4. Стан і перспективи розвитку автоматизованих робочих місць на базі пеом.

Головна гідність ПЕОМ -- порівняно низька вартість і в той же час висока продуктивність. Низька вартість, надійність, простота обслуговування й експлуатації розширюють сферу застосування ПЕОМ насамперед для тих видів людської діяльності, у яких раніше обчислювальна техніка не використовувалася через високу вартість, складності обслуговування і взаємодії. До таких видів відноситься установча діяльність, де застосування ПЕОМ дозволяє реально підвищити продуктивність праці фахівців, зв'язаних з опрацюванням інформації. Цей аспект особливо актуальний у зв'язку з тим, що продуктивність управлінської праці дотепер зростала вкрай низькими темпами. В даний час для інтенсифікації розумової й управлінської праці фахівців різних професій розроблюються й одержують широке застосування автоматизовані робочі місця, що функціонують на базі ПЕОМ.

5. Структура АРМу.

Розглянемо основні елементи АРМів працівників економічних служб, управлінської діяльності та ін., перспективи їхнього розвитку і використання.

Найбільш ефективно організованою формою використання ПЕОМ є створення на їхній базі АРМ конкретних фахівців (економістів, статистиків, бухгалтерів, керівників і т.і.), оскільки така форма усуває психологічний бар'єр у взаємовідносинах людини і комп’ютера. Накопичений досвід підказує, що

Автоматизовані системи повинні відповідати наступним вимогам:

-- своєчасне задоволення інформаційних і обчислювальних потреб фахівця,

-- мінімальний час відповіді на запити користувача,

-- адаптація до рівня підготування користувача і його професійним запитам,

-- легкість прийомів роботи з АРМ і легкість спілкування, надійність і простота обслуговування,

-- толерантність стосовно користувача,

-- можливість швидкого навчання користувача,

-- можливість роботи в складі обчислювальної мережі.

Загальне ПЗ забезпечує функціонування обчислювальної техніки, розробку і підключення нових програм. Сюди входить операційна система, системи програмування й обслуговуючі програми.

Професійна орієнтація АРМ визначається функціональною частиною ПЗ (ФПЗ). Саме тут закладається орієнтація на конкретного фахівця, забезпечується рішення задач визначених предметних областей.

При розробці ФПЗ дуже велика увага приділяється питанням організації взаємодії "людина--машина". Користувачу цікаво і захоплююче працювати на ПЕОМ тільки в тому випадку, коли він відчуває , що він займається корисною справою. У протилежному випадку його чекають неприємні відчуття.

Нефахівець може відчути себе обійденим і навіть защемленим тільки тому, що він не знає деяких "містичних" команд, набору символів, в нього може виникнути глибока досада на все програмное забезпечення.

Аналіз діалогових систем із погляду організації цього діалогу показав, що їх можна розділити на:

-- системи з командною мовою

-- "людина у світі об'єктів"

-- діалог у формі "меню"

Застосування командної мови в прикладних системах -- це перенос ідей побудови інтерпретаторів команд для мини- і микроЕОМ. Основна їхня перевага - простота конструювання і реалізації, а вади - це продовження їхніх гідностей:

необхідність запам'ятовування команд і параметрів, їхнє призначення,

повторення помилкового введення, розмежування доступності команд на різних рівнях. Таким чином, у системах із командною мовою користувач повинний, крім своєї проблеми , вивчати мову взаємодії, що часто подібна мові програмування, що ускладнює роботу користувача.

Зовні протилежний підхід реалізується концепцією "людина у світі об'єктів". При такому підході відсутні які-небудь команди і людина в процесі роботи "рухається" по своєму об'єкту за допомогою клавіш керування курсором, функціональних і їхніх комбінацій.

Найбільш раціональною основою для побудови проблемно-орієнтованих систем є ведення діалогу у формі "меню", тобто система пропонує ряд альтернативних функцій і користувач вибирає одну з них. У випадку ускладнень у роботі можна скористатися довідковою інформацією або ознайомитися з методичними рекомендаціями і демонстраційними прикладами.

