Контрольні питання

1. За якими ознаками віруси поділяються на класи ?

2. Вкажіть способи розповсюдження вірусів.

3. Яка характеристика файлу може змінитися після інфікування його

вірусами ?

3. Що можуть зразити завантажувальні віруси ?

4. Назвіть загальні вимоги , які дозволять зменшити наслідки

інфікування вірусами.

3. Що таке антивірус? Назвіть відомі вам антивірусні програми.

Програми пакувальники

Їх сновне призначення – стиск інформації. У процесі роботи архіватора створюється файл -архів, що має спеціальне розширення, що відбувається від назви архіватора.

З архіватором RAR можна працювати як із командного рядка, так і користуючись його оболонкою.

1. Запустити на виконання програму RAR.

2. У лівій панелі головного вікна архіватору RAR відчинити каталог Metod.

3. Використовуючи клавішу сірий «+» позначте файли, що необхідно помістити в архів. Зліва від обраних файлів з'явиться символ (знак) «V».

4. Запишіть у зошит інформацію про кількість обраних (виділених) файлів та їх розмір.

5. Натисніть F2, у вікні, що з’явилося, наберіть ім'я архівного файлу GR з номером вашої групи і натисніть Enter. Файл-архів буде створений у поточному каталозі.

9. Встановіть курсор на ім'я архівного файлу і запишіть у зошит його розмір. Визначить % стиску файлів. За допомогою клавіші F10 вийдіть з архіватора.

10.Створіть подкаталог 1 рівня з ім'ям ТАВ і йому підпорядкований ТАВ1.

11. Перемістіть ваш архівний файл з каталога Metod у каталог ТАВ.

12. Для створення архіву, що буде поміщений не в поточний каталог, а в інший каталог або диск виконаєте наступні дії:

• Завантажить RAR ;

• позначте файли в каталозі Nabor, призначені для стиску;

• натисніть комбінацію клавіш Alt+F2 і у вікні, що з'явилося, вкажіть повний шлях до архівного файлу С:\ТАВ\ТАВ1\ GRN .

13. Перегляньте вміст каталогу ТАВ1.

14. Для перегляду архівного файлу встановіть на нього курсорі натисніть Enter. Для виходу з перегляду натисніть Enter на рядку <Return>

Рекомендована література [ 1,2,7,10,21]

ЗМ12 Тема 11. Експертні і навчальні системи

Завдання

Опрацювати теоретичні відомості та літературу і відповісти на питання.

Теоретичні відомості

План

1. Особливості та сфера застосування експертних систем.

2. Структура експертної системи.

3. Компоненти експертної системи.

1. Особливості та сфера застосування експертних систем.

Однією з основних проблем у процесі розроблення систем штучного інтелекту є моделювання розумової діяльності людей при розв’язуванні складних задач із різних сфер людської діяльності. Тому основним напрямом розвитку штучного інтелекту стало розроблення систем, що імітують дії та мислення експерта у вузькій проблемній сфері.

Поява експертних систем (ЕС) ознаменувала перехід від суто теоретичної сфери штучного інтелекту до прикладної. ЕС стали комерційним продуктом на ринку нових інформаційних технологій (НІТ) завдяки своїй корисності при розв’язуванні складних важко структурованих і формалізованих задач із сфери бізнесу, управління, планування та діагностики.

Експертні системи – комп’ютерні програми, здатні накопичувати знання і моделювати процес експертизи.

Сформувався новий розділ інформатики – інженерія знань, завданням якої є створення технології виявлення знань та наповнення ними ЕС. Вони можуть бути корисними тільки тоді, коли добре відомими є способи пошуку рішення і експерт може точно описати логіку розв’язання задачі.

