Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

litvinchuk_o_v_ukrainska_mova_za_profesiinim_spryamuvannyam

.pdf
Скачиваний:
488
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
1.23 Mб
Скачать

§ 43. Безсполучникові речення

Розді-

 

Характеристика речення

 

 

 

ловий

 

 

 

 

 

 

 

знак

 

Кількість

інтонація

синтаксичні

Приклади

 

 

простих

 

зв’язки

 

 

 

 

 

речень

 

 

 

 

 

 

 

два і більше

переліку

одночасність,

Минають дні,

минає

Кома

 

однорідних

 

часова

літо,

настала

осінь

 

 

 

 

послідовність

(Т.Ш.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

два і більше

переліку

одночасність,

Сонце гріє, вітер віє з

Крапка

з

однорідних

 

часова

поля на долину; над

комою

 

 

 

послідовність

водою

гне з вербою

 

 

 

 

 

червону калину

 

 

 

 

 

 

(Т.Ш.).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

два неодно-

поясню-

з’ясування,

Писар

виглянув у

Дво-

 

рідних

вальна

причини

вікно:

конотопська

крапка

 

 

 

 

сотня

 

уже

 

 

 

 

 

шикувалась

на

 

 

 

 

 

майдані (Г.К.-О.).

 

 

два неодно-

зістав-

протиставлення,

Повіяв

вітер

по

Тире

 

рідних

лення

причини, умови,

долині – пішла

 

 

 

 

 

зміна подій

дібровою луна (Т.Ш.).

Вправа 124. Виділіть частини безсполучникових складних речень, визначте смислові зв’язки між ними, поясніть розділові знаки.

I. 1. Ніч була темна, тільки на небі ясно блищали зорі (Н.-Л.). 2. Усі обличчя повернулися до Олександри, усі очі втупилися в неї (Б.Г.).

II. 1. Ось і великодні святки прийшли і пройшли; зазеленіли поля; зацвіли садки; защебетали соловейки... (П.М.). 2. Надворі було видно, як удень: було видно все дерево в садку, всі верби, кожну гілляку, кожний збляклий жовтий листок (Н.-Л.). 3. І Юрине серце завмирає, він знає: це йому снилося вже не раз (Ю.С.). 4. Я навіть подумав: пахне нещастям (В.Ш.). 5. Тільки бачить Давид: з-під долоні в неї сміються до нього її очі, радісні, сині (А.Г.). 6. Сашко задихався і зморився: більше години вони бігли з Сіроманцем лісом до глинищ (Вінгр.).

ІІІ. 1. Брати мої, нащадки Прометея! Вам не орел розшарпав груди горді – бридкі гадюки в серце уп’ялись (Л.У.). 2. Не кожному в руки щастя йде – від багатьох воно тікає (Г.Т.). 3. Прийде вечір – і вулиці в селі аж гудуть піснями (С.В.). 4. Час твій прийде з долею битися – сон

171

пропаде (Л.У.). 5. Продержало з тиждень морозом – земля заклякла, як кістка (П.М.). 6. Гляне – холодною водою обіллє (М.В.).

Вправа 125. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки. Вставте, де потрібно, пропущені букви, апостроф, розкрийте дужки.

І. 1. Мартини часто й густо пр...падали (з) верху до води крячки стрілами падали на воду й хапали рибу то був знак що риби напливло до берега (до) волі (Н.-Л.). 2. Сіро і сумно ставало на острові по заході сонця всі фарби линяли як в акварелі що її підмочили (М.К.). 3. Та як його (не, ні) радіти коли світ зразу покращав і сонце веселіше засяяло і пахощ... із садків пок...тились хвилями (М.К.). 4. Лампа в столовій гасилась усі розходились і вечірнє життя починалось по окреми...

