19

КАПІТАЛ І ВИРОБНИЧІ ФОНДИ ПІДПРИЄМСТВА

1. Суть, види та функції капіталу

2. Поняття, склад та структура основних фондів

3. Особливості обліку та оцінки ОФ

4. Знос та амортизація ОФ

5. Показники використання основних фондів

1. Суть, види та функції капіталу

Капітал – це економічна категорія, яка характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній й нематеріальній формах, які інвестуються у формування активів підприємства.

Під капіталом слід розуміти:

- суму коштів, необхідну для започаткування та здійснення виробництва (діяльності);

- суму накопичених матеріальних благ;

- результат минулої і засіб для подальшої виробничої чи комерційної діяльності.

Авансований капітал – це грошова сума, яка вкладається власником у певне підприємство з метою одержання прибутку.

Розрізняють наступні види капіталу:

1. За джерелом формування:

- власний (характеризує загальну вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності та використовуються ним для формування відповідної частини його активів, тобто ресурсів, контрольованих підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до збільшення економічних вигод у майбутньому);

- позиковий (характеризує залучення для фінансування розвитку підприємства на основі повернення коштів або інших майнових цінностей).

2. За цілями використання:

- виробничий (характеризує засоби підприємства, які інвестовані в його операційні активи для здійснення виробничо-збутової діяльності);

- позиковий (є тією частиною, яка використовується у процесі інвестування в грошові інструменти (короткострокові та довгострокові депозитні вклади в комерційних банках), а також боргові фондові інструменти (облігації, депозитні сертифікати, векселі тощо);

- спекулятивний (характеризує ту частину, яка використовується у процесі здійснення спекулятивних фінансових операцій (основні на різниці в цінах).

3. За формами інвестування:

- капітал у фінансовій формі;

- капітал у матеріальній формі;

- капітал у нематеріальній формі.

(Капітал у цих трьох формах використовується для формування статутного фонду підприємства).

4. За об’єктом інвестування:

- основний (характеризує ту частину капіталу, яка складається з вартості засобів праці та обертається протягом кількох періодів виробництва);

- оборотний (характеризує ту частину капіталу, яка витрачається на придбання на ринку предметів праці й оплату праці робочої сили).

5. За формами знаходження у процесі кругообігу:

- капітал у грошовій формі (інвестується в операційні активи (оботні та поза оборотні), перетворюючись у виробничу форму);

- капітал у виробничій формі (капітал у процесі виробництва продукції перетворюється у товарну форму);

- капітал у товарній формі (капітал, у міру реалізації виробничих товарів і послуг, перетворюється у грошовий капітал).

6. За формами власності:

- приватний;

- державний.

(Дані види капіталу інвестуються в підприємство під час формування його статутного фонду).

6. За організаційно-правовими формами діяльності:

- акціонерний (капітал підприємств, створених у формі акціонерних товариств);

- пайовий (капітал партнерських підприємств: товариств з обмеженою відповідальністю, командитних товариств тощо);

- індивідуальний (капітал індивідуальних підприємств).

8. За характером використання в господарському процесі:

- працюючий (характеризує ту частину капіталу, яка бере безпосередньо участь у формуванні доходів і забезпеченні операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства);

- непрацюючий (характеризує ту частину капіталу, яка інвестована в активи, які не беруть безпосередньої участі у здійсненні різних видів господарської діяльності підприємства і формуванні його доходів).

9. За характером використання власником:

- споживчий (після його розподілу на цілі споживання втрачає функції капіталу (це виплата дивідендів, процентів, задоволення соціальних потреб персоналу тощо);

- накопичувальний (характеризує різні форми приросту капіталу у процесі капіталізації прибутку, дивідендних виплат тощо).

10. За джерелами залучення:

- національний;

- іноземний.

11. Відповідно до правових норм функціонування:

- легальний;

- тіньовий.

Основним показником для початку і продовження господарської діяльності є власний капітал. Власний капітал – це кошти, які утворюються за рахунок власних джерел фінансування підприємства шляхом внесення його засновниками або залишені кошти із чистого прибутку. До власного капіталу входять (згідно з П(С)БО 2):

- статутний капітал (зафіксований в установчих документах загальна вартість активів, які є вкладом власників (учасників) до капіталу підприємства);

- пайовий капітал (сума пайових вкладів членів спілок та інших підприємств, що передбачена установчими документами);

- додатковий вкладений капітал (сума, на яку вартість реалізації випущених акцій перевищує їхню номінальну вартість);

- іншій додатковий капітал (сума дооцінки необоротних активів, вартість активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших юридичних або фізичних осіб, та інші види додаткового капіталу);

- резервний капітал (сума резервів, створених відповідно до чинного законодавства або установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку підприємства);

- нерозподілений прибуток (непокритий збиток) (сума прибутку, яка реінвестована у підприємство, або сума непокритого збитку, Сума непокритого збитку вираховується при визначенні підсумку власного капіталу);

- неоплачений капітал (сума заборгованості власників (учасників) за вкладами до капіталу. Сума неоплаченого капіталу вираховується при визначенні підсумку власного капіталу);

- вилучений капітал (фактична собівартість акцій власної емісії або часток, викуплених у його учасників. Сума вилученого капіталу підлягає вирахуванню при визначенні підсумку власного капіталу).[19]

Власний капітал виконує такі основні функції:

- довгострокового фінансування господарської діяльності – перебуває у розпорядженні підприємства необмежений час;

- відповідальності й захисту прав кредиторів – відображений в балансі підприємства власний капітал є для зовнішніх користувачів мірилом відносин відповідальності на підприємстві, а також захистом кредиторів від втрати капіталу;

- компенсації понесених збитків – тимчасові збитки мають погашатися за рахунок власного капіталу;

- кредитоспроможності – при наданні кредиту, за інших рівних умовах перевага надається підприємствам із меншою кредиторською заборгованістю і більшим власним капіталом;

- фінансування ризику – власний капітал використовується для фінансування ризикованих інвестицій, на що можуть не погодитись кредитори;

- самостійності та влади – розмір власного капіталу визначає ступінь незалежності й впливу його власників на підприємство;

- розподілу доходів і активів – частки окремих власників у капіталі є основою при розподілі фінансового результату і майна при ліквідації підприємства.[17]