Найпереспективнішими напрямами щодо створення практичних програмних систем вважають:

• інтеграцію ЕС з традиційними пакетами ( табличні процесори, СУБД) і створення гібридних ЕС. Такий підхід дає змогу використати ЕС як зовнішню керуючу програму, що здійснює підключення її до потрібного пакета залежно від виду розв’язуваної задачі, дає можливость врахувати якісні фактори у процесі розв’язування кількісних або аналітичних задач;

• створення ЕС реального часу при управлінні неперервними процесами. Вони сприяють підвищенню надійності й ефективності управління технологічними лініями, ядерними реакторами та ін.;

• побудову розподілених ЕС, в яких може виконуватися узгоджене оброблення різнорідних знань. Взаємодія між автономними частинами ЕС здійснюється передачею повідомлень через спеціальний блок ( дошку оголошень). Робота розподіленої ЕС імітує колективні рішення складної проблеми групою фахівців, кожний з яких володіє лише одним її аспектом;

• розроблення динамічних ЕС. Системи цього класу дають змогу моделювати динамічні проблемні сфери. Зміни, що відбуваються в таких сферах після початку розв’язування задачі, впливають на остаточний висновок і тому мають враховуватися безпосередньо у процесі формування висновку. Поява динамічних ЕС забезпечує автоматизацію важливих задач моніторингу, які не можуть бути розв’язані за допомогою традиційних ЕС.

Основні сфери застосування ЕС:

Діагностика – визначення стану ЕС. Найвідомішими є медичні діагоностичні системи, які використовуються для встановлення зв’язку між фактами порушення діяльності ганізму та можливими причинами виникнення порушень.

Інтерпретація – визначення сутності даних, що спостерігаються. Інтерпретувальні системи можуть робити певні висновки на підставі результатів спостереження.

Прогнозування – визначення наслідків ситуації. Прогнозуючі системи передбачають можливі результати або події на підставі даних про поточний стан об’єкта.

Планування – визначення програми дій відповідно до певного критерію. Планувальні системи призначені для досягнення конкретних цілей при розв’язуванні задач з великим числом змінних.

Контроль й управління – моніторинг і контролінг розвитку ситуації. Інтелектуальні системи можуть приймати рішення, аналізуючи дані, що надходять з кількох джерел. Такі системи застосовують в управлінні фінансовою діяльністю підприємства, сприяють прийняттю рішень у кризових ситуаціях.

Навчання – здобуття певних знань й оцінювання результатів. ЕС можуть входити як складова частина до комп’ютерних ситем навчання. ЕС одержує інформацію про діяльність особи, яка навчається, й оцінює дані, аналізуючи її поведінку.

2. Структура експертної системи.

Ідеологію ЕС втілює формула

ЗНАННЯ + ВИСНОВОК = СИСТЕМА

Основні компоненти експертної системи.

База знань використовується для зберігання знань про спеціалізовану ПС. Знання може бути закодоване в різних формах залежно від схеми його подання. БЗ може також включати мета-зання, тобто знання про знання ( спосіб мислення експерта). На відміну від звичайної БД, в ній зберігають не тільки факти, а й правила, що дають змогу встановити нові факти.

База даних (робоча пам’ять) використовується для зберігання основних фактів, переданих користувачем, і поточного стану проблеми з виведеними фактами.

Механізм логічного висновку (МЛВ) імітує міркування експерта так само, як БЗ імітує його пам’ять. У цьому механізмі використовується зіставлення зі зразком або пошуковий підхід для звуження повного перебору чи уникнення комбінаторного вибуху на відміну від звичайних обчислювальних алгоритмів. Він може включати різні стратегії пошуку в просторі станів задачі: прямий пошук ( від фактів до мети), зворотній пошук (від мети до фактів) та інші стратегії.

Пояснювальна підиситема дає змогу користувачеві на питання ЧОМУ дізнатися, з яких пичин система ухвалила саме таке рішення, а на питання ЯК з’ясувати, яким чином система дійшла такого висновку.

Консультуюча підсистема дає користувачеві пораду, що необхідно зробити за конкретного результату розв’язання задачі.

Підсистема здобуття знань дає змогу поповнити або модифікувати БЗ.

Інтерфейс експерта використовується для доступу до БЗ через модуль здобуття знань, а інтерфейс користувача дає змогу користувачам системи мати доступ до неї в консультаційному режимі або в режимі пояснень.