2. Економічна оцінка лісу і рослинності.

Реформування лісового господарства унеможливлюється без створення ринку лісових ресурсів. Тому виникає необхідність пошуку нових науковообгрунтованих методів оцінки земель лісового фонду, лісових насаджень, продуктів прижиттєвого і побічного користування, соціальних та захисних функцій лісу. Економічна оцінка лісових ресурсів зараз не здійснюється, що е причиною зниження зацікавленості їх охорони і раціонального використання. Ціни на продукти і корисні природні властивості лісу значно занижені, в результаті чого лісове господарство, яке їх відтворює, опинилося в недохідній, а у витратній частині державного бюджету. Об'єктом економічної оцінки лісових ресурсів залежно від напрямку їх використання є:

- Земля як одний з головних засобів виробництва в лісовому господарстві;

- Лісові насадження на корені;

- Ліс як земельне угіддя і об'єкт багатоцільового використання;

- Насадження, які є продуктом природи і праці;

- Ресурси побічного і прижиттєвого користування;

- Ресурси лісової фауни.

Базовою одиницею економічної оцінки є лісова ділянка, яка характеризується однорідністю умов місцерозташування та однаковими таксаційне - лісивничими показниками, зокрема насадження господарської секції одного класу, віку або їх групи тощо. Нормативи для оцінки другорядних лісових матеріалів( ліквід із крони, сучки, кора тощо), ресурсів побічного і прижиттєвого користування розробляються з урахуванням запасів, господарське доступних до використання.

Оцінка ресурсів деревини здійснюється за спеціальними кореневими цінами, які встановлюються на підставі різниці між суспільне необхідними витратами на виробництво лісопродукції (суспільна ціна) і індивідуальними витратами її заготівлі (індивідуальна ціна). Кореневі ціни в нашій країні відсутні, тому оцінка лісу на корені здійснюється за таксами (прейскурант 07-01-02), які скориговані відповідно до інфляційних процесів. Встановлення ціни лісу на корені не виключається і на ринкових засадах. Економічна оцінка продуктів лісу (дикорастучі плоди і ягоди, гриби, технічна і лікарська сировина, ресурси тваринного світу тощо) здійснюється на підставі закупівельних або ринкових цін, що формуються на базі попиту і пропозиції. Економічна оцінка сільськогосподарських угідь і водоймищ (річок, озер, ставків тощо), які входять до складу земель лісового фонду, здійснюється на підставі методів, прийнятих для оцінки земель сільськогосподарського призначення і водойм, що знаходяться у володінні або користуванні сільськогосподарських і водогосподарських органів.

Дані економічної оцінки лісів використовуються для вирішення таких завдань:

- відображення цінності лісів у складі національного багатства країни;

- аналізу господарської діяльності лісогосподарських підприємств і лісокористувачів;

- обгрунтування ефективності лісогосподарських заходів, при лісовпорядкуванні;

- введення державного лісового кадастру;

- визначення шкоди, що завдається лісам пожежами, промисловими викидами та іншими факторами;

- справляння плати за лісокористування.

Оцінка насаджень, що досягли стиглого віку, здійснюється за наступною формулою:

Rch = ∑ M_ijk Ц_ijk,

_ijk

де Rch - економічна цінність насаджень, що досягли стиглого віку, гри.;

М_ijk - запас стиглих насаджень i-ї породи, j-го сортименту (категорія крупності), k-го розряду такс, м³;

Ц_ijk - коренева ціна i-ї породи, j-го сортименту, k-го розряду такс, грн.

Згідно з методичними рекомендаціями кадастрової оцінки, які зроблено Національним аграрним університетом і НДЕІ Мінекономіки України економічна кадастрова оцінка лісових земель визначається за формулою:

Е

O = ---------------- К₁ * К₂, де

С

О - економічна кадастрова оцінка лісових земель, тис. грн. / га;

Е - потенціальний середньорічний економічний ефект від реалізації деревини, тис. грн. / га);

С - коефіцієнт капіталізації (0,02);

К₁ - коефіцієнт обліку витрат інших лісових ресурсів;

К₂ - коефіцієнт оцінки лісів чи земель від лісистості території

лісистість • оптимальна, %

К_{2 = ----------------------------------------------------------------}

лісистість • фактична, %

Економічна оцінка лісових ресурсів яка може здійснюватись за рентним підходом визначається за наступною формулою:

