6. Проблеми охорони атмосферного повітря та його наслідки

До основних антропогенних забруднювачів які викликають регіональні або глобальні зміни атмосфери, можна віднести оксид вуглецю СО, оксид сірки(ІУ) 80г, оксиди Ш, галогенорганічні сполуки, вуглеводневі сполуки, важкі метали, аерозолі. Проте антропогенний вплив на баланс оксиду вуглецю(ІУ) в атмосфері не обмежується його техногенними викидами. Не менший вплив має інтенсивна вирубка лісів яки поглинають десятки мільярдів тонн оксиду вуглецю(ІУ) на рік, а також зростання площ пустель і забудов. Фоновий вміст в атмосфері природного оксиду вуглецю СО дуже низький, проте в повітрі великих міст і поблизу автострад його значно більше 0,0001 - 0,025%, що вже дуже шкідливе для людини.

Основним джерелом техногенних вуглеводневих сполук в атмосфері є автотранспорт. При неповному згоранні пального утворюється велика кількість канцерогенних циклічних вуглеводневих сполук, що можуть викликати захворювання на рак легенів. Особливо багато концерогенннних сполук дає спалювання дизельного пального і мазуту. Перший президент Академії Наук України В.І.Вернандський вважав, що атмосферний азот біогенний. Відкрито, що в атмосферу Землі з космосу щодоби влітає близько 30000 стотонних снігових ядер міні-комет про існування яких у міжпланетному просторі до 1986р. не було відомо нічого. За рік вони приносять у верхню атмосферу більше 1млрд т. кисню. Крім того, рослини за рік виділяють в атмосферу близько 70млрд т кисню ( в тому числі близько 50млрд т -рослини суходолу, а решту - фітопланктон і водорості).

Розрахунки наднормативних викидів (Мі) в тоннах здійснюються шляхом визначення різниці між фактичними і дозволенними потужностями викидів з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду. Розрахунок виконується за формулою:

Мі=0,0036(VіСі - Мgі )'Т,

де Vі -об'ємна витрата газопилового потоку на виході із джерела, м³с;

Сі -середня концентрація і-ї забруднюючої речовини (із серії видібраних проб), г/м³, розрахована як середня арифметична;

Мgі - потужність дозволеного викиду і -ї забруднюючої речовини по даному джерелу, г/с, встановлена дозволом на викид;

Т - час роботи джерела в режимі наднормативного викиду, годин.

Розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря ведеться на основі розміру мінімальної заробітної плати з урахуванням обсягів наднормативних викидів і регулюючих коефіцієнтів. Розмір компенсації збитків в одиницях націонльної валюти визначається формулою:

3=Мі * 1,1 П * Аі * Кт Кзі,

3 - розмір компенсації збитків, одиниць національної валюти;

Мі - маса і-тої забруднюючої речовини що викинута в атмосферне повітря понаднормативне, тонн;

1,1 П - базова ставка компенсації збитків в частках мінімальної заробітної плати (П) за одну тонну умовної забруднюючої речовини на момент перевірки, одиниць національної валюти/тонну;

Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності і- тої забруднюючої речовини;

Кт - коефіцієнт , що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

К_зі – відносна забрудненість повітря

Для речовин, по яких відсутня величина сереньодобової граничнодопустимої концентрації, при визначенні показника відносної небезпечності береться величина максимальної разової ГДК забруднюючої речовини в атмосферному повітрі. Для речовин з ГДК більше 1 в чисельнику вводиться поправочний коефіцієнт 10.

Для речовин, по яких відсутні величини ГДК і ОБРВ, показник відносної небезпечності Аі приймається рівним 500. Коефіцієнт, що враховує териториальні соціально-екологічні особливості (Кт), залежать від чисельності жителів населеного пункту, його народногосподарського значення і разраховується за формулою:

Кт=Кнас.-Кф,

де Кнас- коефіцієнт, що залежить від чисельності жителів населеного пункту і визначається за табл.1

Кф- коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту і визначається за табл.2.

