Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

litvinchuk_o_v_ukrainska_mova_za_profesiinim_spryamuvannyam

.pdf
Скачиваний:
488
Добавлен:
19.02.2016
Размер:
1.23 Mб
Скачать

Вправа 7. Перепишіть слова, поясніть уживання апострофа.

Черв’як, об’єктив, дит’ясла, від’єднати, арф’яр, сором’язливий, слов’яни, трав’яний, зв’язок, Мін’юст, п’ятсот, солов’їний, тім’я, рум’янець, сім’янин, полум’я, інтер’єр, Лук’ян, підв’язати, ін’єкція, миш’як, солом’яний, пів’яблука, надвечір’я, В’єтнам, від’ємний, роз’ятрити, м’ясний, сузір’я, кар’єрист, торф’яний, під’їзд, об’єднання, пів’ящика, пір’їна, міжгір’я, без’ядерний, голуб’ята.

Вправа 8. Перепишіть слова, вставляючи, де потрібно, апостроф, поясніть його вживання.

Зап...ястний, вир...яджати, ад...ютант, здоров...я, міжбрів...я, моркв...яний, дит...ясла, Лук...янівка, ін...єкція, з...юрмитись, бар…єр, з...їзд, під...яремний, Руж...є, кар...єра, розв...язати, зар...яд, возз...єднати, комп...ютер, брукв...яний, перемир...я, безправ...я, п...ятниця, розіб...ю, надвечір...я, в...юн, уп...ятьох, над...їхати, об...єднати, Монтеск...є, розв...язок, інтерв...ю, обв...язати, м...якуш, осв...ячений, в...юнитись, гар...ячий, миш...як, Х...юстон, п...юпітр, кур...йозний, б...язь, кур...єр, Лук...янович, серп...янка, жовч...ю, верф...ю, грав...юра.

Вправа 9. Складіть речення з поданими словами.

Присвята, львів’янин, черв’як, від’єднати, об’єкт, сім’я, Святослав, пів’юрти, кав’ярня, різьбяр.

Вправа 10. Спочатку випишіть прислів’я, у яких є слова з апострофом, а потім – у яких немає. Поясніть уживання або невживання апострофа на місці крапок.

1. Пташка красна своїм пір...ям, а людина – своїм знанням. 2. Сім…я міцна – горе плаче. 3. Як поїдеш в об...їзд, то будеш і на обід,

а як навпростець, то увечері. 4. Де лихо пристане, там і трава в...

яне.

5.

Оділлються вовкові коров...ячі

слізки. 6. Причепився, як реп...

ях.

7.

Вода м...яка, а камінь пробиває.

8. Посієш р...ясно – збереш вчасно.

9.

Черв...як серце точить. 10. Не св

...яті горшки ліплять, а такі ж грішні

люди, як і ми. 11. Літо збирає, а зима з...

їдає. 12. Добрий чоловік

надійніший від кам...яного мосту.

13.

Бур...

як не дурак: на дорозі не

росте, а все на городі. 14. Добре ім...

я краще багатства. 15. Вудити

вудим, а вечер...яти не будем. 16.

Краще солом...яна згода, як золота

звада. 17. Хто став у р...яду, то держи і біду (Н.тв.).

 

Запитання для самоконтролю.

1.Що таке документ?

2.За якими ознаками класифікуються документи?

3.Які вимоги висувають до укладання та оформлення документів?

4.Назвіть основні способи засвідчення документа.

101

5.Які документи мають реквізит ”адресат”?

6.Які вимоги висувають до тексту документа?

§3. Правопис м’якого знака

М’який знак

 

Пишемо

 

 

 

 

Не пишемо

 

Після букв д, т, з, с, ц, л, н для

1. Після р у кінці складу або

передачі на письмі м’якості

слова: вірте, лікар, тепер.

 

позначуваних ними приголосних:

2. Після б, п, в, м, ф, ж, ч, ш,

1. У кінці

слова:

день, мідь,

г, к, х: голуб, піч, ріжте.

 

спить.

 

 

 

 

 

 

3. Після н перед ж, ч, ш, щ та

2. Перед буквами, що

 

перед суфіксами -ств(о), -ськ(ий):

позначають

тверді

 

приголосні:

інженер, кінчик, волинський,

вільно, стільці.

 

 

 

 

селянство.

 

 

3. Перед

о

(також

після

р):

4. Після

м’яких приголосних,

льох, мальовничий, трьох.

