Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Олейна. / ДИПЛОМ_управление качеством.doc
Скачиваний:
123
Добавлен:
20.02.2016
Размер:
2 Mб
Скачать
  1. Лабораторні дослідження. Масло в лабораторії перевірили за трьома напрямками.

Перший напрямок – це перевірка двох показників якості, зазначених в ДСТУ 4492:2005, а саме кислотного і перекісного числа. Кислотне число відображає придатність олії для харчових цілей і показує вміст вільних жирних кислот, накопичення яких свідчить про погіршення якості масла. Перекісне число відображає зміст пероксидів – продуктів окислення жирних кислот.

Другий напрямок – перевірка на безпеку за європейськими нормами. Бенз(а)пірен відноситься до групи канцерогенних, тобто здатних викликати рак, речовин. Директива Комісії ЄС 1881/2006 встановлює норму по бенз(а)пирену для масел і жирів не більше 2,0 мкг / кг. Вище цього значення бенз(а)пірен містили 2 зразки: «Стожар» 7мкг/кг, що призвело до зниження загальної оцінки до «погано» і «Славія» – 2,2мкг/кг. Слід зазначити, що в оліях «Олейна» і «Чумак» бенз(а)пірен виявлено у малої кількості, що значно підвищує конкурентні позиції даних марок за критерієм якості.

Третій напрям – визначення вітаміну Е. Слід зазначити, що у ДСТУ 4492:2005 вміст вітаміну Е нормується тільки нерафінованої олії холодного пресування першого віджиму – не менш 80мг/100г. Як було виявлено, вітамін зберігається при рафінації олії. Тільки одна олія з п’яти виставлених заявила на етикетці вміст вітаміну Е в цифрах – «Олейна» (60-75мг/100г).

  1. Шкала оцінок була встановлена наступним чином: відмінно, добре, задовільно, погано, дуже погано. За результатами аналізу видно, що тільки дві з п’яти марок мають оцінку «відмінно»  «Олейна» і «Чумак». На другому місці розташувалась олія «Щедрий дар» з оцінкою «добре». Загальна оцінка «задовільно» присутня в олії «Славія». З таблиці видно, що при аналізі самий поганий показник має олія «Стожар».

Отже, продукція ЗАТ «ДОЕЗ» конкурентоздатна не тільки на внутрішньому, але і на зовнішніх ринках. Торгова марка «Олейна» являється лідером виробництва рафінованого масла в Україні. Також, приналежність до компанії «Бунге Україна» гарантує високу якість вироблених продуктів. Застосування новітніх технологій при виробництві олії, зручна і естетична упаковка, ефективна маркетингова політика  все це забезпечує підприємству лідируючі позиції на ринку.

      1. SWOT-аналіз ЗАТ «ДОЕЗ»

На основі проведеного дослідження діяльності ЗАТ «ДОЕЗ» проведемо SWOT-аналіз підприємства для визначення його сильних та слабких сторін, а також можливостей та загроз для його діяльності з боку зовнішнього середовища (табл. 2.9):

Таблиця .2.9.

Swot–аналіз підприємства зат «доез»*

Параметри

Сильні сторони:

Слабкі сторони:

1

2

3

Організація

  • високий рівень кваліфікації керівництва компанії;

  • комплексна організаційна структура;

  • наявність відділу маркетингу і збуту у столиці.

  • відсутність відділу маркетингу в організаційній структурі підприємства.

Фінанси

  • стабільне погашення своїх зобов’язань;

  • фінансування здійснюється за рахунок власних коштів;

  • стабільний та постійний дохід;

  • відсутність довгострокових кредитів.

  • недостатня кількість грошей на рахунках підприємства.

Виробництво

  • висока якість продукту;

  • програма забезпечення якості продукції «Загальна безпека Bunge»;

  • приналежність до швейцарської фірми Bunge;

  • наявність високопродуктивних потужностей;

  • наявність власної центральної лабораторії, яка контролює дотримання норм на кожному етапі виробництва;

  • надійні постачальники.

  • виробництво тільки соняшникової олії;

  • обмежений експорт олії під торгівельною маркою «Олейна» (в основному в країни СНГ).

