Зміст

Вступ………………………………………………………………………....2 ст.

Розділ I.Плани – конспекти уроків

Урок №1: Тема:Загальна характеристика класу Риби………….……3 ст.

Урок №2. Тема: Сезонні явища в житті риб…………………………... 8 ст.

Урок №3.Тема : Різноманітність риб. Роль риб у екосистемах, їх значення для людини. Охорона риб………………………………………….………10 ст.

Вступ

Актуальність теми. Біологічна освіта має сприяти: становленню загальної культури школяра, вихованню особистості, яка усвідомлює власну відповідальність перед суспільством за збереження життя на Землі; формуванню екологічної культури; зміцненню духовного і фізичного здоров’я кожної конкретної людини. Адже ми вже знаємо що мета біологічної освіти досягається у процесі вивчення шкільного предмета

“Біологія”, функцією якого є формування у школярів ключових компетенцій, яких потребує сучасне життя. Розробка нової програми освіти потрібна для виконання завдання шкільного предмета “Біологія” на сучасному рівні життя.

В даній роботі ми показуємо приклади конспектів уроків за новими державними стандартами.

Мета роботи. Розробити уроки за новими вимогами які потребують щоб учень називав:

- царства живої природи;

- ознаки живих організмів;

- ознаки, що відрізняють тварин від рослин, грибів та бактерій;

- основні систематичні категорії царства Тварини;

наводив приклади:

- представників царства Тварини;

- значення тварин у природі та житті людини;

розпізнавав:

- представників різних царств організмів;

наводить приклади:

- тварин свого регіону;

робить висновок:

- про значення тварин у житті людини.

Розділ I.Плани – конспекти уроків

Урок №1.Тема:Загальна характеристика класу Риби. Сезонні явища у житті. Мета. Освітня. Почати формувати знання учнів про наступний клас типу Хордові – Риби; розкрити особливості будови та процесів життєдіяльності цих тварин у зв’язку з середовищем існування – водою.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати біологічні об’єкти між собою, уміння спостерігати та робити відповідні висновки; розвивати пам’ять, увагу, логічне мислення.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до риб, проводити просвітницьку роботу з приводу корисного значення риб на відміну від негативного ставлення людини до них.

Тип уроку. Засвоєння нових знань. Форма уроку. Синтетична. Місце уроку в навчальній темі. Вступний. Методи і методичні прийоми: 1. Інформаційно- рецептивний: а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником. б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН. Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом. 2. Репродуктивний.  Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань. 3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання. Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення. 4. Візуальний: складання схем. 5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші. 6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження. Міжпредметні зв ́язки: біологія рослин, історія, література. Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка. Основні поняття та терміни: риби,бічна лінія.

ХІД УРОКУ І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів. Експрес – тести. 1. До хрящових риб належать:  а) манта; б) осетер; в) лящ; г) горбуша; д) катран. 2. Людиною штучно розводяться: а) короп; б) латимерія; в) тріска; г) оселедець; д) щука. 3. Плавального міхура не мають: а) карась; б) горбуша; в) акула; г) скат; д) лосось. 4. Яке серце у риб:  а) трубчасте; б) двокамерне; в) трикамерне; г) відсутнє. 5. Прохідними рибами є:  а) річковий окунь; б) атлантичний осетер; в) короп; г) горбуша; д) скат-хвостокіл.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів. Сьогодні ми повинні дати загальну характеристику рибам.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.

Ри́би (Pisces) — парафілетична група водних хребетних тварин,

зазвичай холоднокровних (точніше екзотермних) із вкритимлусками тілом та зябрами, наявними протягом всього життя.Активно рухаються за допомогою плавців(часто видозмінених) або руху всього тіла. Риби поширені як в морських, так і в прісноводних середовищах, від глибоких океанічних западин до гірських струмків. Риби мають велике значення для всіх воднихекосистемяк складовахарчових ланцюгівта велике економічне значення для людини через споживання їх у їжу. Люди яквиловлюютьдиких риб, так і розводять їх у створених з цією метою господарствах.

На ранніх етапах створення біологічної систематикириб класифікували до одноготаксону, проте черезполіфілетичністьгрупи, "риби" більше не розглядаються як таксономічна група. Через великий спектр часом взаємовиключних анатомічних та фізіологічних особливостей організмів - представників цієї групи, її визначення є досить нечітким.

