- •Методичні вказівки
- •Навчальне видання
- •Загальні зауваження
- •І. Особливості лексичного складу мови
- •Однозначні і багатозначні слова
- •Синоніми
- •Омоніми
- •Пароніми
- •2. Основні норми українського правопису Вживання апострофа в українських словах
- •Вживання і правопис м’якого знака
- •Чергування голосних звуків
- •Чергування приголосних звуків
- •Спрощення у групах приголосних
- •Подвоєння приголосних
- •Подовження приголосних
- •3. Правопис слів іншомовного походження Правопис голосних в іншомовних словах
- •Подвоєння приголосних у словах іншомовного походження
- •Апостроф та м’який знак у словах іншомовного походження
- •Рекомендована література до теми
- •4. Правопис префіксів Правопис українських префіксів
- •Правопис іншомовних префіксів
- •Рекомендована література до теми
- •5. Написання складних слів-термінів
- •Через дефіс пишуться:
- •Разом пишуться:
- •6. Вживання великої літери
- •4. З малої літери пишуть:
- •Рекомендована література до теми
- •7. Вживання скорочень у текстах
- •Абревіатури
- •Складноскорочені слова
- •Змішані (комбіновані) скорочення
- •Умовні графічні скорочення слів
- •8. Правопис і відмінювання власних назв людей Відмінювання прізвищ
- •Відмінювання і правопис імен
- •Особливості творення та відмінювання форм по батькові
- •Правопис слов’янських прізвищ українською мовою
- •Пояснення до схеми
- •9. Особливості використання граматичних категорій Категорія роду у назвах осіб
- •Особливості форм родового відмінка однини
- •Вживання форм давального відмінка
- •Вживання кличного відмінка
- •10. Синтаксичні особливості професійного мовлення
- •Дієприкметникові звороти
- •Дієприслівникові звороти
- •Складні випадки керування у словосполученнях
- •Особливості використання прийменникових словосполучень
- •Пунктуаційні особливості текстів
- •11. Зовнішнє оформлення текстів Правила набору текстів на комп’ютері
- •Особливості комп’ютерного перекладу та редагування
- •Оформлення списків літератури
- •Практичні завдання і. Особливості лексичного складу мови
- •Іі. Основні норми українського правопису
- •2.1. Поставити, де потрібно, апостроф.
- •2.14. Визначити в яких словах відбувається подовження, а в яких подвоєння.
- •Ііі. Правопис слів іншомовного походження
- •Іv.Правопис префіксів
- •V. Написання складних слів-термінів
- •Vі. Вживання великої літери
- •Vіі. Вживання скорочень у текстах
- •Vііі. Правопис і відмінювання власних назв людей
- •Іх. Особливості використання граматичних категорій
- •Х. Синтаксичні особливості професійного мовлення
- •10.2. Перекласти словосполучення з дієприкметниками.
- •Додаток
9. Особливості використання граматичних категорій Категорія роду у назвах осіб
В офіційно-діловому мовленні перевага надається формам чоловічого роду, навіть коли є жіночі відповідники в загальнонародній мові, тому іменники на означення статусу, посади, звання у більшості випадків вживаються тільки у чоловічому роді: викладач, касир, учитель, лаборант, інженер. Форми типу викладачка, касирка, лаборантка вживаються лише в усному мовленні, а документах заборонені. Іменники з суф.-ша, -иха, -ка також не можна вживати через їх розмовний характер (головиха, професорка, агрономша). У жіночому роді можуть вживатися назви студентка, аспірантка, друкарка, авторка, дипломантка, дисертантка, учениця, вихованка, кравчиня, поетеса. Вживання форм жіночого роду вмотивоване лише тоді, коли вказівка на стать є обов’язковою й не може бути виражена іншими способами: прибиральниця, шліфувальниця пакувальниця, піаністка, фігуристка, артистка, баскетболістка.
Іменники на позначення посад, професій, звань узгоджуються з прикметниками та дієсловами у формі чоловічого роду незалежно від статі особи: головний лікар підписав, генеральний прокурор дозволив. Але якщо вказується прізвище жінки, то дієслово узгоджується з прізвищем, тобто у жіночому роді: провідний науковий співробітник Вишневська підписала, професор Дунаєвська дозволила.
При перекладі з російської мови слід пам’ятати, що назви посад, наукових ступенів і звань, що виражені в російській мові дієприкметниками, в українській мові передаються іменниками (заведующий – завідувач, командуючий – командувач, исполняющий обязанности – виконувач обов’язків). Дієприкметникова форма допускається для російського ведущий – ведучий (програми), але ведущий специалист – провідний спеціаліст.
Увага! Деякі іменники при однаковому звучанні і значенні в російській та українській мовах можуть змінювати свій рід, а отже, змінюється і узгоджуване з ним слово (сильная боль – сильний біль, старая рукопись – старий рукопис).
Особливості форм родового відмінка однини
Оскільки більшість наукових термінів будь-якої галузі науки є іменниками чоловічого роду ІІ відміни, то слід пам’ятати, що вони при відмінюванні у родовому відмінку однини можуть мати закінчення -а, -я або -у, -ю залежно від лексичного значення слова.
Закінчення -а, -я, мають іменники, що означають:
1) назви осіб за посадою, науковим ступенем, званням, власні імена та прізвища (студента, учителя, Андрія, професора, Тараса Шевченка);
2) назви чітко окреслених предметів, зокрема приладів, деталей (все, що можна перерахувати поштучно: олівця, малюнка, плаща, насоса, реостата, важеля, вагона, мікроскопа, векселя);
3) назви населених пунктів (Києва, Донецька, Харкова);
4) назви мір, довжини ваги, часу, назви місяців і днів тижня, грошових знаків (місяця, вівторка, карбованця, метра, ампера, джоуля, долара, фунта);
5) деякі слова-терміни українського походження з абстрактним значенням (відмінка, іменника, числівника);
6) математичні терміни (синуса, арккотангенса, ромба, вектора, радіуса).
Закінчення -у, -ю мають іменники, коли вони означають:
1) речовину, масу, матеріал, хімічні елементи (гіпсу, алебастру, ванадію кисню, магнію, цементу, цукру, меду, але хліба);
2) назви процесів, дій (руху, аналізу, способу, гідролізу, синтезу);
3) збірні поняття типу капіталу, тексту, кодексу, колективу, каталогу;
4) назви будівель, споруд, приміщень та їх частин (вокзалу, гуртожитку, магазину, поверху, даху, коридору);
5) назви установ, закладів, організацій (інституту, комітету, університету, факультету, деканату).
6) назви регіонів, країн та інші географічні назви окрім назв населених пунктів (Дону, Байкалу, Уралу, Донбасу, Ірану, Іраку).
Ряд іменників можуть мати паралельні закінчення залежно від значення: листопада (назва місяця) – листопаду (дія в природі), каменя (предмет) – каменю (матеріал), паперу (матеріал) – папера (документа), акту (дії) – акта (документа).
При укладанні текстів не слід покладатися тільки на свої знання, але й користуватися будь-якими перекладними чи орфографічними словниками української мови, де закінчення родового відмінка однини іменників чоловічого роду другої відміни завжди вказується (ромб – ромб, -а. Анализ – аналіз, -у).