Особливості форм родового відмінка однини

Оскільки більшість наукових термінів будь-якої галузі науки є іменниками чоловічого роду ІІ відміни, то слід пам‘ятати, що вони при відмінюванні у родовому відмінку однини можуть мати закінчення -а, -я або -у, -ю залежно від лексичного значення слова.

Закінчення -а, -я, мають іменники, що означають:

1) назви осіб за посадою, науковим ступенем, званням, власні імена та прізвища (студента, учителя, Андрія, професора, Тараса Шевченка);

2) назви чітко окреслених предметів, зокрема приладів, деталей (все, що можна перерахувати поштучно: олівця, малюнка, плаща, насоса, реостата, важеля, вагона, мікроскопа, векселя);

3) назви населених пунктів (Києва, Донецька, Харкова);

4) назви мір, довжини ваги, часу, назви місяців і днів тижня, грошових знаків (місяця, вівторка, карбованця, метра, ампера, джоуля, долара, фунта);

5) деякі слова-терміни українського походження з абстрактним значенням (відмінка, іменника, числівника);

6) математичні терміни (синуса, арккотангенса, ромба, вектора, радіуса).

Закінчення -у, -ю мають іменники, коли вони означають:

1) речовину, масу, матеріал, хімічні елементи (гіпсу, алебастру, ванадію кисню, магнію, цементу, цукру, меду, але хліба);

2) назви процесів, дій (руху, аналізу, способу, гідролізу, синтезу);

3) збірні поняття типу капіталу, тексту, кодексу, колективу, каталогу;

4) назви будівель, споруд, приміщень та їх частин (вокзалу, гуртожитку, магазину, поверху, даху, коридору);

5) назви установ, закладів, організацій (інституту, комітету, університету, факультету, деканату).

6)  назви регіонів, країн та інші географічні назви окрім назв населених пунктів (Дону, Байкалу, Уралу, Донбасу, Ірану, Іраку).

Ряд іменників можуть мати паралельні закінчення залежно від значення: листопада (назва місяця) – листопаду (дія в природі), каменя (предмет) – каменю (матеріал), паперу (матеріал) – папера (документа), акту (дії) – акта (документа).

При укладанні текстів не слід покладатися тільки на свої знання, але й користуватися будь-якими перекладними чи орфографічними словниками української мови, де закінчення родового відмінка однини іменників чоловічого роду другої відміни завжди вказується (ромб – ромб, -а. Анализ – аналіз, -у).

Вживання форм давального відмінка

При укладанні текстів професійної тематики особливу увагу слід звернути на іменники чоловічого роду ІІ відміни, які у давальному відмінку однини можуть мати закінчення -у, -ю, і паралельні до них -ові, -еві, -єві.

У діловому мовленні перевага надається закінченням –у, -ю: професору, лікарю.

Однак щоб уникнути одноманітних форм, коли поряд пишуться два іменники чоловічого роду (наприклад, у „шапках” заяв, доповідних і пояснювальних записок, в розписках і дорученнях), слід чергувати форми з різними закінченнями, вживаючи перше слово з закінченнями ові, -еві, -єві (ректорові ДНУ Ващенку П. А.).

Щоб уникнути немилозвучного збігу та не спричиняти спотворення слова, закінчення -ові, -еві, -єві не вживаються у прізвищах із суфіксами -ов, -ев, -єв, -ів, -їв, -ин, -ін, -їн (тільки закінчення –у, -ю: Іванову, Арсеньєву, Львову).