Риб вивчає наука іхтіологія.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі. З’ясувати ускладнення у будові тіла риб у порівнянні з круглоротими. Робота із підручниками, біля дошки з таблицями та матеріалами м\м дошки.

V. Узагальнення та систематизація знань. Фронтальне опитування учнів після роботи з підручником VІ. Підведення підсумків уроку. Виставити відповідні оцінки учням у відповідності з виконаною ними роботою VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання. Прочитати відповідний параграф підручника.

Урок №2. Тема:Сезонні явища в житті риб. 

Мета.

Освітня. Розширити знання учнів про життєві процеси кісткових риб; ознайомити із поведінкою риб при зміні сезонів; дати характеристику рибам, які змінюють зовнішній вигляд і процеси життєдіяльності у період нересту.  Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати будову і життє -  діяльність різних видів кісткових риб; уміння логічно мислити, спостерігати, робити висновки та узагальнення.  Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючого середовища; сприяти вихованню правильної поведінки ловлі риб під час розмноження і розвитку.  Тип уроку. Засвоєння нових знань.  Форма уроку. Синтетична.  Місце уроку в навчальній темі. Поточний.  Методи і методичні прийоми:  1. Інформаційно- рецептивний:  а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.  б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН.  Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.  2.Репродуктивний.  Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.  3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.  Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.  4.Візуальний: складання схем.  5.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва – вірші.  6.Релаксопедичний: психологічне розвантаження.  Міжпредметні зв ́язки: географія, морезнавство, історія.  Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка.  Основні поняття та терміни: нерест, післянерестовий нагул, зимівля, горбуша, морська голка, тиляпія, риба-колючка.  ХІД УРОКУ  І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.  Визначити ознаки, характерні для хрящових риб, кісткових риб (так чи ні)

1. Наявність щелеп.  2. Щелепи із зубами у декілька разів.  3. Скелет кістковий.  4. Наявність зубів.  5. Наявність хребта.  6. Хрящовий скелет.

7. Наявність плавців.  8. Зяброві щілини.  9. Наявність зябрових кришок.  10. Тіло вкрите лускою.  11. Обтічна форма тіла.  12. Органи дихання – зябра.  13. Одне коло кровообігу, 2-х камерне сереце.  14. Добре розвинені органи чуття.  15. Для забезпечення плавучості тіла мають велику печінку з жиром.  16. Внутрішнє запліднення.  17. Зовнішнє запліднення.  18. Прямий розвиток.  19. Непрямий розвиток.  20. Наявність плавального міхура.  ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.  Сьогодні ми повинні з’ясувати зміни у житті риб під час періоду розмноження, та значення цих змін для господарської діяльності людини.  ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.  Розповідь про особливості поведінки риб під час нерестового періоду.  Історія дослідження європейського вугра – найзагадковішої риби наших морів, особливо Саргасового моря.  Форми турботи про потомство у кісткових риб:  - самець морської голки виношує ікру у спеціальній сумці на черевному боці; "Сумкадля потомства виконує більш складні завдання в процесі розмноження морських голок, ніж вважалося раніше: вона, безумовно, служить для батьківського піклування, але при цьому є і частиною конфлікту між статями"  - самка карепрокта камчатського відкладає ікру під панцир краба;  - самець апогону виношує ікру у ротоглотковій порожнині;  - самиця гірчака відкладає ікру у раковину молюска скойки;  - триголкова колючка будує гніздо;  - морський коник виношує ікру у сумці на череві. теляпія  Розповідь про інкубаційний період риб: ікра --- передличинка --- личинка --- мальок.

