Інфекції тести / тести 11 гепатит / Вар_ант 3

Лабораторна діагностика вірусних гепатитів. Лікувальна тактика гострих вірусних гепатитів. Хронічні вірусні гепатити.

Варіант № 3

1. HBsAg є сироватковим маркером:

1. Гепатиту А

2. Гепатиту В*

3. Гепатиту С

4. Гепатиту D

5. Гепатиту Е

2. Характер імунної відповіді при інтегративному варіанті ХГВ:

1. відповідь відсутня або слабо виражена*

2. чітко виражена з переважанням Т-хелперів

3. автоімунні реакції

4. слабо виражена з переважанням Т-супресорів

5. помірно виражена з переважанням Т-кілерів

3. В крові у хворого виявлені наступні серологічні маркери інфекції: anti-HAV IgM, anti-HBcIgG, anti-HBs. Поставити діагноз:

1. Гепатит А, гепатит В в анамнезі*

2. Гострий гепатит В

3. Хронічний гепатит В

4. Гепатит С

4. Особливості набряково-асцитичної форми вірусних гепатитів:

1. набряк та асцит розвиваються одночасно

2. спочатку розвивається асцит, потім — набряк тканин

3. спочатку виникає пастозність, набряк тканин, потім — асцит*

4. виникає або набряк або асцит

5. Що характерно для інапарантної (субклінічної) форми ВГА?

1. Слабкість, нездужання, розбитість, анорексія

2. Збільшення печінки

3. Порушення пігментного обміну

4. Підвищення активності лужної фосфатази

5. Позитивні анти-HAV IgM та РНК HAV*

6. HBsAg при печінковій комі:

1. зберігається в сироватці крові в тому ж титрі

2. рівень його значно збільшується

3. рівень його різко знижується*

7. Найбільш важливий лабораторний тест, що вказує на тяжкий перебіг ВГВ:

1. зниження тимолової проби

2. підвищення лужної фосфатази

3. виражене порушення показників коагулограми*

4. лейкопенія з лімфомоноцитозом

8. При якому захворюванні спостерігаються високі показники лужної фосфатази?

1. Вірусний гепатит А

2. Вірусний гепатит В

3. Гемолітична жовтяниця

4. Лептоспіроз

5. Механічна жовтяниця*

9. Які методи діагностики ВГВ найбільш інформативні?

1. ЗIЕФ

2. РІА, ІФА, ПЛР*

3. РПГА

4. Преципітація за Оухтерлоні

10. Які термінові заходи є найважливішими у випадках розвитку печінкової енцефалопатії:

1. Призначення ГКС

2. Промивання шлунку

3. Безбілкова дієта

4. Оксигенотерапія*

5. Усе зазначене

10. Чи використовують при вірусних гепатитах в/венне введення 5 % глюкози?

1. Усім хворим

2. На початку захворювання

3. Не використовують

4. Вводять при вираженій інтоксикації*

5. При високому рівні білірубіну

10. Тривала персистенція HBeAg в сироватці крові свідчить прохронізацію:

1. Гепатиту А

2. Гепатиту В*

3. Гепатиту С

4. Гепатиту Д

5. Гепатиту Е

10. Чому при вірусних гепатитах підвищується рівень білірубіну в крові?

1. Внаслідок порушення транспорту в гепатоцит і з гепатоцита*

2. Внаслідок збільшення утворення білірубіну поза печінкою

3. Внаслідок зниження активності глюкуронілтрасферази

4. Внаслідок нестачі глюкуронової кислоти

5. Внаслідок порушення виділення через жовчні шляхи

10. Не бажано використання в лікуванні асциту при декомпенсованому цирозі печінки:

    1. Ліжкового режиму

    2. Обмеження кухонної солі

    3. Корекції водно-електролітного балансу

    4. Парацентезу*

15. Вільний білірубін це

1. Адсорбований на білках, не виводиться нирками

2. Зв’язаний з глюкуроновою кислотою, виводиться нирками*

3. Реагує безпосередньо із діазореактивом Ерліха

4. Легкорозчинний пігмент

16. Для лікування хронічного гепатиту В використовують:

1. Аналоги нуклеозидів*

2. Сульфаніламіди

3. Цитостатики

4. Інгібітори протеолізу

5. Всі перераховані препарати

16. Які антибактеріальні препарати застосовують для лікування хворих на бактеріальні інфекції при наявності супутнього хронічного ураження печінки ВГВ або ВГС?

1. Ті, які не долають гематоенцефалічний бар’єр

2. Ті, які мають найменший гепатотоксичний вплив *

3. Будь-які антибактеріальні препарати широкого спектру дії

4. Антибактерінльні препарати протипоказані хворим на ХВГВ або ХВГС

16. Що свідчить про важкість перебігу гепатиту?

1. Активність амінотрансфераз

2. Значне збільшення амілази

3. Підвищення рівня діастази

4. Висока активність лужної фосфатази

5. Зменшення протромбінового індексу*

16. Оберіть необхідну терапію для лікування тяжкої форми ВГВ (можливий розвиток коми):

1. Режим, дієта, симптоматичне ліквання

2. Дезінтоксикація, відвар жов­чогінних трав, спленін

3. Суворий ліжковий режим, обмеження в їжі білкових продуктів, дезінтоксикація, боротьба з ацидозом, корекція порушень дизелектролітемії та ДВЗ-синдрому, контрикал, оксигенотерапія*

4. Дезінтоксикація, спазмолі­тики, відвар жовчогінних трав, контрикал

20. У крові при вірусних гепатитах характерний:

1. Лейкопенія з відносним лімфоцитозом*

2. Лейкоцитоз

3. Нейтрофільоз

4. Гіпереозинофілія

5. Абсолютний лімфоцитоз