
- •Тема 22. Спеціалізовані кредитно-фінансові установи
- •22.4. Міжбанківські об'єднання, їх роль та значення у функціонуванні кредитних систем. Вступ
- •22.1. Суть, функції та основні види спеціалізованих кредитно-фінансових установ
- •22. 2. Страхові фонди, їх форми
- •22. 3. Страховий ринок, його поняття і структура
- •22.4. Організаційно-правові пенсійного фонду
- •22.4. Міжбанківські об'єднання, їх роль та значення у функціонуванні кредитних систем.
- •22.1. Інвестиційні компанії та їх основні форми діяльності
- •22.2. Організація та форми кредитних спілок
- •22.3. Лізингові компанії, ломбарди: сутність та характеристика.
- •Ломбарди.
- •22.4. Міжбанківські об'єднання, їх роль та значення у функціонуванні кредитних систем.
- •Висновки до лекції за темою 22:
- •Література до лекції за темою 22:
22.2. Організація та форми кредитних спілок
Кредитні спілки мають особливості функціонування, зокрема:
а) кредитна спілка об’єднує тільки фізичних осіб;
б) вона працює у вузькому секторі фінансового ринку, маючи справу переважно з дрібними позичками;
в) кредитну спілку створюють як юридичну особу за ініціативою групи людей, яких щось вже об’єднує, наприклад: об’єднаних за територіальними, професійними та іншими ознаками;
г) кредитній спілці як кооперативній формі господарювання властива демократичність самоврядування, а саме: рівноправність спілчан незалежно від величини внеску та часу вступу до цієї організації; можливість брати участь в управлінні в разі обрання до керівних органів; право на повну фінансову та іншу інформацію про діяльність кредитної спілки; право контролювати діяльність виборних керівних органів;
д) сутність кредитної кооперації передбачатиме мінімальний фінансовий ризик, завдяки чому ця організація більш-менш стійко реагує на постійну мінливість ринку.
За допомогою кредитних спілок можуть відбуватись різноманітні форми забезпечення кредиту, спрощене оформлення документів, швидке надання кредиту, людяний підхід у складних життєвих ситуаціях.
Кредитні спілки розрізняються за сферою діяльності і організаційними засадами, зокрема:
За джерелами формування та напрямами використання фінансових ресурсів виділяються:
а) з переважно залученими коштами та використанням їх для задоволення тільки виробничих потреб членів кооперативу (Райфейзенівська модель);
б) з переважно власними коштами та використанням їх на будь-які потреби (модель народних банків Шульце-Деліча);
в) змішана модель (Офенбахівська модель).
За напрямами діяльності:
а) ощадно-позичкові товариства, які ґрунтуються накласичній моделі “народних банків” Шульце-Деліча;
б) каси взаємодопомоги як міська модель кредитного кооперативу для підприємств, установ та організацій;
в) сільські кредитні кооперативи, які ґрунтуються на класичній моделі сільської кооперації Райфейзена;
г) кредитні кооперативи з товарними функціями - міські та сільські моделі кредитно-споживчих, кредитно-постачальницьких, кредитно-збутових та інших кредитних кооперативів з товарними функціями;
д) кредитні кооперативи з інвестиційними функціями - міські та сільські моделі кредитно-будівельних та інших кредитно-інвестиційних кооперативів;
є) універсальні кооперативи з кредитними функціями - міського та сільського типу;
ж) кредитні спілки для різних типів поселень, підприємств, установ і організацій.
Діяльність кредитної спілки ґрунтуються на таких основних засадах:
а) добровільності вступу до кредитної спілки та свободи виходу з неї;
б) рівноправності членів кредитної спілки;
в) самоврядування;
г) гласності.
Відповідно до цих засад:
а) ніхто не може бути примушений вступати до кредитної спілки, а виключення з членів кредитної спілки здійснюється лише у разі порушення членом кредитної спілки її статуту;
б) усі члени кредитної спілки мають рівні права, в тому числі під час голосування на загальних зборах, незалежно від розміру пайового та інших внесків;
в) кредитна спілка зобов'язана забезпечити повне та своєчасне інформування своїх членів з питань власної діяльності, на їх прохання ознайомлювати з протоколами загальних зборів і засідань інших органів управління кредитної спілки, видавати копії документів або витяги з них;
г) забороняється будь-яке втручання в діяльність кредитної спілки, за винятком випадків, передбачених законодавством України про кредитні спілки.
Кредитна спілка є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовує згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також печатку, штамп та бланки із своїм найменуванням і власну символіку. Вона набуває статусу юридичної особи з моменту державної реєстрації.
Кредитна спілка може:
а) укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать нормативно-правовим актам та статуту кредитної спілки;
б) набувати майнових та немайнових прав;
в) мати обов'язки, що випливають із законодавства України, чинних законодавчо-нормативних актів, укладених кредитною спілкою угод;
г) бути позивачем і відповідачем у судах.