Пелагічна ікра • Питома вага ікри дорівнює питомій вазі води. • Плаває у поверхні або в товщі води, не прикріплюється до підводних предметів. • Ікринки дуже малі. • Ікринки містять велику жирову краплю, яка зменшує їх питому вагу і відіграє роль поплавця. • Деякі ікринки мають вирости у вигляді нитей, які збільшують поверхню і перешкоджають їх занурюванню, сприяють ширянню у воді (саргана). • В оселедцеподібних, кефалі, тріски, камбали та ін. Донна ікра • Має клейку оболонку. • Відкладається на дно, заривається в ґрунт, прикріплюється до каменів, одна до одної, до водоростей. • Яйця великі й важки завдяки великій кількості жовтку, тому опускаються на дно або на таку глибину, де питома вага яєць дорівнює питомій вазі води. • У прісноводних риб (окунь), у морських прибережних видів (бички). Ікра та личинки форелі. В личинок прикріплений знизу запас поживних речовин (жовток). Час від відкладання ікри до появи з неї личинок чи мальків називають інкубаційним періодом. Його тривалість залежить від температури води. У більшості риб нашої фауни розвиток ікри від трьох і більше днів. У тих видів, які нерестяться восени та взимку, розвиток ікри продовжується до весни. У заплідненій клітині утворюється багатоклітинний зародок, який живиться за рахунок жовтка. Через деякий час з ікри виходить личинка, яка спочатку живиться залишками жовтка, а потім планктоном, поступово переходячи на їжу дорослих риб. Личинки, які схожі на дорослих риб, але ще малі за розмірами, називаються мальком  Розповідь про міграцію горбуші та зміну її тіла.  Розповідь про післянерестовий нагул та зимівлю риб.  ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.  Розгляд карт міграції риб.  Прослухати повідомлення учнів із власного досвіду.  V. Узагальнення та систематизація знань.  У житті риб існує сезонність, яка найбільше проявляється під час розмноження.  VІ. Підведення підсумків уроку.  VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Урок №3.Тема : Різноманітність риб. Роль риб у екосистемах, їх значення для людини. Охорона риб.

Мета. Освітня. Закінчити формувати знання учнів про риб; ознайомити із різноманітністю з рибами у природі; визначити роль цих тварин у екосистемах та значення для людини; особливу увагу звернути на риб, які охороняються.

Розвиваюча. Розвивати уміння порівнювати живі організми між собою; уміння визначати корисне і шкідливе значення тварин та їх роль у житті людини.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до риб.  Тип уроку. Засвоєння нових знань.

Форма уроку. Синтетична. Місце уроку в навчальній темі. Заключний. Методи і методичні прийоми: 1.Інформаційно- рецептивний: а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником. б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН. Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом.

2.Репродуктивний.  Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань. 3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання. Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення. 4.Сугестивний: застосування різних видів мистецтва. 5.Релаксопедичний: психологічне розвантаження. Міжпредметні зв ́язки: історія, біологія рослин, література. Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка. Основні поняття та терміни: Рибальство, Рибне господарство.

ХІД УРОКУ І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів. Вибрати одну або декілька правильних відповідей.

1. Чи може риба бути проміжним хазяїном паразитичних червів?

А) так;  Б) ні;

2. У тепловодних ставкових господарствах вирощують:

А) коропів  В) товстолобика;

Б) форель;  Г) камбалу;

3. У холодноводних ставкових господарствах вирощують:

А) форель;  В) чорного амура;

Б) білого амура;  Г) карася;

4. Риба — джерело вітамінів:

А) А і D;  В) В і D;

Б) А і С;  Г) А і Е;

5. Для людини небезпечні:

А) морський окунь;  В) колюча бородавчатка;

Б) річковий окунь;  Г) судак;

6. Види риб, що використовують для боротьби із заростанням водойм:

А) білий амур;  В) щука;

Б) форель;  Г) товстолобик.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.  Навіщо ж нам риба ?  Повідомити тему, мету та завдання уроку. ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу.  Клас Панцирні риби (Placodermi)†

Клас Хрящові риби (Chondrichthyes)

Клас Акантоди (Acanthodei)†

Клас Променепері (Actinopterygii)

Клас Лопатепері (Sarcopterygii)

ІV.Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Значення риб:

- знищують комах, які завдають шкоди (мух, комарів…); - є базою живлення для інших тварин (птахів…);  - є джерело для отримання отрут для медицини;

- є об’єктом використання в їжу; - є об’єктами лабораторних досліджень.

