Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

ЗВІТ 4 курс / ЗВІТ 4 курс / нет / Фінансова звітність.порядок складання і строки подання

.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
16.02.2016
Размер:
39.42 Кб
Скачать

Фінансова звітність: податкова пропонує “здатися”

Прагнення податківців мати у своєму розпорядженні фінансову звітність суб’єктів господарювання, яку протягом багатьох років стримували Законом про прибуток, реалізовано в Податковому Кодексі України навіть не на сто, а, як мінімум, на триста відсотків.

Підставою для такого твердження є те, що фінансова звітність згадується в ПКУ багатократно – у різних розділах і з різних приводів. Причому скористатися отриманою можливістю, судячи з усього, податківці вирішили негайно. Деякі наші читачі вже отримали з органів податкової служби попередження про необхідність надати фінансову звітність разом з декларацією з податку на прибуток за 2010 рік. У зв’язку з цим виникає кілька питань.

Найголовніше – наскільки обгрунтовані ці вимоги, якщо врахувати, що Закон про прибуток все ще не втратив силу?

Крім того, строк подання фінансової звітності не співпадає з терміном подання звітності податкової. Чи потрібно «підлаштовуватися» під податкові терміни?

Якщо фінансову звітність представляти все ж таки необхідно, то в якій формі це слід робити: обов’язково в електронній або можна в паперовій?

Ну і, нарешті, які наслідки неподання фінансової звітності до податкового органу?

Кодекс проти Закону: хто кого

Як відомо, протягом I кварталу 2011 року продовжує діяти Закон про прибуток, у тому числі і його ст.16. Причому з 1 липня 2010 п.16.4 зазначеної статті також зобов’язує платників податків подавати фінансову звітність на адресу податкового органу. Щоправда, не всіх платників податків, а тільки тих, які отримують дохід більше ста мільйонів на рік. І не разом з декларацією про прибуток, а у строки, встановлені законодавством для подання саме фінансової звітності. Аналогічна норма з’явилася в минулому році і в суто бухгалтерському документі, що не має відносини до податкового законодавства, – Порядок № 4194.

Таким чином, підприємствам – «стомільйонникам» все ж таки доведеться «здаватися» податківцям. Що стосується всіх інших, то їм слід звернути увагу на п.46.2 ст.46 ПКУ.

Пункт 46.2 ст.46 ПКУ

Платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну або річну фінансову звітність (крім малих підприємств) у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Платники податку на прибуток, малі підприємства, віднесені до таких відповідно до Господарського кодексу України, представляють разом з річною податковою декларацією річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації.

Стаття 46 є складовою частиною розділу II «Адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів)». А цей розділ (на відміну від розділу III «Податок на прибуток підприємств») вже вступив в силу. У наявності очевидна суперечність між ПКУ і Законом про прибуток і … прекрасна можливість протестувати на життєздатність принцип «презумпції правомірності рішень платника податків».

У той же час нескладно припустити, що податківці будуть, з одного боку, «тиснути» на пріоритет Кодексу як більш пізнього за датою набрання чинності документа, з іншого боку, рішуче «забувати» про існування Закону про прибуток.

Терміни, порядок, склад

Як випливає з цитати, річну фінансову звітність зобов’язані подавати всі без винятку платники податку на прибуток (малі підприємства один раз на рік, всі інші – щокварталу). Причому представляти:

  • разом з декларацією з податку на прибуток;

  • «У порядку, передбаченому для подання податкової декларації».

Це означає, що граничний строк подання фінансової звітності податковому органу – 9 лютого, а якщо платник податків здає декларацію з податку на прибуток раніше, то і фінзвітність повинна бути представлена раніше.

У той же час згідно бухгалтерському законодавству фінзвітність представляється користувачам “не пізніше 20 лютого року, наступного за звітним». Такий термін не випадковий: складання фінансової звітності – справа серйозна, яке потребує відповідної підготовки.

