Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Bilet_23-24.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
20.02.2016
Размер:
35.47 Кб
Скачать

Білет №24

1.Попит,пропозиція і рівновага на конкурентних ринках факторів виробництва

Попит (QD) - це співвідношення між двома змінними –– ціною і кількістю блага, яке споживачі хочуть і можуть купити за цією ціною.

Закон попиту: при незмінності інших параметрів, зниження ціни веде до відповідного зростання величини попиту. І, навпаки, підвищення ціни веде до відповідного зменшення величини попиту.

Зміна ціни приводить до руху уздовж кривою попиту

Зміна нецінових чинників приводить до зміщення всієї кривої D0 вгору(D1) чи вниз (D2) (мал. 3)

Нецінові чинники, які впливають на попит:

1. Дохід.

2. Ціни на спряжені товари.

3. Смаки і уподобання.

4. Кількість споживачів на ринку.

5. Очікування.

Обсяг (величина) пропозиції (QS) становить певна кількість товару, який фірма реалізує за певною ціною.

Закон пропозиції: з підвищенням цін відповідно зростає і величина пропозиції; зі зниженням цін скорочується і величина пропозиції.

Зміна ціни призводить до руху уздовж кривої пропозиції.

Нецінові фактори, які впливають на пропозицію:

1. Ціни на ресурси.

2. Технологія виробництва.

3. Податки і дотації.

4. Ціни на інші товари.

5. Очікування зміни цін.

6. Кількість продавців на ринку.

Ринок знаходиться у рівновазі за умови: QD = QS

Зміни в ринковій рівновазі можуть відбуватися як під впливом цінових, так і нецінових факторів. Якщо цінові фактори впливають на зміну величини попиту чи пропозиції, то нецінові впливають на сам попит і пропозицію.

Здатність конкурентних сил попиту і пропозиції встановлювати таку ціну, за якої рішення про купівлю та продаж синхронізуються, називають врівноважуючою функцією цін. Будь-яка рівноважна ціна розвантажує ринок, не залишаючи обтяжливого надлишку в продавців (заощаджуючи рідкісні ресурси) і не створюючи дефіцит для покупця.

На ринках факторів виробництва, як і на ринках благ, рівновага встановлюється внаслідок взаємодії попиту і пропозиції в умовах різних ринкових структур. Візьмемо як приклад ринок праці.

Розглянемо досконалу конкуренцію. Якщо на ринку паную доконала конкуренція, то ставка заробітної плати і рівень зайнятості визначаються точкою перетину кривих ринкового попиту і ринкової  пропозиції. Рівноважна комбінація w*, L* виражає стан повної і ефективної зайнятості.

У даній ситуації зайнятість повна в тому  розумінні, що всі бажаючі запропонувати за існуючої ціни певну кількість праці можуть, реалізувати це бажання. Наявний обсяг трудових ресурсів може перевищувати L* і  дорівнювати, наприклад, L1. Але це означає, що існує безробіття: просто за ціни w* люди не хочуть запропонувати праці більше, ніж L*.

Зайнятість в обсязі L* є ефективною тому, що за такої зайнятості гранична виручка від граничного продукту  праці дорівнює граничним витратам на працю. Це випливає із того, що в основі DL лежать криві MRPL  окремих фірм. Якщо б певним чином вдалося умовити людей продати  за існуючої ціни кількість праці L1-L*, що залишилось, то ефективність  виробництва знизилась б, оскільки доход, отриманий від додаткової  кількості праці, був би меншем від затрат на їх придбання. Площа EAB на графіку показує втрати суспільства, що при цьому виникають. У ситуації, зображеній на графіку 12.8, рівноважна ціна праці перевищує ціну пропозиції всіх одиниць використаної праці, крім останньої. Внаслідок цього утворюється економічна рента, що дорів­нює площі w0Ew*. Економічна рента є різновидом надлишків виробництва (продавця), оскільки вона виникає при продажу факторів. Але оскільки ренту отримує споживач (а не фірма), то її можна трактувати як надлишок споживача.

Величина економічної ренти залежить від еластичності пропо­зиції фактора: за досконалої еластичності пропозиції рента відсутня, а за досконалої нееластичності пропозиції вся виручка від продажу послуг фактора є рентою.

Структура заробітної плати та умов праці, що формуються під впливом ринкових сил, визначають рівень добробуту працівників та їх сімей. Не випадково, що у всіх країнах держава  бере активну участь  у регулюванні ринку праці.

Працю і капітал можна розглядати як безпосередньо «конкуруючі фактори виробництва». Раніше було встановлено, що фірма прагне поєднати ці фактори виробництва таким чином, щоб співвідношення граничного продукту до витрат на придбання кожної одиниці ресурсу було однаковим:

За такої умови фірма забезпечує мінімальні витрати виробництва. Прагнучи до цього, вона здійснює переливання коштів між факторами виробництва, що зумовлює відповідну зміну попиту на фактори виробництва.

Існує багато варіантів, коли фірми можуть виробляти продукт з найменшими витратами виробництва. Але можна виділити тільки єдиний рівень обсягу виробництва, за якого досягається максимальний прибуток. Як було встановлено, в такому випадку реалізується правило: MC= MR..

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]