MiKi (Зз - З) S

R_h = -------------------------,

(1 - Е) ^{Ti - ti}

де R_h - економічна цінність насаджень;

Зз-замикаючі витрати на виробництво 1м³ деревини, грн.;

З - індивідуальні зведені витрати на виробництво 1м³ деревини конкретної породи, грн.;

Т_і - період вирощування лісу, що дорівнює віку рубки насадження і-ї породи, років;

ti - вік насадження і-ї породи,років;

М_і - запас деревини на 1га у віці рубки, м³;

S - площа ділянки лісу, що оцінюється, га;

К_і - коефіцієнт, що характеризує якість деревини і-ї породи.

Економічна оцінка ресурсів побічного користування лісом (дикорослі плоди, ягоди, горіхи, гриби, деревні соки, лікарська сировина тощо) визначається за формулою:

Rпк = ∑ Vi Ci,

і

де Rпк - економічна цінність ресурсів побічного користування, лісом, грн.;

Vі - запас і-го ресурсу, економічно доступного до використання, грн.;

Сі - ринкова (закупівельна) ціна одиниці і-го ресурсу, грн/т.

Економічний ефект від використання ресурсів побічного користування лісу, ще не є економічною оцінкою в повному сенсі. Їх економічна оцінка - це сума ефектів за певний розрахунковий період і визначається шляхом капіталізації ефекту, саме так, як це інколи має місце при проведенні оцінки землі. Вказане визначається формулою:

Vi ri

Rпк = ∑ ------------------,

i E

де Vі - обсяг і-го ресурсу, т.;

гі - рента з одиниці і-го ресурсу, грн/т;

Е - норматив капіталізації (0,03).

Економічна оцінка полезахисних функцій лісосмуг (лісових насаджень) визначається за формулою:

в Sm (Zз * Кз - Зн)

Rзф = ------------------------------,

Ек

де Rзф - економічна цінність захисної функції лісових насаджень,грн.;

Zз - замикаючі затрати на виробництво 1ц продукції рослинництва залежно від впливу лісових насаджень;

Зн - індивідуально зведені витрати на виробництво 1ц продукції рослинництва, грн;

в - середньозважена врожайність с/г культур на 1 га земельної площі, ц.;

5м - площа земель, що підлягає меліорації, га.;

Кз - коефіцієнт продуктивності (ефективності);

Ек - коефіцієнт капіталізації, рівний 0,12.

Замикаючі витрати (Zз) складаються з витрат, пов'язаних з відновленням родючості грунту (Эк), втраченого в результаті ерозії, технологічних витрат на вирощування захисних насаджень (Зо) і втрат для вилучення с/г угідь для створення лісових насаджень (По). У загальному вигляді їх величина визначається:

Zз=Эк+Зо+По

Як замикаючі приймаються ділянки з найбільш високими витратами на виробництво 1ц продукції рослинництва. Визначення затрат на відновлення втрат грунту від ерозії методично зводиться до встановлення вартості його компенсації шляхом внесення родючого грунту або добрив, кількість яких повинна бути еквівалентна вартості змитих речовин. Витрати на ці заходи визначаються за формулою:

m

Эк = ∑ Ci * Пі,

i

де Сі - вартість компенсації і-го ресурсу (грунт, органічні добрива тощо) з урахуванням витрат на доставку і розкидання, грн/т;

Пі - кількість і-го ресурсу (грунт, добрива тощо), еквівалентного втратам на змитих землях, т.

У загальному вигляді економічна оцінка рекреаційного лісокористування (Rр), яке щорічно приносить народногосподарський ефект з урахуванням періоду ротації лісових насаджень, визначається за формулою:

r*g [(1 + Епр)′ - 1]

Rр = ----------------------------------------,

Епр (1 + Епр)

де r - рента від рекреаційного лісокористування,грн.;

g - коефіцієнт ефективності рекреаційного лісокористування;

1 - фактичний вік насадження, років;

Т - вік лісового насадження у віці природної стиглості, років;

Е - норматив дисконтування (0,03).

Рента розраховується за формулою:

r = ZрКр-3,

де Zр - замикаючі витрати на вирощування 1га рекреаційного лісу,грн.;

Кр - коефіцієнт якості лісових насаджень;

З - індивідуальні зведені витрати на відновлення , вирощування лісових насаджень рекреаційного призначення, грн.