ЗВІТ 4 курс / ЗВІТ 4 курс / нет / Зміни в оподаткуванні прибутку підприємств

Зміни в оподаткуванні прибутку підприємств, їх вплив на податкові зобов’язання платника податку

Законом України “Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 01.07.2004р. №1957-IV (далі - Закон №1957) було внесено чергові зміни в порядок оподаткування прибутку підприємств. У цьому нормативному акті викладено окремі норми, які протягом останніх років були проблемними у відносинах між платниками податку та контролюючими органами.

Проаналізуємо окремі зміни, що впливають на порядок оподаткування більшості платників податку.

Зміни в обліку основних засобів

Критерії віднесення до основних засобів

Відтепер матеріальні цінності, призначені для використання у господарській діяльності платника податку зі строком служби менше 365 календарних днів – не основні засоби, вартість їх придбання включається до складу валових витрат і підлягає перерахунку за п. 5.9 Закону про прибуток

Витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію основних засобів

Зміни, внесені до пп 8.7.1 ст. 8, безумовно, позитивні для платника податку. Відтепер до валових витрат в межах 10% сукупної балансової вартості всіх грпу основних засобів на початок звітного періоду можна включати витрати на ремонт, реконструкцію, модернізацію основних засобів, що підлягають амортизації, як власних, так і орендованих. Як і раніше обов’язковою умовою віднесення ремонтних витрат до валових витрат є дозвіл орендодавця та їх документальне підтвердження.

Розподіл перевищення ремонтних витрат

Змінився порядок розподілу перевищення витрат на ремонт власних основних засобів (пп.8.7.1 ст. 8). Відтепер такий розподіл здійснюється не пропорційно до балансової вартості основних засобів на початок звітного податкового року, а пропорційно до суми фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних засобів груп 2,3, та 4 чи окремих об’єктів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Розподіл перевищення витрат на ремонт орендованих основних засобів, як і раніше, орендар здійснює в такому порядку:

- збільшує балансову вартість відповідної групи основних засобів (якщо на балансі орендаря обліковується відповідна орендованому об’єкту група основних засобів);

- створює балансову вартість відповідної групи (якщо на балансі орендаря не обліковується відповідна орендованому об’єкту група основних засобів).

Особливості застосування норм амортизації основних засобів

Застосування норм амортизації в 2004р. Є одним з проблемних питань, оскільки Закон про Держбюджет вніс певні корективи щодо застосування норм амортизації в поточному році, поділивши основні засоби на “нові” і “старі”. Відтепер згідно з п.1 “Перехідних положень” Закону №1957 такий порядок розмежування норм амортизації закладено в загальну канву Закону про прибуток.

У 2004р. і надалі платник податку з метою оподаткування матиме дві шкали: “старі” ОЗ слід амортизувати за нормами, що діяли до 01.01.2004р., а “нові” – за нормами, введеними в дію після 01.01.2004р.

До 01.01.2004р. Группа 1 – 1,25% Группа 2 – 6,25% Группа 3 – 3,75% Группа 4 – 15%

Після 01.01.2004р. Группа 1 – 2% Группа 2 – 10% Группа 3 – 6% Группа 4 – 15%

Визначення та застосування звичайних цін

Змінами, внесеними до пп 7.4.3 ст. 7, розширено прелік операцій, оподаткування яких здійснюється із застосуванням звичайної ціни. Відтепер звичайні ціни застосовуються при формуванні валового доходу та валових витрат по операціях з особами, які не є платниками податку на прибуток, як юридичними, так і фізичними особами. Попередня редакція даного підпункту передбачала обмеження тільки щодо юридичних осіб, які не є платниками цього податку.

