2. Екологічні фонди як джерела фінансування заходів з охорони довкілля

Сплата збору здійснюється платниками двома платіжними дорученнями: 30 відсотків до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у складі державного бюджету і 70 відсотків до місцевих (сільських, селищних, міських) фондів охорони навколишнього природного середовища з наступним їх розподілом у такому співвідношенні:

- 20 відсотків загальної суми збору - до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі сільських, селищних, міських бюджетів, на окремі рахунки;

- 50 відсотків загальної суми збору - до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, на окремі рахунки.

У містах Києві та Севастополі зазначені 70 відсотків загальної суми збору спрямовуються до фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі бюджетів міст Києва і Севастополя, на окремі рахунки.

Підприємства гірничо-металургійного комплексу, які беруть участь в економічному експерименті, що проводиться з 1 липня 1999 року до 1 січня 2002 року, сплачують збір двома платіжними дорученнями: 10 відсотків до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища у складі державного бюджету і 20 відсотків до місцевих (сільських, селищних, міських) фондів охорони навколишнього природного середовища з наступним їх розподілом у такому співвідношенні:

- 10 відсотків загальної суми збору - до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі сільських, селищних, міських бюджетів, на окремі рахунки;

- 10 відсотків загальної суми збору - до місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища, що утворюються у складі бюджету Автономної Республіки Крим, обласних бюджетів, на окремі рахунки.

Решту 70 відсотків загальної суми збору зазначені підприємства вказують в окремому рядку розрахунку збору і використовують самостійно для виконання природоохоронних заходів.

Перелік видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів:

- охорона і раціональне використання водних ресурсів

- охорона атмосферного повітря

- охорона і раціональне використання земель

- охорона і раціональне використання мінеральних ресурсів

- охорона і раціональне використання природних рослинних ресурсів

- охорона і раціональне використання ресурсів тваринного світу

- збереження природно-заповідного фонду

- раціональне використання і зберігання відходів виробництва і побутових відходів

- ядерна і радіаційна безпека

- наука, інформація і освіта, підготовка кадрів, екологічна експертиза, організація праці

3. Принципи системи платежів за використання природних ресурсів

Плата за забруднення НПС – форма економічного платежу, що підлягає сплати суб’єктами господарювання за викиди і скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів у НПС. Поділяються на лімітні та понадлімітні платежі.

Платниками збору є суб'єкти підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, включаючи їх об'єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Об'єктами обчислення збору є:

- для стаціонарних джерел забруднення - обсяги забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря або скидаються безпосередньо у водний об'єкт, та обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах;

- для пересувних джерел забруднення - обсяги фактично використаних видів пального, в результаті спалення яких утворюються забруднюючі речовини.

Суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення (Пвс), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів

Суми збору, який справляється за викиди пересувними джерелами забруднення (Пвп), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року, виходячи з кількості фактично використаного пального та його виду, на підставі нормативів збору за ці викиди і коригувальних коефіцієнтів.

Суми збору, який справляється за скиди (Пс), обчислюються платниками самостійно щоквартально наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів скидів, нормативів збору та коригувального коефіцієнта.

Суми збору, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та коригувальних коефіцієнтів, за понадлімітне розміщення відходів.

Форми платежів в галузі екології – юридично встановлені види плати в галузі використання ПР, охорони НПС і забезпечення екологічної безпеки.

Плата за спеціальне використання ПР – форма економічного платежу, яка підлягає сплаті суб’єктами господарювання за одиницю ПР, наданого (переданого) для спеціального використання. Нормативи плати за використання ПР – юридично визначена, фіксована сума коштів, обов’язкова для сплати суб’єктами господарювання, які використовують ПР на титулі права власності або спеціального природокористування. Ліміти використання ПР – щорічно затверджувані компетентними органами державної влади, які визначають обсяги ПР, на основі яких видаються дозволи на спеціальне використання ПР. Розподіл платежів за використання ПР – порядок надходження платежів за використання ПР до відповідних бюджетів. Поділяються на: платежі за використання ПР державного значення та платежі за використання ПР місцевого значення.

Плата за забруднення НПС – форма економічного платежу, що підлягає сплати суб’єктами господарювання за викиди і скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів у НПС. Поділяються на лімітні та понадлімітні платежі. Розподіл платежів за забруднення НПС (за фондами охорони НПС 20 % - 50 % - 30 %).

Плата за погіршення якості ПР – форма економічного платежу, що підлягає сплаті власниками і користувачами ПР за зниження їх властивостей. Нормативи плати за погіршення якості ПР – юридично встановлена, фіксована сума коштів, обов’язкова для сплати власниками або користувачами цих ресурсів за зниження або часткову втрату їх продуктивних властивостей.

Економіко-правове стимулювання екологічної діяльності – встановлені чинним законодавством пільги, переваги, компенсації та інші економічні форми заохочення, спрямовані на ініціативне здійснення суб’єктами господарювання заходів щодо ефективного використання ПР, охорони НПС і забезпечення екологічної безпеки.

Форми економіко-правового стимулювання: надання пільг при оподаткуванні (умови (реалізація екологічних заходів): а) перехід на мало- і безвідходні ресурсо- і енергозберігаючі технології; б) організація виробництва і впровадження очисного обладнання і устаткування для утилізації і переробки відходів; в) впровадження приладів екологічного контролю за джерелами забруднення; г) інші заходи), надання на пільгових умовах строкових і поза строкових позичок (умови (для реалізації заходів щодо забезпечення раціонального природокористування, передачі частини коштів фондів охорони НПС на договірних засадах суб’єктам господарювання): а) здійснення заходів щодо гарантованого зниження забруднюючих речовин; б) зменшення шкідливого рівня впливу на екологічну обстановку; в) розвиток екологічно безпечних технологій і виробництв); встановлення підвищених норм амортизації основних виробничих природоохоронних фондів; звільнення від оподаткування фондів охорони НПС; надання можливості використання ПР під заставу; стимулювання спеціально-уповноважених органів у галузі екології, розвиток і зміцнення їх матеріально-технічної бази.