 

крім л, якщо за ними йдуть інші

4. Після

л

перед

 

приголос-

м’які приголосні: вінця, світ,

ними: сільце, їдальня.

 

 

 

щастя.

 

 

5. Перед

-ся

в

 

дієсловах:

5. Між подовженими м’якими

сміється, купаються, підносься.

приголосними: буття, ллється.

6. У сполученнях -льц-, -льч-,

6. Після

д, н, т перед

-ньц-, -ньч-, -сьч-, утворених від

суфіксами -ченк(о), -чук,

 

-льк-, -ньк-, -ськ-: неньці,

-чишин: Радчук, Степанчук,

неньчин (ненька).

 

 

 

 

Панченко, Гринчишин.

 

7. Перед

 

я,

ю,

є,

що

7. Після

ц у кінці слів-

позначають два звуки, та ї, йо в

іменників

чоловічого

роду

словах іншомовного

походження

іншомовного походження: палац,

й російських власних назвах:

 

Суец.

 

 

бульйон, ательє, Ньютон.

Вправа 11.Перепишіть слова, поясніть уживання м’якого знака.

Ательє, кінцівка, менший, Уманщина, нюанс, близькість, панство, п’ятсот, яблуньці, селянський, ходьба, рученька, донька, молотьба, промінчик, кільце, доньчин, шістсот, галька, хустинці, няньчити, більший, сторінка, павільйон, стільчик, станьте, слизький, злазьте, тьохкати, верф’ю, Харків, різьблення, тасьма, колінце, батальйон, дівчинці, Іванишин, пишеш, заходьте, різкість, жінці, Наталці.

Вправа 12. Перепишіть слова, вставляючи, де потрібно, м’який знак.

Тіл…ки, біл…мо, дев…ят...сот, кул…гати, куз...ня, складал…ник, ін…ший, лял…ці, близ…ко, тюл…пан, дивиш…ся, борот…ба,

102

билин…ка, сіл…ський, у шкатул…ці, доводит…ся, людс…кість, кан…йон, бурул…ка, тон…ший, кін…чик, абзац…, пан…щина, уман…с…кий, т…мяний, вічніст…, туристс…кий, майбут…нє, глян…те, д…огот…, приз…ба, л...ляний, кін...с…кий, крохмал…, дон…ці, тонюсін…кий, мул…ко, брин...чати, ал…бінос, грил…яж, шин…йон, порт…єра, Іл…їн.

Вправа 13.Складіть речення з поданими словами.

Кільце, бджілці, різьбяр, мільйон, кулька, ковзкий, бондар, донечці, степ, рідненький, їжте, Гальчин.

Вправа 14. Перепишіть прислів’я, вставляючи, де потрібно, м’який знак, поясніть правопис.

1. Людс...ка думка найбистріша і найсміливіша. 2. Без гет...мана війс...ко гине. 3. Місяц... – козаче сонце. 4. Уже ж і над моїми воріт...ми зійде сонце. 5. Яка головон...ка, така й розмовон...ка. 6. На пан...с...ку мудріс...т... мужиц...ка хитріс...т... 7. Не клади в огон...

пал...ця. 8. Степ, поля – то розкіш... моя. 9. У великому суд...ні, та на самому д...ні. 10. Надувся, як міх циганс...кий. 11. На Семена горобці збирают...ся в табун...ці. 12. Ластівки низ...ко літают... – дощ...

обіцяют... 13. Зимою сонце кріз... плач... смієт...ся. 14. Навчай ін...ших і сам навчиш...ся. 15. Далеко, та легко, а близ...ко, та слиз...ко. 16. Посієш... вчасно – збереш... рясно. 17. Узяв чорт батіг, нехай бере й пужал...но. 18. Їж... хліб із сіл...лю, з водою, живи правдою с…вятою 19. Хоч чоловік і вбогий, та слово в н...ого чисте. 20. Мен...ше говори – біл...ше вчуєш (Н.тв.).

Вправа 15. Запишіть слова, вставте, де потрібно, м’який знак, ураховуючи початкову форму слова.

Брун...ці, таріл...ці, жмен...ці, вишен...ці, Тетян...ці, гус...ці, рибон...ці, схован...ці, дон...ці, беріз..ці, волен...ці, лял...ці, гіл...ці, мотуз...ці, галуз...ці, Куз...ці, Вал...ці, русал...ці, парасол...ці, гол...ці.