аким чином, операції практично з усіма фізичними особами, в т.ч. з фізичними особами – СПД, незалежно від того, чи є вони пов’язаними з підприємством особами, підпадають під дію звичайної ціни, а саме:

- валовий дохід від продажу товарів (робіт, послуг) фізичній особі визначається з договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу;

- валові витрати, пов’язані з придбанням товарів (робіт, послуг)у фізичної особи, визначається з договірних цін, але не більших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Заборгованість, за якою минув строк позовної давності

Серйозні зміни стосуються і пп.5.2.8 ст 5 Закону про прибуток щодо включення до валових витрат Сум заборгованості, за якою минув строк позовної давності, адже в контексті попередніх редакцій Закону для віднесення такої заборгованості до валових витрат не вимагалось прийняття відповідних заходів щодо її стягнення. Відтепер для того, щоб скористатися правом віднесення сум заборгованості, за якою минув строк позовної давності, до складу валових витрат, тобто у зменшення податкових зобов'язань, платник податку повинен дотримуватись таких умов:

- обов'язково мають бути вжиті заходи щодо стягнення боргу (направлення претензій покупцям, подача позовної заяви до суду, отриманя виконавчого напису нотаріусу);

- вжиті заходи не дали позитивного результату;

- заборгованість не повинна бути віднесена до валових витрат раніше (повністю або частково).

Сумнівна, безнадійна заборгованість

Платникам податку, які використовують порядок врегулювання сумнівної, безнадійної заборгованості, тобто збільшують чи зменшують валовий дохід або валові витрати, необхідно:

- надати додаток К4 до Декалрації про прибуток по кожному договору, за яким виникає заборгованість і здійснюється коригування податкових зобов'язань;

- разом з Декалрацією надати первинні документи, які підтверджують наявність заборгованості (акт звірки взаємної заборгованості).

Оподаткування операцій з цінними паперами

Пп. 7.6.1 ст.7, яким регулюється порядок оподаткування операцій з купівлі-продажу цінних паперів на вторинному ринку, доповнено іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою доходністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю.

Як і раніше платник податку зобов'язаний веси окремий облік фінансових результатів за видами цінних паперів. Відповідно до п. 2 “Перехідних положень” до Закону про прибуток врегульовано порядок відображення балансових збитків від операцій з торгівлі цінними паперами, а саме:

- сума загального від’ємного фінансового результату, що утворилася станом на 01.01.2003., розподіляється за видами цінних паперів і деривативів;

- розподілена таким чином сума балансових збитків враховується у зменшення фінансових результатів від операцій з відповідними видами цінних паперів майбутніх періодів, починаючи з першого кварталу 2003р. і до повного їх погашення.

На балансові збитки від операцій з торгівлі цінними паперами не поширюється обмеження 12-ма календарними кварталами, як це передбачено для “загальних” збитків.

Законом №1957 виключено пп. 4.2.9 ст. 4, за яким сума емісійного доходу, отриманого платником податку від продажу власних акцій або інших корпоративних прав та інвестиційних сертифікатів на етапі емісії, не підлягала оподаткуванню. Це означає, що сума перевищення надходжень (коштів, майна та майнових прав), отриманих емітентом, над їх номінальною вартістю підлягає включенню до валового доходу і, відповідно, - оподаткуванню.

Витрати на благодійність

Згідно з пп. 5.2.2 Закону №1957, якщо підприємство добровільно перераховує гроші неприбутковим організаціям, то воно має право віднести на валові витрати суму в межах 2 – 5% оподатковуваного прибутку попереднього року. Слід зазначити, що на 2004р. Чинність пп. 5.2.2 ст. 5 Закону про прибуток призупинено ст. 80 Закону про Держбюджет. Тому ця норма застосовуватиметься лише з 2005р.

Витрати на придбання обєктів незавершенного будівництвав рамках приватизації

Дія пп. 5.2.14 ст. 5 Закону пор прибуток, яким передбачено порядок віднесення витрат, пов'язаних з придбанням, добудовою та введенням в експлуатацію об'єктів незавершенного будівництва в процесі приватизації на поточний рік, призупинена ст. 80 Закону про Держбюджет. Таким чином, в 2004р. ці витрати підлягають амортизації. В новій редакції Закону про прибуток пп. 5.2.14 ст. 5 взагалі виключено. Відтепер порядок відображення таких витрат у податковому обліку регулюється п.6 розділу II “Перехідних положень” Закону №1957, а саме:

- до валових витрат потрапляють винятково витарати, пов’язані з придбанням об’єкта незавершеного будівництва;

- об’єкт незавершеного будівництва придбавається з метою виробничого використання за цільовим призначенням;

- об’єкт незавершеного будівництва був придбаний за договором купівлі-продажу, укладеним до 01.01.2004р.

