- •Дніпропетровськ удхту 2011 Лабораторна робота 1 дослідження запиленості повітря в робочій зоні
- •1.1 Теоретична частина
- •1.2 Ваговий метод
- •1.3 Хід роботи
- •1.4 Розрахунок концентрації пилу
- •Лабораторна робота 4
- •4.2 Опис приладу
- •4.3 Проведення аналізу
- •4.4 Розрахунок концентрації домішок
- •Лабораторна робота 5
- •5.2 Ручний повітряно-пінний вогнегасник овп-10
- •5.3 Вогнегасники вуглекислотні (газові)
- •5.4 Порошкові вогнегасники
- •5.5 Хладонові вогнегасники (рідинні)
- •5.6 Отримання повітряно-механічної піни за допомогою лабораторного піногенератора
- •5.7 Розрахунок потрібної кількості первинних засобів пожежегасіння та потрібного запасу води
- •Лабораторна робота 6 дослідження метеорологічних умов в робочій зоні виробничих приміщень
- •6.1 Теоретична частина
- •6.2 Використані прилади
- •6.3 Порядок проведення роботи
- •Лабораторна робота 10 визначення освітлення всередині виробничих приміщень
- •10.1 Теоретична частина
- •10.2 Опис приладів
- •10.3 Порядок виконання роботи
- •10.4 Визначення параметрів природного освітлення
- •10.5 Визначення параметрів штучного освітлення
- •Лабораторна робота 11 розслідування та аналіз нещасних випадків
- •11.1 Теоретична частина
- •11.2 Особливості розслідування нещасних випадків
- •11.3 Особливості спеціального розслідування нещасних випадків
- •11.4 Методи аналізу виробничого травматизму
- •11.5 Практична частина
- •Лабораторна робота 13 дослідження продуктивності вентиляційної установки
- •13.1 Теоретична частина
- •13.2 Опис приладів
- •13.3 Порядок проведення роботи
- •13.4 Порядок обробки отриманих даних
- •Лабораторна робота 17 визначення температур спалаху горючих рідин в повітрі
- •17.1 Теоретична частина
- •17.2 Опис приладу
- •17.3 Визначення температури спалаху
- •Список літератури
13.2 Опис приладів
Тиск у повітроводах вимірюється тягомірами або чутливими манометрами (мікроманометрами) за допомогою пневмометричних трубок.
Мікроманометр типу ЦАГИ (рис. 13.1) – це тягомір зі шкалою, кут нахилу якої можна змінювати до 90°. Мікроманометр заповнюється спиртом певної питомої ваги (0,8 г/см3). Для того, щоб показання приладу перевести в міліметри водяного стовпчика, необхідно відлік за шкалою помножити на питому вагу спирту і на синус кута нахилу шкали. Наприклад, якщо трубка закріплена в положенні проти 0,5 (sin кута нахилу шкали) і відлік за шкалою буде 60 мм, то виміряний тиск: 60·0,5·0,8 = 24 мм вод.ст.
Рисунок 13.1. – Мікроманометр типу ЦАГИ
Для отримання правильних свідчень прилад повинен бути встановлений по рівнях, що є у підставці мікроманометра.
Пневмометрична трубка складається з двох металевих трубок, вставлених одна в одну або спаяних між собою по довжині, діаметром 3–5 мм і завдовжки 0,3–2 м. З одного боку трубки зігнуті під прямим кутом. Кінець однієї трубки закритий, а в її бічній стінці є отвори на відстані 3–5 см від закритого кінця; кінець іншої трубки відкритий. При цьому відкрита трубка позначається знаком "+", а закрита – знаком "–". Протилежні кінці трубок за допомогою гумових шлангів приєднуються до мікроманометра.
13.3 Порядок проведення роботи
Для вимірювання тиску пневмометричну трубку через отвір в стінці повітроводу встановлюють назустріч потоку. Для вимірюваного динамічного (швидкісного) тиску в нагнітальному повітроводі під'єднування трубки до мікроманометра відбувається за допомогою гумових шлангів, як показано на рисунку 13.2: кінець трубки зі знаком "+" сполучають з резервуаром мікроманометра, а трубку зі знаком "–" – з довгим коліном.
Швидкість руху потоку у повітроводі неоднакова як по довжині, так і в різних точках по поперечному перетину. Тому для отримання середньої величини тиску беруть середнє по діаметру перетину значення.
Рисунок 13.2 – Схема приєднання трубок до мікроманометру при вимірюванні динамічного тиску у всмоктуючому і нагнітальному повітроводах
Динамічний тиск, зміряний в декількох точках по перетину повітровода, приводиться до середнього значення. В деяких випадках при вимірюваннях мають місце нульові або негативні значення динамічного тиску (це вказує на наявність зворотних потоків внаслідок утворення вихрів).
При приведенні величини динамічного тиску до середньої негативні значення прирівнюються до нуля.
Вихідні дані для розрахунку продуктивності вентиляційної установки наведені в таблиці 13.1.
Таблиця 13.1. – Вихідні дані для розрахунків продуктивності вентиляційної установки
№ п/п |
Динамічний тиск, мм спирт. ст. |
Розміри профілю повітроводу, см |
Розміри приміщення, м | ||||
довжина |
ширина |
діаметр |
довжина |
ширина |
висота | ||
1 |
90 |
10 |
8 |
|
15 |
6 |
3 |
2 |
10 |
10 |
| ||||
3 |
12 |
10 |
| ||||
4 |
|
|
8 | ||||
5 |
|
|
10 | ||||
6 |
|
|
12 |
Продовження таблиці 13.1
7 |
100 |
10 |
8 |
|
15 |
6 |
3 |
8 |
10 |
10 |
| ||||
9 |
12 |
10 |
| ||||
10 |
|
|
8 | ||||
11 |
|
|
10 | ||||
12 |
|
|
12 | ||||
13 |
110 |
10 |
8 |
| |||
14 |
10 |
10 |
| ||||
15 |
12 |
10 |
| ||||
16 |
|
|
8 | ||||
17 |
|
|
10 | ||||
18 |
|
|
12 | ||||
19 |
90 |
10 |
8 |
|
6 |
3 |
3 |
20 |
10 |
10 |
| ||||
21 |
12 |
10 |
| ||||
22 |
|
|
8 | ||||
23 |
|
|
10 | ||||
24 |
|
|
12 | ||||
25 |
100 |
10 |
8 |
| |||
26 |
10 |
10 |
| ||||
27 |
12 |
10 |
| ||||
28 |
|
|
8 | ||||
29 |
|
|
10 | ||||
30 |
|
|
12 | ||||
31 |
110 |
10 |
8 |
| |||
32 |
10 |
10 |
| ||||
33 |
12 |
10 |
| ||||
34 |
|
|
8 | ||||
35 |
|
|
10 | ||||
36 |
|
|
12 |