Вправа 16. Перекладіть поданий текст, підкресліть іншомовні слова. До якого стилю української літературної мови він належить?

Утверждения, содержащиеся в формулировках основных свойств простейших фигур, не доказываются и называются аксиомами. Слово аксиома происходит от греческого слова ”аксиос” и означает утверждение, не вызывающее сомнений.

При доказательстве теорем разрешается пользоваться основными свойствами простейших фигур, то есть аксиомами, а также свойствами уже доказанными, то есть доказанными теоремами. Никакими другими

103

свойствами фигур, даже если они нам кажутся очевидными, пользоваться нельзя.

При доказательстве теорем разрешается пользоваться чертежом как геометрической записью того, что мы выражаем словами. Не разрешается использовать в рассуждении свойства фигуры, видные на чертеже, если мы не можем обосновать их, опираясь на аксиомы и теоремы, доказанные ранее.

§ 4. Подвоєння та подовження приголосних

Подвоєні приголосні

 

Приголосні д, т, з, с, ц,

Подвоєння маємо

маємо при збігові

одна-

л, н, ж, ч, ш подов-

в словах

іншо-

кових

приголосних

на

жуються (а на письмі

мовного

 

межі:

 

 

 

 

позначаються двома

 

походження:

1. Префікса й кореня:

літерами),

коли

вони

1. При збігові

беззубий, оббілити.

 

стоять після голосного:

однакових

при-

2. Префікса й префік-

1. Перед я, ю, є, ї в

голосних на межі

са:

 

 

 

 

усіх відмінках іменників

префікса й

коре-

ззамолоду, воззєднання.

с. р. другої відміни (крім

ня: імміграція

3. Першої й

початку

Р. в. мн.): знаряддя,

на

(є міграція).

 

другої

частин

складно-

гіллі, життя, у збіжжі,

2. У загальних

скорочених слів:

 

 

але століть, облич.

 

назвах: ванна,

військкомат, юннат.

 

2. Перед я, ю, є, ї в

тонна.

 

4. На межі кореня або

усіх відмінках

деяких

3. У власних

основи на -н- (-нь-) і

іменників ч. та ж. р.

назвах:

 

суфіксів -н(ий), -ник,

 

першої відміни: суддя,

Ніцца,

 

-ниц(я): денний, ранній.

судді, ріллею, крім

 

Голландія,

 

5. Основи дієслова

 

статей (Р.в.).

 

 

Бетті, Руссо.

минулого часу

на

-с-

і

3. Перед

ю в

О.

в.

 

 

постфікса -ся:

 

 

 

іменників ж. р. одн.

 

 

пасся, трясся.

 

 

 

третьої відміни:

 

 

 

 

6. У наголошених

 

молоддю, тінню, ніччю.

 

 

прикметникових та

 

 

4. Перед я, ю в при-

 

 

прислівникових суфіксах

слівниках типу:

 

 

 

 

-енн-, -анн-:

 

 

 

навмання,

 

 

 

 

 

здоровенний, старанно,

попідвіконню.

 

 

 

 

але шалений, жарений.

 

 

 

 

 

 

7. У

таких

словах:

 

 

 

 

 

 

бовваніти, овва, ссати,

 

 

 

 

 

 

ссавець, Ганна.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

104

Вправа 17. Перепишіть слова, поясніть у них подвоєння та подовження приголосних.

Священний, щоденник, віддаль, суддя, фін, інтермецо, військкомат, овва, бароко, лібрето, ллю, зміїний, довгожданий, тераса, життєпис, іподром, акумулятор, долар, суцвіття, суддя, нетто, асортимент, голландський, Поволжя, річчю, Запоріжжя, ссавець, розвантажений, заввишки, спросоння, піддашшя, несказанно, мільйонний, невинність, численний, піщаний, рілля, ірреальний, силенний, панна, бовваніти, почуттів.

Вправа 18. Перепишіть, уставляючи, де потрібно, подвоєні букви.

Роздоріж…я, попад…я, Поліс…я, Успін…я, контр…еволюція, Гол…андія, сторіч…я, зран…я, сюр...еалізм, іп…одром, дес…ерт, бюлетен…ь, Апол…он, кас…а, брут…о, стат…ю, хрещен…ий, здійснен…ий, прус…ький, подан…я, подорож...ю, кут…я, л…яний, прощен…ий, родин…ий, Кан…и, шос…е, ан…отація, віл…а, бравіс...имо, імун…ітет, суд…івство, іл…юзія, кін…ота, антен…ий, Дік…енс, ім…ітація, с…ати, мадон…а, нездолан…ий, колос…я, роз...броєн...ий, попідтин…ю, ман…а, ас…амблея.