Головна цінність риби як продукту харчування полягає в білку. М'ясо риби не поступається за своєю якістю м'ясу великої рогатої худоби. Білі риби засвоюються організмом людини з меншими енерговитратами і майже повністю засвоюються в шлунково-кишковому тракті. Крім того, з риби отримують жир, багатий на вітаміни, в особливості на вітамін Д, який є необхідним і дітям, і дорослим. Риба – це джерело вітамінів та мінеральних речовин: К, Na, P, Mg, S, Cl, Fe, I. Рибу радять для дієтичного харчування гіпертонікам, хворим на атеросклероз, схильним до повноти, людям, у яких хворі шлунок та печінка. Особливо корисною є печінка тріски. Калорійність такої риби, як оселедець, не менша, ніж у курячих яєць. Рибу в жодному разі не можна вживати в сирому вигляді, оскільки можливо заразитися паразитичними черв'яками, тому рибу вживають у вареному, смаженому, копченому, соленому чи консервованому вигляді. З риби готують велику кількість різноманітних страв. Крім того, рибу використовують для виготовлення кормового борошна для годування худоби, а з відходів рибної промисловості виготовляють мінеральні добрива. Кожен рік з відходів рибної промисловості виготовляють 10 млн т кормового борошна, яким удобрюють 50 млн га сільськогосподарських угідь. Існують види риб (наприклад, гамбузія, плітка), яких використовують у біологічному методі боротьби з личинками кровоссальних комах (наприклад, комарів), які розвиваються у водоймах.

V. Узагальнення та систематизація знань.

В Україні, як і в деяких інших країнах, охорона риб передбачає:

1. Заборону вилову риб, чисельність яких у природі різко знизилася, або видів, які занесені до Червоної книги.

2. Визначаються місця й терміни вилову риби (заборонено ловити рибу в нерестовий період).

3. Визначення дозволених і недозволених знарядь та способів лову риби (повна заборона згубних способів лову — остей, хімічних методів лову, електровудок, глушіння вибухівкою, лову штиками).

4. Визначення промислових розмірів риби тих чи інших видів, яка може бути виловлена.

5. Припинення такої господарської діяльності людини, яка шкодить рибам через порушення їхнього природного середовища (заборона влаштування завалів на ріках, спорудження гребель, скидання ґрунту, різних відходів виробництва у воду, контроль за стічними водами, викошування очерету, знищення дерев у місцях нересту).

6. Обмеження руху моторних човнів у місцях нересту, боротьба із задухою на водоймах у зи-мовий період, розведення та випускання у водойми мальків цінних порід риб.

Розповідь учителя

У 2009 р. вийшло третє видання Червоної книги України. До нього занесено 542 види тварин, серед яких 69 видів риб.

До Червоної книги України занесено зокрема такі види риб:

— білуга чорноморська;

— осетер азово-чорноморський;

— стерлядь;

— севрюга;

— харіус європейський;

— форель;

— дунайський та чорноморський лососі;

— бичок рудий звичайний;

— йорж смугастий.

VІ. Підведення підсумків уроку. Виставити відповідні оцінки учням у відповідності з виконаною ними роботою VІІ. Надання та пояснення домашнього завдання.

Повторити матеріал всієї теми і підготуватися до тематичної атестації.

Урок №4.Тема: Загальна характеристика типу Хордові. Підтипи Безчерепні та Черепні (Хребетні)

Мета.

Освітня. Ознайомити учнів з ознаками типу Хордові; дати загальну характеристику підтипу Безчерепні, класу Головохордові на прикладі ланцетника; удосконалювати вміння спостерігати, аналізувати, творчо розв’язувати поставлені завдання; розвивати логічне мислення, уміння порівнювати; виховувати наполегливість, працелюбність.

Розвиваюча. сформувати в учнів знання про ланцетника як примітивну хордову тварину.

Виховна. Виховувати бережливе ставлення до оточуючих організмів до довкілля в загальному;

Тип уроку. Засвоєння нових знань. Форма уроку. Синтетична. Місце уроку в навчальній темі. Вступний. Методи і методичні прийоми: 1. Інформаційно- рецептивний: а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником. б) наочний: ілюстрація, демонстрація, ТЗН. Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань, робота з роздатковим матеріалом. 2. Репродуктивний.  Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань. 3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання. Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення. 4. Візуальний: складання схем. 5. Сугестивний: застосування різних видів мистецтва. 6. Релаксопедичний: психологічне розвантаження. Міжпредметні зв ́язки: географія, історія, література. Матеріали та обладнання: схеми, малюнки, таблиці, м\м дошка. Основні поняття та терміни: тришаровість, білатеральна симетрія тіла, вторинна порожнина тіла.

ХІД УРОКУ І. Актуалізація опорних знань та чуттєвого досвіду учнів.  Визначити вірні твердження. 1. Риби належать до напівхордових. 2. Очі риб не мають повік. 3. У деяких земноводних слиз отруйний.

