Інфекції тести / tema 8 дитячі дифтерія / Child_Infections_V4

дитячі інфекційні хвороби

Варіант № 4

1. Атипові мононуклеари це?

1. Трансформовані В-лімфоцити

2. Трансформовані моноцити

3. Т-лімфоцити, в яких реплікується вірус Епштейна-Барр

4. Трансформовані Т-лімфоцити

5. Змінені сегментоядерні клітини

2. Методи лабораторної діагностики інфекційного мононуклеозу:

1. Проба Шика

2. Реакція Відаля

3. Реакція преципітації

4. Реакція Гоффа-Бауера

5. Непряма реакція Кумбса

3. До якої групи мікроорганізмів належить збудник інфекційного мононуклеозу?

1. ДНК-віруси

2. Грампозитивні бактерії

3. Хламідії

4. РНК-віруси

5. Пріони

4. У періоді пігментації в хворого на кір, температура тіла знову підвищилась до 40 °С. Втратив свідомість, розвинувся конвульсійний стан, геміпарез. Ваш діагноз:

1. Нейротоксикоз

2. Поперечний мієліт

3. Пневмонія

4. Круп

5. Енцефаліт

5. Хворий скаржиться на погане самопочуття, підвищення температури тіла до субфебрильної. Турбує настирливий непродуктивний кашель, світлобоязнь. Привертає увагу кон'юнктивіт, блефароспазм, ускладнене носове дихання, одутлість обличчя. Виявлення якого симптому дає змогу з'ясувати діагноз?

1. Симптом Керніга

2. Симптом Бабінського

3. Плями Копліка

4. Симптом Мурсу

5. Симптом Пастернацького

6. Які засоби не доцільно призначати хворим на легку форму інфекційного мононуклеозу?

1. Глюкокортикоїди

2. Антигістамінні

3. Полівітаміни

4. Імуностимулятори

5. Аскорутин

7. Можливі ускладнення інфекційного мононуклеозу:

1. Розрив селезінки

2. Менінгоенцефаліт

3. Міокардит

4. Панкреатит

5. Гломерулонефрит

8. Студенту С., 18 р., встановлено діагноз "Кір". У контакті з ним було 15 студентів, із яких 4 хворіли на кір, 6 – щеплені проти кору, 2 – на кір не хворіли і не щеплені (алергійна хвороба в анамнезі життя)), 3 – не хворіли на кір і не мають даних про щеплення. Вирішити питання про термінову профілактику кору:

1. Не щеплювати нікого

2. Щепити 5-х студентів, які не хворіли і не щеплені

3. Щепити трьох хворих, які не хворіли і не мають відомостей про щеплення

4. Щепити двох хворих, які не хворіли і не щеплені (протипоказання в анамнезі)

5. Щепити всіх контактних

9. У хворого на кір, на 12-й день з моменту висипань, підвищилась температура тіла, з'явився периоральний ціаноз, інспіраторно-експіраторна задишка. Справа, нижче лопатки виявлено притуплення перкуторного звуку. Аускультативно в цій ділянці ослаблене дихання, крепітація на висоті вдиху. Гемограма: нейтрофільний лейкоцитоз, зрушення формули крові вліво, прискорення ШОЕ. Чи залишається заразним на кір цей хворий?

1. Ні

2. Так, до моменту одужання

3. Так, ще 10 днів

4. Так, ще 5 днів

5. Так, до нормалізації температури тіла

10. Для збудника якої з перелічених інфекційних хвороб характерна тератогенна дія?

1. Вітряної віспи

2. Краснухи

3. Скарлатини

4. Кору

5. Інфекційного мононуклеозу

11. У хворого на скарлатину на 6-й день захворювання виявлено блідість, пітливість, холодні кисті, ступні. Знизився артеріальний тиск. З'явились брадикардія і дихальна аритмія. На верхівці серця появився ніжний систолічний шум, перкуторно межі серця не змінені. При ЕКГ-дослідженні: синусова брадикардія, систолічний показник в межах норми. Чим зумовлена описана динаміка захворювання?

1. Полірадикулоневритом

2. Міокардитом

3. Коллапсом

4. Переважанням тонусу парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи

5. Переважанням тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи

12. Механізми розвитку екзантеми при вітряній віспі:

1. Ураження і некроз судинної стінки

2. Вакуолізація, балонна дистрофія епітелію

3. Алергійний дерматит

4. Токсична дія вірусів на судини

5. Швидке утворення ерозій

13. Особливості екзантеми при вітряній віспі:

1. Послідовність розвитку елементів екзантеми (пляма-папула-везикула-кірочка)

2. Одномоментна розеольозно-папульозна висипка

3. Крупна плямисто-папульозна зливна висипка

4. Крупна геморагічна "зірчаста" висипка

5. Геморагічно-бульозна одномоментна висипка

14. Вкажіть термін появи висипки при кору:

1. 3–4-й день хвороби

2. 1–2-й день хвороби

3. 4–5-й день хвороби

4. 5–6-й день хвороби

5. Перша доба хвороби

15. Вхідні ворота паротитної інфекції:

1. Кон'юнктива очей, слизова рота

2. Слизова оболонка рота, носа

3. Слизова оболонка альвеол

4. Верхні відділи шлунково-кишкового тракту

5. Уражена шкіра

16. Пацієнт, 25 р., поступив в інфекційну лікарню на 8-й день хвороби зі скаргами на фебрильне підвищення температури тіла, біль голови, біль у лівому яєчку, збільшення яєчка. Об'єктивно: шкіра мошонки почервоніла, набрякла, ліве яєчко розміром 4×7см, різко болюче під час пальпації. Права защелепна ямка згладжена, пальпується збільшена привушна слинна залоза помірно ущільнена, не болюча. Імовірний несприятливий прогноз?