Витрати на утримання об'єктів соціальної інфраструктури та медпунктів

Витрати на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності об'єктів соціальної інфраструктури та медпунктів відносять до складу валових витрат в розмірі 50% від суми понесених витрат. Норма пп. 5.4.9 та 5.4.10 ст. 5 набуває чинності з 01.01.2005р. У поточному році ці підпункти діють з урахуванням ст. 96 Закону про Держбюджет.

Витрати на страхування для підприємств

У пп. 5.4.6 ст.5 термін “комерційні ризики” замінено на термін “інші ризики платника податку, пов'язані зі здійсненням господарської діяльності…”. При цьому платнику податку слід звернути увагу на такі моменти:

- зв'язок цих ризиків з господарською діяльністю доцільно підтверджувати документально (накази, розпорядження);

- такі витрати можуть бути віднесені до складу валових в межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладання страхового договору.

Норма пп. 5.4.6 ст.5 набуває чинності з 01.01.2005р.

Витрати на довгострокове страхування життя та недержавне пенсійне страхування

Істотні зміни внесено в пп. 5.6.2 ст.5 щодо визначення вартісної межі віднесення внесків на довгострокове страхування життя та недержавне пенсійне страхування осіб до валових витрат, а також до п.1.37 ст. 1 щодо визначення термінів. Суми таких внесків, які роботодавець здійснює за дорученням найманої особи за рахунок витрат на оплату праці не відносять до складу валових витрат і не є базою для нарахування внесків на пенсійне та інші види державного обов’язкового страхування. Якщо роботодавець сплачує внески за власний рахунок відповідно до договору довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення за своїх найманих працівників, то такі суми відносять до складу валових витрат кожного звітного податкового періоду (наростаючим підсумком) у сумі, що сукупно не перевищує 15% від заробітної плати, нарахованої такій застрахованій найманій особі протягом податкового року, на який припадають такі податкові періоди. При цьому встановлено верхнюю межу таких витрат – не вище від суми прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 грн. Платникам податку, які перераховують кошти за договорами пенсійних вкладів на рахунок банку “Аркада” (Київміськбуд) слід звернути увагу, що відповідно до п. 22.25 ст 22 до валових витрат такі витрати можуть бути віднесені у розмірі, що не перевищує 10% валового доходу звітного періоду.

Новою редакцією п.1.37 ст.1 обмежено випадки дострокової виплати страхової суми, а сааме при настанні нещасного випадку (захворювання), які призвели до встановлення застрахованій особі інвалідності першої групи (раніше – до настання стійкої втрати працездатності).

Якщо договір довгострокового страхування життя чи недержавного пенсійного забезпечення розірвано з будь-який причин до закінчення мінімального строку його дії або до настання страхового випадку, внаслідок чого відбувається часткова страхова виплата, виплата викупної суми або повне припинення зобов'язань страховика перед таким платником податку, необхідно:

 збільшити валовий дохід звітного періоду на суму таких попередньо сплачених платежів, внесків, премій (якщо валові витрати були сформрвані раніше);

- нарахувати пеню на суму податкового боргу за весь період його існування відповідно до пп. 7.2.4 ст.7 Закону про прибуток.

Приріст (убуток) запасів

Розширено перелік методів, за якими платник податку може здійснити оцінку вибуття запасів. Заборонено використовувати лише метод LIFO (з 01.01.2005р.). При цьому для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовують лише один з дозволених методів.

Крім того, передбачено галузеві особливості визначення періоду розрахунку приросту (убутку) для енергогенеруючих підприємств (звітний податковий рік) та виробників сільськогосподарської продукції (12 календарних місяців, починаючи з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року).

Оцінка балансової вартості валюти

Відповідно до змін, внесених до пп. 7.3.6 ст.7, платник податку має право самостійно обирати один з методів оцінки балансової вартості валюти, який обирається на початку звітного податкового року і застосовується протягом цього періоду. Дозволені так методи оцінки:

- за середньозваженою вартістю;

- за ідентифікованою вартістю.

