- •Конспекти лекцій
- •З навчальної дисципліни
- •«Національна економіка»
- •1. Національна економіка: загальне та особливе
- •1.1. Предмет і завдання вивчення національної економіки
- •1.2. Теоретичні концепції національної економіки
- •1.3. Моделі національної економіки
- •1.4. Складові нормального функціонування національної економіки
- •1.5. Сутнісні особливості формування і розвитку національної економіки
- •2. Економічні теорії та базисні інститути національної економіки
- •2.1. Економічні теорії та їхні загальні положення
- •2.2. Українська школа інституціонального, історичного та неокласичного напрямів
- •2.3. Базисні відносини та інститути національної економіки
- •2.4. Господарська збалансованість і стабільність як завдання державних інститутів національної економіки
- •3. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки
- •3.1. Суспільні потреби як соціальна база добробуту
- •3.2. Національний продукт як виробнича база добробуту
- •3.3. Теорії суспільного добробуту
- •3.4. Засади соціально-ринкової економіки
- •3.5. Державне регулювання праці, рівня життя населення та розвитку соціальної сфери
- •4. Характеристика економічного потенціалу
- •4.1. Поняття та склад потенціалу національної економіки
- •4.2. Природно-ресурсний потенціал
- •4.3. Демографічний та трудовий потенціал
- •4.4. Науково-технічний потенціал
- •4.5. Інформаційний потенціал
- •4.6. Виробничий потенціал
- •4.7. Зовнішньоекономічний потенціал
- •4.8. Екологічний потенціал
- •5. Господарський комплекс національної економіки
- •5.1. Основи формування господарського комплексу
- •5.2. Промисловий комплекс
- •5.3. Агропромисловий комплекс
- •5.4. Будівельний комплекс
- •6. Функціонування інфраструктури національного ринку
- •6.1. Національний ринок України
- •6.2. Сутність інфраструктури національного ринку
- •6.3. Загальна ринкова інфраструктура
- •6.4. Спеціалізована ринкова інфраструктура
- •6.5. Соціальна інфраструктура
- •7. Державність та державне управління економікою
- •7.1. Українська держава та її засади
- •7.2. Функції держави
- •7.3. Сутність державного управління економікою
- •7.4. Система органів державної влади та їх повноваження
- •7.5. Система методів державного регулювання економіки
- •8. Демократія, економічна свобода та економічний порядок
- •8.1. Сутність демократії та її місце в самоуправлінні економікою
- •8.2. Економічна свобода і її основи
- •8.3. Економічний порядок як система узгоджених інтересів
- •9. Програмування та прогнозування національної економіки
- •9.1. Прогноз та прогнозування національної економіки
- •9.2. Макроекономічне планування
- •9.3. Суть державного програмування, види програм
- •9.4. Цільові комплексні програми розвитку національної економіки
- •9.5. Програми економічного й соціального розвитку
- •10. Структурна перебудова національної економіки
- •10.1. Сутність та види структурних пропорцій в економіці
- •10.2. Стратегія структурних перетворень
- •10.3. Макроекономічна структурна перебудова
- •10.4. Реструктуризація національної економіки
- •11. Інституціональні чинники розвитку національної економіки
- •11.1. Сутність та теоретичні моделі економічного розвитку
- •11.2. Етапи та типи економічного розвитку
- •11.3. Чинники економічного розвитку
- •11.4. Система інституційних чинників економічного розвитку
- •11.5. Методичні засади оцінювання економічного розвитку
- •12. Сталий розвиток національної економіки
- •12.1. Сутність концепції сталого розвитку
- •12.2. Складові концепції сталого розвитку
- •12.3. Чинники сталого розвитку
- •12.4. Індикатори сталого розвитку
- •12.5. Особливості переходу України на модель сталого розвитку
- •13. Інституціональні форми інтеграції національної економіки в світовий економічний простір
- •13.1. Світове господарство: структура, тенденції розвитку
- •13.2. Форми і механізми інтеграції національної економіки у світове господарство
- •13.3. Тенденції розвитку світових інтеграційних процесів
- •13.4. Вплив інтеграційних процесів на формування ринків товарів, послуг і капіталу
- •13.5. Інституційні основи і форми економічної та політичної інтеграції України
- •13.6. Передумови і шляхи міжнародної економічної інтеграції
- •14. Економічна безпека національної економіки
- •14.1. Сутність економічної безпеки національної економіки
- •14.2. Інституційні основи системи економічної безпеки
- •14.3. Проблеми і пріоритети економічної безпеки
- •14.4. Методологічні аспекти визначення рівня економічної безпеки
- •14.5. Механізм забезпечення економічної безпеки національної економіки
3. Теорія суспільного добробуту та соціально-ринкової економіки
3.1. Суспільні потреби як соціальна база добробуту
Добробут − соціально-економічний стан суспільства, який виражає відповідність матеріального і духовного забезпечення всіх і кожного згідно з їх природними потребами.
Виробнича та соціальна складові господарської системи країни є визначальними в розв'язанні питань, що характеризують стан і рівень добробуту суспільства. Структура виробництва орієнтується на потреби, а створений продукт − на задоволення суспільних потреб.