1. Нагноєння яєчка

2. Азооспермія

3. Водянка яєчка

4. Уретрит

5. Пієлоцистит

17. За даними про анамнез і об'єктивне обстеження як у попередньому завданні – назвіть клінічну форму хвороби:

1. Комбінована

2. Залозиста

3. Нервова

4. Статева

5. Субклінічна

18. Ефективним засобом патогенетичної терапії тяжких форм інфекційного мононуклеозу є:

1. Глюкокортикоїди

2. Антибіотики

3. Сульфаніламіди

4. Фторхінолони

5. Антибіотики та вітаміни

19. Хворий скаржиться на погане самопочуття, нестійке підвищення температури тіла до субфебрильних показників. Турбує настирливий непродуктивний кашель, світлобоязнь. Привертає увагу кон'юнктивіт, блефароспазм, ускладнене носове дихання, одутлість обличчя. Відомо, що близько 2 тижнів тому був у контакті з хворим, в якого спостерігалася висипка. Ваш попередній діагноз:

1. Кір

2. Інфекційний мононуклеоз

3. Скарлатина

4. Вітряна віспа

5. Краснуха

20. У дитини, народженої вчасно від молодої матері, – тромбоцитопенія, мікроцефалія, не зарощена боталова протока. Під час вагітності мати хворіла на краснуху, а також ГРЗ, яке супроводжувалось субфебрильним підвищенням температури тіла, незначною "алергійною" висипкою і перебігало з незначним порушенням загального стану. Мати приймала мефенамінову кислоту та діазолін. Найімовірніша причина природжених вад?

1. Тератогенна дія діазоліну

2. Краснуха

3. Тератогенна дія мефенамінової кислоти

4. Грип

5. Генетично детермінована патологія

21. У хворого на фоні помірного токсикозу, підвищення температури тіла до фебрильних цифр, кон'юнктивіту, катаральних проявів ураження респіраторного тракту та помірного лейкоцитозу розвинувся абдомінальний больовий синдром. У зв'язку з підозрою на гострий апендицит проведено апендектомію. Виявлено набряк апендиксу. Після операції у хворого наросли симптоми токсикозу та ураження слизових оболонок респіраторного тракту. Через 3 дні на обличчі у пацієнта з'явилася рожева макуло-папульозна висипка. Ваш діагноз

1. Краснуха

2. Аденовірусна інфекція

3. Грип

4. Кір

5. Ентеровірусна інфекція

22. Які клінічні форми типові для псевдотуберкульозу?

1. Геморагічна, некротична

2. Легенева, тифоподібна

3. Ниркова, серцево-судинна

4. Абдомінальна, жовтянична, скарлатиноподібна

5. Печінкова, серцево-судинна, ендокринна

23. Чим характеризується антититоксичний імунітет при скарлатині?

1. Поліспецифічний короткотривалий

2. Моноспецифічний короткотривалий

3. Моноспецифічний пожиттєвий

4. Поліспецифічний пожиттєвий

5. Жодна з відповідей не вірна

24. Яке ускладнення виникає на другому тижні при скарлатині?

1. Дифузний гломерулонефрит

2. Гемолітична анемія

3. Полірадикулоневрит

4. Полілімфоаденопатія

5. Емфізема легень

25. Пацієнт, 35 років, захворів гостро. З анамнезу відомо, що 6 днів тому вживав овочевий салат. Захворювання почалося з ознобу, болю голови, у м'язах і суглобах, підвищення температури тіла до 39 °С. Згодом з’явилися біль у животі, нудота, пронос. На шкірі відмічалася дрібноплямиста точкова висипка; максимальне згущення висипки відмічалося в ділянці шиї та кистей рук. Встановити діагноз.

1. Псевдотуберкульоз

2. Черевний тиф

3. Висипний тиф

4. Мавпяча віспа

5. Шигельоз

26. Для діагностики псевдотуберкульозу застосовують:

1. Посів на середовища Ендо і Сєрова

2. Біопробу

3. Бактеріоскопію

4. Посів на середовища Рапопорта і Плоскирєва

5. Посів на кров’яно-телуритовий агар

27. У периферійній крові при єрсиніозі виявляють:

1. Анеозинофілію, відносний лімфоцитоз

2. Нейтропенію, лімфоцитоз

3. Тромбоцитоз, лімфоцитоз, збільшення ШОЕ

4. Зміни у крові не характерні

5. Нейтрофільний лейкоцитоз, еозинофілію, збільшення ШОЕ

28. До ускладнень єрсиніозу належать:

1. Синдром Ханта

2. Гостра печінкова недостатність

3. Гостра надниркова недостатність

4. Гостра ниркова недостатність

5. Поліневрит, вузлувата еритема, алергічний міокардит

29. Для діагностики єрсиніозу застосовують:

1. Посів на кров'яно-телуритовий агар

2. Біопробу

3. Бактеріоскопію

4. Посів на середовища Рапопорта і Плоскирєва

5. Посів на агар Ендо і середовище Сєрова

30. Яка послідовність розвитку елементів при мавпячій віспі?

1. Пляма-папула-везикула-пустула-кірка

2. Везикула-некроз-рубець

3. Пляма-поверхневий некроз-глибокий некроз

4. Папула-некроз-рубець

5. Пухир-некроз-рубець