Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Олейна. / ДИПЛОМ_управление качеством.doc
Скачиваний:
123
Добавлен:
20.02.2016
Размер:
2 Mб
Скачать

1. Відділ технічного контролю, що включає в себе:

  • спеціаліста з контролю якості продукції, який контролює надходження документів від лабораторії; веде всі записи з якості продукції; веде контроль за показниками якості продукції; веде статистику;

  • спеціаліста технічного контролю складального цеху, який контролює якість продукції на складі; веде документацію по поставці продукції зі складу; контролює рух продукції по складу;

  • спеціаліста з технічного контролю засобів виробництва, який контролює справність виробничих фондів підприємства;

  • спеціаліста вхідного контролю, який слідкує за вхідною сировиною та її показниками якості;

  • спеціаліста, який контролює вихідну продукцію та розпоряджається дефектними одиницями продукції.

2. Відділ системи якості та сертифікації, що включає в себе:

  • спеціаліста з аудиту та сертифікації продукції, який акумулює звіти про результати внутрішніх аудитів, формулює проблемні питання.

  • спеціалістів розробки документації системи якості.

Відділ визначає циклічність перевірок всіх процесів, розробляє програми перевірок, систематизує кількісні показники, встановлює посадові особи та підрозділи, що здійснюють перевірки.

Основні завдання відділу:

  • контроль якості продукції, що випускається підприємством;

  • розробка заходів щодо підвищення якості продукції;

  • перевірка та контроль показників якості продукції на кожному етапі виробництва;

  • розробка нормативів якості продукції, що випускається підприємством.

В процесі виробничої діяльності підприємства відділ взаємодіє з такими структурними підрозділами:

1) лабораторія, яка надає відділу якості результати тестів, які виконує на всіх етапах виробництва: приймання сировини, виробництво олії, вихід готової продукції;

2) складське господарство – контролюється якість готової продукції, яка зберігається на складі задля уникнення псування продукції;

3) підвідділ закупок – контролюється вхідна сировина;

4) ремонтно-господарських цех – контролюється справність та якість роботи виробничих фондів підприємства;

5) відділ виробництва сирої олії, відділ виробництва рафінованої олії, відділ виробництва бутильованої олії – контролюється якість продукції на всіх етапах виробництва олії та йде слідкування за не порушенням норм виробництва.

Усі процеси на виробництві регулюються наступними загальноприйнятими міжнародними системами:

  1. Система управління якістю ISO 9001:2008, яка передбачає постійний контроль за якістю продукції під час здійснення внутрішніх операцій і постачання її до споживачів. Це збереження повинне передбачати ідентифікацію, поводження з продукцією, в тому числі пакування, складування та захист.

  2. Система управління довкіллям ISO 14001:2004. Загальна мета цього стандарту  сприяти охороні довкілля та запобіганню його забрудненню. В основі цього стандарту  методологія, відома як «Плануй-Виконуй-Перевіряй-Дій». ПВПД можна стисло описати так: Плануй: установлюй цілі та процеси, необхідні для задоволення споживача та отримання результатів, що відповідають екологічній політиці організації; Виконуй: запроваджуй заплановані процеси; Перевіряй: відстежуй і вимірюй процеси, зважаючи на екологічну політику, цілі, завдання, правові та інші вимоги,а також звітуй про результати; Дій: вживай заходи для постійного поліпшування характеристик екологічної системи керування.

  3. Система управління безпеки харчових продуктів ISO 22000:2005 (СУБХП). Передбачає захист продукції від небезпечних чинників, що можуть потрапити до неї на якому-небудь з етапів виробничого циклу. Виробничий ланцюг охоплює різноманітні організації, від виробників кормів та первинної продукції до виробників харчових продуктів, операторів з транспортування та зберігання і субпідрядників, і далі до підприємств роздрібної торгівлі та закладів громадського харчування (разом із суміжними організаціями , такими як виробники устаткування, пакувальних матеріалів, мийних засобів, добавок та інгредієнтів). Такий ланцюг охоплює також організації з надання послуг. Концепція СУБХП сьогодні має міжнародне визнання як особлива система управління для виробництва харчових продуктів, що гарантує безпеку для здоров’я споживачів. Використання принципів СУБХП дає можливість підвищити стабільність якості харчової продукції та продовольчої сировини за рахунок упорядкування та координації робіт з управління небезпечними чинниками у процесі їхнього виробництва,транспортування, зберігання та реалізації. Адже одне із найважливіших сподівань споживача – мати безпечні харчові продукти. Основна ідея СУБХП – сконцентрувати увагу на тих етапах процесів і умовах виробництва, які є критичними для безпеки харчових продуктів і гарантії того, що їхня продукція не зашкодить споживачеві.

