управління економікою
- •Viiі. Демократія, економічна свобода та економічний порядок
- •Іх. Програмування та прогнозування національної економіки
- •X. Структурна перебудова національної економіки
- •XI. Інституціональні чинники розвитку національної економіки
- •Xiі. Сталий розвиток національної економіки
- •Xiіі. Інституціональні форми інтеграції національної економіки в світовий економічний простір
- •Xіv. Економічна безпека національної економіки
- •План та завдання семінарських занять з дисципліни «Національна економіка»
- •Тема 1. Національна економіка: загальне та особливе
- •Тема 2. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки
- •Тема 3. Теорія суспільного добробуту та соціально-орієнтованої ринкової економіки
- •Тема 4. Характеристика економічного потенціалу
- •Тема 5. Господарський комплекс національної економіки
- •Тема 6. Функціонування інфраструктури національного ринку
- •Тема 7. Державність та державне управління економікою
- •Тема 8. Демократія, економічна свобода та економічний порядок
- •Тема 9. Програмування та прогнозування національної економіки
- •Тема 10. Структурна перебудова національної економіки
- •Тема 11. Інституціональні чинники розвитку національної економіки
- •Тема 12. Сталий розвиток національної економіки
- •Тема 13. Інституціональні форми інтеграції національної економіки в світовий економічний простір
- •Тема 14. Економічна безпека національної економіки
- •Завдання до самостійної роботи з курсу «Національна економіка»
- •Завдання для самостійної роботи
- •Основні теоретично-розрахункові положення курсу "Національна економіка"
- •1. Суспільний добробут та теорія соціально-орієнтованої ринкової економіки
- •2. Господарський комплекс національної економіки
- •3. Фінансова система України
- •Балансовий звіт комерційних банків
- •4. Структурна перебудова національної економіки
- •5. Форми інтеграції національної економіки в світовий економічний простір
- •Розрахункові завдання з курсу «Національна економіка»
- •Тестові завдання з курсу «Національна економіка»
- •5. Які з названих інституційних умов мають вирішальний вплив на структурну перебудову національної економіки:
- •Оцінювання студентів з дисципліни «Національна економіка»
- •Розподіл балів, присвоюваних студентам при вивченні дисципліни «Національна економіка»
- •Рекомендована література для вивчення дисципліни
Xiі. Сталий розвиток національної економіки
Концепція сталого розвитку економіки визнана світовою спільнотою народів домінантною ідеологією розвитку людської цивілізації у ХХІ ст., стратегічним напрямом забезпечення матеріального, соціального і духовного прогресу суспільства.
Сталий соціально-економічний розвиток будь-якої країни ‒ це, насамперед, економічне зростання, за якого ефективно розв'язуються найважливіші проблеми життєзабезпечення суспільства без виснаження, деградації і забруднення довкілля.
Сталість розвитку базується на наступних принципах:
− обмеження впливу людини на біосферу до рівня можливостей її стабільного відтворення, інакше постає проблема вибору між ростом народонаселення і рівнем споживання на душу населення;
− підтримка запасів біологічного багатства, біологічного різноманіття і відтворювальних ресурсів;
− використання не відтворювальних природних ресурсів темпами, які не перевищують часу створення заміни їх за рахунок відтворювальних;
− рівномірний розподіл доходів і витрат при ресурсоспоживанні і управлінні охороною навколишнього середовища;
− розвиток та впровадження технологій, що підвищують обсяги виробництва продукції на одиницю спожитого ресурсу;
− використання економічних механізмів, що заставлять виробників враховувати екологічні витрати на реалізацію прийнятих ними рішень;
− використання міждисциплінарних підходів до прийняття рішень.
Сталий розвиток усвідомлюється через такі аспекти його забезпечення та сприйняття: політико-правовий аспект; економічний аспект; екологічний аспект; соціальний аспект; інформаційний аспект.
Економічний підхід до концепції сталого розвитку заснований на теорії максимального потоку сукупного доходу Хікса-Ліндаля, який може бути сформований за умови, принаймні, збереження сукупного капіталу, за допомогою якого і здійснюється цей дохід. Ця концепція передбачає оптимальне використання обмежених ресурсів і використання екологічних ‒ природо-, енерго- і матеріалозберігаючих технологій, включаючи видобуток і переробку сировини, створення екологічно прийнятної продукції, мінімізацію, переробку і знищення відходів.
Соціальна складова сталого розвитку орієнтована на людину і спрямована на збереження стабільності соціальних і культурних систем, в тому числі, на скорочення числа руйнівних конфліктів між людьми. Важливим аспектом цього підходу є справедливий розподіл благ.
З екологічної точки зору, сталий розвиток має забезпечувати цілісність біологічних і фізичних природних систем. Особливе значення має життєздатність екосистем, від яких залежить глобальна стабільність всієї біосфери.
Важливими є механізми взаємодії цих трьох концепцій.
Чинники сталого розвитку:
1. Конкурентоспроможність країни є основним показником сталого розвитку економіки.
2. Особливе місце в досягненні сталого соціально-економічного розвитку національної економіки займають такі чинники як людські ресурси і освіта.
3. Вирішальне значення в сучасній системі міжнародної конкуренції має інформаційно-технологічний чинник.
4. Основна умова сталого розвитку національної економіки ‒ ефективне державне регулювання.
Важливим питанням у реалізації концепції сталого розвитку ‒ особливо, враховуючи, що вона еволюціонує ‒ стало виявлення її практичних і вимірюваних індикаторів. Комісія ООН зі сталого розвитку пропонує використовувати 134 індикатори сталого розвитку.
Індикатори можна поділити на чотири групи:
Індикатори стану суспільства.
Індикатори відтворення суспільства.
Індикатори стану природного середовища.
Індикатори відтворення природних систем.
Практичного застосування з інтегральних індексів в Україні набув лише Індекс людського розвитку, що характеризує якість життя в різних країнах.
В 2012 році в межах Програми ООН з навколишнього середовища окремо було запропоновано індекс сукупного добробуту, що включає широкий перелік активів, таких як промислова продукція, людський і природний капітал. Він дозволяє визначити дійсний рівень добробуту країни і стійкість її економічного зростання.
На різних етапах переходу до сталого розвитку виконання завдань повинно скоординовуватись і здійснюватись спільними зусиллями на державному, регіональному та місцевому рівнях, за активної участі наукових, освітніх, виробничих, фінансових, політичних та інших структур громадськості. Загальна стратегія і програми виконання її етапів мають базуватися на еколого-ресурсних, економічних та соціальних складових розвитку, за відповідного інституційного забезпечення.
Відповідно до принципів сталого розвитку має передбачатися реалізація комплексу заходів, спрямованих на збереження життя і здоров`я людини, розв`язання демографічних проблем, викорінювання бідності, зміну структури споживання і зменшення диференціації в прибутках населення.