3. Реакція Ван-ден-Берга:

Пряма: Одну частину сироватки змішують з двома частинами води, додають 1,25 об’єму діазореактиву Ерліха. При позитивному результаті з’являється яскраво-рожеве забарвлення рідини, котре при додаванні 1-2 крапель соляної кислоти переходить у синьо-фіолетове.

Непряма: Одну частину сироватки змішують з двома частинами 96% спирту і центрифугують. З прозорою рідиною проводять попередню реакцію.

Дослід 4. Проби на наявність уробіліну (Реакція Богомолова).

До 5 мл сечі додають 0,5 мл 5% мідного купоросу, 1-2 мл хлороформу. Пробірку закривають і декілька разів перевертають для змішування. При відстоюванні хлороформ, у випадку наявності уробіліну, забарвлюється в рожевий колір.

Холемічний синдром (синдром холестазу)

Розвивається внаслідок надходження компонентів жовчі (жовчних кислот, прямого білірубіну, холестеролу) у кров.

Спостерігається при жовтяниці

• механічній

• печінковій (гепатоцелюлярній, холестатичній)

Основні прояви синдрому:

1. Поява в крові жовчних кислот – холалемія

1. токсична дія жовчних кислот на ЦНС (загальна астенія, дратів­ливість, яка змінюється депресією, сонливість вдень і безсоння вночі, головний біль, підвищена втомлюваність)

2. подразнення чутливих нервових закінчень шкіри жовчними кислотами (свербіж шкіри)

3. дія жовчних кислот на рецептори і центр блукаючого нерва, па­зушний вузол серця і кровоносні судини (артеріальна гіпо­тензія, брадикардія)

4. збільшення вмісту жовчних кислот в крові (гемоліз еритро­цитів, лейкоцитоз, некроз печінки, перитоніт, панкреатит)

5. поява жовчних кислот в сечі (холалурія)

2. Надходження у кров білірубіну (поява жовтого забарвлення шкіри і слизових оболонок)

3. Збільшення вмісту в крові холестеролу.

Ахолічний синдром

Розвивається внаслідок ненадходження жовчі в кишки у зв’язку з порушенням її секреції і відтоку.

Спостерігається при жовтяниці

• механічній

• печінковій

Основні прояви синдрому:

1. Розлади перетравлювання і всмоктування жирів

1. поява жиру в калі – стеаторея (60-70% жирів не перет­рав­лю­ється, не всмоктується і видаляється з організму разом з калом)

2. гіпо- або авітамінози А, Е, К – розлади всмоктування жиро­розчинних вітамінів

3. зменшення надходження в організм ненасичених жирних кислот

2. Порушення рухової функції кишок (ослаблення перистальтики і змен­шення тонусу кишок – закрепи)

3. Посилення процесів гниття і бродіння в кишках (змен­шення бактерицидної дії жовчі)

4. Знебарвлення калу – не утворюється стеркобілін, який зникає і з сечі

Дисхолія

Це порушення фізико-хімічних властивостей жовчі, набуття нею літогенних властивостей, що зумовлює утворення каменів у жовчних протоках. Призводить до розвитку жовчнокам’яної хвороби.

Етіологія:

1. Спадкова схильність;

2. Нераціональне харчування;

3. Інфекційно-запальні процеси в жовчному міхурі і жовчних протоках;

4. Застій жовчі (холестаз).

Недостатність печінки – це патологічний стан, при якому діяльність цього органу не забезпечує підтримання гомеостазу і призводить до порушення життєдіяльності організму.

Класифікація недостатності печінки:

I. Недостатність може бути:

1. відносна – невідповідність функціональної активності печінки підвищеним потребам організму в її функції; може перейти в абсолютну;

2. абсолютна – зниження функції печінки, зумовлене її первин­ним ураженням

II. За особливостями патогенезу:

1. печінково-клітинна – пряме ушкодження гепатоцитів патоген­ними агентами;

2. холестатична – первинні розлади жовчоутворення та жовчови­ділення

3. печінково-судинна – первинні порушення кровообігу в печінці

III. За ступеням порушення функцій

1. тотальна (порушені всі функції)

2. парціальна (порушені окремі функції)

IV. За клінічним перебігом:

1. гостра

2. хронічна