Таким чином, навчається непідготовлени до роботи на ПЕОМ користувача. При цьому також враховується глибина його знань у даній предметній області. За допомогою ієрархічно організованих меню користувач може ефективно вирішувати складні задачі і не допускати при цьому помилок, оскільки йому дається можливість зробити тільки правильний вибір із запропонованих альтернатив. Тут користувач, скоріше, пригадує, "що" треба зробити, чим вирішує, "як" треба зробити, щоб одержати вирішення задачі.

Нові моделі бізнесу в найближчому майбутньому будуть будуватись на знаннях: знання керуватимуть можливостями підприємств, інтелектуальні активи будуть вище за матеріальні.

Працівників майбутнього, що володіють знаннями, будуть характеризувати такі властивості:

• високий рівень мобільності та здатність працювати віртуально;

• високий рівень освіти та розумових здібностей;

• повний набір навичок, необхідних для процесу трансформування знань;

• унікальність індивідуальних навичок,

повністю будуть забезпечуватися розвинутими компонентами інформатики.

Інформаційні технології і системи будуть забезпечувати створення нових видів виробничих стратегій:

1) Системи автоматизованого проектування і виробництва – вони будуть здатними миттєво реагувати на вимоги покупців, не створюючи запасів готових виробів. Проекти продуктів споживання будуть аналізуватися на сумісність і порівнюватися зі стандартами на основі використання програмного забезпечення з штучним інтелектом.

2) Комплексна автоматизація виробництва буде включати: планування вимог до матеріалів, прогнозування продажу, виробниче календарне планування і управління запасами.

3) Автоматизоване робоче місце (АРМ) – апаратно-програмні комплекси, які спрямовані на роботу прикладних спеціалістів: бухгалтерів, планувальників, кадрових працівників тощо. АРМи забезпечують:

• зручне введення проблемно-орієнтованої інформації;

• швидкий доступ до раніше введених даних:

• формування та обробку документів складної структури.

4) Системи автоматизованого управління (АСУ) – будуть включати в себе експертні системи, природно мовні інтерфейси, системи технічного зору, робототехніку і нейронні мережі.

Перспективним напрямком розвитку інформаційних технологій і систем в найближчі роки стане розробка програмного забезпечення, в якому дані, інформація і знання представлені у вигляді мережі зважених відношень між вхідними і вихідними змінними – так звані нейронні мережі. Їх розвиток пов’язаний із розробкою "паралельної архітектури" апаратних засобів комп’ютера і надання можливості реагування як на введення слухових зразків, аналогічних голосу людини, так і на введення зорових зображень. Майбутнє використання нейронних мереж передбачається для забезпечення роботизованих виробничих підприємств із системами технічного зору; прогнозного моделювання; систем безпеки.

Отримують подальший розвиток і системи віртуальної реальності, що представляють собою форму реагуючого мультимедійного оточення. Основні технології, підтримують розвиток цього напрямку, будуть включати в себе зображення і звук, що генеруються комп’ютером, телебачення високої точності, голографію. Через 15-20 років системи віртуальної реальності будуть включати в себе наступні функціональні можливості:

1. Управління людськими ресурсами (комерційні, військові, освітні цілі).

2. Проектування і виробництво (робота буде виконуватись засобами "дистанційної присутності", коли виконавці фізично будуть знаходитись де завгодно).

3. Управління фінансами (використання складних прогнозуючих моделей класу "що-якщо").

4. Маркетинг ( необмежені перспективи стосовно нових продуктів і послуг, особливо в індустрії фінансів, освіти та відпочинку);

5. Стратегія і структура (концепція мистецтва управління бізнесом буде розглядатися як управління віртуальними підприємствами, фірмами, корпоративними утвореннями, після чого буде прийматися рішення про реальне відтворення економічних об’єктів).