История____Украинской__культуры / 5. Ренесансно-гуманістичні та реформаційні впливи в укр. к-рі

Йов Борецький (помер 1631) – український релігійний і культурний діяч. Народився на Львівщині. Освіту здобув вірогідно у Львівській братській школі та Острозькій академії. З 1604 р. – ректор братської школи у Львові. У 1611 р. переїхав до Києва, де брав активну участь в організації Київського братства і братської школи. У 1615 р. став ректо-ром школи, а з 1620 р., прийнявши чернецтво, займає посаду митрополита Київського і Галицького. Помер у Києві. У працях, які приписують Борецькому, він захищає права, віру і звичаї українського народу від утисків з боку світської і духовної влади шляхетської Польщі; закликає до справедливих стосунків між народами і конфесіями. Античні ідеї громадянської свободи поєднував з середньовічними поглядами на державу. Послідовно виступав за поширення освіти в Україні і робив практичні кроки для цього.

Касіян Сакович (бл. 1578–1647) – церковний діяч і письменник, автор численних полемічно-богословських тво-рів. Народився в Галичині. Вчився в Замості, Любліні й Краківській академії. У 1620–1624 рр. був ректором Київсь-кої братської школи. В 1625 р. переселився до Любліна. У 1626 р. перейшов на латинський обряд. В 1626–1639 рр. був уніатським архімандритом у Дубному. Найбільш знаним його твором є «ВЂршЂ на жалосный погреб зацного рыцера Петра Конашевича Сагайдачного...». Серед суто філософських проблем ренесансно-гуманістичні тенденції прослідковуються у К. Саковича при розгляді питання пізнання людиною самої себе. Набагато прихильніше ніж його попередники ставився К. Сакович до світських наук і мудрості, зокрема, активно використовував твори античних фі-лософів, істориків, письменників.

Ренесансні впливи у мистецтві України.

Загальні характерні особливості ренесансного мистецтва

• Антропоцентризм. Ствердження системи світобачення в якій людська особистість абсолютизується, визначається як досконала істота, наділена безмежними здібностями й можливостями та відображення цього у мистецтві.

• Відродження античності. Широкий мистецький інтерес до античної греко-римської культури, звернення до неї як до прекрасного ідеалу та зразка.

• Наслідування природі (реальності). Повернення до античних ідеалів у тлумаченні природи як втілення гармонії і досконалості. Пошуки митцями Відродження досконалої земної краси.

• Заперечення релігійного аскетизму, початок секуляризації суспільної свідомості, відродження античного гедоніз-му (прагнення до чуттєвої насолоди, мирських радощів життя) і відображення цього у мистецтві.

• Зв’язок (не завжди усвідомлюваний ренесансними митцями) з середньовічним мистецтвом. Ренесансне мистецтво було своєрідним синтезом античної тілесної краси і середньовічної християнської духовності.

Зазначені риси в певній мірі виявились і в мистецтві України. Тут стиль Ренесанс знайшов свої характерні прояви у XVI – першій половині XVIІ ст.

• Пам’ятки Ренесансу типові насамперед для західних регіонів України, зокрема для Львова, до якого приїздили кваліфіковані майстри з мистецьких центрів Італії і Німеччини. Львів після пожежі 1527 р., відбудовувався у ре-несансному стилі. Чимало визначних споруд збереглись до наших днів. Прикладом містобудування доби Ренесан-су за принципами регулярного планування можуть бути Жовква і Броди.

• Елементи Ренесансу помітні в перебудованих фортецях у Кам’янці-Подільському та Меджибожі, в замках Синяв-ських у Бережанах, Конецпольських у Підгірцях та ін. Поряд з кам’яним будівництвом з певною аналогією до нього розвинулося дерев’яне церковне будівництво, яке також зазнало ренесансних впливів.

• У скульптурі Ренесанс виявився в реалістичних тенденціях у лежачих і напівлежачих постатях на саркофагах, у рельєфах на кам’яних плитах і погруддях. Почала розвиватися декоративна різьба. Іноземні різьбярі, які працюва-ли в Україні застосували ренесансні форми в оздобленні фасадів, обрамлень вікон та інтер’єрів. Збагатилася і де-рев’яна різьба – вівтарна й іконостасна.

• В іконописі Ренесанс не мав домінуючого впливу, але його сліди були помітні тривалий час (навіть до початку XVІІІ ст.). Ренесанс стимулював розвиток портретного жанру, був добре помітний у графіці та книжковій мініа-тюрі, а також у друкарстві.

• У декоративно-ужитковому мистецтві впливи Ренесансу позначилися у декорі золотарських виробів – посуду, предметів церковного призначення, зброї, ювелірних прикрас тощо, а також – у оздобленні меблів, кераміці, гап-туванні й вишиванні шовком.

• Для доби Ренесансу як у Західній Європі, так і в Україні, був характерний певний синкретизм – сполучення тео-ретичних думок в галузі філософії, теології, політики і конкретних наук з гарною літературною формою (поетич-ною або риторичною).

• У літературі, поряд з тенденцією відродження античної культури (як її тоді розуміли), виявлялось намагання культивувати людську індивідуальність, яка мусить бути звільнена від авторитетів традиції, прагнення пережи-вати, думати незалежно від них.