4. Жаба дихає шкірою. 5. Кровоносна система риб незамкнена. 6. Зуби у хрящових риб – видозмінена луска. 7. У земноводних кров у шлуночку змішується. 8. Очі земноводних здатні проштовхувати їжу. 9. Шкіра жаб вкрита зроговілими клітинами. 10. У Чорному морі живуть акули – катран.

ІІ. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Майже всі типи безхребетних — одноклітинні, губки, кишковопорожнинні, черви, членистоногі — виникли ще до початку палеозойської ери. Більшість з них з’явилися у вендський період (605–550 млн років тому): на його початку тварини «винайшли» органи і тканини, а в кінці Землю вже населяли різноманітні безхребетні істоти. У вендський період було навіть більше типів тварин, ніж зараз: більшість із них вимерли. На жаль, з тих часів збереглася незначна кількість викопних решток, і тому родословну безхребетних відтворюють, спираючись на будову їх більш пізніх представників. Поряд з іншими, у палеозойську еру отримав розвиток ще один тип тварин. Його головні особливості сформувалися в умовах конкуренції з іншими, вже існуючими типами. До нього належать найкрупніші й найвисокоорганізованіші тварини. У більшості екосистем якраз представники цього типу виявляються важливими компонентами. До цього типу належить один дуже незвичайний вид — Людина розумна. Ідеться про тип Хордові.

ІІІ. Сприймання та засвоювання учнями нового матеріалу. 

Тип Хордові об’єднує тварин, різноманітних за зовнішнім виглядом, розміром, способом життя та характером середовища. Географічно вони поширені по всій земній кулі. До цього типу належить 40 тис. видів, які живуть на суходолі, в океанах, морях і прісних водоймах.

(Проектування зображень на екран або використання їх як роздавального матеріалу.)

Завдання для учнів:

— Розгляньте зображення та визначте спільні ознаки, характерні для цих тварин.

Очікувані відповіді учнів: наявність внутрішнього скелета, двобічносиметричні, наявність (не в усіх видів) кінцівок, тіло несегментоване тощо.

Розповідь учителя (використання таблиці «Загальний план будови хордових» або проектування зображення на екран)

Схема будови хордової тварини: 1 — ротовий отвір; 2 — хорда; 3 — нервова трубка; 4 — анальний отвір;  5 — кишечник; 6 — кровоносні судини; 7 — зябра

  Незважаючи на значну різноманітність, усі хордові мають ряд спільних рис, які дозволяють об’єднати їх в один тип.

Характерними особливостями хордових є наявність у примітивних дорослих особин або у високоорганізованих організмів на стадії зародка таких ознак:

1) Опорою всього тіла хордових є внутрішній осьовий скелет, або хорда. Це пружний еластичний стрижень уздовж осі тіла на спинному боці. Він є на ранніх стадіях розвитку (у вищих) або протягом усього життя (у нижчих). У вищих хордових у дорослих особин хорда замінюється на хребет.

2) Центральна нервова система трубчастого типу розташована над хордою. У вищих хордових поділяється на головний і спинний мозок.

Периферійна нервова система — це сукупність нервових закінчень, які відходять від ЦНС.

3) Під хордою розташовується травна трубка. Вона починається ротом і закінчується задньопрохідним (анальним) отвором. Передній відділ кишки (глотка) у зародків пронизана зябровими щілинами, які зберігаються протягом життя у нижчих та риб і замінюються у процесі розвитку у вищих на легені.

4) Центральний орган кровообігу (серце або кровоносна судина, що його замінює) міститься на черевному боці тіла.

5) Зовнішньої сегментації тіла немає.

Хордовим властиві такі особливості будови і розвитку, які спостерігаються і в інших типів тварин:

• тришаровість;

• білатеральна (двобічна) симетрія тіла;

• вторинна порожнина тіла (целом);

• метамерне розміщення багатьох органів, виражене в більшій мірі у нижчих хордових і в зародків.

Тип Хордові поділяють на три підтипи: Покривники, Безчерепні, Черепні.

ІV. Осмислення об‘єктивних зв’язків та взаємозалежностей у вивченому матеріалі.

Обговорення питання про хордові. V. Узагальнення та систематизація знань. Перевірити засвоєння матеріалу учнями. Допомогти невстигаючим учням засвоїти за допомогою повторення потрібний матеріал.