Підприємство ЗАТ «ДОЕС» дотримується і не поступається правилам, які значно впливають на якість виготовленої продукції:

  1. Керівництво компанії прагне виробляти і постачати харчові продукти та корми в повній відповідності з усіма застосованими законами та стандартами.

  2. Підприємство прагне розробляти і здійснювати управління системою безпеки продуктів на основі міжнародних стандартів щодо безпеки продукції, забезпечення якості і процедури контролю якості.

  3. Компанія оцінює ризики безпеки продукції та усуває їх, якщо це можливо, або приймає міри по запобіганню, скороченню і контролю ризиків безпеки продукції. Ці заходи повинні бути засновані на аналізі ризиків і критичних контрольних точок.

  4. Компанія розробляє специфікації на закупівлю сировини та інших матеріалів, для торгівлі напівфабрикатами і готовою продукцією. Тільки постачальники, які відповідають вимогам ЗАТ «ДОЕЗ» будуть затверджені. Компанія впроваджує систему ідентифікації контролю матеріалів і готової продукції, що надходять.

  5. Компанія забезпечує належні умови зберігання виробничих і переробних потужностей для виробництва продукту. Компанія запровадила процедуру для виготовлення продукції, прибирання і ремонту устаткування, включаючи транспортування під управлінням самою компанією.

  6. Компанія розробила та впровадила спеціалізовані програми навчання всіх співробітників за якістю, гігієною та управлінням системою безпеки продукції. Під час прийому нових співробітників, відповідна інформація надається ​​для підвищення інформованості про безпеку продукції.

  7. Компанія регулярно перевіряє ефективність та результативність своєї системи управління безпеки та якості продукції за допомогою системи внутрішніх аудитів.

  8. Компанія розслідує всі інциденти з безпеки продукції і вживає всі необхідні коригувальні та запобіжні дії, щоб уникнути їх повторного виникнення.

Отже, компанія має власну систему забезпечення якості продукції. Ця система забезпечує безперебійне виробництво та поставку якісної продукції споживачам та має змогу підприємству ЗАТ «ДОЕЗ» знаходитись на лікуючих позиціях на ринку олійно-жирової галузі України.

  1. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства ЗАТ «ДОЕЗ»

На даний час ЗАТ «ДОЕЗ» входить до компанії «Бунге Україна», яка розпочала свою діяльність в Україні у 2002 році. Компанія «Бунге Україна» провадить діяльність у галузі агробізнесу та виробництва рафінованої олії. До компанії входять наступні підприємства:

  • дочірнє підприємство з іноземною інвестицією «Сантрейд» – один із найбільших українських зернотрейдерів;

  • чотири зернових елеватори в Одеській, Дніпропетровській, Кіровоградській та Вінницькій областях;

  • закрите акціонерне товариство з іноземними інвестиціями «Дніпропетровський олійно-екстракційний завод», на якому здійснюється екстракція, рафінація та бутелювання олії під торговою маркою «Олейна».

Завод працює на договорі давальницької переробки. Відділ маркетингу і відділ збуту розташовані у місті Києві і не входять до організаційної структури підприємства. Вони являються окремими структурами, які належать підприємству «Бунге Україна».

Зовнішньоекономічна діяльність ЗАТ «Дніпропетровський масло-екстракційний завод» складається з експорту наступних товарів:

  1. Жмихи та інші тверді відходи, одержані під час добування рослинних жирів або олій.

  2. Олія соняшникова, сафлорова або бавовняна та їх фракції, рафіновані або нерафіновані, але без зміни їх хімічного складу.

