5. Платіжна дисципліна в управлінні фінансами

Платіжна дисципліна – це своєчасне перерахування у встановлені терміни платежів за поставлену (відвантажену) продукцію, виконані роботи чи надані послуги, а також своєчасна і повна сплата податків до бюджету та відрахувань до позабюджетних фондів.

З даного визначення випливає, що платіжна дисципліна залежить безпосередньо від учасників угоди: купівлі-продажу, постачання, комісії тощо. Факторами, що підвищують платіжну дисципліну є укладання, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, контракту, вибір оптимальної форми розрахунків, контроль за станом дебіторської (кредиторської) заборгованості. Держава лише опосередковано приймає участь в даному процесі. Формами такої участі є нормативні вимоги до оформлення платіжних інструментів, порядку документообігу при здійсненні безготівкових розрахунків і контроль за касами підприємств.

Розрахункові документискладаються на бланках, із суворо визначеною формою. Реквізити розрахункових документів заповнюються згідно з вимогами викладеними в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Бланки розрахункових документів (крім суворого обліку), виготовляються на папері формату А4 або А5 будь-яким способом за умови обов’язкового забезпечення наявності та схематичного розташування усіх елементів, згідно із зразками, наведеними у додатках до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Усі текстові елементи бланків мають бути виконані українською мовою.

Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків і кодів банків, суми податку на додану вартість і кодів бюджетної класифікації, несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговуючого банку.

Банки перевіряють відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів вимогам цієї Інструкції:

банк платника перевіряє заповнення таких реквізитів: “Платник”, “Код платника”, “Рахунок платника”, “Банк платника”, “Код банку платника”, а також “М. П.” та “Підписи платника”;

банк одержувача – заповнення таких реквізитів: “Одержувач”, “Код одержувача”, “Рахунок одержувача”, “Банк одержувача”, “Код банку одержувача”, а також “М. П. Одержувача” та “Підписи одержувача”;

банк стягувача – заповнення таких реквізитів: “Стягував”, “Код стягувача”, “Рахунок стягувача”, “Банк стягувача”, “Код банку стягувача”, а також “М. П. Стягувача” та “Підписи стягувача”.

Розрахункові документи, в яких перевірені реквізити заповнено з порушенням вимог нормативних документів, повертаються банком, що здійснив їх перевірку, без виконання

Також банки повертають без виконання розрахункові документи, якщо:

• у розрахунковому документі не заповнено хоча б один із реквізитів, заповнення якого передбачено його формою;

• відсутні супровідні документи, надання яких разом з розрахунковим документом передбачено цією Інструкцією, або закінчився строк дії цих супровідних документів;

• порушено інші вимоги Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується в кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків, з використанням технічних засобів), за один раз із використанням копіювального паперу.

Якщо використання копіювального паперу неможливе, то на всіх тотожних примірниках розрахункового документа в правому верхньому куті проставляються їх порядкові номери.

Дозволяється заповнення розрахункового документа від руки (кульковою ручкою, чорнилом темного кольору).

Перший примірник розрахункового документа має містити відбиток печатки (якщо наявність печатки передбачена) та підписи відповідальних осіб.

Під час підписування розрахункового документа не дозволяється використання факсиміле, а також виправлення та заповнення розрахункового документа в кілька прийомів.

Банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі клієнта.

Підприємство, виходячи з технічних можливостей своїх та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді розрахункових документів в електронному вигляді, використовуючи програмно-технічний комплекс “клієнт – банк”. Спосіб подання клієнтом документів до банку передбачається в договорі між банком та клієнтом про розрахунково-касове обслуговування.

Якщо закінчення строку для пред'явлення розрахункового документа в банк припадає на неробочий день, то останнім днем строку вважається робочий день, наступний за неробочим.

Розрахункові документи приймаються банками без обмеження їх максимальної або мінімальної суми, крім випадків, передбачених чинним законодавством.

Банки приймають до виконання тільки розрахункові документи:

своїх клієнтів, які подають їх у банк у порядку, передбаченому договорами про розрахунково-касове обслуговування цих клієнтів;

клієнтів інших банків або органів державного казначейства, якщо документи надсилають безпосередньо інші банки або органи державного казначейства.