Вправа 19. Перепишіть:

а) уставте, де потрібно, пропущені літери, апостроф, поясніть написання;

Пристраст...ю, навман...я, затиш...я, нехворощ…ю, суд...ів, ніс...я, суд...ею, Поліс...я, пташин...ий, погодин...ий, латат...я, дерев’ян...ий, лібрет...о, юн...ість, лін...ю, област...ю, під...ати, гам...а, агрес...ія, конфет...і, ел...іни, ем...іграція, кор...еспондент, воз...єднан...я, кров...ю, фін...и, курін...ий, олен...я, павутин...я, об...ігати, один...адцять, Ган...а, мек...ський.

б) зверніть увагу на наявність або відсутність подвоєння букв у словах.

Священний, священик, сказаний, несказанний, шалений, сторіччя, сторіч, Керчю, матір’ю, Іллівна, угідь, статей, статтею, суддів, ірраціональний, кожушиний, збіжжя, жовчю, Новоросійськ, Калькутта, Одеса, Одіссей, Філіппов, мірра, інтермецо, аннали, суфікс, Пруссія, прусський, лляний.

Вправа 20. Поставте іменники в орудному відмінку однини, обґрунтуйте написання.

Мати, вісь, мудрість, вуаль, галузь, іскристість, верф, латинь, постать, щирість, любов, зав’язь, швидкість, лінь, парость, необачність, повінь, паморозь, вість, смерть, рись, зустріч.

105

Вправа 21. Доберіть українські відповідники до поданих фразеологізмів і перифраз. Із будь-якими двома складіть речення.

Бить баклуши; прийти к выводу; втирать очки; сбить с толку; ловить ворон; жить припеваючи; лед тронулся; быть на виду; нечего греха таить; груз обязанностей; потерпеть неудачу; с красной строки; козел отпущения; для отвода глаз; держать речь; груз воспоминаний; задеть за живое; задаться целью; жили-были; до глубокой ночи; пороть чушь; глядеть в оба; вступить на престол; без всякого сомнения; достойно внимания; валять дурака; краеугольный камень; не играет существенной роли; короткие отношения; не робкого десятка; держать совет; без сучка без задоринки; говорить по душам; мартышкин труд; получить по макушке; бросаться в глаза; львиная доля; терпение лопается.

Запитання для самоконтролю.

1.Що таке реквізит документа?

2.Що таке формуляр документа?

3.Які вимоги існують до оформлення сторінки та її нумерації?

4.У яких видах документів реквізит ”відбиток печатки”:

а) ставиться обов’язково; б) може ставитися; в) ніколи не ставиться.

§ 5. Правопис префіксів

Правило

Приклади

1. Префікс з- перед к, п, т, ф, х

сказати, спитати,

переходить у с-:

ствердити, схил,

 

сформулювати

2. У префіксах роз-, без-, через- -з

розхитати, безкраїй,

ніколи не переходить у :

черезплічник

3. У префіксах від-, між-, над-, об-,

відкрити, міжпланетний,

під-, перед-, понад- кінцевий дзвінкий

надписати, обпиляти,

приголосний не змінюється:

підтримка, понадплановий

Вправа 22. Перепишіть і поясніть, у яких словах допущено помилку в правописі префіксів.

Росповісти, зказати, сховище, розписати, знести, спечений, схвалення, зцілення, рознести, безсполучниковий, зпитати, зцементувати, росформований, безкрайній, зхитрувати, безмежний, сказаний, розпитати, бесграмотний, скрикнути, розгорнути, стримувати, розкрутити, безіменний, безпечний, сформувати,

106

безкоштовний, списувати, росгойдати, росцвісти, зхвилювати, безсмертний, безхарактерний, стесати, розмести, бесцільний, скалічений, розрівняти, зхибити, зфабрикований, беспілотний, роскроїти, схований, безладний, безталанний, стерти, розмовляти.

Вживання префіксів пре-, при-, прі-

Пре-

При-

 

Прі-

 

 

 

 

1. У якісних

1. У дієсловах для

передачі

Тільки в

прикметниках і

наближення, приєднання,

словах:

прислівниках

частковості або результату дії та

прізвище,

для вираження

в похідних словах:

 

прізвисько,

найвищого ступеня

прибути – прибуття,

 

прірва.