Продукція ЗАТ «ДОЕЗ» поставляється в більш ніж 40 країн світу: Литву, Естонію, Латвію, Великобританію, Вірменію, Грузію, Казахстан, Молдову, Росію, Білорусь, Ізраїль, Ліван, Австралію, США, держави Африки та інші. Найбільший обсяг експортних поставок  до країн СНД.

Україна в цілому переробляє 8 млн. тонн насіння соняшнику, з яких 5,6% припадає на частку дніпропетровського заводу. На експорт відправляється 50% нерафінованої олії і близько 20% рафінованої (від загального обсягу виробленої продукції). [2]

Торгова марка «Олейна» (олія рафінована бутильована) орієнтована на ринок країн СНД (рис 2.3):

Рис. 2.3. Географічна структура експорту рафінованої бутильованої олії торгівельної марки «Олейна»,% [1]

З рис. 2.3 видно, що 40% соняшникової олії виробленої на ЗАТ «ДОЕЗ» збувається в Білорусь. Це пов’язано з тим, що у даній країні виробничих потужностей не вистачає для забезпечення населення соняшниковою олією. Дніпропетровський ОЕЗ налагодив міцні, довгострокові та взаємовигідні зв’язки з Білорусією і являється постійним імпортером соняшникової олії. У категорію «інші» входять країни СНД та інші країни, в які збувається продукція підприємства (див. вище). Тобто основна маса олії відходить до країн СНД. Як видно з рисунку, 15% олії збувається в Росію, це пов’язано з тим, що місткість російського ринку олії з демографічних, економічних причин набагато більша в порівнянні з іншими ринками країн СНД.

Під процедурами підготовки і проведенням експортної угоди слід розуміти комерційну діяльність, спрямовану на пошук контрагента, встановлення з ними контакту, підготовку і проведення переговорів про укладення угоди, її оформлення і передачу контрагенту для виконання. Оскільки ЗАТ «ДОЕЗ» працює тільки по договору давальницької переробки, то усіма питаннями зовнішньоекономічної діяльності займається департамент укладання зовнішньоекономічних угод компанії «Бунге Україна» (рис. 2.4).

Полотно 219

Рис. 2.4. Організаційна структура відділу укладання зовнішньоекономічних угод «Бунге Україна»*

* Складено автором за даними підприємства

Даний департамент виконує наступні завдання для виконання експортних/імпортних операцій: аналіз ринку та вибір партнера на міжнародному ринку; впровадження продукту на зарубіжний ринок та вибір форм і методів роботи на зовнішньому ринку; укладання угоди з посередником та зовнішньоекономічним партнером; проведення переговорів та підписання контрактів з посередником та зовнішньоекономічним партнером; складання кошторису витрат; підготовка до укладання зовнішньоекономічного контракту та укладання контракту; організація контролю та виконання зовнішньоекономічної угоди.

Що стосується ролі ЗАТ «ДОЕЗ» у веденні зовнішньоекономічної діяльності, так це надання товару для експорту через департамент укладання зовнішньоекономічних угод, який розташований у Києві та безпосередньо веде справи з заводом. Схема надання товару для експорту зображена на рис. 2.5:

Полотно 220

Рис. 2.6. Схема організації експорту товару ЗАТ «ДОЕЗ»*

* Складено автором самостійно

Як видно з рисунку 2.5, департамент укладання зовнішньоекономічних угод компанії «Бунге Україна» надсилає необхідні вже оформлені документи ЗАТ «ДОЕЗ» для запиту на експорт товару. Тобто договір між «Бунге Україна» та покупцем вже зіставлений. В свою чергу комерційний департамент відсилає необхідні документи для оформлення до бухгалтерії та надає запит департаменту логістики, який в свою чергу вже організує та контролює завантаження товару та його транспортування до місця покупця, оформивши всю необхідну документацію, яку комерційний департамент надсилає до департаменту укладання зовнішньоекономічних угод. Оплата виконується замовником безпосередньо ЗАТ «ДОЕЗ», а кошти, призначені компанії «Бунге Україна» за укладання договору та оформлення необхідної документації переходять на її рахунок.