Методична вказівка до лабораторного заняття з дисципліни

“Фармацевтична ботаніка” для студентів

ЗАНЯТТЯ 18

ТЕМА. Анатомічна будова стебла дерев’янистих рослин.

АКТУАЛЬНІСТЬ: Стебла двосім’ядольних дерев’янистих та голонасінних рослин широко застосовуються як лікарська рослинна сировина. Тому знання особливостей анатомічної будови стебел потрібне для діагностики і є необхідним у практичній роботі провізора при ідентифікації лікарської сировини.

НАВЧАЛЬНІ ЦІЛІ:

ЗНАТИ: - порядок розміщення провідних пучків у стеблах

двосім’ядольних дерев’янистих та голонасінних рослин;

- властиві для стебел двосім’ядольних дерев’янистих та

голонасінних рослин механічні тканини та їх розміщення;

- послідовність розташування тканин у стеблах двосім’ядольних

дерев’янистих та голонасінних рослин;

- спільні та відмінні ознаки морфологічної та анатомічної будови

стебел, кореневищ і коренів двосім’ядольних та голонасінних

рослин.

ВМІТИ: - виготовляти мікропрепарати поперечних зрізів стебел

двосім’ядольних дерев’янистих та голонасінних рослин;

- проводити мікроскопічний аналіз та визначити анатомічну

будову стебел двосім’ядольних дерев’янистих та голонасінних

рослин на поперечних зрізах;

- зарисувати схеми та фрагменти анатомічної будови стебел

двосім’ядольних дерев’янистих та голонасінних рослин на

поперечних зрізах;

- описати результати проведених мікроскопічних досліджень.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

1. Вивчити теоретичний матеріал до теми:

Анатомічна будова стебел двосім’ядольних дерев’янистих та голонасінних рослин. Первинна будова стебла і перехід до вторинної будови. Основні типи вторинної будови стебел двосім’ядольних дерев’янистих та голонасінних рослин. Формування пучкового типу будови та його різноподібність. Мікроскопічні діагностичні ознаки первинної будови кори та осьового циліндра.

2. Підготувати вихідні дані для протоколу лабораторної роботи.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Тканини, що належать до корової частини стебел двосім’ядольних дерев’янистих та голонасінних рослин.

2. Будова центрального осьового циліндра стебел двосім’ядольних дерев’янистих та голонасінних рослин.

3. Різниця в анатомічній будові стебел двосім’ядольних трав’янистих та дерев’янистих рослин.

4. М’який і твердий луб. Розміщення в стеблі дерев’янистих рослин.

5. Розміщення та утворення річних кілець.

6. Типи серцевинних променів та їх утворення.

7. Заболонь і ядрова деревина. Їх функції.

САМОСТІЙНА АУДИТОРНА РОБОТА

ОБЛАДНАННЯ: мікроскопи, лупи, предметні і покривні скла, бритви, препарувальні голки, пінцети, крапельниці, вода очищена, реактиви, фільтрувальний папір, таблиці, постійні мікропрепарати.

ОБ'ЄКТИ ДОСЛІДЖЕНЬ: гілки липи, гілки сосни.

ЗАВДАННЯ 1. На прикладі гілки липи ознайомитись з будовою стебла деревної рослини, замалювати сегмент поперечного зрізу стебла, позначити первинну кору, вторинну кору, залишки епідерми, луб’яні волокна, флоему, ксилему, камбій, первинні і вторинні серцевинні промені, річні кільця деревини, серцевину, перидерму, коленхіму, клітини з кристалами.

