3. Операції підприємств з векселями

Вексель– письмове боргове зобов’язання встановленої форми, що дає його власнику (векселедержателю) право вимагати від боржника (векселедавця) сплати зазначеної у векселі суми грошей у вказаний строк. Простий вексель виписується та підписується боржником. Переказний вексель (тратта) – виписується та підписується кредитором (трасантом) і є наказом боржнику (трасату) про сплату в зазначений строк визначеної суми грошей іншій особі (ремітенту).

Простий вексельпредставляє собою борговий цінний папір, який містить просту, нічим не обумовлену обіцянку векселедавця виплатити векселедержателеві певну суму грошей при настанні певного строку. Прості векселі бувають іменними та на пред’явника. У простому іменному векселі буде вказано, кому саме векселедавець зобов’язується виплатити гроші. У простому векселі на пред’явника ім’я векселедержателя не вказується.

Переказний вексельпредставляє собою борговий цінний папір, який містить нічим не обумовлене письмове розпорядження кредитора, адресоване боржнику, про те, щоб останній виплатив по пред’явленню або в день, вказаний у векселі, певну суму грошей певній особі, або за наказом останнього, або пред’явнику векселя.

Як простий, так і переказний векселі представляють собою безумовні боргові зобов’язання. Правовий статус цього цінного паперу визначається в законі та підзаконних актах.

Переказний вексель виписується кредитором і передається особі, яка буде виступати пред’явником. Ця особа є першим векселедержателем, або її ще називають ремітентом. Сам переказний вексель називають траттою.

До настання зазначеної у тратті дати ремітент повинен пред’явити її боржнику для того, щоб той підтвердив готовність виконання зобов’язання. Погоджуючись із зобов’язанням боржник ставить на тратті свій підпис. У випадку відмови, векселедержатель повинен опротестувати вексель, тобто засвідчити факт відмови боржника від виконання вексельного обов’язку, в нотаріуса. Без нотаріального засвідчення векселедержатель не має права звертатися до суду за захистом своїх майнових прав. У випадку підтвердження зобов’язання боржник виконує його в день, вказаний у тратті.

Шляхом передаточного надпису (індосаменту) ремітент може передати тратту іншій особі, яка буде вважатися наступним векселедержателем, а той – третій по індосаменту і так далі. Звідси й назва переказного векселя –  тратта (“бігунець”). Боржник повинен сплачувати суму грошей, вказану в переказному векселі, останньому векселедержателю.

Реквізити простого та переказного векселів визначаються законодавчими актами. Порядок випуску та зразки бланків простого і переказного векселів, що видаються в Україні, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порівняння реквізитів простого і переказного векселів наведені в таблиці 2.1^.

Переважна більшість операцій з векселями, що здійснюється підприємствами, не може відбутися без участі банків. Операції з векселями за участю банків здійснюються в таких основних формах: облік (дисконт) векселів; позики під заставу векселя; акцепт, аваль векселя і комісійні операції з векселями. Перші три операції пов’язані з наданням кредитів. Акцептні і авальні операції іноді розглядаються також як кредитні, але тут кредит надається у вигляді гарантійних послуг, що підвищують надійність векселів. З цього боку такі гарантії на ринку вексельного обороту можуть дійсно виступати як самостійні види вексельного кредиту.