Кредитна спілка не може бути засновником або співзасновником суб'єкта (суб'єктів) підприємницької діяльності. Вона діє на основі самофінансування, несе відповідальність за наслідки своєї діяльності та виконання зобов'язань перед своїми членами, партнерами та державним бюджетом, а також за своїми зобов'язаннями у межах вартості майна, яке належить їй на праві власності.
Державне регулювання і контроль за діяльністю кредитних спілок та їх об’єднань здійснює органу державної виконавчої влади ((державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг).
Кредитування членів кредитних спілок можливе з урахуванням таких напрямів їх господарської діяльності :
отримання кредитів від імені членів кредитної спілки також селянськими (фермерськими) господарствами та приватними підприємствами, які знаходяться у їх власності;
поручительство виконання членом спілки зобов’язань перед третіми особами;
залучення кредитів банків, кредитів об’єднаної кредитної спілки, коштів інших установ та організацій виключно для надання кредитів своїм членам;
оплата за дорученням своїх членів вартості товарів, робіт і послуг в обсягах наданого їм кредиту.
Процес фінансової діяльності кредитних спілок потребує класифікації кредитів. Згідно з класифікацією Національної асоціації кредитних спілок України вони поділяються:
а) за терміном користування кредитом - на короткострокові (до трьох місяців), середньострокові (від трьох місяців до 12 місяців) та довгострокові (12 місяців і більше);
б) за цільовим призначенням :
• споживчі (за їх рахунок позичальник отримує можливість придбати необхідні для підвищення його рівня життя товари та послуги в коротші строки; не використовуються для отримання доходу, який є джерелом для повернення такого кредиту);
• підприємницькі (за їх рахунок позичальник отримує можливість збільшити свої прибутки; використовується для отримання доходу, який є джерелом для повернення такого кредиту);
в) за порядком нарахування та сплати процентів і основної суми кредиту:
• нарахування та сплата процентів і основної суми кредиту в кінці терміну дії кредитного договору;
• періодичне нарахування та сплата процентів зі сплатою основної суми кредиту в кінці терміну дії кредитного договору;
• періодичне нарахування та сплата процентів з періодичною сплатою рівних часток основної суми кредиту;
• періодичне нарахування та сплата процентів і основної суми кредиту “рівними частками”;
г) за наявністю забезпечення:
• незабезпечений (наданий без застави майна чи інших видів забезпечення);
• слабо забезпечений (в кредитному договорі передбачені штрафні санкції або поручительства за умови, якщо платоспроможність поручителя недостатньо обґрунтована та підтверджена);
• забезпечений (наданий під заставу майна або поручительства за умови, якщо платоспроможність поручителя достатньо обґрунтована та підтверджена);
д) за методом надання основної суми кредиту:
кредити, основна сума яких надається одразу у встановленому кредитним договором розмірі;
кредити, основна сума яких в межах встановленого кредитним договором розміру надається у визначеному таким договором режимі по частинах (кредитна лінія).
Кредитну політику кредитної спілки визначає спостережна рада спілки через прийняття відповідного Положення про надання послуг, а саме:
а) види кредиту, які надає кредитна спілка, відповідно до їхнього цільового призначення;
б) питому вагу окремих видів кредиту у кредитному портфелі спілки;
в) мінімальний та максимальний розмір кредиту кожного виду;
г) мінімальний і максимальний термін для кредиту кожного виду;
д) вимоги за рівнем забезпеченості кредиту кожного виду;
є) порядок нарахування та сплати процентів і основної суми кредиту кожного виду з урахуванням їхнього можливого розміру та терміну;
ж) метод надання основної суми кредиту кожного виду;
з) можливість зміни рівня за користування кредиту кожного виду;
і) додаткові умови за окремими видами кредиту;
ї) можливість застосування штрафних санкцій щодо позичальників, які не належним способом виконують свої зобов’язання за кредитними угодами, а також види та розміри таких санкцій.
Надання кредиту відбувається за наступними правилами. Кредит надають членам кредитної спілки на підставі укладеного кредитного договору, в якому мають бути зазначені:
дата і місце укладання договору;
предмет договору;
повна назва сторін та їхніх представників, повноваження представників;
ціна договору;
термін та порядок виконання договору;
відповідальність сторін;
реквізити сторін;
підписи та в разі потреби печатки сторін.
Під час прийняття рішення про надання кредиту членам кредитної спілки основною умовою є очевидна та належним чином підтверджена здатність члена повернути основну суму та проценти за кредит на встановлений в договорі термін за рахунок власних джерел доходу. Таку здатність для підприємницьких кредитів забезпечують обов’язковим складанням та аналізом бізнес-плану. Для споживчих кредитів сума місячного платежу не може перевищувати 50% чистого місячного доходу позичальника. При цьому такий доход має бути реальним та очевидним.
Додатковими умовами прийняття рішення про надання кредиту членові кредитної спілки можуть бути його кредитна історія в спілці та можливе застосування одного з видів забезпечення.