Підігрів і розігрів гарячою водою
При централізованому підігріві вода із водонагрівального котла або пароводяного теплообмінника подається за допомогою насосів у нижній патрубок системи охолодження двигуна і відводиться через горловину радіатора (можлива подача у зворотному напрямку). Таким чином система охолодження підключається до стаціонарної теплової системи. Температура води, що подається, не повинна перевищувати 90 'С, а тиск - не вище 35 кПа.
Під час розігріву вода подається у верхню горловину радіатора і при відкритих нижніх зливних краниках частково проливається система охолодження. Кількість води, що подається, в залежності від температури навколишнього повітря може досягти 2-3 обсягів системи охолодження. Недоліком такого розігріву є розливання води на місцях зберігання автомобіля.
Підігрів і розігрів парою
Пара є добрим теплоносієм. Існують два варіанти використання пари в якості теплоносія: без повернення конденсату і з поверненням конденсату. При першому варіанті підігріта пара подається в систему охолодження двигуна через патрубок радіатора, віддає тепло, конденсується і через зливні краники виходить у вигляді парової фази і води. Вода виливається на майданчик зберігання автомобіля. Це є один із основних недоліків даного варіанту. Другим недоліком є висока можливість локального перегрівання блоку циліндрів двигуна через високу різницю температур на вході і виході із системи.
У варіанті з поверненням конденсату з кожного автомобіля збирається вода, яка сконденсувалася в системі охолодження двигуна, і повертається в котельню. Це створює додаткові капітальні витрати при будівництві майданчиків для зберігання автомобілів.
Підігрів і розігрів повітрям
При даному методі в якості теплоносія використовують гаряче повітря, яке нагрівається до робочих температур у калориферних установках і подається вентиляторами по повітроводах до автомобілів. Калориферна установка складається з теплообмінника і вентилятора.
Водоповітряний теплообмінник одержує воду з теплоцентралей (місцевих котелень). Електроповітряний теплообмінник являє собою електричний нагрівальний елемент, що обдувається потоком повітря.
Повітроводи виготовляють у вигляді бетонних, цегляних, металевих коробів з теплоізоляцією, що встановлюються нижче рівня землі. Він має виходи на поверхню у місцях зберігання автомобілів. Виходи обладнують струминною рамкою для рівномірного розподілу потоку гарячого повітря. Форма струминної рамки повинна відповідати формі піддону картера автомобіля або радіаторній рамці під час подачі гарячого повітря до радіатора. Можуть використовуватися також і додаткові відводи повітря при тепловій обробці елементів трансмісії, акумулятора, кабіни.
Недоліком цього методу є обмерзання і утворення льоду на елементах, що обігріваються. В зв'язку з цим його не слід застосовувати при дуже низьких температурах.
Підігрів і розігрів з використанням електрики
За допомогою електричних нагрівальних елементів можуть удосконалюватися системи охолодження і змащування двигуна, акумуляторні чохли, паливні баки. Ці елементи дозволяють протягом довгого часу зберігати не тільки температуру, але й підтримувати на необхідному рівні в'язкість мастила і палива, щільність електроліту акумуляторної батареї.
Електронагрівальні елементи бувають двох видів: з твердим і рідким провідниками струму. В якості твердих електропровідних елементів використовують ніхром з відкритим або відкритим провідником. У процесі підігріву (розігріву) автомобіль слід заземлити. У у закритому нагрівальному елементі провідник розміщають у ізольованій трубці, заповненій сухим кварцовим піском або порошком окислу магнію.
У рідких нагрівальних елементах в ролі провідника є вода або антифриз. Цей елемент складається із двох трубок, які встановлюються одна водну. Внутрішню трубку врізають в систему охолодження, зовнішня – обмежує обсяг рідини, через яку пропускають електричний струм. Ця рідина нагрівається і відає тепло через внутрішню трубку рідині системи охолодження двигуна. Внаслідок нагрівання у системі охолодження виникає термосифонна циркуляція.
Відомі також теплоелектронагрівачі (ТЕН) із композиційно – волокнистих матеріалів [10, 11] які мають такі переваги:
економічність (можливість живлення низької напругою при високому коефіцієнті корисної дії);
простота конструкції (розміщується у вузькому площинному просторі і зручно обслуговується) ;
екологічна чистота.
Вимірювання температури двигуна автомобіля КамАЗ у період міжзмінної безгаражної стоянки наведено на рис. 3 . Використовувались ТЕНИ, виготовленні під напругу 220 В, потужністю 150 – 180 Вт, з температурою поверхні екранів 110 – 120 С.
Спостерігаючи за рисунком можна зробити висновок: після 3-1 години зберігання наступає стабілізація температури на достатньому для наступного пуску двигуні рівні.
ТЕНИ із композиційно – волокнистих матеріалів мають плоску багатошарову конструкцію, в якій внутрішній шар виділяє тепло, а зовнішній – служить для електроізоляції і одночасно виконує роль теплових екранів. ТЕН має невелику масу, компактний, простий і надійний в експлуатації, стійкий до агресивних середовищ, корозії, значним перепадам температури, вібрації і динамічній навантаженням, задовольняє вимоги з техніки безпеки. Теплонагрівачі виготовляться під
будь-яку напругу за величиною і формою (в тому числі й постійну).
При електропідігріві мастила ТЕНИ розташовують у піддонах картера нижче рівня мастила з частковим виступом ТЕНІВ над мастилом для створення конвективних потоків повітря у піддоні і, відповідно, рівномірного нагрівання нижньої частини
двигуна.
Одним із способів зменшення витрат тепла для підігріву двигуна є герметизація і утеплення підкапотного простору, а
також капота і картера двигуна. Для утеплення піддона картера слід використовувати чохол, який кріпиться до піддона ремінцями через скоби, які приварені до фланців піддона. Чохол - це двохшарова конструкція, в якій внутрішній войлоковий шар виконує теплозахисну функцію, а зовнішній, брезентовий - силові і захисні функції [10].
Використання ТЕНІВ із композиційно-волокнистих матеріалів разом з утеплювальним чохлом піддона картера при правильному виборі і встановленні на місце зберігання автомобіля знижує інтенсивність остигання двигуна, скорочує витрати електроенергії на підігрів палива, на пуск двигуна і приведення автомобіля в готовність виконувати транспортну роботу, зменшує пусковий знос двигуна і збільшує його довговічність.