Виготовити поперечний зріз стебла липи 3-4 річного пагона, зафарбувати флороглюцином з соляною кислотою. Під малим збільшенням мікроскопа знайти первинну кору, луб, камбій, деревину і серцевину. Флоема має вигляд трапецій і складається з м’якого та твердого лубу. Первинні серцевинні промені у вторинній корі мають вигляд трикутників. Зверху стебла зберігаються залишки епідерми, під нею розміщені шари пробки і паренхіми первинної кори. Під великим збільшенням мікроскопа розглянути детально будову кори, деревини та серцевини. На зрізі під залишками відмерлої епідерми. Видно перидерму. Клітини проби вузькі, без живого вмісту, мають темне забарвлення і розміщені правильними радіальними рядами. На препараті пробка має вигляд темного суцільного прошарку. Під нею розміщується дрібноклітинна тканина з густим темним вмістом – це шар пластинчастої коленхіми, зовнішня частина первинної кори, клітини виділяються блискучо-білими оболонками. У клітинах коленхіми можна побачити хлоропласти. Основною частиною кори є паренхіма. Вона складається з великих живих клітин, які розміщуються нещільно, утворюють міжклітинники, в деяких помітні друзи. Завершується первинна кора малопомітною крохмаленосною піхвою. Під великим збільшенням мікроскопа у вторинній корі видно щільно розміщені клітини з дуже потовщеними стінками червоного кольору. Це склеренхімні прошарки луб’яних волокон. Зовнішні – перициклічного походження, інші – камбіального. Всі разом вони мають назву твердого лубу. М’який луб складається з ситоподібних трубок, клітин-супутників та паренхіми. Ситоподібні трубки мають вигляд великих порожнистих клітин і супроводжуються клітинами-супутниками – дрібними, з густим вмістом. На них схожі клітини паренхіми, що оточують провідні елементи флоеми. Ситоподібні пластинки непомітні тому, що вони розміщені під кутом до поперечного зрізу. На межі між флоемою і ксилемою є ряд прямокутних клітин камбію, розміщених одна над одною, з темним вмістом. Камбій доцентрово відкладає радіальні ряди вторинної ксилеми. Деревина відкладається у вигляді річних кілець. В центрі стебла розміщена серцевина, що складається з центральної частини (великі клітини) та перимодулярної зони (дрібні клітини), що прилягає до первинної ксилеми.

ЗАВДАННЯ 2. На прикладі гілки сосни ознайомитись з будовою стебла голонасінної рослини, замалювати сегмент поперечного зрізу стебла, позначити первинну кору, вторинну кору, трахеїди, флоему, ксилему, камбій, смоляні ходи, річні кільця деревини, серцевину.

Виготовити поперечний зріз стебла сосни 3-4 річного пагона, зафарбувати флороглюцином з соляною кислотою. Під малим збільшенням мікроскопа знайти первинну кору, луб, камбій, деревину і серцевину. У первинній корі відсутня механічна тканина, а серед корової паренхіми знаходяться смоляні ходи. У вторинній корі відсутні механічна тканина і клітини-супутниці. Тонкостінний луб складається з ситоподібних трубок і луб’яної паренхіми, який розміщений кільцем, яке по радіусах перерізають одно- і двошарові серцевинні промені. Річні шари вторинної ксилеми складаються з трахеїд. У деревині є смоляні ходи і серцевинні промені. Первинна ксилема облямовує серцевину, що складається з паренхімних клітин.

ЛІТЕРАТУРА

Основна

1. Ткаченко Н.М., Сербін А.Г. Ботаніка. - Харків: Основа, 1997. – С. 87-93.

2. Сербін А.Г., Сіра Л.М., Слободянюк Т.О. Фармацевтична ботаніка. Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2007. – С. 72-83.

3. Медицинская ботаника = Botanique medicale = Medical botany: Ученик для студентов вузов / А.Г. Сербин, Л.М. Серая, Н.М. Ткаченко, Т.А. Слободянюк. – Х.: Изд-во НФАУ: Золотые страницы, 2003. – С. 60-61.

4. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. - К.: Фітосоціо-центр. - 2000. – С. 39-44.

5. Яковлев Г.П., Челомбитько В.А. Ботаника. - М.: Высшая школа, 1990. – С. 76-79.

6. Хржановский В.Г., Пономаренко С.Ф. Ботаніка. - К.: Вища школа, 1985. – С. 79-89.

Додаткова

1. Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г. Ботаніка: анатомія і морфологія рослин. - К.: Вища школа, 1995. – 384 с.

2. Липа О.Л., Добровольський І.А. Ботаніка. – К.: Вища школа, 1985. – 375 с.

3. Брайон О.В., Чикаленко В.Г. Анатомія рослин: Підручник. - К.: Вища школа, 1992. – 272 с.

Методичні вказівки підготував:

доц. кафедри фармації канд. біол. наук Недоступ А.Т.

асист. Бучко О.В.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри "____" ________ 20 р.

Протокол №

Завідувач кафедри фармації доц. Грицик А.Р.