Розділ №4

4.1 Вступ.Призначення освітлення

Одним із чинників, які визначають сприятливі умови праці, є раціональне освітлення робочої зони і робочих місць. Якщо освітлення виробничих приміщень правильно розраховане і виконане, очі працівника протягом тривалого часу зберігатимуть здатність добре розрізняти предмети і знаряддя праці, не втомлюючись. Це сприяє зниженню виробничого травматизму і професійного захворювання очей.

У авіації під час оперативного технічного обслуговування в нічний час незадовільне освітлення зони обслуговування може призвести до погіршення якості виконуваних робіт.

Наприклад, можуть залишитися непоміченими розриви, потертості, які з'явилися, теча пального і мастил, механічні домішки і вода в пальному, що, в свою чергу, призводить до зниження безпеки польотів. Погане освітлення перону, стоянки літаків, руліжних доріжок при збільшенні кількості ПС і засобів механізації, які пересуваються з великою швидкістю, може стати причиною багатьох випадків травматизму.

Недостатнє освітлення робочих місць є однією з причин низької продуктивності праці. У цьому випадку очі працівника сильно напружені, важко розрізняють оброблювані предмети, у людини знижується темп і якість роботи, погіршується загальний стан.

На органах зору негативно позначається як недостатнє, так і надмірне освітлення. Надмірна освітленість призводить до засліплюваності, яка характеризується різкою подразнювальною дією і різзю в очах, при цьому очі працівника швидко втомлюються і зорове сприймання погіршується.

Освітлення виробничих приміщень і робочих місць характеризується світловим потоком, силою світла, освітленістю, яскравістю.

4.2 Види освітлення

Штучне освітлення виробничих ділянок і будівель може бути загальним, місцевим і комбінованим.

Загальне освітлення установлюють для створення необхідної освітленості по всьому виробничому приміщенню. Воно може бути як рівномірним (при симетричному розташуванні світильників), так і підсиленим на окремих ділянках виробничого приміщення за рахунок їхнього локалізованого розташування.)Загальне освітлення застосовують у помешканнях, де за умовами роботи потрібна освітленість не більш 50 лк і де застосування місцевого освітлення пов'язане з технічними труднощами.

Місцеве освітлення поділяють на стаціонарне і переносне. Використання тільки місцевого освітлення в умовах промислових підприємств не допускається внаслідок того, що велика різниця в освітленості робочих місць і оточуючого їх простору створює передумови до виникнення нещасних випадків і зниження продуктивності праці. Переносне місцеве освітлення дозволяється тільки під час виконання разових і періодичних робіт.

Комбіноване освітлення застосовують для створення високих рівнів освітленості на робочих поверхнях завдяки одночасному використанню системи загального і місцевого освітлення. Норми освітленості в експлуатаційних підприємствах цивільної авіації наведені в табл. 9.3.

Штучне електричне освітлення за призначенням поділяють на такі види:

- робоче, необхідне для створення нормованої освітленості робочих місць у звичайних умовах виробництва;

- аварійне, призначене для продовження виробничих процесів або евакуації людей при вимиканні основного робочого освітлення (створює освітленість не менше 5 % від нормованого робочого освітлення);

- ремонтне, яке застосовують для огляду і ремонту техніки у важкодоступних місцях (для цього використовують мережі з напругою 12 і 36 В).

Для охоронного і чергового освітлення виділяють частину світильників робочого або аварійного освітлення. Рівень освітленості території перону і спеціальних приміщень установлюють відповідно до нормативних вказівок з проектування пасажирських перонів аеропортів. Найменші значення освітлених відкритих просторів на перонах автовокзалів:

- аеропорти І—III класів - 20 лк;

- аеропорти IV-V класів -10 лк; на місцях стоянок літаків:

- аеропорти І-ІІІ класів - 5 лк;

- аеропорти IV-V класів - 2 лк.