хата... (М.К.). 5. Крізь відчин...ну кватирку (з) далеку з центр... міста линули чудні й моторошні звуки валували пси і кричали люди (Ю.С.). 6. Петрик перехитрив діда він пішов (по) над річ...кою і там де огорожа спускалася до річ…ки він перейшов на вгород по воді (О.В.). 7. Найраніше закінчили на греблі бо там найбільше народ... робило гребля найшвидше потрібна була (А.Г.). 8. Як тільки пан із паном зазм...гався дивись – у мужиків чуприни вже тріщать (Є.Гр.). 9. Тільки що (ж) робить коли добром ніхто не дасть нам світла його здобути треба не молить (І.К.).

II. 1. Достиглі зорі випадали з небесного життя (не) досягнувши земного і можливо звичайний осін...ій листок був щас...ливіший за них він золотим човником падав на п...янку землю щоб стати землею і дати комусь життя (М.С.). 2. У житті відбуваються речі часом д...вовижні найшвидше збива...ться з пут...я той кого (не) путящим починають звати (В.Ш.). 3. Коли дерево світилося воно набувало особливої ціни на нього мінялися й ним улещували сильніших (В.Ш.). 4. Пройдуть літа заго...ться рани приор...ться ворож... кладовища забудут...ся пожарища і многі події поплутают...ся в сивих головах од частих спогадів і перетвориться вже в оповідан...я але одне зостанет...ся незмін...о вірним і (не) забутнім високе і благородне почут...я товариства і братства всіх юнаків що розбили і стерли з лиця землі фашистс...ке божевілля (О.Д.). 5. Сумовито рипить дуб замислився перед зимовим сном ясен тяжко зітхає клен і тільки берізка (жовтаво) зелена й ”раскудря-кудря-кудрява” ген там на узліс…і білявим станом своїм кокетує ніби на побачен...я з Лев...таном жде чи може Чайковс…кого на с…мфонію викликає (О.В.).

6. Коли німіють людс…кі живі душ...

тоді і роси кам...яніють на землі а очі в молоді немов од суш...

мертвіють облітають (на) весні (Т.О.).

172

7.Сучасні дами і сучасні лицарі! Закон життя зляка...шся кінець! (Л.К.).

8.Збагнуло серце враж…не моє пішов у смерть і пов...рнувся в думі і вже тепер ніхто його не вб...є (Л.К.).

§ 44. Пряма мова Розділові знаки в реченнях із прямою мовою

(Пряма мова – П (п), слова автора – А (а))

Пряма мова після слів автора

А: ”П”.

 

А: ”П?”

 

 

А: ”П!”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Василь заспокоював товариша:

Миколка

 

Дівчинка

 

 

 

”Все буде гаразд, не журись”.

запитав:

 

закричала:

 

 

 

 

 

”Коли приїде

”Дивіться,

 

 

 

 

 

тато?”

 

дивіться,

хтось

 

 

 

 

 

іде! ”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Пряма мова перед словами автора

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

”П” , – а.

”П?” – а.

 

 

”П!” – а.

 

 

 

 

 

 

 

 

”Я завжди пам’ятатиму твоє

”Звідки

ти

”Розумна річ!” –

добре серце”, – сказала бабуся.

знаєш?” –

 

всі зачали

 

 

 

 

 

дивуюся я.

 

гукать.

 

 

 

 

 

Пряма мова

 

 

 

 

 

 

(Слова автора розривають пряму мову)

 

 

 

 

Слова автора

 

Слова автора стоять на межі самостійних речень

 

розривають речення

 

 

 

 

 

 

 

 

 

”П, – а, – п”.

 

”П? (!) – а. – П”.

 

”П, – а. – П”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

”Сьогодні, –

 

”Чому всі рушили до лісу?

”То

моя

тітка

сказала мати, – всі

– запитав Петро. – Одна

Василина, – одразу

 

працюватимемо в

група піде в район малих

прояснилось

 

 

 

саду”.

 

озер”.

 

обличчя Люби.