Термін, встановлений ПКУ, поширюється тільки на одну категорію користувачів фінансової звітності – податкові органи. Але оскільки цей термін більш ранній, суб’єктам господарювання доведеться орієнтуватися саме на нього. Можна також припустити, що в недалекому майбутньому будуть внесені зміни до Порядку № 419, і зазначені в ньому терміни просто «підженуть» під вимоги ПКУ.

Порядок подання податкової звітності описаний у ст.49 ПКУ. Серед іншого він стосується і способу подання звітності. Згідно п.49.4 зазначеної статті «платники податків, пов’язані з великими і середніми підприємствами, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством». Однак саме в цьому питанні податкові органи вирішили проявити лояльність (паралельно вирішивши проблему власної неготовності до повномасштабного прийому звітності в електронному вигляді).

Такий висновок можна зробити, ознайомившись з відповідями на запитання платників податків, розміщеними в єдиній базі податкових знань на офіційному сайті ДПАУ. Ось цитата з однієї такої відповіді:

«Враховуючи вищесказане, платники податків, віднесені до великих і середніх, можуть надати податкову звітність за 2010 рік до органу ДПС на паперових носіях».

«Вищесказане» в даному випадку – це посилання на ст.58 Конституції України та Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який, як відомо, з 01.01.2011 р. не діє.

І хоча статус відповідей з єдиної бази податкових знань не зовсім зрозумілий, як показує практика, місцеві податкові органи не залишають їх без уваги. Важливо і те, що відповідь стосується податкової звітності, ну а раз податкову звітність дозволяють представляти в паперовому вигляді, значить, для фінансової звітності такий спосіб представлення тим більше можливий (принаймні, на цей раз).

Ті суб’єкти господарювання, які зберегли право направляти податкову звітність поштою, природно, можуть направити таким же способом і фінансову звітність.

Неодноразово згадуючи фінансову звітність, Кодекс не конкретизує, які саме форми фінансової звітності повинні представляти платники податків податковому органу. А оскільки склад фінансової звітності визначено Законом про бухоблік, ним і слід керуватися.

Частина друга ст.11 Закону про бухоблік

Фінансова звітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності і суб’єктів малого підприємництва, визнаних такими відповідно до чинного законодавства) включає: баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал та примітки до звітів.

А згідно з частиною третьою ст.11 Закону про бухоблік «для суб’єктів малого підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати».

Без штрафних санкцій?

Аналізуючи формулювання п.46.2 ст.46 ПКУ, необхідно звернути увагу на те, що фінансова звітність тільки представляється одночасно з податковою декларацією, але при цьому вона не названа податковою звітністю. Отже, ті штрафні санкції, які передбачені в главі 11 розділу II ПКУ для порушень, пов’язаних з податковою звітністю, до фінансової звітності застосовуватися не повинні.

Єдине порушення, за яке передбачена відповідальність, це – незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності протягом встановлених ПКУ 1095 днів. За таке порушення може бути застосовано штраф: спочатку 510 грн., А при повторному порушенні протягом року – 1020 грн.

За неподання фінансової звітності податковим органам в ПКУ штрафів не передбачено. Досвідчені платники податків вже зараз пророкують, що податківці будуть намагатися не приймати декларацію з податку на прибуток без фінансової звітності. Однак прийом податкової декларації – обов’язок органу ДПС, а серед законних підстав для відмови в прийомі декларації немає такої підстави як неподання фінансової звітності.

У той же час штраф за неподання фінансової звітності (без уточнення, кому саме вона не представлена) передбачений ст.1642 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Покарання за таке порушення – штраф у розмірі від 8 (136 грн.) До 15 (255 грн.), А при повторному порушенні – від 10 (170 грн.) До 20 (340 грн.) не оподатковуваних податком мінімумів доходів громадян.

Підводячи підсумок, хотілося б відзначити наступне. Незважаючи на сумнівність вимоги подання податковим органам фінансової звітності вже за 2010 рік та відсутність реальної загрози штрафних санкцій, на думку автора, все ж таки не слід особливо «зациклюватися» на цьому питанні і з-за цього йти на конфлікт з податківцями.