Маркетинг

  • середній рівень цін на товар;

  • позитивний імідж компанії;

  • відомість торгової марки;

  • можливість торгувати олією цілий рік.

  • низький рівень реклами на телебаченні.

Можливості:

Загрози:

Конкуренція

  • використання переваг, які виникають з розміщення відділу маркетингу і збуту у столиці: змога донести про продукцію по всій країні;

  • підвищення бар’єрів входження на ринок – обмеження кількості конкурентів;

  • збільшення частки ринку;

  • неосвіченість покупців у виборі соняшникової олії – зниження прибутку;

  • інтенсивна та постійна конкуренція;

  • відмова іноземних ринків від продукції ЗАТ «ДОЕЗ».

Продовження таблиці 2.9.

1

2

3

  • вихід на нові ринки збуту;

- утримання лояльності постійних споживачів та замовників.

Фінанси

  • поліпшення рентабельності;

  • притік іноземного капіталу.

  • фінансова криза;

  • необхідність взяття кредиту у банку.

Виробництво

  • пожвавлене залучення інновацій з світової практики;

  • розширення асортименту продукції за рахунок впровадження нових сортів і технологій;

  • розширення географії виробництва.

  • технологічні інновації у конкурентів;

  • швидкий знос обладнання.

* Складено автором самостійно

Як видно з таблиці 2.9, існує загроза додаткової інтенсивної конкуренції, що може утворитись при підвищенні технологічних інновацій у конкурентів та підвищенні якості виробленої продукції. Також продукція Дніпропетровського олійно-екстракційного заводу постачається в основному в країни СНД, але у підприємства є можливості розширення кордонів. Підприємству ЗАТ «ДОЕЗ» необхідно укріпити свої лідируючі позиції та розширити експорт олії у країни, які вже являються партнерами підприємства та зовсім нові країни.

У зв’язку з централізацією управління компанією з боку іноземного інвестора рекомендується впровадити додаткову систему управління якістю продукції, яка з успіхом використовується в інших мережах даного партнера. Дана система допоможе підприємству удосконалити виробництво олії завдяки скороченню витрат та ретельному контролю з боку керівництва за роботою усіх відділів заводу.

Висновки до розділу 2

У розділі 2 була проведена аналітично-дослідницька робота. Було розглянута та аналізована діяльність підприємства ЗАТ «Дніпропетровський масло-екстракційний завод». Розглянувши підприємство, було виявлено, що компанія має ефективну організаційну структуру, де кожен департамент має свої чіткі функції та обов’язки, які виконуються при нагляді менеджерів вищої ланки.

В ході аналізу підприємства було виявлено, що ЗАТ «ДОЕЗ» виготовляє якісну продукцію завдяки налагодженій системі якості, яка контролюється та реалізується відділом якості. Також треба сказати про те, що показники виробництва продукції після кризового періоду у 2008 р. почали поступово зростати та справи підприємства пішли у гору.

Проаналізувавши український ринок олійно-жирової галузі були виявлені основні конкуренти, з яких лідером з виробництва нерафінованої олії є компанія «Cargill», яка займає близько 16% українського ринку, а лідером з виробництва рафінованої олії є компанія ЗАТ «ДОЕЗ», яка виробив 30% всього рафінованого масла Ураїни за 2010 р.

Отже, торгова марка «Олейна» являється лідером виробництва рафінованого масла в Україні. Також, приналежність до компанії «Бунге Україна» гарантує високу якість вироблених продуктів. Застосування новітніх технологій при виробництві олії, зручна і естетична упаковка, ефективна маркетингова політика  все це забезпечує підприємству лідируючі позиції на ринку. Зазначимо, що продукція ЗАТ «ДОЕЗ» конкурентоздатна не тільки на внутрішньому, але і на зовнішніх ринках.

Наприкінці написання роботи було зазначено та рекомендовано впровадити додаткову систему управління якістю продукції, яка забезпечить заводу безперебійне виробництво, поставку якісної продукції споживачам та надасть підприємству змогу знаходитись на лідируючих позиціях на ринку олійно-жирової галузі України.