Оподаткування доходів від спільної діяльності

Виплата частини прибутку, отриманого учасниками спільної діяльності, відтепер не вважається дивідендами. Така сума оподатковується за загальною ставкою 25% особою, що уповноважена вести облік результатів спільної діяльності до або під час такої виплати. Наслідком цієї зміни є зменшення податкового навантаження, оскільки сума податку на прибуток утримується із суми оподатковуваного прибутку (раніше, за дивідендного порядку, учасник, що вів облік спільної діяльності, перераховув податок до бюджету незалежно від того, платник він податку на прибуток чи ні).

Дотації та субсидії

Пп. 4.1.6 ст. 4 доповнено новою складовою валового доходу – до його складу відтепер включаються субсидії та дотації, отримані платником податку з фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування чи бюджетів. Винятки становлять бюджетні субсидії та дотації, отримані неприбутковими організаціями, зареєстрованими за кодами 001-004, 009-0012, 0014 у реєстрі неприбуткових організацій.

Оподаткування страхової діяльності

Згідно з пп. 7.2.1 ст. 7 визначено такі ставки оподаткування доходів, отриманих від здійснення страхової діяльності страховиками-резидентами:

- доходи, отримані внаслідок виконання договорів з довгострокового страхування життя та недержавного пенсійного страхування, - 0 % (за умов відповідності таких договорів вимогам пунктів 1.37 та 1.42 ст. 1 Закону про прибуток);

- доходи, отримані внаслідок виконання договорів з інших видів страхування, - 3%.

Крім того, встановлено новий порядок оподаткування таких доходів. Базою оподаткування є дохід звітного періоду, одержаний (нарахований) страховиками-резидентами у вигляді валових внесків (страхових платежів, внесків і премій) за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України та за її межами, зменшений на суму страхових платежів (внесків, премій), сплачених (нарахованих) за договорами перестрахування з резидентом. У попередній редакції Закону про прибуток старховики-резиденти Мали право зменшувати одержаний (нарахований) дохід щей на суму страхових платежів, сплачених за договорами перестрахування з нерезидентами.

Слід звернути увагу на оновлений пп. 7.2.4 ст.7. Відтепер доходи, отримані страховиком внаслідок дострокового розірвання чи порушення вимог договору довгострокового страхування життя, а також договору недержавного пенсійного забезпечення, оподатковуються за ставкою 3%. Об'єктом оподаткування є сума попередньо сплачених страхових платежів (внесків, премій), збільшена на суму пені, нараховану на суму податкового боргу. Пеня розраховується з початку податкового періоду, що настає за періодом, в якому такий платник податку впершее збільшив валові витрати на суму страхових платежів, до дня подання податкової декларації за результатами податкового періоду, на який припадає факт дострокового розірвання договору або порушення його вимог.

Зміни стосуються і оподаткування операцій за договорами перестрахування з нерезидентами (п. 13.6 ст.6). Ставка оподаткування страхових платежів за договорами перестрахування з нерезидентами, укладеними за участю або за посередництвом страхових брокерів, становить 3%, навіть якщо рейтинг фінансової надійності нерезидента відповідає встановленим вимогам.

Відповідно до п.4 “Перехідних положень” до Закону №1957 зазначена норма набуває чинності з 01.10.2004р.

Скасування окремих пільг

Законом №1957 вилучено низку норм, що передбачали пільги з оподаткування окремих видів доходів, а саме:

- пп. 7.13.4 ст.7 – науково-дослідні та реставраційні роботи у сфері охорони культурної спадщини (оподатковувались в розмірі 50% діючої ставки);

- пп. 7.13.5 ст.7 – заготівельні підприємства в частині в частині продажу окремих видів відходів (були звільнені від оподаткування);

- пп. 7.13.6 ст.7 – позашкільні заклади незалежно від їх підпорядкування та форми власності в частині здійснення ними статутної діяльності (були звільнені від оподаткування);

- пп. 7.13.8 ст.7 – новостворені фермерські господарства;

- п. 7.14 ст. 7 – суб'єкти інноваційної діяльності;

- п.22.26 ст.22 – виробники електроенергії в частині цільової надбавки до діючого тарифу на електроенергію.

Як видно з вищеперерахованого, Закон України “Про внесення змін до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 01.07.2004р. №1957-IV передбачає значні зміни в порядку оподаткування прибутку підприємств. Всі ці зміни аудитору слід обов'язково враховувати при проведенні аудиторської перевірки для забезпечення її якості.

Перелік використаної літератури