Таблиця 1

Чисельність населення, тис. чол.	Кнас.
До 100	1,00
100,1-250	1,20
250,1-500	1,35
Більшої 1000	1,80

Таблиця2

Тип населенного пункту	Кф
1. Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з перевагою аграрно-промислових функцій(районні центри, міста, селища районного підпорядкування) та села	1,00
2. Багатофункціональні центри, центри з перевагою промислових і транспортних функцій (обласні центри, міста обласного підпорядкування, великі промислові та транспортні вузли)	1,25
3. Центри з перевагою рекреаційних функцій	1,65

Примітка: Якщо населений пункт одночасно має промислове та рекреаційне значення застосовується коефіцієнт Кф=1. Коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту і-тою забруднюючою речовиною (Кзі), визначається за формулою:

g

Кзі=----------------------- ,

ГДКсі

де g - середньорічна концентрація і-тої забруднюючої речовини за даними прямих інструментальних вимірів та стаціонарних постах за попередній рік, мг/м³;

ГДКсі - середньодобова гранично допустима концентрація і-тої забруднюючої речовини, мг/м^3/

У випадку коли в даному населеному пункті інструментальні виміри концентрації даної забруднюючої речовини не виконуються, а також коли рівні забруднення атмосферного повітря населеного пункту Иою забруднюючою речовиною не перевищують ГДК, значення коефіцієнта Кзі приймається рівним 1. Плата (П) за викиди в атмосферу пересувними джерелами забруднення визначають по формулі:

П=Sі=1; п(Ні*Мл*Кт),

де Ні - норматив плати за викиди шкідливих речовин, що утворюються при спаленні 1т палива, грн/т;

Мл - маса шкідливих речовин, що викинено на протязі року, т (табл.4)

Кт - територіальний коефіцієнт (табл. ).

Таблиця З. Нормативи плати (Ні) за викиди шкідливих речовин, що утворюються після спалення 1т пального

Вид пального	Норматив плати, усл. Грн/т
Дизпаливо	680
Бензин: етильований	840
неетильований	510

Шкідлива речовина	Маса викидів шкідливих речовин при використанні, т/т пального
	Бензин	Дизпаливо
Чадний газ Вуглеводні Оксиди азоту Бензопирен Оксиди сірки Сажа (копоть) Свинець	0,6 0,1 0,04 2,3-10-4 0,002 5,8-10-4 3,0-10-4	0,1 0,03 0,04 1,0 104 0,2 0,0155

Таблиця 4. Значення маси (Мл) шкідливих речовин, котрі поступають в атмосферу в тоннах

Спеціально відведеня місця (полігони) Звалища котрі не представляють безпеки забруднення середовищу Місця неорганізованого складування шкідливих речовин

Показником загальної (абсолютної) економічної ефективності природозахисних витрат є відношення річного об'єма повного економічного ефекта до суми, що викликала цей ефект приведених витрат.

Якщо при застосуванні альтернативних варіантів природозахисної техніки досягається заданий рівень якості навколишнього середовища, то рекомендується використовувати порівнюючу економічну ефективність. Її показник - це мінімум сукупних експлуатаційних витрат і капітальних вкладень, приведених до річного розміру з урахуванням фактору часу. Економічний результат Р природозахисних заходів визначається величиною відверненого річного економічного збитку від забруднення природного середовища П (для одноцільових природозахисних заходів) або сумою відвернутого річного економічного збитку і річного приросту доходу від покращення виробничіх результатів діяльності підприємства АО (для багатоцільових природозахисних заходів), тобто

Р=П+∆D,

Величина відвернутого економічного збитку від забруднення отчуючого середовища П дорівнює різниці між розрахованими величинами збитку, який мав би місце до здійснення заходу Уі.що розглядається і залишкового збитку після проведення цього заходу У2:

П=Уі-У2,

Якщо величина відвернутого збитку визначається при обгрунтуванні варіантів реконструкції (модернізації) діючих підприємств або їх природоохоронних підрозділів, то величина У1 визначається по його значенню до здійснення реконструкції (модернізації). Річний приріст доходу від покращення виробничих результатів внаслідок проведення багатоцільового природозахисного заходу ∆Dвизначається за формулою:

n m

∆D = ∑ g_j z_j - ∑ g_j z_j,

j = 1 i = 1

де g_і - кількість товарної продукції і-го виду (якості), яка отримується до здійснення заходу, що оцінюється (і=1,т);

g_j - те саме, що після його здійснення (j=1, n);

z_{i (j)}- оцінка одиниці і-ї (j-ї) продукції.