ознаки: прегарний,

притулитися – притулок,

 

прекрасно,

привабити – привабливий.

 

препогано.

2. В іменниках і

прикмет-

 

2. У словах:

никах, утворених від іменників

 

презирливий,

із прийменниками:

 

 

преосвященний,

пригірок, прибережний,

 

преподобний,

прикордонний.

 

 

престол.

 

 

 

 

 

 

 

Вправа 23. Перепишіть, уставте, де потрібно, пропущені літери, поясніть написання префіксів пре-, при-, прі-.

Пр...їхати, пр...звище, пр...крити, пр...хилити, пр...славний, пр...мудрий, пр...поганий, пр...добрий, пр...білений, пр...рва, пр...вал, пр...старий, пр...несений, пр...великий, пр...везти, пр...рвистий, пр...тихий, пр...мудрість, пр...хороший, пр...нести, пр...милий, пр...звисько. пр...гіркий, пр...чудовий, пр...вокзальний, пр...чиста, пр...кінцевий, пр...чепити, пр...довгий, пр...веселий, пр...двічний, пр...гарний, пр...дорожній, пр...здоровий, пр...красний, пр...мружити, пр...в’янути, пр…дніпров’я, пр...чіп, пр...глянути, пр...стольний, пр….велебний, пр...милий.

Вправа 24. Прочитайте поданий текст, визначте тему й основну думку кожного абзацу. Які приклади зовнішньої культури поведінки Ви можете навести?

Культура спілкування в колективі Культура управління ставить високі вимоги до культури поведінки,

до оформлення управлінської документації, до етики в процесі управління, зокрема висувається низка лінгвістичних вимог, що полягають у використанні в царині управління державної мови, у

107

дотриманні правил чинного правопису, стилістичних та інших мовних правил.

Етичні норми культури управління – це своєрідні амортизатори, які допомагають створити в колективі товариську атмосферу, взаєморозуміння й взаємоповагу. Щоб правильно поводитися, кожен працівник має усвідомлювати свою реальну роль і місце в певному колективі.

Досвідчений керівник повинен намагатися створити в колективі належну атмосферу стосунків і потрібний тон спілкування – як у прямому, так і в переносному значенні цього слова. У прямому – це значить, що працівники звикають розмовляти спокійно, коректно, ввічливо. На жаль, у деяких колективах стають нормою крик, лайка, цинічні, грубі, двозначні характеристики, зауваження. Ця образлива манера розмовляти з часом уже не спричиняє протесту: грубощі та лайку просто пропускають повз вуха. За свідченням соціологів, в ображеної, виведеної з рівноваги людини продуктивність праці знижується на п’ятдесят відсотків.

Травмує працівників манера керівника багатозначним тоном викликати їх до себе, не попередивши навіть про тему розмови.

Так, правила ввічливості вимагають, щоб службовець, зайшовши до кабінету керівника, не сідав без запрошення. Але, у свою чергу, посадовець не повинен зустрічати відвідувача, сидячи, а мусить підвестися, привітатися, запросити його сісти. Не можна палити в кабінеті начальника без його дозволу, але й керівникові не слід приймати відвідувача з цигаркою в роті.

Таким чином, правила існують не лише для членів колективу, але й для керівника.

§ 6. Чергування кінцевих приголосних основ

1. [г], [к], [х] –> [з], [ц], [с] – в

[г], [к], [х] –> [ж], [ч], [ш] –

іменниках ж. р. у Д. і М. в. одн. перед

у Кл. в. одн. іменників ч. р.

закінченням -і.

другої відміни:

2. У М. в. одн. іменників ч. і с. р.:

 

 

 

1) нога – нозі – на нозі

 

рука – руці – на руці

 

комаха – комасі – на комасі

друг – друже

 

 

козак – козаче

2) молоко – у молоці

пастух – пастуше

вухо – у вусі

 

універмаг – в універмазі

 

 

 

108

Вправа 25. Поставте дієслова у формі першої особи однини, поясніть чергування приголосних, що при цьому відбулися.

Котити, вирядити, губити, спекти, бігти, допомогти, провести, носити, виростити, косити, місити, мостити, відрядити, нагородити, полагодити, скрутити, познайомити, ухопити, їздити, пестити, колихати, вразити, берегти, радитися, водити, возити, попросити, пустити, приголубити, ладити, лазити.