Соціальні потреби є складним і багатоаспектним явищем, яке виражає безпосереднє ставлення виробника і споживача до об'єкта виробництва і предмета споживання.
Потреби − види продукції, речей, послуг, які необхідні людям і які вони бажають і прагнуть мати, споживати, використовувати.
Найзагальніше потреби виражають об'єктивно необхідні передумови виробництва, взаємодії виробників і споживачів. Потреби споживачів визначають зміст, структуру й обсяги виробництва, а винагорода грішми стає фактором організації виробництва і праці.
Відмінності в характері діяльності та умовах життя, економічні, соціальні і психологічні відмінності між людьми зумовлюють відмінності в їхніх потребах. Зміст категорії "потреби особистості" полягає у тому, що для одних вони є стимулом до підприємництва і праці, для інших − реалізацією життєвих потреб, тобто встановлюється певне співвідношення між пропозицією (виробництвом) і попитом (споживанням).
Потреби класифікують:
за суб'єктом: національні, регіональні, колективні, індивідуальні (приватні);
за функціональною роллю: пріоритетні, стійкі, ситуаційні, другорядні;
за об'єктом (предметом): матеріальні, духовні, етичні, естетичні;
за сферами діяльності: політичні, ідеологічні, потреби у праці, пізнанні, спілкуванні, рекреаційні, релігійні та ін.
Потреби є соціально-економічним, національно-суспільним явищем. Вони перебувають у постійному розвитку, мають історичний характер. Відсутність усвідомленої потреби збуджує до неї інтерес, формує стимул до підприємництва і до праці для її задоволення. Отже, потреба, стимул, інтерес не існують поза людиною чи групою людей. Вони перебувають, у тісному діалектичному зв'язку, є тими ланками, через які виявляють свою дію економічні закони у сферах виробництва і обміну.
3.2. Національний продукт як виробнича база добробуту
Добробут пов'язаний з потребами, а потреби визначають структуру виробництва і споживання продукту. Отже, створений національний продукт є кінцевим результатом управлінських рішень уряду та діяльності зайнятих у сферах виробництва товарів та надання послуг.
Валовий внутрішній продукт dВ є національним стимулом, оскільки виражає кінцевий продукт споживання у країні. Від його розподілу залежать і стан економіки, і рівень життя населення. Теорія макроекономіки розподіл валового внутрішнього продукту dВ* обґрунтовує такими показниками:
де С − споживання домашніх господарств; Б − споживання держави (бюджетні надходження і витрати держави); К − капітальні вкладення; Е − експорт; І − імпорт.
Для кожного суб'єкта ринку стимулом є отримання якнайвищого доходу (і прибутку) від його діяльності: найманим працівником у формі заробітної платні, власником капіталу − у формі прибутку, державою − у формі бюджету, зовнішньою торгівлею − у формі чистого експорту (ЧЕ = Е-І). Валовий внутрішній продукт здійснює рух у формі товарів, послуг, капіталів і грошей. Різні суб'єкти ринку неоднаковою мірою причетні до його створення, розподілу, обміну і привласнення: власники капіталу і наймані працівники створюють ВВП, держава на основі трудового і податкового законодавства розподіляє його, торговельні організації − реалізують ВВП.
У практичній діяльності стимули у формі грошей і товарів можуть спонукати для їх отримання до використання таких методів:
економічних (через формальне (зареєстроване) здійснення капітальних вкладень, створення виробництва, наймання працівників, виробництво продукту, його реалізацію, отримання заробітної платні і прибутку та сплати податків згідно із законодавством);
"тіньових" (через неформальну (незареєстровану) виробничу, торговельну чи іншу діяльність, що не контролюється податковими і державними інститутами, усі доходи і прибутки від якої привласнюються, податки не сплачуються);
кримінальних (через вилучення і привласнення частини національного продукту причетними до його руху і контролю за цим рухом особами державного, правового чи господарського управління в обхід (ігнорування) статей Кримінального кодексу).
Ринкова економічна система, заснована на підприємницькій ініціативі власників капіталу, лібералізації видів діяльності, високопродуктивному і високоефективному виробництві, передбачає лише економічні методи стимулювання. Це пояснюється тим, що використання "тіньових" і кримінальних методів призводить до катастрофічних наслідків: якщо, наприклад, половина національного капіталу і продукту перебуватимуть "у тіні" або якщо з формального обороту товарів і грошей постійно вилучатимуть (розкрадатимуть) бюджетні кошти, чужоземні кредити, товари, привласнюватимуть їх чи переказуватимуть на таємні рахунки в іноземних банках, це спричинить занепад економіки, держави і рівня життя народу й унеможливить перехід до ринку.
Отже, економічна теорія виробництва, розподілу, обміну і споживання ґрунтується на основі вимог законів товаровиробництва, товарообміну і господарської збалансованості. Дотримання цих вимог забезпечує формування продуктивної і ефективної системи виробництва, справедливого розподілу продукту і доходів, збалансованості і стабільності економічних і соціальних процесів, підвищення стимулів виробництва і праці, ресурсів економічного зростання загалом.