 

 

 

 

 

Вона

так

гарно

 

 

 

 

 

вміє

співати

й

 

 

 

 

 

виводити”.

 

 

 

173

Вправа 126. Випишіть речення з прямою мовою, у яких правильно поставлені розділові знаки:

1. Він повертається у той бік, де далеко, за селом й ланами, пливе Дунай, і шепче: ”Знов мене кличеш, Соломіє?” (М.К.). 2. Що це за дівчина? Де вона взялася у нашому селі? Думав молодий Джеря, надіваючи свитку через плече (Н.-Л.). 3. ”Почекай, каже Бог до Касяна, Микола прийде, тоді поговоримо” (Р. Кобальчинська). 4. ”Ой, гарна дівчина” як рай, мов червона рожа, повита барвінками! Подумав Лаврін, запрягаючи другого вола (Н.-Л.). 5. Земля найкраще пахне восени, говорить сам до себе Тимофій (М.С.). 6. Струна бринить лагідною луною: ”Я тут, я завжди тут, я вся з тобою!” (Л.У.). 7. ”А що, Лавріне, чи будемо городити тин, чи, може, й без тину обійдеться?” спитав Карпо (Н.-Л.). 8. Мати наче виправдовується ”Ось повечеряємо, і я наспіваю тобі колискових” (В. Скуратівський). 9. ”Мотре, хто тобі купив таке гарне намисто?” – спитав Карпо (Н.-Л). 10. ”Ніщо так не красить людину, як натхнення подумала Ярославна” (О.Г.). 11. Що ж не дає мені промовить просто ”Так, доле, ти міцніша, я корюся” (Л.У.).

Вправа 127. Перепишть, виправте речення, у яких допущено пунктуаційну помилку при прямій мові:

1.А голос твій бринить, співа з журбою: ”Я тут, я завжди тут, я все

зтобою!” (Л.У.). 2. ”Гарний хлопець! Добра дитина! Золоте серце!” – шептала сама до себе тітка Антося... (К. Попович). 3. І журавлик заспівав радісно: – ”Не звіть мене журавликом, щоб я не журився! А звіть веселиком, щоб я веселився!” (О.І.). 4. Позвали Лисицю, Ведмідь і каже: ”Лисичко, треба тобі йти до Лева побалакати з ним...” (Н.тв.). 5. ”Опізнився, небораче, – одказав земляк йому, – хто кохав життя ледаче, непереливки тому”. 6. ”Легше сказати, ніж зробити”, – мовила стара, коли її попросили мовчати. 7. ”Не біда – поет відмовив – як ти й сам з дороги звернеш, бо як рими повтікають, ти мені їх не завернеш” (Л.У.). 8. ”Де ж твоя, мій гостю, справа?” – далі вже поет озвався. (Л.У.). 9. Дідусь мовляє тихо, урочисто: ”Щасливі, дітки, що народились в лагідний час, в безпечную годину” (Л.У.). 10. ”Ти любиш вечірню зорю?” – питає Григорій Стратонович (М.С.).

Вправа 128.Напишіть диктант.

Тепер вони вже не говорили ні про любов, ні про ставлення одне до одного, проте їхні погляди, їхні усмішки, слова, які вони казали, – все було насичене світлом і ясністю їхнього порозуміння, на всій їхній поведінці лежав відбиток радості, що єднав їх і робив щасливими.

Знову вони побачили джмеля, чорного, кудлатого, і якийсь час ступали за ним, зупиняючись, коли джміль припадав до якоїсь гілочки

174

чи листка. Стежили, усміхнені, обоє притихлі, наче басова струна джмеля грала їм саме ту мелодію, яку вони якнайдужче боялися втратити, загубити. Та враз щось начебто підхопило джмеля і хутко понесло над землею, що вони не встигли й отямитись, а коли отямились, то вже не звучала ні басова струна, ні самого джмеля не було видно. Вони подивились одне одному в очі, і кожне прочитало в чужому погляді раптову гіркоту, широко всміхнулись – і вже не було гіркоти, а сама тільки радість.