Запитання для самоконтролю.

1.Назвіть документи, у яких відсутні такі реквізити: а) назва; б) гриф затвердження;

в) заголовок; г) додатки.

2.У яких випадках ініціали осіб у документах пишемо: а) перед прізвищем; б) після прізвища.

§7. Спрощення в групах приголосних

[ждн] – [жн]: тиждень – тижня; [здн] – [зн]: проїздити – поїзний; [стн] – [сн]: честь – чесний; [стл] – [сл]: щастя – щасливий; [слн] – [сн]: ремесло – ремісник; [зкн] – [зн]: брязкіт – брязнути; [скн] – [сн]: писк – писнути.

Спрощення не відбувається в таких словах:

а) випускний, пропускний, допускний, рискнути, вискнути, тоскно,

скнара, скніти;

б) кістлявий, хвастливий, хвастнути, шістнадцять; в) аванпостний, баластний, компостний, контрастний, форпостний.

Вправа 26. Від наведених слів утворіть прикметники, запишіть їх у три колонки: а) ті, у яких спрощення приголосних відбувається лише у вимові; б) ті, у яких спрощення приголосних відбувається у вимові й фіксується на письмі; в) ті, у яких не відбувається спрощення.

Баласт, агент, користь, захист, проїзд, кар’єрист, цілість, улестити, щастя, хвастати, пестити, комендант, турист, мастити, ремесло, форпост, випуск, кості, кількість, диригент, зап’ястя, журналіст, перехрестя, контраст, злість, тиждень, якість, пропагандист, пристрасть, заздрість, аспірант, гігант.

109

Запитання для самоконтролю.

1.Що таке бібліографія?

2.Назвіть основні правила оформлення бібліографії.

§ 8. Зміни кореневих приголосних перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о)

[г], [ж], [з] +

[к], [ч], [ц] +

[х], [ш], [с] +

-ськ(ий),

-ськ(ий),

-ськ(ий),

-ств(о) > -зьк(ий),

-ств(о) > -цьк(ий),

-ств(о) > -ськ(ий),

-зтв(о)

-цтв(о)

-ств(о)

боягуз – боягузтво

викладач –

чех – чеський

 

викладацький

 

 

 

 

Зміни груп приголосних

-цьк-, -ськ-,-зьк-, -ск-, -шк-, -зк-, -ст-

При словотворенні приголосні звуки змінюються:

-цьк- > -чч-

-ськ-, -ск- >

-ск-, -шк- >

-зк- > -жч-;

-зьк- > -жч-,

при

-щ-

-щ-

 

-ск, -ст- >

-ськ- > -щ-

творенні

при творенні

при

 

-щ-

при творенні

іменників із

іменників із

творенні

 

при творенні

прізвищ на

суфіксом

суфіксом

іменників

і

дієслів другої

-енко, -ук

-ин(а)

-ин(а)

прикмет-

 

дієвідміни

 

 

 

ників із

 

 

 

 

 

суфіксом

 

 

 

 

 

-ан-

 

 

 

німецький -

полтавський –

віск –

 

брязк –

Водолазь-

Німеччина,

Полтавщина,

вощанка,

 

бряжчати,

кий –

турецький-

пісок (піску) –

дошка –

 

вереск –

Водолаж-

Туреччина,

піщина

дощаний,

 

верещати,

ченко,

козацький –

 

пісок –

 

пустити –

Васько –

козаччина

 

піщаний

 

пущу

Ващенко,

 

 

 

 

 

Ващук

Вправа 27. Від наведених іменників утворіть прикметники за допомогою суфікса -ськ(ий). В одну колонку запишіть слова, у яких відбулися зміни кінцевих букв на позначення приголосних, а в другу – ті, у яких змін не відбулося. Поясніть правопис.

Методист, Овруч, Голландія, Цюрих, парубок, Кременчук, Лейпциг, казах, Прип’ять, Кривий Ріг, шах, волох, місто, альпініст, Мекка, Рига, Іртиш, товариш, Гаага, пірат, тюрк, словак, чех, Дамаск, пророк, університет, баск, Поволжя, Луцьк, Буг, черкес, люди, брат, коряк, Запоріжжя, Перемишль, Гамбург, Париж, Сиваш, Балатон, Карабах, Гадяч, Камчатка, Білопілля, Гола Пристань, Коростень,

110

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]