Дієприкметникові звороти

Дієприкметник – особлива форма дієслова, що виражає ознаку за дією і відповідає на питання який? яка? яке? які? Наприклад: підписаний, виданий.

Ця форма дієслова поєднує в собі дієслівні ознаки з прикметником, а саме:

• як і дієслово, називає дію, має доконаний чи недоконаний вид, буває активним чи пасивним;

• як і прикметник, називає ознаку предмета, має форму відмінка, числа, роду.

Дієприкметникові звороти – це дієприкметник із залежними від нього словами. Вони виділяються комами після означуваного слова: Лист, підписаний директором, лежить на столі. Якщо дієприкметниковий зворот стоїть перед означуваним словом, то він комами не виділяється: Підписаний директором лист лежить на столі.

На відміну від російської мови в українській мові дієприкметник має переважно форми пасивного стану (затверджений, відкритий, написаний, ведений, позбавлений, усвідомлений). Форми активного стану малопродуктивні, (застарілий, посивілий, потерпілий).

При перекладі російських дієприкметників слід пам’ятати, що в українській мові неможливі дієприкметники з суфіксами: -вш- /создавший/, -ем-, -им-/выполняемый, обозримый/, -ся- /подписавшийся/, -ущ-, -ющ- /пишущий, страдающий/.

При перекладі найчастіше використовують:

1. Підрядне означальне речення: подписавшийся – той, який підписався; движущийся – той, що рухається; создавшийся – той, що склався.

2. Дієприкметники із суфіксами -л-, -н- (поседевший – посивілий, выполняемый – виконуваний)

3. Прикметники (необозримый – неозорий).

Дієприслівникові звороти

Дієприслівник – особлива незмінювана форма дієслова, яка означає додаткову дію або стан (супроводжують іншу дію або стан, названі дієсловом) і відповідає на питання що робивши? що роблячи?

1. Дієприслівник доконаного виду творяться від основи інфінітива дієслів доконаного виду за допомогою суфіксів -вши, -ши. Дієслово ставиться у форму чоловічого роду минулого часу й до нього додається суфікс (оглянувши, виконавши).

2. Дієприслівник недоконаного виду творяться від основи теперішнього часу недоконаного виду за допомогою суфіксів -учи-, -ючи- від дієслів І дієвідміни та -ачи-, ячи- від ІІ дієвідміни. Дієслово ставиться у третій особі множини теперішнього часу й замість -ть додається суфікс (думаючи, читаючи, пишучи).

3. Дієприслівник утворюються також від дієслів, які закінчуються на -ся, -сь (зупиняючись, повертаючись, повернувшись).

Дієприслівниковий зворот складає дієприслівник із залежними від нього словами. Такі звороти виділяються в реченні комами не залежно від позиції в ньому; активно використовується в офіційно-діловому й науковому стилях, особливо в кліше, і сприяє більшій чіткості й стислості вираження думок (Створюючи нове устаткування на рівні вимог сучасної науки і техніки, необхідно обов’язково враховувати тенденції розвитку безпосередньо в межах галузі).

Складні випадки керування у словосполученнях

При укладанні текстів професійної тематики дуже часто трапляються помилки, пов’язані з узгодженням між словами, зокрема підрядним зв’язком керування.

Керуванням називають такий спосіб підрядного зв’язку, при якому головне слово керує залежним, тобто вимагає, щоб залежне слово стояло у певному відмінку: повідомлювати (що?) факти – інформувати (про що?) про факти. Розрізняють керування прийменникове і безприйменникове. При прийменниковому керуванні головне слово вимагає не тільки певного відмінка від залежного слова, але й прийменника. Безприйменникове керування – залежне слово не має прийменника (подати кого? що? -- звіт).

Найчастіше помилки виникають внаслідок взаємозаміни близьких за значенням слів (синонімів), які вимагають після себе різних відмінків:

Відповідно до (чого?) – згідно з (чим?);

Властивий (кому?) – характерний (для кого?);

Повідомити (кому?) – інформувати (кого?);

Опанувати (що?) – оволодіти (чим?);

Сповнений (чого?) – наповнений (чим?.

Часом помилки є результатом змішування засобів російської та української мов, коли однакові за значенням слова в різних мовах вимагають різних відмінків:

Благодарить (кого?) – дякувати (кому?);

Причинять (что?) – завдавати (чого?);

Снабжать (чем?) – постачати (що?);

Нуждаться (в чем?) – потребувати (чого?);

Подражать (кому?) – наслідувати (кого?).

У російській та українській мовах керування може здійснюватися за допомогою різних прийменників:

Подготовиться к... – подготуватися до...

Стремиться к... – прагнути до...

Предупреждать о (об)... – попереджувати про...

Забота о (об)... – піклування про...

Довільна зміна форми залежного слова у словосполученнях, зв’язаних керуванням, є грубим порушенням мовної норми.