І коли, находившись, надумали йти на вокзал, то обом було жаль розлучатися із прозорим весняним лісом, що весело сяяв у лагідному сонячному промінні, жаль було прощатися з його добрим і бадьорим настроєм, а ще, мабуть, жалкіше було думати про те, що ясні пташині голоси невдовзі залишаться десь позаду, неначебто їх і не було ніколи. А тому, поки вони ще не вийшли з лісу, Поляруш і Шура з тихим смутком приглядались до всього і прислухались до пташок, бо їхній щебет не втратив своєї краси, а тільки, либонь, став іще чарівніший і невимовно дорогий.

А коли опинились на лузі, що простягнувся між лісом та селищем, то Полярушеві все не вірилось, що все було насправді. Лише пучечок прив’ялого рясту в Шуриних руках підтверджував, що нічого йому не приснилось, що були джміль, і чорні весняні дерева, й білка, й високі Шурині слова про любов, і був щирий відгук у його душі на її дівочу прямоту і відвертість.

297 слів (За Є.Г)

175

Список питань із кредитного модуля 2

1.Прислівник.

2.Правопис прислівників.

3.Прийменник.

4.Правопис прийменників.

5.Сполучник.

6.Правопис сполучників.

7.Частки. Групи часток.

8.Правопис часток.

9.Вигуки.

10.Правопис вигуків.

11.Звертання.

12.Просте речення.

13.Тире між підметом і присудком.

14.Розділові знаки при однорідних членах речення.

15.Розділові знаки при узагальнювальних словах.

16.Складносурядні речення.

17.Складнопідрядні речення.

18.Складні безсполучникові речення.

19.Розділові знаки в складному реченні.

20.Пряма мова.

176

Самостійна робота студентів із курсу ”Українська мова за професійним спрямуванням”

Основна форма самостійної роботи студентів – самостійне вивчення окремих тем відповідно до тематичного плану курсу, а також підготовка реферативних робіт.

ТЕМА 1. Лексика української мови в професійному спілкуванні. Словники

1.Лексичний склад української мови.

2.Класифікація лексики.

3.Синонімічне багатство української мови.

4.Багатозначні слова в професійному мовленні.

5.Омоніми й пароніми.

6.Поділ лексики за сферами вживання.

7.Активна і пасивна лексика в професійному спілкуванні.

8.Неологізми.

9.Лексикографія як теорія і практика укладання словників.

10.Словник. Різновиди сучасних словників.

ТЕМА 2. Термінологія в професійному спілкуванні

1.Становлення і сучасні проблеми української термінології.

2.Роль термінології в професійному спілкуванні.

3.Термін та його ознаки.

4.Способи творення термінів.

5.Професіоналізми і номенклатурні назви.

6.Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія.

Теми рефератів

1.Дискусія і суперечка.

2.Недвозначне ”так”.

3.Види красномовства та сфери його застосування.

4.Доказ у публічному виступі.

5.Культура ведення діалогу.

6.Мова як засіб кодування інформації.

7.Мова як символічний код культури.

8.Мовний етикет – невід’ємний елемент культури мовлення.

9.Мова тварин і мова людей.

10.Семіотика та мова як знакова система.

11.Видатні оратори.

12.Об’єктивні перешкоди контакту оратора й аудиторії та їхнє врахування в організації аудиторії.

177

Список контрольних питань до іспиту (заліку)

1.Українська літературна мова.

2.Формування української літературної мови.

3.Функції української літературної мови.

4.Норми української літературної мови.

5.Стилі сучасної української мови.

6.Особливості художнього й наукового стилів.

7.Особливості публіцистичного й розмовно-побутового стилів.

8.Особливості офіційно-ділового стилю.

9.Документ як основний вид офіційно-ділового стилю.

10.Класифікація документів.

11.Оформлення заголовків і підзаголовків.