Платіжні вимоги на примусове списання коштів, що оформлені державними виконавцями або податковими органами і на яких є підпис відповідального виконавця та відбиток штампа банку, що обслуговує їх, також приймаються до виконання, якщо їх надсилає в банк платника безпосередньо державний виконавець або податковий орган.

Розрахункові документи, оформлені своїми клієнтами, банк приймає протягом часу, визначеного в договорах про розрахунково-касове обслуговування цих клієнтів. Розрахункові документи, оформлені клієнтами інших банків або органів державного казначейства, банк приймає протягом операційного дня.

Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов’язково заповнює реквізити “Дата надходження” і “Дата виконання”, а банк стягувача –  “Дата надходження в банк стягувача” (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп “Вечірня”.

Якщо дата складання розрахункового документа збігається з датою його виконання, то реквізит “Дата надходження” може не заповнюватися.

Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту “Дата надходження”, який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

Порядок повернення банком підприємствам супровідних документів та оформлених ними розрахункових документів визначається в договорах про розрахунково-касове обслуговування клієнтів. Якщо такий порядок у договорі не визначено, то документи клієнту повертаються в день їх надходження із зазначенням причин повернення.

У разі відмови виконати розрахунковий документ, оформлений клієнтом іншого банку чи органу державного казначейства, банк у день надходження документа має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання, зазначити дату його повернення і не пізніше наступного робочого дня надіслати цей розрахунковий документ та всі супровідні документи у банк чи орган державного казначейства, від якого вони надійшли.

Платіжні вимоги на примусове списання коштів, що надсилали в банк платника самі державні виконавці або податкові органи, банк повертає рекомендованим листом безпосередньо їм.

Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження, а, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня.

Якщо платіжні вимоги надійшли до банку протягом операційного часу, але на час надходження на рахунку платника недостатньо коштів для їх виконання, то в день надходження такі документи виконуються частково, а в разі відсутності коштів на рахунку платника такі документи цього самого дня повертаються без виконання.

Платіжні вимоги, які надійшли до банку після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня. Якщо на початок наступного операційного дня на рахунку платника буде недостатньо коштів для виконання платіжних вимог, то вони цього самого дня виконуються частково. За відсутності коштів для виконання платіжних вимог, такі документи повертаються без виконання.

Якщо до банку надійшло разом кілька розрахункових документів, то при їх виконанні додержується такий пріоритет: спочатку виконуються платіжні вимоги, оформлені на підставі рішень судів, потім – розрахункові документи на сплату платежів до бюджетів, після цього – платіжні вимоги, оформлені на підставі інших виконавчих документів. Усі інші документи виконуються у порядку їх послідовного надходження.

Розрахункові документи (платіжні вимоги, розрахункові чеки тощо), надані клієнтом обслуговуючому банку для інкасування, надсилаються цим банком до банку платника в день їх надходження або, якщо документи надійшли після операційного часу, – наступного робочого дня.

Строки відсилання документів, передбачених договором про відкриття акредитива, визначаються цим договором.

Списання коштів з рахунку платника здійснюється на підставі першого примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в банку платника.

Платежі з рахунків клієнтів банк здійснює в межах залишків коштів на цих рахунках на початок операційного дня. У разі технічної можливості врахування коштів, що надходять на рахунки клієнтів протягом операційного дня, банк може здійснювати платежі з їх рахунків з урахуванням цих сум.

Банк платника може робити в розрахункових документах виправлення реквізитів у разі:

часткового виконання розрахункового документа;

зміни з ініціативи банку платника номера рахунку платника, назви та коду банку платника.

У разі надходження в банк рішення органу, який згідно з законом виконує функції з ліквідації або реорганізації підприємства, банк платника не пізніше наступного робочого дня припиняє приймання доручень платника та розпоряджень стягувачів про списання коштів.

Платіжну вимогу стягувач може відкликати в будь-який час до списання коштів з рахунку платника шляхом подання до банку, що обслуговує стягувача, листа про відкликання.

Банк платника в такому разі повертає без виконання платіжну вимогу, що надходить в банк після отримання ним листа про її відкликання. Ця платіжна вимога повертається з усіма супровідними документами, що надавались разом з нею.

Банк одержувача зобов’язаний зарахувати кошти на рахунок підприємства за розрахунковими документами в електронному вигляді в день отримання їх від НБУ, якщо під час здійснення контролю реквізитів цих документів, не було виявлено розбіжностей.