Якщо періоди будівництва або реконструкції і проектні строки експлуатації природоохоронних споруджень і улаштувань приблизно однакові (не більше 3-х років), а величини витрат і результатів у період експлуатації суттєво не міняються, то порівняння варіантів природоохоронних заходів зможе здійснюватись по величині їх чистого економічного ефекту (К). Вибір кращого варіанту природоохоронних заходів має здійснюватись за формулою:

R = (Р - 3) → mах,

де Р - економічний результат здійснення природоохоронних заходів, грн.;

З - витрати на здійснення природоохоронних заходів, грн.

Порівняння варіантів природозахисних заходів і об'єктів, що характеризуються неоднаковими періодами будівництва (реконструкції) або різними проектними строками експлуатації, а також змінюючимися в періоді експлуатації величинами витрат і результатів, здійснюється о величині сумарного економічного ефекта за період експлуатації відповідних об'єктів з урахуванням фактора часу Rсум. за формулою:

T p_t

Rсум = ∑ -----------------------------

t = τ (1 + E нп) ^{(t - tб)}

де т - рік початку експлуатації об'єкту;

Т - рік закінчення її експлуатації;

p_t - економічний результат для t-го року;

Енп.tб - відповідно нормативний коефіцієнт приведення витрат і базовий момент часу;

Зсум - сумарні витрати за період будівництва (реконструкції) і експлуатації об'єкта з урахуванням фактору часу.

Величина збитку від забруднення атмосфери визначається за формулою:

Уа = К₁ * К₂ * Уп * Ма,

де К₁- коефіцієнт, що враховує розташування джерела викиду;

K₂ - коефіцієнт, що враховує висоту викиду;

Уп - питомий збиток від викиду 1т забруднювача в атмосферу; грн/т

Ма - маса викиду в атмосферу за рік, т.

Коефіцієнт К₁ дорівнює:

0,1 якщо підприємство розташовано вдалені від населених пунктів на незручних для сільськогосподарського використання землях і не показує велику цінність для збереження в якості ландшафтних і заповідних зон;

0,3 - підприємство розташовано вдаличині від населених пунктів на сільськогосподарських землях, які не вимагають спеціальних меліоративних робіт;

0,5 - підприємство розташовано на селітибній території сільськогосподарських населених пунктів;

0,7 - підприємство розташовано на селітибній території міст з населенням до ЮОтис чол;

1,0 - підприємство розташовано на селітибній території міст з населенням від 100 до 500тис чол;

2,0 - підприємство розташовано на селітибній території міст з населенням понад 500тис чол.;

2,5 - підприємство розташовано поблизу ландшафтних, водоохоронних, санітарних, замовлених, заповідних, паркових і лісопаркових зон у містах і населених пунктах; 3,0 - підприємство розташовано поблизу територій курортних місць, історико-архітектурних пам'ятників, що охороняються державою, місць масового відпочинку працюючих у містах і населених пунктах.

Коефіцієнт К₂ враховує висоту викиду Нсер При висоті 0-15м дорівнює 1,5;

16-40м 1,3;

41-80м 1,0;

81-150м 0,7;

151-220м 0,3;

221-500М 0,15.

Таблиця 5. Питомий збиток Уа від викиду 1т забруднювача в атмосферу

Інгредієнт	Питомий збиток, грн/т
Пил Сірчастий ангідрид і інші окиси сірки Окиси азоту Фтористий водень і інші фтористі з'єднання Вуглеводні Оксид вуглецю	120 150 250 1100 180 70