Пояснення до схеми

1.Російське е передається черезукраїнське ев таких випадках:

а) у середині прізвищ, утворених від спільних українсько-російських та іншомовних основ власних імен та загальних назв (Веселовський, Тургенєв, Степанов, Леваневський);

б) у префіксах без-, пре-, пере-, через-, меж-, не- та ін. (Немиров, Перевалов, Безухов, Безбородов, Межрядов).

2. Російське е передається через українське є в таких випадках:

а) на початку слова (Єсенін, Єлагін, Єжов, Єфремов);

б) у середині слова після голосного й при роздільній вимові після приголосного, тобто після апострофа та м’якого знака (Воєводін, Грибоєдов, Троєкуров, Григор’єв, Євгеньєв);

в) у суфіксах –єв, -єєв (Гуляєв, Князєв, Ігнатьєв, Полежаєв Асєєв, Матвєєв, Рилєєв). Але якщо ці суфікси стоять після шиплячихж, ч, ш, щ абор,ц, то пишуться суфікси–ев, -еєв (Лужев, Грошев, Якушев, Брянцев, Лазарев, Малишев, Плещеєв, Андреєв);

г) у середині прізвищ, коли російському ев основі звичайного слова відповідає українське і в звичайному слові:

рос. Пешков (від пешком) – укр. Пєшков (бо пішки);

рос. Лесков (від лесок) – укр. Лєсков (бо лісок);

рос. Репин (від репа) – укр. Рєпін (бо ріпа);

рос. Смехов (від смех) – укр. Смєхов (бо сміх);

рос. Зверев (від зверь) – укр. Звєрев (бо звір);

рос. Ветров (від ветер) – укр. Вєтров (бо вітер);

рос. Грибоедов (від есть грибы) – укр. Грибоєдов (бо їсти гриби).

3. Російське ё передається:

а) Йо на початку слова, у середині після голосних, твердих приголосних (Йолкін, Соловйов, Воробйов, Майоров);

б) ьо в середині слів після м‘яких приголосних (Корольов, Алфьоров, Пузирьов, Найдьонов);

в) О під наголосом після шиплячих Ч, Ш (Грачов, Хохлачов, Хрущов, Лобачов, Щоткін, Щипачов).

Увага! Прізвища, що походять від імен, спільних для обох мов, записуються за традицією написання цих імен: Артёмов (бо Артём) – Артемов (бо Артем), Семёнов (бо Семён) – Семенов (бо Семен), Фёдоров (бо Фёдор) – Федоров (бо Федір).

4. Російське и передається через українське і в таких випадках:

а) на початку і в середині слів (Іванов, Філатов, Ніколаєв, Нікітін);

б) у російському суфіксі –ин, який передається українським -ін (Бочкін, Шаляпін, Мухін, Соломін, Черепнін). Але після шиплячих ж, ч, ш, щ та ц вживається суфікс -ин (Кожин, Добичин, Гришин, Брицин).

5. Російське и передається через українське и в таких випадках:

а) після шиплячих ж, ч, ш, щ, та ц перед наступними приголосними (Жилін, Чижов, Шилов, Цецилін, Щипакін);

б) у прізвищах, утворених від спільних українсько-російських основ власних імен та загальних назв:

рос. Виноградов (від виноград) – укр.Виноградов (бо виноград);

рос. Лихачов (від лихо) – укр. Лихачов (бо лихо);

рос. Малиновский (від малина) – укр. Малиновський (бо малина);

рос. Титов (від Тит) – укр. Титов (бо Тит);

в) у префіксі при- (Привалов, Придувалов), у суфіксах –ик, -ник, -ич, -ович, -євич (Антонович, Предаєвич, Мельников, Котельников);

г) у російських прізвищах на -их (-ых) (Бєлих, Легких, Черних, Крєпких).

6. Російське и передається через українське ї:

а) після голосного (Воїнов, Таїров);

б) після апострофа та м‘якого знака при роздільній вимові (Гур‘їн, Захар‘їн, Ільїн).

7. Російські прізвища з закінченням на –ой передаються через –ой (Сєдой, Толстой, Полевой).

8. Апостроф у прізвищах ставиться за загальними правилами після б, п, в, м, ф, к, р, перед я, ю, є, ї при роздільній вимові (П‘янов, Юр‘єв, Артем‘єв, Лук‘янов, Хом’яков). Коли я, ю, є позначають голосні а, у, е після м’яких приголосних, апостроф перед ними не ставиться (Рюмін, Вєтров, Пясецький, Пєтухов).

9.У російських прізвищах м‘який знак пишеться після м‘яких приголосних д, т, з, с, ц, л, н перед йотованими я, ю, є, ї та перед наступними приголосними (закономірно, якщо у російському варіанті прізвища після приголосних д,т,з,с,ц,л,н є м’який знак, то він збережеться і в українському варіанті: рос. Аркадьев – укр. Аркадьєв, рос. Савельев – укр. Савельєв, рос. Мартьянов – укр. Мартьянов, рос. Третьяков – укр. Третьяков, рос. Гуськов – укр. Гуськов, рос. Коньков – укр. Коньков, рос. Кузьмин – укр. Кузьмін). Коли я, ю, є, означає сполучення м‘якого приголосного з а, у, е, то перед ними м‘який знак не ставиться (Дядін, Зюганов, Дягілєв, Тюменєв).

10. Російські суфікси –ский, -цкий, -ской, -цкой в українському варіанті обов’язково передаються з м‘яким знаком (Антоновский – Антоновський, Пятницкий – П‘ятницький, Трубецкой – Трубецькой, Крамской – Крамськой, Шаховской – Шаховськой).

11. На відміну від російської мови в українській мові у прізвищах та іменах після б, п, в, м, ф, к, р та шиплячих м’який знак не пишеться (Голуб, Кобзар, Стовбир, Гладиш, Бородач, Снігур, Ігор, Любов).

Увага! Останнім часом переклад текстів здійснюється за допомогою комп‘ютерних програм. Такі переклади треба перевіряти особливо уважно, оскільки комп‘ютер може сприймати власні назви як звичайні слова і відповідно перекладати, а не передавати їх, що є грубим порушенням норм українського правопису. Так, наприклад, російські прізвища Полýшина (від „полушка”), Бузило, Медведь можуть бути перекладені як Напівшина, Бешкетувало, Ведмідь, хоча правильно було б Полушина, Бузило, Медведь.