Державний вищий навчальний заклад України

«Українська академія банківської справи

Національного банку України»

Кафедра бухгалтерського обліку і аудиту

РОЗРАХУНКОВО-АНАЛІТИЧНА РОБОТА

з дисципліни “Статистика”

Виконав

________________

2011.11.30

Варіант№ 17

Керівник

Асистент ______________________ І.О.Макаренко

2011.11.30

Суми ‑ 2011

Аналіз показників інтенсивності часових рядів

Завдання 1

1. За допомогою графічного методу відобразити:

• структуру наявного населення України за 2000-2009 рр.;

• розподіл наявного населення за місцем проживання;

• динаміку зміни міського та сільського населення за перод, що аналізується.

2. Здійснити аналіз на основі розрахунку відносних величин.

3. Обчислити ланцюгові та базисні показники динаміки за наявним населенням, та міськими і сільськими жителями, а також середні показники динамічних змін. Продемонструвати розрахунки показників динамічних змін за 2004 рік. Зробити висновки за розрахунками середніх величин.

Таблиця 1.1 ‑ Розподіл наявного населення України за місцем проживання за 2000-2009 рр., тис. осіб.

Рік	Кількість наявного населення
	Всього	т.ч.: міське	сільське
2000	50818,4	34387,5	16430,9
2001	50370,8	34048,2	16322,6
2002	49918,1	33702,1	16216,0
2003	49429,8	33338,6	16091,2
2004	48923,2	32951,7	15971,5
2005	48457,1	32574,4	15882,7
2006	48003,5	32328,4	15675,1
2007	47622,5	32146,5	15476,0

Продовження таблиці 4.1

2008	47280,8	32009,3	15271,5
2009	46929,5	31877,7	15051,8

Розв’язання

Спочатку побудуємо структуру наявного населення України за 2000-2009 рр.

Рисунок 1.1 – Структура наявного населення України за 2000-2009 рр.

Потім нам необхідно порівняти види населення за місцем проживання. Для цього ми візьмемо види населення за 2005 рік і покажемо їх у загальній структурі.

Рисунок 1.2 – Структура населення за місцем проживання за 2005р.,%

Далі порівняємо динаміку структури населення за місцем проживання за 2000 – 2009рр.

Рисунок 1.3 – Динаміка структури населення за місцем проживання за 2000-2009 рр.

Побачимо, як змінювалась кількість міського і сільського населення за 2000-20009рр.

Рисунок 1.4. –Динаміка зміни кількості міського та сільського населення у 2000-2009рр.

Наступним етапом є аналіз на основі розрахунку відносних величин. Для цього ми розрахуємо відносну величину динаміки, відносну величину структури, відносна величина координації.

Відносна величина динаміки (ВВД) являє собою співвідношення рівня досліджуваного явища або процесу за даний період часу (за станом на даний момент часу) до рівня цього ж явища або процесу в минулому.

Відносну величину динаміки обчислюють за формулою:

ВВД=(1.1)

де ‑ значення ознаки у звітному (поточному) періоді;

‑значення ознаки у базисному періоді.

Аналогічно можна порахувати і для інших. Результати цих обчислень знаходяться у таблиці нижче.

Відносна величина структури (ВВС) являє собою співвідношення структурних частин досліджуваного об'єкта до їхнього цілого й обчислюється за формулою:

ВВС=(1.2)

де ‑ обсяг окремої частини сукупності;

‑загальний обсяг сукупності;

‑порядковий номер(1,2,3…n).

Показник відображає частку (питому вагу) кожної структурної частини сукупності.

Відносна величина координації (ВВК) характеризує співвідношення окремих частин цілого між собою. При цьому, за базу порівняння (знаменник співвідношення) обирається та частина, що має, найбільшу питому вагу або є пріоритетною з економічної, соціальної або якої-небудь іншої точки зору.

Обчислюють наступним чином:

ВВК= (1.3)

Обчислимо ланцюгові та базисні показники динаміки за загальною кількістю бірж в Україні, продемонструвати розрахунки для 2006 року.

Абсолютний приріст () характеризує абсолютний розмір збільшення чи зменшення рівень порівняно з базисним за певний проміжок часу й обчислюється як різниця між наступним рівнем ряду та попереднім (чи базисним). У загальному вигляді абсолютний приріст визначається наступним чином:

ланцюговий:

(1.4)

базисний:

(1.5)

де абсолютний приріст;

поточний рівень ряду;

початковий ( перший) рівень ряду;

попередній рівень ряду

Темп зростання () – відносний показник, що характеризує інтенсивність розвитку явища. Він дорівнює відношенню досліджуваних рівнів і виражається у відсотках.

Ланцюговий темп зростання обчислюють відношенням наступного рівня до попереднього:

(1.6)

Базисний темп зростання визначають як співвідношення кожного наступного рівня до одного й того ж рівня, який прийняли як базу порівняння:

(1.7)

Темп приросту () визначається як різниця між темпами росту і одиницею:

, (1.8)