Під час зарахування коштів за розрахунковим документом в електронному вигляді банк одержувача обов’язково перевіряє відповідність номера рахунку одержувача, що зазначений у цьому документі, номеру рахунку, що відкритий в банку, і зараховує кошти лише якщо ці рахунки збігаються.

Додатковий контроль за зарахуванням коштів на рахунки своїх клієнтів за розрахунковими документами в електронному вигляді банк здійснює, якщо це передбачено договором про розрахунково-касове обслуговування одержувача коштів.

У разі виявлення розбіжностей у реквізитах перевірених розрахункових документів банк зараховує кошти на спеціальний рахунок.

Якщо кошти зараховані на такий рахунок унаслідок відсутності в банку рахунку, зазначеного в розрахунковому документі, або його закриття, то кошти повертаються не пізніше наступного робочого дня після їх надходження.

В іншому випадку не пізніше наступного робочого дня відповідними каналами зв’язку надсилає запит до банку платника для з’ясування (уточнення) реквізитів розрахункового документа. Якщо протягом трьох робочих днів з дня надсилання запиту відповідь від банку платника не одержана, то нез’ясована сума повертається рахунок, з якого кошти надійшли.

Кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного одержувача, мають повертатися ним у строки, установлені чинним законодавством, за порушення яких неналежний одержувач несе відповідальність відповідно до чинного законодавства. У разі неповернення неналежним одержувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється у судовому порядку.

Банк, що обслуговує неналежного одержувача, не несе відповідальності за своєчасність подання ним розрахункового документа на повернення помилково зарахованих на його рахунок коштів.

Дотримання підприємствами та організаціями вимог чинних законодавчих і нормативних документів з питань готівкового обігута Порядку ведення касових операцій забезпечується організацією відповідного контролю. Так, установи банків не менше як один раз на два роки, а у разі виявлення порушень – частіше, згідно з рішенням свого керівника повинні перевіряти додержання касової дисципліни на всіх підприємствах і в організаціях, які вони обслуговують, незалежно від форм власності. Установи банку мають право також одержувати від підприємств та організацій дані про їх касові обороти за джерелами надходжень і цільовим призначенням витрачання коштів. Крім того, виконання положень вказаних документів контролюється також органами державної податкової адміністрації, фінансовими органами, державною контрольно-ревізійною службою, органами Міністерства внутрішніх справ.

На державному рівні з метою поліпшення стану готівкового обігу та запобігання зловживанням під час здійснення операцій з готівкою, Указами Президента України від 12 червня 1995 р. “Про застосування штрафних санкцій за порушенням норм з регулювання обігу готівки” та від 11 березня 1996 р. “Про внесення змін до Указу Президента України від 12 червня 1995 р.” передбачено застосування до юридичних та фізичних осіб –  суб’єктів підприємницької діяльності –  штрафних санкцій в разі порушення ними встановлених норм і правил з регулювання обігу готівки. Так, за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах порушники штрафуються в двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки, за не оприбуткування (неповне оприбуткування) у касах – у п’ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Визначена також санкція (50 неоподатковуваних мінімумів) до установ комерційних банків за не встановлення ними суб’єктам господарювання лімітів залишку готівки в касі.

Штрафні санкцій, передбачені цими Указами, застосовуються державними податковими адміністраціями на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань комерційних банків та інших вказаних вище контролюючих органів.

Крім того статтею 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено застосування штрафних санкцій до посадових осіб – суб’єктів господарювання за порушення ними касової дисципліни, які встановлюються органами державної контрольно-ревізійної служби за поданням зазначених вище органів.

Чинні законодавчі й нормативні акти з питань готівкового обігу та порядок ведення касових операцій для підприємств і організацій можуть змінюватися і вдосконалюватися залежно від конкретних економічних умов діяльності суб’єктів господарювання, які регулюються чинним законодавством та затверджуваними в установленому порядку нормативними документами відповідних міністерств і відомств.

Банківські операції: Підручник / А.М. Мороз, М.І. Савлу, М.Ф. Пудовкіна та ін.; за ред д.е.н., проф. А.М.Мороза. – К.: КНЕУ, 2000. – 384 с.

Національний банк і грошово-кредитна політика: Підручник / За ред. д.е.н., проф. А.М.Мороза та к.е.н. М.Ф. Пуховкіной. – К.: КНЕУ, 1999. – 368 с.

– 77–