10. Синтаксичні особливості професійного мовлення

Наукові та ділові тексти мають, як правило, розповідний характер, тому питальні, а особливо окличні речення трапляються тут досить рідко.

У текстах професійної тематики використовуються прості та складні речення. Так, у листах, телеграмах та інших адміністративно-канцелярських паперах переважають прості речення. У наукових текстах, законодавстві й дипломатиці перевага надається складнопідрядним реченням, які дають можливість відобразити всю складність взаємозв’язків фактами, їх ієрархічну послідовність. Тенденція до крайньої стислості викладу фактів помітно впливає на будову складного речення, зокрема на кількість слів у ньому. Тому при вживанні складних речень треба намагатися, щоб вони були короткими – мали не більше одного підрядного речення; скорочення складного речення слід здійснювати за рахунок дієприкметникових і дієприслівникових зворотів.

Серед простих речень використовуються неозначено-особові та безособові, зокрема інфінітивні речення, а також означено-особові.

Наприклад: Надати грошову допомогу студентові (інфінітивне). Прошу позитивно розв’язати моє питання (означено-особове).

У текстах професійної тематики здебільшого використовується прямий порядок слів у реченні, що базується на таких засадах:

підмет ставиться перед присудком;

узгоджене означення – перед означуваним словом, неузгоджене – після нього;

додаток ставиться після того слова, від якого залежить;

обставини розташовуються ближче до того слова, з яким поєднується;

вставні одиниці ставляться на початку речення.

Наприклад: Ректор ДНУ просить негайно надіслати замовлені посібники.

Ректор → просить надіслати [підмет → присудок]

Ректор → ДНУ[підмет → додаток]

Просить → надіслати посібники [присудок → додаток]

Замовлені ← посібники [означення ← додаток]

Негайно ← надіслати [обставина ← присудок].

Присудок ставиться переважно у формі теперішнього часу зі значенням позачасовості, постійності: Дирекція інформує (повідомляє, надсилає, просить, вимагає, роз’яснює тощо).

Поширеними є пасивні конструкції (дія спрямована на суб’єкт чи об’єкт). Наприклад:

Показники плану – встановлюються, розраховуються, спускаються;

Розміри відрахувань – визначаються;

Вимоги до якості – задовольняються, не задовольняються;

Прибуток – одержується, розраховується, перерозраховується;

Проект плану – розробляється, обговорюється, затверджується і т. д.

Інакше кажучи такі речення утворюються за певними моделями, доцільність яких перевірена тривалою практикою. Рекомендується вживати дієслова в неозначеній формі: затвердити, зобов’язати, відзначити, попередити. Наприклад: Схвалити підготовлену кафедрою математики програму. Доручити деканату перевірити викладені в листі факти. Заслухати інформацію завідувача кафедри

Важливою ознакою текстів професійної тематики є часте використання дієприкметникових і дієприслівникових зворотів, що надають текстам стислості і лаконічності. Незважаючи на наші неодноразові нагадування, до цього часу Ваша фірма не надіслала заводу необхідні деталі. Відчуваючи гостру необхідність у хімічних реактивах, просимо перерахувати на їх придбання 1000 грн.

У текстах перевага надається так званим розщепленим присудками (дієслово + іменник): надати допомогу – замість допомогти; здобути перемогу – замість перемагати. До складу таких словосполучень можна ввести означення: надати (грошову, матеріальну, технічну) допомогу; вести (дипломатичні, торговельні, попередні) переговори.

Особливу складність у текстах наукового й офіційно-ділового стилю становить вживання дієприкметникових і дієприслівникових зворотів.