
- •Міністерство охорони здоров’я україни
- •Іі. Конкретні цілі
- •Ііі. Базові знання, вміння, навички необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •V. Зміст теми
- •Основні синдроми недостатності травлення, їх прояви, механізми виникнення :
- •Vі. Матеріали для самоконтролю
- •Література
- •Тема2. Патофізіологія печінки. Печінкова недостатність і. Актуальність теми
- •II. Конкретнi цiлi
- •IV. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •3. Реакція Ван-ден-Берга:
- •Холемічний синдром (синдром холестазу)
- •Ахолічний синдром
- •Дисхолія
- •Експериментальні моделі недостатності печінки
- •Vі. Матеріали для самоконтролю
- •Література
- •Тема3. Патофізіологія нирок. Ниркова недостатність і. Актуальність теми
- •Іі. Конкретні цілі
- •Іv. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття
- •V. Зміст теми Структурно-логічна схема № 1
- •Структурно-логічна схема № 2
- •Причини виникнення гострої ниркової недостатності
- •Причини виникнення хронічної недостатності нирок
- •VI. Матеріали для самоконтролю
- •Література
3. Реакція Ван-ден-Берга:
Пряма: Одну частину сироватки змішують з двома частинами води, додають 1,25 об’єму діазореактиву Ерліха. При позитивному результаті з’являється яскраво-рожеве забарвлення рідини, котре при додаванні 1-2 крапель соляної кислоти переходить у синьо-фіолетове.
Непряма: Одну частину сироватки змішують з двома частинами 96% спирту і центрифугують. З прозорою рідиною проводять попередню реакцію.
Дослід 4. Проби на наявність уробіліну (Реакція Богомолова).
До 5 мл сечі додають 0,5 мл 5% мідного купоросу, 1-2 мл хлороформу. Пробірку закривають і декілька разів перевертають для змішування. При відстоюванні хлороформ, у випадку наявності уробіліну, забарвлюється в рожевий колір.
Холемічний синдром (синдром холестазу)
Розвивається внаслідок надходження компонентів жовчі (жовчних кислот, прямого білірубіну, холестеролу) у кров.
Спостерігається при жовтяниці
механічній
печінковій (гепатоцелюлярній, холестатичній)
Основні прояви синдрому:
Поява в крові жовчних кислот – холалемія
токсична дія жовчних кислот на ЦНС (загальна астенія, дратівливість, яка змінюється депресією, сонливість вдень і безсоння вночі, головний біль, підвищена втомлюваність)
подразнення чутливих нервових закінчень шкіри жовчними кислотами (свербіж шкіри)
дія жовчних кислот на рецептори і центр блукаючого нерва, пазушний вузол серця і кровоносні судини (артеріальна гіпотензія, брадикардія)
збільшення вмісту жовчних кислот в крові (гемоліз еритроцитів, лейкоцитоз, некроз печінки, перитоніт, панкреатит)
поява жовчних кислот в сечі (холалурія)
2. Надходження у кров білірубіну (поява жовтого забарвлення шкіри і слизових оболонок)
3. Збільшення вмісту в крові холестеролу.
Ахолічний синдром
Розвивається внаслідок ненадходження жовчі в кишки у зв’язку з порушенням її секреції і відтоку.
Спостерігається при жовтяниці
механічній
печінковій
Основні прояви синдрому:
Розлади перетравлювання і всмоктування жирів
поява жиру в калі – стеаторея (60-70% жирів не перетравлюється, не всмоктується і видаляється з організму разом з калом)
гіпо- або авітамінози А, Е, К – розлади всмоктування жиророзчинних вітамінів
зменшення надходження в організм ненасичених жирних кислот
Порушення рухової функції кишок (ослаблення перистальтики і зменшення тонусу кишок – закрепи)
Посилення процесів гниття і бродіння в кишках (зменшення бактерицидної дії жовчі)
Знебарвлення калу – не утворюється стеркобілін, який зникає і з сечі
Дисхолія
Це порушення фізико-хімічних властивостей жовчі, набуття нею літогенних властивостей, що зумовлює утворення каменів у жовчних протоках. Призводить до розвитку жовчнокам’яної хвороби.
Етіологія:
Спадкова схильність;
Нераціональне харчування;
Інфекційно-запальні процеси в жовчному міхурі і жовчних протоках;
Застій жовчі (холестаз).
Недостатність печінки – це патологічний стан, при якому діяльність цього органу не забезпечує підтримання гомеостазу і призводить до порушення життєдіяльності організму.
Класифікація недостатності печінки:
I. Недостатність може бути:
відносна – невідповідність функціональної активності печінки підвищеним потребам організму в її функції; може перейти в абсолютну;
абсолютна – зниження функції печінки, зумовлене її первинним ураженням
II. За особливостями патогенезу:
печінково-клітинна – пряме ушкодження гепатоцитів патогенними агентами;
холестатична – первинні розлади жовчоутворення та жовчовиділення
печінково-судинна – первинні порушення кровообігу в печінці
III. За ступеням порушення функцій
тотальна (порушені всі функції)
парціальна (порушені окремі функції)
IV. За клінічним перебігом:
гостра
хронічна