12.Покликання до тексту та правила їхнього оформлення.

13.Бібліографія. Правила оформлення бібліографії.

14.Культура усного ділового мовлення.

15.Види усного спілкування.

16.Ділова нарада. Види нарад.

17.Види і жанри публічних виступів.

18.Підготовка тексту виступу.

19.Ділова бесіда.

20.Етика ділового спілкування.

21.Невербальні засоби комунікації.

22.Види жестів.

23.Мова прапорів. Мова свисту. Мова музичних інструментів. Мова вигуків.

24.Рід іменників у назвах професій, посад, звань.

25.Число іменників, випадки необґрунтованого вибору форм числа.

26.Особливості відмінювання іменників у діловодстві.

27.Особливості вживання прикметників. Ступені порівняння якісних прикметників у ділових текстах.

28.Вимоги до запису цифрової інформації в ділових паперах.

29.Особливості відмінювання й правопису числівників.

30.Займенник у ділових паперах. ”Ввічлива форма”займенника.

31.Особливості вживання дієслів. Способи вираження наказу в діловому мовленні.

32.Синтаксичні особливості ділових текстів. Порядок слів у реченні.

33.Віддієслівні іменники в ділових текстах.

34.Розщеплення присудка.

35.Складні випадки узгодження підмета із присудком.

36.Складні випадки керування (прийменникового і безприйменникового).

178

37.Вибір прийменника в діловому тексті.

38.Однорідні члени речення.

39.Особливості вживання конструкцій із прийменником по в діловому мовленні.

40.Вставні слова й словосполучення в діловому мовленні.

41.Автобіографія.

42.Заява.

43.Резюме.

44.Характеристика.

45.Розписка.

46.Довідка.

47.Службові записки.

48.Оголошення.

49.Запрошення.

50.Протокол.

51.Витяг із протоколу.

52.Звіт.

53.Службові листи.

54.Наказ.

55.Постанова.

56.Розпорядження.

57.Акт.

58.Доручення.

59.Таблиця.

60.Накладна.

61.Договір.

62.Трудова угода.

63.Правопис апострофа.

64.Правопис м’якого знака.

65.Подвоєння та подовження приголосних.

66.Правопис префіксів.

67.Чергування приголосних.

68.Спрощення в групах приголосних.

69.Зміна приголосних при словотворенні.

70.Уживання великої літери.

71.Правопис складних іменників.

72.Правопис складних прикметників.

73.Числівник. Зв’язок числівника з іменником.

179

Методичні вказівки до виконання контрольної роботи

Студенти заочної форми навчання всіх спеціальностей обов’язково виконують контрольну роботу з курсу ”Українська мова за професійним спрямуванням”. Варіанти обираються за номером залікової книжки, а саме за останньою цифрою. Наприклад, цифра ...1 відповідає варіантам №1, №11. Із запропонованих двох обирається один.

Контрольну роботу потрібно оформити в окремому зошиті. Титульну сторінку підписати за поданим зразком (ст. 181). Послідовно виконати всі завдання, залишаючи береги (поля) та 2-3 рядки після кожного завдання для позначок, зауважень, коротких рецензій викладача. Писати слід розбірливо, охайно, грамотно.

Виконання 1-5 завдань засвідчить рівень знань студентів із лексичних, граматичних, правописних та інших норм української літературної мови; уміння працювати з довідковою літературою (тлумачним словником, українським правописом тощо).

Шосте завдання (реферативна робота) необхідно підготувати в друкованому вигляді на аркушах формату А4. План має включати такі складові: вступ, 3-4 пункти, висновки. Зазначити список використаної літератури (правила оформлення на ст. 18).

Щоб успішно виконати 7 завдання, студенти повинні опрацювати правила складання професійних документів, знати їхні реквізити й класифікацію.

Для виконання контрольної роботи можна скористатися рекомендованою літературою (дивіться список рекомендованої літератури).

180

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]